Гузійчук, І. О.

Темех, І. Т.

Електронний науковий архів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

ISSN 0548–1414.  Нафтогазова галузь України. 2013. № 644Про нафту на Прикарпатті говорять здавна. Одна з перших письмових згадок про наявність нафти в над-рах Карпат зустрічається в роботах Яна Длугоша (1415–1480) – польського історика, дипломата, архієпископа Львова, автора «Історії Польщі» у 12 т. «Скельна олія» (одна з її тодішніх назв) проявлялася на поверхні гір-ських потоків, річок та озерець. У ті часи її видобували простим примітивним способом: за допомогою в’язанок довгої трави чи з інших добре всотуючих матеріалів на-фту збирали з поверхні водоймищ і витискали до відер. Людей, які збирали нафту в такий спосіб, називали ли-баками. У XV–XVI ст. прояви нафти було зафіксовано поблизу прикарпатських сіл Небилів, Космач, Старуня, Молодьків, Підливче, Перегінське, Прислуп, Луква, Пороги, Люча, Берізка, Стебник, Битків, Пасічна та ін. У господарстві нафту використовували, зокрема, як лі-кувальну мазь, засіб для змащування возів, осушуван-ня під час вичинки шкір, пізніше її застосовували для освітлення вулиць тощо.Початком же промислового видобування нафти в краї вважають 1771 р. Саме тоді у с. Слобода-Рунгур-ська, що на Коломийщині, з колодязя, який копали для видобування солі, на гли-бині 24 м отримали нафту. Згодом такі колодязі для видобування нафти (або нафтові копанки) почали споруджувати і в інших районах Прикарпаття – у с. Ріпне (1786), у с. Нагуєви-чі (1792), біля м. Борислава (1820-ті рр.) тощо. З ча- сом нафтовий поклад ви-снажувався, тому колодязі поглиблювали. На сьогод-ні не встановлено їх мак-симальної глибини, але такий спосіб видобування був небезпечним для гір-ників: нерідко обвали по-рід, вибухи природного газу, падіння обладнання спричиняли до травм чи на-віть смерті працівників. Один із таких випадків описав відомий український письменник Іван Франко у своїй повісті «Борислав сміється».До середини ХІХ ст. попит на нафту був низьким через вузьку сферу її господарського використання. З цих же причин не розвивалися технології нафтовидо-бування. Поштовхом для започаткування масштабних нафтових розробок зокрема у Галичині та Європі за-галом став винахід Яна Зега і Ігнація Лукасєвича, які в 1853 р. отримали гас у лабораторії аптеки «Під золотою зіркою», проводячи експеримент із фракційної пере-гонки нафти. Вони ж подали ідею використовувати гас у спеціальній лампі для освітлення.Ці новітні на той час способи використання нафти спричинили шалене зростання попиту на нафту, але методи її видобування були поступово витіснені нови-ми технологіями, оскільки не давали змоги встигати за збільшеним попитом. У другій половині ХІХ ст. на нафтових територіях Прикарпаття розпочалися спро- би буріння свердловин. У Бориславі перші свердлови- ни на нафту завглибшки 250 м пробурили у 1862 р., у 1872 р. – у с. Слобода-Рун-гурська завглибшки 75 м, а в 1887 р. – у с. Ріпне. Важливу роль у станов-ленні нафтогазовидобув-ної промисловості Гали-чини відіграло відкриття Східницького родовища. Початок нафтопромислу в Східниці пов’язаний із закладенням тут у 1859 р. колодязів у місцях виходу нафти на поверхню, а вже в 1872 р. тут пробурено першу свердловину. За-провадження буріння на великих глибинах дава-ло можливість відкрити нові родовища – у 1899 р.  І.О. ГузійчукІ.Т. Темех канд. юрид. наукГО «Інститут історії Надвірнянського нафтопромислового району»Рис. 1. Ручне збирання нафти Становлення промислового видобування нафти на Прикарпатті як передумова створення Музею нафтопромислів ГаличиниЗ ІСТОРІЇ ГАЛУЗІISSN 0548–1414.  Нафтогазова галузь України. 2013. № 645З ІСТОРІЇ ГАЛУЗІу Биткові пробурили пер-шу свердловину, яка дала нафту. З цього веде свою історію Битківський на-фтопромисел.С п о ч а т к у  б у р і н н я свердловин здійснюва-ли ручним ударним спо-собом, пізніше почали застосову вати механі-зоване ударне буріння з використанням парових машин (локомобілі). На промислах широко впро-в а д ж у в а л и  з а р у б і ж н і методи, поступово удо-сконалюючи їх та при-стосовуючи до геологіч-них умов Прикарпаття. Наприклад, так з’явився польсько-канадський ме-тод буріння.Змінювався і спосіб видобування нафти. Для підіймання нафти на по-верхню зі свердловин, що перестали фонтанувати, почали використовува-ли желонку. Пізніше цей спосіб був замінений сва-буванням. Згодом нафту почали випомповувати насосами. А наприкінці ХІХ–на поч. ХХ ст. на нафтових промислах по-ширилося застосування групових приводів насо-сних установок (кірати), що дало змогу від одного двигуна одночасно приводити в рух кілька свердловин, обладнаних глибинними на-сосами. Видобували нафту також і газліфтним спосо-бом – у Галичині перші спроби її видобування із за-стосуванням енергії стиснутого газу здійснили 1900 р. у Східниці.Паралельно зі зростанням об’ємів видобування на-фти велося спорудження нафтопереробних заводів. Од-ним із перших 1882 р. побудовано нафтопереробний завод у Печеніжині (біля Коломиї), а 1910 р. частину обладнання цього заводу було перевезено до м. Надвір-ної. Водночас було побудовано великий нафтоперероб-ний завод у Дрогобичі.Запровадження нових технологій як у бурінні, так і у видобуванні забезпечило значне зростання обсягів видобутої нафти на початку ХХ ст. У 1909 р. за обсяга-ми видобутку нафти Галичина посідала 3 місце у світі після США та Росії, його показник сягав 2 млн т. Того-часним центром нафтовидобування на Прикарпатті був Борислав. На початку ХХ ст. нафтопромисли нале-жали до найбільш тех-нологічно забезпечених галузей промисловості. На кожному нафтовому промислі була своя куз-ня та механічна майстер-ня, для підвезення об-ладнання до свердловин споруджували рейкові дороги. Будували авто-номні електростанції, як от: газова електростан-ція у Биткові (1923 р.). Тогочасні способи експлуатації нафтових покладів, які за своєю суттю були варварськи-ми, призвели до того, що ближче до 40-х р. ХХ ст. обсяги нафтовидобутку почали падати. А окре-мі нафтові промисли, зокрема промисел Сло-боди-Рунгурської, уза-галі припинили своє іс-нування. Цьому сприяло також і те, що нові тех-нології буріння та видо-бування нафти, які на той час широко викорис-товували у світі, зокрема роторне буріння, рідко знаходили застосування в Галичині.Другий розквіт на-фтога зової промисло -вості Прикарпаття припав на 50-ті роки ХХ ст. На той час усі нафтові промисли Прикарпаття перейшли до тресту «Укрнафтавидобування». Комплекс геологорозвідуваль-них робіт сприяв відкриттю багатьох нових родовищ: у 1951 р. одержали прилив нафти з Глибинної складки Битків-Бабченського родовища, у цей час було відкрито Долинське, Північно-Долинське, Старосамбірське, Гвіз-децьке, Пнівське, Пасічнянське, Спаське, Струтинське, Орів-Уличнянське, Стинавське родовища. Розпочалося широке запровадження нових методів буріння, інтенси-фікації припливу флюїдів та видобування. На сьогодні нафтопромислові підприємства Гали-чини мають позитивний досвід більш ніж двохсотліт-нього господарювання. Та, на жаль, мусимо констату-вати: і донині в краї немає установи, де б у комплексі зберегли та упорядкували для прийдешніх поколінь ві-домості про становлення і розвиток тут промислового видобування нафти і газу. На нашу думку, такою уста-новою повинен стати Музей нафтопромислів Галичини. Адже його відсутність уже спричинила безповоротну Рис. 2. Загальний вигляд Битківського нафтопромислу Рис. 3. Заходи щодо збільшення обсягів видобутку нафти (1970-ті рр.)ISSN 0548–1414.  Нафтогазова галузь України. 2013. № 646З ІСТОРІЇ ГАЛУЗІвтрату багатьох документів, взірців техніки (нафтового обладнання, бурового інструменту, спеціальних меха-нізмів, обладнання з видобування).Більшість техніки утилізовано, а незначну частину вивезено за кордон, де вона увійшла до «золотого фон-ду» музейних зібрань. Наприклад, справжнім скарбом експозиції та фондів Музею нафтової та газової про-мисловості ім. Лукасєвича в Бубрці (Польща) є доку-менти та обладнання з Бориславського і Битківського нафтопромислів, які з гордістю подаються як історичні об’єкти саме польської національної нафтогазовидо-бувної промисловості.Привертаючи увагу громадськості до проблеми що-річного зменшення кількості нафтового обладнання, механізмів, споруд, будівель та інших об’єктів нафтога-зовидобування, що має безцінну історичну, культурну та науково-технічну інформацію та, в цілому, є надбан-ням усіх попередніх поколінь нафтовиків, усвідомлює-мо, що без обліку та належного збереження, що є одним із першочергових завдань нинішнього та прийдешніх поколінь нафтовиків, ці предмети музейного значення можуть бути втрачені навічно, що є неприпустимим. З усвідомленням важливості досліджень історії видобування вуглеводнів та з метою збереження істо-ричної спадщини краю у 2012 р. створено громадську організацію «Інститут історії Надвірнянського нафто-промислового району». До неї увійшли нафтовики – спеціалісти НГВУ «Надвірнанафтогаз», ветерани і пен-сіонери підприємства, а ще багато активних громадян, серед яких є й краєзнавці та історики. Найпершим та основним завданням організації є створення Музею іс-торії Надвірнянського нафтопромислового району, пе-рейменованого в Музей нафтопромислів Галичини. За рік досягнуто чимало: створено ряд макетів на-фтового обладнання ХІХ–ХХ ст., проведено ряд науко-во-дослідних експедицій, відшукано багато архівних документів, тривають роботи зі створення експозиції музею під відкритим небом.Ми переконані, що музей стане містком між мину-лим і майбутнім нафтогазовидобувної галузі та свід-ченням спадкоємності найкращих традицій усіх поко-лінь нафтовиків Галичини. Долучайтесь до збереження історії нафтопромислів Галичини та історичної пам’яті про кращих представ-ників нафтогазової і нафтопереробної промисловості України. Детальна інформація на сайті музею: http://oilmuseum.org.ua/Автори статтіГузійчук Ігор ОлександровичГолова громадської організації «Інститут історії Надвірянського нафтопромислового району». Закінчив Івано-Франківський на-ціональний технічний університет нафти і газу. Інженер відділу видобування і буріння свердловин НГВУ «Надвірнанафтогаз».Темех Ігор ТеодозійовичДоктор філософії права, кандидат юридич-них наук. Науковий консультант Музею на-фтопромислів Галичини. Основний напрям досліджень – історія нафтогазової промис-ловості, становлення правового регулювання нафтогазової справи.Рис. 4. Встановлення нового експоната – триноги для  видобування нафти

Становлення промислового видобування нафти на Прикарпатті як передумова створення Музею нафтопромислів Галичини

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Електронний науковий архів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу