Патогенетичні механізми гострого пошкодження та хронічної хвороби нирок (огляд літератури)

Abstract

Аim – compilation of scientific data on the pathogenetic mechanisms of acute kidney injury and chronic kidney disease.Although the general pathophysiological picture and the main clinical and laboratory signs of renal damage or comorbid conditions causing CKD have been established, the research of the gradual nephron death mechanisms are still very actual. To date it is unknown why kidney injury initially causes reversible changes, but with the passing of time irreversible acute renal insufficiency occurs or chronic process develops. Broadening pathogenesis knowledge is an important step toward improving early diagnosis and treatment of acute and chronic kidney injury for the maximal postponement of end-stage renal disease.We have analyzed available scientific literature for the past 5 years that allows formulating the modern concept of the general pattern and the key links in the mechanisms of kidney dysfunction and loss of nephrons homeostatic functions. The results, shown in our own experiments, demonstrate the influence of ATP-dependent potassium (KATP) channel activator flocalin on renal. Defined nephroprotective effects of flocalin on tubular and glomerular parts indicate the pathogenetic role of KATP channels and importance of their pharmacological activation during acute and chronic kidney injury.Conclusions. Regardless of its etiology acute injury of the nephrocytes proceeds through several mechanisms. The initial compensatory effects of these mechanisms can change to irreversible destructive influence that finally results in reduction in the number of the functioning nephrocytes, chronic kidney disease formation and terminal renal insufficiency. Despite intensive research of pathogenesis and continuous search for the new markers of acute and chronic kidney injury the causes of kidney pathology progression have not been fully disclosed yet. The important medical, social and economic aspects of renal diseases substantiate perspective of the key links further study that form a universal pathophysiological picture and facilitate the pathogenetic directions of pharmacological nephroprotection improvement.Цель работы – обобщение научных данных, касающихся патогенетических механизмов острого повреждения и хронической болезни почек.Несмотря на всеобщее признание патофизиологической картины, основных клинико-лабораторных признаков повреждения почек или коморбидных состояний, способствующих прогрессированию нефрологической патологии, актуальными являются исследования механизмов, направленных на постепенную гибель нефронов. До сих пор остается открытым вопрос: почему при повреждении почек изначально возникают обратимые изменения, но в дальнейшем формируется острая почечная недостаточность или хронический процесс. Расширение представлений о патогенезе – важное направление совершенствования ранней диагностики и лечения острого и хронического повреждения почек для максимальной отсрочки терминальной почечной недостаточности.Проанализирована доступная научная литература за последние 5 лет, позволяющая сформировать современные представления об общих закономерностях и ключевых звеньях механизмов развития дисфункции почек и потери гомеостатической функции нефронов. Приведены результаты собственных исследований влияния на почки отечественного активатора АТФ-зависимых калиевых (КАТФ) каналов флокалина. Выявленные нефропротективные эффекты флокалина в канальцевом и клубочковом отделах указывают на патогенетическую роль КАТФ каналов и целесообразность их фармакологической активации при остром и хроническом повреждении почек.Выводы. Независимо от этиологии, вслед за острым повреждением нефроцитов возникает ряд механизмов, начальные компенсаторные эффекты которых могут изменяться на необратимые разрушительные влияния, конечным исходом которых является уменьшение количества функционирующих нефронов, формирование хронической болезни почек и терминальной почечной недостаточности. Несмотря на интенсивное изучение патогенеза и непрерывный поиск новых маркеров острого и хронического повреждения почек, причины закономерного прогрессирования нефрологической патологии окончательно не раскрыты. Важные медико-социальные и экономические аспекты заболеваний почек обосновывают перспективность исследований ключевых звеньев процессов, которые формируют универсальную патофизиологическую картину и способствуют совершенствованию патогенетических подходов современной медикаментозной нефропротекции.Мета роботи – узагальнення наукових даних щодо патогенетичних механізмів гострого пошкодження nf хронічної хвороби нирок.Незважаючи на визнання загальної патофізіологічної картини, основних клініко-лабораторних ознак пошкодження нирок чи коморбідних станів, що призводять до прогресування нефрологічної патології, не втрачають актуальності дослідження механізмів, котрі спрямовані на поступову загибель нефронів. Досі не з’ясованим залишається питання: чому при пошкодженні нирок спочатку викликають зворотні зміни, але надалі невідворотно виникає гостра ниркова недостатність або розвивається хронічний процес. Розширення уявлень про патогенез є важливим напрямом удосконалення ранньої діагностики, лікування гострого та  хронічного пошкодження нирок для максимального відтермінування термінальної ниркової недостатності.Проаналізували доступну наукову літературу за останні 5 років, що дає змогу сформувати сучасні уявлення про загальні закономірності та ключові ланки механізмів розвитку дисфункції нирок і втрати гомеостатичної функції нефронів. Наведені результати власних досліджень впливу на нирки вітчизняного активатора АТФ-залежних калієвих (КАТФ) каналів флокаліну. Виявлені нефропротекторні ефекти флокаліну в канальцевому та клубочковому відділах вказують на патогенетичну участь КАТФ каналів і на доцільність їхньої фармакологічної активації при гострому та хронічному пошкодженні нирок.Висновки. Незалежно від етіології, слідом за гострим пошкодженням нефроцитів виникає низка механізмів, їхні початкові компенсаторні ефекти можуть змінюватися на незворотні руйнівні впливи, кінцевим результатом яких є зменшення кількості нефронів, що функціонують, формування хронічної хвороби нирок і термінальної ниркової недостатності. Незважаючи на інтенсивне вивчення патогенезу і безперервний пошук нових маркерів гострого та хронічного пошкодження нирок, причини закономірного прогресування нефрологічної патології ще остаточно не розкриті. Важливі медико-соціальні та економічні аспекти захворювань нирок обґрунтовують перспективність досліджень ключових ланок процесів, що формують універсальну патофізіологічну картину, сприяють удосконаленню патогенетичних напрямів медикаментозної нефропротекції