The aim of the work: to determine the optimal way to choose the method of surgical treatment for sports hernia in football players.
Materials and Methods. An analysis of the results of surgical treatment of 36 football players of professional and amateur clubs aged 18 to 34 years with a diagnosis of sports hernia, who were in the Surgical Department of Kyiv City Clinical Hospital No. 3 in 2014–2019.
Patients were divided into two groups of studies depending on the method of surgery. In group 1 there were two subgroups, subgroup 1 of patients included 10 football players, who underwent laparoscopic intraperitoneal hernia alloplasty according to the IPOM method. Subgroup 2 included 8 football players, who underwent laparoscopic intraperitoneal hernia alloplasty according to the IPOM method with subdermal suturing of the internal inguinal rings. Group 2 included 18 football players, who underwent laparoscopic transabdominal preperitoneal hernia alloplasty (ТАРР). The Copenhagen Hip and Groin Outcome Score (HAGOS) and the Eura HS Quality of Life score (Eura HS-QoL in modification) were used to assess the quality of life indicators.
Results and Discussion. In the analysis of indicators according to the HAGOS scale, the quality of life before surgery did not differ in both groups of the study, while after surgery significantly increased in group 2 from 47 to 96 points and group 1 – from 45 to 80 points (p <0.05). Also group 2 there was a significant reduction in groin pain after laparoscopic hernioaloplasty (ТАРР) from 8 points to 2 points on the VAS in scale and after the application of IPOM in group 1 – from 7.5 to 3 points (p<0.05). The shortest period for return of the athlete to play is 3 weeks after surgical treatment of sports hernia by ТАРР laparoscopic repair of the posterior wall of the inguinal canal with a self-fixing mesh.
The study conducted a comparative analysis of the results of laparoscopic surgical methods and determined the optimal way to choose the method of surgical treatment for sports hernia in football players.Цель работы: определить оптимальную тактику выбора хирургического лечения спортивной грыжи у футболистов.
Материалы и методы. Проведен анализ результатов хирургического лечения 36 футболистов профессиональных и аматорских клубов в возрасте от 18 до 34 лет с диагнозом спортивная грыжа, которые находились в хирургическом отделении КГКБ № 3 в 2014–2019 гг.
Больные разделены на две группы исследования в зависимости от методики хирургического вмешательства. В первой группе выделены две подгруппы, в первую подгруппу больных вошли 10 футболистов, которым выполнялась лапароскопическая интраперитонеальная герниоаллопластика по методике IPOM. Во вторую подгруппу вошли 8 футболистов, которым выполнялась лапароскопическая интраперитонеальная герниоаллопластика по методике IPOM с субдермальным ушиванием внутренних паховых колец. Во вторую группу вошли 18 футболистов, которым выполнялась лапароскопическая трансабдоминальная преперитонеальна герниоаллопластика по методике TAPP. Для оценки показателей качества жизни применяли опросник The Copenhagen Hip and Groin Outcome Score (HAGOS) и Eura HS Quality of Life score (Eura HS-QoL в модификации).
Результаты исследований и их обсуждение. При анализе показателей по шкале HAGOS качество жизни до операции не отличалось в обеих группах исследования, тогда как после проведения хирургического лечения качество жизни значительно повысилось во второй группе с 47 до 96 баллов и в первой группе с 45 до 80 баллов (р<0,05). Также во второй группе отмечалось достоверное уменьшение болевого синдрома в паховой области после лапароскопической герниоаллопластики по методике ТАРР с 8 баллов до 2 баллов по шкале ВАШ и после применения методики IPOM в первой группе – с 7,5 до 3 баллов (р<0,05). Кратчайший срок возвращения спортсмена к тренировкам составляет 3 недели после хирургического лечения спортивной грыжи при лапароскопической пластике задней стенки пахового канала по методике ТАРР с установкой самофиксирующей сетки.
В исследовании сделан сравнительный анализ результатов лапароскопических хирургических вмешательств и определена оптимальная тактика выбора хирургического лечения спортивной грыжи у футболистов.Мета роботи: визначити оптимальну тактику вибору хірургічного лікування спортивної грижі у футболістів.
Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування 36 футболістів професійних та аматорських клубів віком від 18 до 34 років із діагнозом спортивна грижа, які перебували в хірургічному відділенні КМКЛ № 3 впродовж 2014–2019 рр.
Хворих було розподілено на дві групи дослідження залежно від методики хірургічного втручання. В першій групі виділено дві підгрупи, до першої підгрупи хворих увійшли 10 футболістів, яким виконували лапароскопічну інтраперитонеальну герніоалопластику за методикою IPOM. До другої підгрупи увійшли 8 футболістів, яким виконували лапароскопічну інтраперитонеальну герніоалопластику за методикою IPOM із субдермальним ушиванням внутрішніх пахових кілець. До другої групи увійшли 18 футболістів, яким виконували лапароскопічну трансабдомінальну преперитонеальну герніоалопластику за методикою TAPP. Для оцінки показників якості життя застосовували опитувальник The Copenhagen Hip and Groin Outcome Score (HAGOS) та Eura HS Quality of Life score (Eura HS-QoL у модифікації).
Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі показників за шкалою HAGOS якість життя до операції не відрізнялась в обох групах дослідження, тоді як після проведення хірургічного лікування значно підвищилась у другій групі з 47 до 96 балів та в першій групі з 45 до 80 балів (р<0,05). Також в другій групі встановлено достовірне зменшення больового синдрому в пахвинній ділянці після лапароскопічної герніоалопластики за методикою ТАРР з 8 балів до 2 балів за шкалою ВАШ і після застосування методики IPOM у першій групі з 7,5 до 3 балів (р<0,05). Найкоротший термін повернення спортсмена до тренувань становить 3 тижні після хірургічного лікування спортивної грижі виявлено при лапароскопічній пластиці задньої стінки пахового каналу за методикою ТАРР зі встановленням самофіксуючої сітки.
У дослідженні проведено порівняльний аналіз результатів лапароскопічних хірургічних втручань та визначено оптимальну тактику вибору хірургічного лікування спортивної грижі у футболістів
