СПОГАДИ ПРО НАУКОВУ ШКОЛУ АКАДЕМІКА В. А. ЛАЗАРЯНА

Abstract

Only now, in the era of high-speed railway transport, there is a realization concerning the greatness of pioneering research 50 years ago of Academician V. A. Lazaryan, his fellow students, their demand and relevance in the evolutionary development of railways in the world. The work is the author's memoirs about the outstanding representatives of the scientific school of transport mechanics (including in the direction of the dynamics and stability of the trains movement) – Academician V. A. Lazaryan, Academician M. H. Bondar, Professor Y. P. Blokhin. They and their students, an informal creative team of researchers of different generations, continued and continue the work of their leader – Academician V. A. Lazaryan.Только сейчас, в эпоху высокоскоростного железнодорожного транспорта, приходит осознание величия пионерных исследований 50-летней давности академика В. А. Лазаряна, его учеников-соратников, их востребованности, актуальности в эволюционном развитии железных дорог в мире. Работа представляет собой воспоминания автора о выдающихся представителях научной школы транспортной механики (в т. ч. в направлении динамики и устойчивости движения железнодорожных составов) – академике В. А. Лазаряне, академике Н. Г. Бондаре, профессоре Е. П. Блохине. Именно они и уже их ученики, неформальный творческий коллектив исследователей разных поколений, продолжили и продолжают дело своего лидера – академика В. А. Лазаряна.Тільки зараз, в епоху високошвидкісного залізничного транспорту, приходить усвідомлення величі піонерних досліджень 50-річної давнини академіка В. А. Лазаряна, його учнів-соратників, їх затребуваності, актуальності в еволюційному розвитку залізниць у світі. Робота являє собою спогади автора про видатних представників наукової школи транспортної механіки (в т. ч. в напрямку динаміки та стійкості руху потягів) – академіка В. А. Лазаряна, академіка М. Г. Бондаря, професора Є. П. Блохіна. Саме вони і вже їх учні, неформальний творчий колектив дослідників різних поколінь, продовжили та продовжують справу свого лідера – академіка В. А. Лазаряна