Урбанонимы, мотивированные антропонимами

Статья посвящена диахроническому описанию и сравнению урбанонимов, мотивированных антропонимами, в топонимической системе Великого Новгорода. Особое внимание уделяется специфике и различиям данной топонимической универсалии. В статье отмечаются сходства мотивировки урбанонимов и особенности их семантик

ETHNONYMS IN THE SYSTEM OF PROPER NAMES OF LATGALE

Proper names, including ethnonyms (folk, tribal and other ethnic community names), is anessential component of any language lexis, which particularly brightly reveals a variety ofextralinguistic processes.The aim of the paper is to analyze the conformity of ethnonym transonymization (the change of proper name class) and deonymization (the change of proper name intoappellative) in the culture of Latgale, and linguistic techniques and extralinguistic factors.Linguo-culturological approach has been used in the research, and the link between cultural-historical and social processes in the research of linguistic processes has been taken intoaccount. Determining the origin of ancient ethnonyms, the researchers of the Baltic languagesacknowledge a transonymization model typical to the Balts: hydronym → name of region→ ethnonym (Zinkevičius 2005, 186–187). This paper attempts to reveal various ethnonym(denoting mostly foreigners) transonymization models in the system of proper names ofLatgale, nominating motivation, and the types of word-formation.It seems that the ethnonyms that denote the neighbouring nations (Estonians,Lithuanians, Russians) most frequently turn into other proper names. Transonymizationmodels have been identifi ed as follows:1) ethnonym → anthroponym → oikonym (or ethnonym → oikonym → anthroponym),for example, l ī t a u n ī k i ‘the Lithuanians’ → L ī t a u n ī k s ‘a surname’ →L ī t a u n ī k i ‘a village in Preiļi county’;2) ethnonym → microtoponym, for example, ž y d i ‘the Jews’ → Ž y d a p ū r s‘a marsh in Vārkava county’;3) ethnonym → anthroponym, for example, č y g u o n i ‘the Roma people’ →Č y g u o n s ‘a nickname for a dark-haired man’;4) ethnonym (→ oikonym) → ergonym, for example, l a t g a ļ i ‘The Baltic tribe’ →“L a t g a ļ i” ‘a farm in Mērdzene rural municipality of Kārsava county’.Transonymization of ethnonyms in the culture of Latgale is motivated by historicaland social processes. Transonymization processes present the evidence of Latgalians’ stereotypical perception of foreigners, compact settlement of different ethnic groups inLatgale, and historical events.Various types of word-formation are used in the transonymization process:1) semantic, i.e., only the meaning changes, the morphemic system of lexeme is notchanged, for example, ethnonym p o ļ a k i → oikonym P o ļ a k i (→ surname P o ļ a k s(the male singular form of the ethnonym));2) morphological, typically suffixes are added to ethnonyms (sometimes phoneticchanges in the root occur), for example, i g a u n i ‘the Estonians’ → surnames I k a u n ī k s(ikaun-+-nīk-s); I g o v e n s (igov-+ - en-s);3) syntactical, forming compound words, for example, the ethnonym k r ī v i‘the Russians’ has motivated the oikonym K r ī v a s o l a Krīva sola ‘Russian Village’,K r ī v m a i z e s Krīvu maizes ‘Russian bread’;4) formation of analytical forms, where one of the components has ethnonymicsemantics and the second component is a nomenclature word (hill, meadow, marsh, lake,etc.), for example, Ž y d a p ū r s ‘Jew’s marsh’, an attributive adjective, for example, avillage M a z i e L ī t a u n ī k i ‘small Lithuanians’, a substantive of other semantics, forexample, a meadow Č i g o n e i c a s j ū s t a ‘Gypsy’s belt’.Proper names of foreign origin motivated by ethnonyms have taken their stableplace in the system of proper names of Latgale, for example, L a t i š i, a village in Pušmucovarural municipality of Cibla civil-parish (in Russian латыши ‘the Latvians’).Proper names of ethnonymic semantics, used to name various phenomena andrealities, are often included in the lexicon of various dialects of Latvian and even otherlanguages. If to assume the fact that ethnonyms are proper names, then it can be concludedthat the appellatives mentioned above have appeared in deonymization process: ethnonym→ appellative. Moreover, the material of Latgalian dialects confirms the existence of deethnonymicproper names, for example, a lot of different realities are associated with theethnonyms denoting Roma people: č y g u o n i ‘participants of masquerade parade’;č y g o n k a 1) a sort of winter apples, the apple of this sort (dark green and red); 2) the railroad;3) achimenes (flower, Achimenes); 4) mushrooms: wild champignon (Rozites caperata) orugly milkcap (Lactarius necator); č y g u o n a s a u l e ‘the moon’. Appellativeness ofethnonyms has an associative character. The names are reflecting the Latgalians’ stereotypicalperception of appearance, occupation, character traits, and traditions of foreigners as alienand different, however, acceptable and assimilable phenomena

Uzbek Nickname Study

The article highlights the degree of study of Uzbek nicknames, their classification according to professional specificity, nominative-motivational features, genderological features, linguistic analysis, formation and making features

Derivative Potential of Unofficial Anthroponyms: Lexico-Semantic Method of Name Production

The article carries out a derivational analysis of unofficial anthroponyms of Ukrainians, in particular, residents of Western Polissia. It has been found that nickname creation is a special linguistic phenomenon, which, on the one hand, is extraordinary in the manifestation of individual methods or word-formation models, and on the other hand, consistently preserves the dialectal word-formation norm. Despite the anthroponymic instability and the open nature of nickname nomens, they still represent a partial tendency in the use of specific lexemes, demonstrate a set of polyfunctional, patronymic, matronymic, patronymic-possessive formants inherent in this type of naming. It has been established that like in nicknames, two methods of creation are productive in surnames: lexical-semantic and morphological (suffixing). Among the analyzed folk anthroponyms, lexical-semantic formations, especially adjectives, prevail, which is caused by the productivity of nicknames-characteristics according to the external and internal features of the carriers. Such word-forming phenomena in the production of proper names as transonymization, onymization, double semanticization, semanticization of composites, compound forms, word combinations, and substantivization are characterized in detail. The lexical-thematic groups (LTGs) that most often undergo anthroponymization are comprehensively analyzed: fauna and flora names, names of clothes, shoes, dishes, details of household life, family relations, locative names, agentives. It was observed that along with the transition to the class of onyms, the word changes its emotional and evaluative color: it turns from neutral to positive (less often) or negative (comparatively more often). The following groups of onyms are subjected to transonymization during the production of nicknames: personal names, surnames, names of famous persons, movie or cartoon characters, toponyms, zoonyms. Among the factage of appellative-derived nicknames, the names of the “nomina personalia” categories are more manifested, less– “nomina impersonalia”. Despite the laws of speech economy inherent in nicknames, very often an unofficial anthroponym can be formed by a phrase or a whole sentence. Such formations are more extensive and informative, because they always have several individual characteristics (name, indication of some trait, attachment to some event, family affiliation, etc.)

Функціонально-семантичні прояви ергонімів у сучасній українській мові (на прикладі закладів громадського харчування міста Києва)

Proper names occupy an important place in any language, they quickly respond to various changes in society, reflect various historical, economic, social and ideological influ-ences, change their semantic content due to changes in various aspects of culturaland historical development. The problem of collection, systematization and description of proper names arose in Ukrainian onomastics due to the sharp increase in their number at the end of the last century and needs to be organized and comprehensively studied. Ukrainian lin-guistic studies contain investigations of the ergonyms some regions. But the ergonyms of Kyiv are actively changing under the influence of extralinguistic factors and require special research. The material of this study includes 3,500 names of catering establishments fixed during 2022-2023 in Kyiv. The semantic manifestations of ergonyms of Kyiv for the desig-nation of food establishments are analyzed in the article. The factors, contributing to the creation of such ergonyms are highlighted, the main structural and morphological features of such ergonyms are revealed. Special attention is paid to the sources and ways of bor-rowing of Kyiv’s ergonyms.The novelty of this study lies in the fact that for the first time ergonyms are considered as an element of the onomastic system and a unit of the onomastic space of Kyiv. A typology of ergonyms and their statistical description by structure and origin, including the fixation of graphics (Latinization, graphic deconstruction, etc.), is proposed.Власні назви посідають важливе місце в будь-якій мові, вони швидко реагують на різноманітні зміни в суспіль-стві, відображають різні історичні, економічні, соціальні та ідеологічні впливи, змінюють своє семантичне напов-нення внаслідок змін у різних аспектахкультурно-історичного розвитку. Проблема збирання, систематизації та опису власних назв виникла в українській ономастиці у зв’язку з різким збільшенням їх кількості наприкінці мину-лого століття і потребує впорядкування та всебічного вивчення. Українські мовознавчі дослідження містять дослі-дження ергонімів окремих регіонів. Але ергоніми Києва активно змінюються під впливом екстралінгвістичних фак-торів і потребують спеціального дослідження. Матеріал цього дослідження включає 3500 назв закладів громадсь-кого харчування, зафіксованих протягом 2022-2023 років у Києві. У статті проаналізовано семантичні прояви ерго-німів Києва на позначення закладів харчування. Висвітлено чинники, що сприяють створенню таких ергонімів, ви-явлено основні структурно-морфологічні особливості таких ергонімів. Особливу увагу приділено джерелам і спо-собам запозичення ергонімів Києва. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше ергоніми розглянуто як елемент ономастичної системи та одиницю ономастичного простору міста Києва. Запропоновано типологію ерго-німів та їхній статистичний опис за структурою і походженням, що включають і фіксацію графіки (латинізацію, гра-фічну деконструкцію тощо)

Od hobotnice Paula do mačka Ahileja – imena životinja koje su predviđale ishode sportskih natjecanja

In this paper, proper names of animals which predicted the outcomes of sports competitions are analyzed. A representative corpus containing over 200 zoonyms has been collected by means of excerpting from numerous, mostly online sources from different countries. The corpus is classified in line with the semantic-motivational criterion (i.e. according to the meaning of the word or stem from which an individual zoonym was formed), while determining the shares of individual motivational groups. The results of the analysis are compared with the results of research of other zoonymic layers with the aim of determining the specificities of animal namegiving. The paper is accompanied by an alphabetical list of collected zoonyms with information about the type of animal, the country where the animal lived when it predicted the outcomes of sports competitions and the sports competition the outcome of which it predicted.Imena životinja koje su predviđale ishode sportskih natjecanja dosad nisu bila sustavno istraživana ni obrađena. Proučavanjem mnogobrojnih popularnih, uglavnom internetskih vrela ekscerpirano je 200-tinjak imena (nekim je imenima (poput Fiona, Harry, Juno, Nicholas, Otto, Pablo i Paula) imenovano više životinja, a neke životinje imenuju se dvama imenima (npr. Eberhard/Harry)). Semantičko-motivacijskom analizom korpusa utvrdili smo da su u njemu zastupljena i izravno i neizravno motivirana imena. Izravno je motivirano tek oko 11 % prikupljenih imena, a po tako malome udjelu izravno motiviranih imena ovaj se korpus urbanih zoonima razlikuje od korpusa povijesnih i suvremenih ruralnih zoonima. Izravno motivirani zoonimi iz ovoga korpusa koji zrcale neku fizičku značajku (boju općenito, boju određenoga dijela tijela, specifičan izgled dijelova tijela itd.) poprilično su malobrojni, dok su u ruralnoj zoonimiji dominantni upravo zoonimi motivirani riječima koje se odnose na boju. Budući da ruralni kontekst podrazumijeva suživot više jedinki iste vrste, u njemu nadijevanje imena motiviranih nazivom vrste nije razlikovno, pa ni funkcionalno; u ovome pak korpusu, specifičnu za urbani kontekst, zamjetan je udio imena motiviranih upravo nazivom vrste kojoj pripada imenovana životinja. Dio neizravno motiviranih imena nastao je na istim modelima imenovanja kao i ruralni zoonimi – riječ je o primjerima koji zrcale neke fizičke (npr. boju) ili karakterne značajke životinja te pozitivan odnos imenovatelja prema životinji. Uz prethodno spomenute zoonime koji se mogu uspoređivati s osobnim nadimcima, u ovome je korpusu potvrđen izrazito velik udio zoonima motiviranih antroponimima. Taj se model imenovanja svakako temelji na antropomorfizaciji i personifikaciji životinja. Zoonimi iz te skupine najčešće nastaju od osobnih imena, a rjeđe od prezimena, osobnih nadimaka ili cijelih antroponimskih formula. Dio njih temelji se na asocijaciji na poznate osobe, a za ovaj je korpus specifičan zamjetan udio imena motiviranih antroponimima koji se odnose na poznate sportaše, što u podlozi ima funkciju životinja – predviđanje ishoda sportskih natjecanja. U ukupnome su korpusu dobro zastupljeni i zoonimi motivirani imenima likova iz umjetničkih djela (ponajprije iz igranih i animiranih filmova te serija), kao i zoonimi motivirani imenima iz mitologije. Ovaj je zoonimijski korpus specifičan i iz tvorbene perspektive. Najviše je imena nastalo transonimizacijom, što je izravna posljedica brojnosti imena motiviranih antroponimima. Uz transonimizaciju, zamjetan dio primjera nastao je onimizacijom te imenskom sufiksalnom tvorbom, a potvrđeni su i specifični tvorbeni načini poput pokraćivanja, stapanja, reduplikacije i metateze. Usporedbe radi, u ruralnoj zoonimiji najčešći je tvorbeni način imenska sufiksalna tvorba, a zatim onimizacija te onimizacija uz usporednu konverziju. Navedeni zaključci svakako nas upućuju na to da ovaj korpus ima drugačije značajke od korpusa ruralnih zoonima, zbog čega ga svakako treba promatrati kao zaseban tip – kao urbane zoonime

Відонімні та відапелятивні назви в українському ергоніміконі

The article is devoted to the study of numerous Ukrainian ergonyms, in particular, 29,826 names of hotel business, cultural and entertainment facilities, shops, hairdressers and beauty salons, medical services and pharmacies located in regional centers and other cities of Ukraine were analyzed. Mostly names are in Ukrainian, as well as some names were borrowed from other languages. The main way of names formation is appeallativian. These ergonomics were analyzed and an attempt to classify them was made. The Ukrainian names of objects of human activity of appellativian origin are conditionally divided into fifteen subgroups, namely: patriotic and folklore names which reflect the national colour, ergonyms with direct indication of the type of activity, names with partially veiled semantics, lexems indicating quality of conditions and services, abstract romantic appellativian names, names formed from names of plants with positive connotation, names formed from names of animals with positive connotation, names formed from names of precious stones, names-diminutives that indicate the small size of the institution, names with an indication of natural realities, names indicating the peculiarities of the location, phrases with the lexem  golden, phrases with the word old, phrases indicating colour, names determining gender orientation. All analyzed names have a positive stylistic and perform an advertising function. The use of the onymian method of Ukrainian ergonyms formation is shown. Among the names come from onyms, there are various numerous ergonyms created from antroponyms and toponyms, and most of them formed by transonymization of names and surnames, names of places. Attention is also paid to the transonymization of other categories of onyms such as mythonyms, poetonyms, pragmatonyms, zoonyms, anemonyms, cosmonyms, filmonyms, musicgrouponyms and transonymized titles. Etymological analyze of some names is also given. The use of various ergonomic terms has been shown, which in some cases work like names and indicate the size of the institution. Key words: onym, appellative, ergonym, antroponym, toponym, onimization, transonymization.  El artículo está dedicado al estudio de numerosos ergónimos ucranianos, en particular, fueron analizados 29.826 nombres de empresas hoteleras, establecimientos de entretenimiento cultural, tiendas, peluquerías y salones de belleza, establecimientos médicos y farmacias ubicadas en centros regionales y otras ciudades de Ucrania. La mayoría de los nombres están en ucraniano, aunque hay préstamos de otros idiomas. El principal método de formar nombres es usar microtoponimos de un componente. Estos ergónimos fueron analizados y fue intentado clasificarlos. Los nombres de los objetos de la actividad humana en Ucrania, de origen de microtoponimos de un componente, se dividen condicionalmente en quince subgrupos, a saber: nombres patrióticos y folclóricos que reflejan el colorido nacional, ergónimos con indicación directa del tipo de actividad, nombres con semántica parcialmente velada, lexemas con indicación de calidad de condiciones y servicios, nombres de de microtoponimos de un componente abstractos de plan romántico o de fantasía, nombres formados a partir de nombres de plantas con connotación positiva, nombres formados a partir de nombres de animales con connotación positiva, nombres formados a partir de nombres de piedras preciosas, nombres-diminutivos que indican el tamaño pequeño de la institución, nombres con indicación de realidades naturales, nombres con indicación de las peculiaridades del lugar, frases con la lexema dorado / a, frases con la lexema antiguo / a, frases con lexemas para indicar color, nombres que indiquen la orientación a un género específico. Todos los nombres analizados tienen un color estilístico positivo y cumplen una función publicitaria. Se indica el uso del método onímico de formación de ergónimos ucranianos. Entre los nombres conocidos hay varios antroponímicos y ottoponímicos como los más numerosos entre los onímicos, formados por transonimización de nombres y apellidos, nombres de lugares. También se presta atención a la cobertura de otras categorías de ergónimos famosos como mitónimos, poetónimos, katoynónimos, pragmatonimos, zoónimos, anemónimos, cosmonomías, nombres de películas, grupos de música y títulos transonimizados. Se intenta analizar etimológicamente algunos nombres. Se ha registrado el uso de varios términos-ergónimos, que en algunos casos sirven como nombres e indican el tamaño de la institución. Palabras clave: ónimo, denominación, ergónimo, antropónimo, topónimo, onimización, transonimización.Статтю присвячено дослідженню численних українських ергонімів, зокрема проаналізовано 29826 назв об’єктів готельного бізнесу, культурно-розважальних закладів, об’єктів торгівлі, перукарень та салонів краси, об’єктів надання медичних послуг та аптек, розташованих у обласних центрах та інших містах України. Більшість імен подано українською мовою, а також наявні імена, запозичені з інших мов. Основний спосіб утворення назв – відапелятивний. Запропоновано типологію ергонімів, які умовно поділено на п’ятнадцять підгруп: патріотичні та фольклорні назви; ергонімі з незавуальованою вказівкою на вид діяльності; назви з частково завуальованою семантикою; лексеми з вказівкою на якість умов та послуг; абстрактні відапелятивні назви романтичного або фантазійного плану; найменування, утворені від назв рослин із позитивною конотацією; ергоніми, утворені від назв тварин із позитивною конотацією; найменування, утворені від назв дорогоцінних каменів; назви-демінутиви, які вказують на невеликий розмір закладу; назви зі вказівкою на природні реалії; назви з вказівкою на особливості місця розташування; словосполучення з лексемою золотий/а/е; словосполучення з лексемою старий/а/е; словосполучення з лексемами на позначення кольору; назви з вказівкою на гендерну спрямованість. Всі аналізовані найменування мають позитивний стилістичний відтінок і, крім номінативної, виконують рекламну функцію. Акцентовано увагу на використанні відонімного методу формування українських ергонімів. Серед відонімних назв представлені різні відантропонімні та відтопонімні як найчисленніші серед відонімних, утворені шляхом трансонімізації імен та прізвищ, назв місцевості. Приділено увагу висвітленню інших розрядів відонімних ергонімів, зокрема міфонімів, поетонімів, катойконімів, прагматонімів, зоонімів, анемонімів, космонімів, фільмонімів, музикогрупонімів та трансонімізованих титулів. Зроблено спробу етимологічного аналізу деяких назв. Зафіксовано використання різноманітних ергонімних термінів, які в деяких випадках, виконуючи номінативну функцію, вказують на розмір установи. Ключові слова: онім, апелятив, ергонім, антропонім, топонім, онімізація, трансонімізація

Лексико-семантичний спосіб продукування урбанонімів

The article deals with the basic mechanisms of lexical-semantic derivation method of urbanonyms of Kriviy Rig. Attention is focused on transonymization and onymization. During the process of transonymization the transition of proper names occurs from one category to another. The names of the city linear objects (hodonyms) are indicative in this regard. Proper names are used in the form of the genitive case singular (genitive type with endings a, и, -oї, -ого). Basically, the genitive case singular is a distinctive feature of those names which are memorial ones. The names, which have an indeclinable word of foreign origin in their structure, are formed by the same principle. The owners of industrial production, administrative and domestic trade and commercial establishments use this way of forming proper names rather actively. In this case material form of expression which exists in onym space without any modifications (writing is used with quotes) transferred to urbanonymic space. Onymization characterizes the names of the linear and scaled intra city objects of various structural and grammatical organizations. Due to the onymization urbanonyms are formed from both abstract and concrete common nouns. As facts evidence, the most popular is metaphorical onymization, during which the metaphorical transfer involves the existence of a common semantic element: differential and connotative seme. Usually the work of trade and commercial structures, as well as the goods and services included in it are transferred onto the name (e.g. diadem – jewelry that is worn on the head, “Diadem” – jewelry store). The connection of the meaning of the forming stem with a derivative one can be quite weak, and the perception of a context – hypothetical.В статье рассмотрены основные механизмы лексико-семантического способа словообразования урбанонимов Кривого Рога. Внимание сосредоточено на трансонимизации и онимизации. При трансонимизации происходит переход из одного разряда имен к другому. Показательны в этом плане названия линейных городских объектов (годонимы). Онимизация характеризует названия линейных и масштабных внутригородских объектов.У статті розглянуто основні механізми лексико-семантичного способу словотвору урбанонімів Кривого Рогу. Увагу зосереджено на трансонімізації та онімізації. При трансонімізації відбувається перехід з одного розряду власних назв до іншого. Показовими у цьому плані є назви лінійних міських об’єктів (годоніми). Онімізація характеризує найменування лінійних і масштабних внутрішньоміських об’єктів

Some features of the nomination of watches based on oikonyms

W publikacji podejmujemy próbę scharakteryzowania niektórych sposobów nominacji zegarków oraz przedstawiamy przykłady nazw tychże urządzeń powstałych na bazie ojkonimów. We wstępie przytaczamy definicje transonimizacji, cytując wypowiedzi znanych lingwistów, np. A.W. Superanskiej, N.W. Podolskiej, Dż. Łatypowa, jako jednego ze sposobów tworzenia nazw własnych, W dalszej części omawiamy niektóre nazwy zegarków wyekscerpowaneze zbioru ponad 1000 tego typu onimów. Kończąc artykuł przedstawiamy wynikibadań, które pokazują, że nazwy zegarków powstałe na bazie ojkonimów odzwierciedlajązjawiska kultury zachodzące na określonym terenie w różnych epokach historycznych oraz są odzwierciedleniem współczesnych tendencji nazewniczych.In our publication we try to characterize some ways of nominating watches and give examples of the names of those devices created on the basis of oikonyms. In the introduction we cite the definitions of transonymization, quoting the statements of famous linguists, eg A.V. Superanska, N.V. Podolska, D. Latypov, as one of the ways of creating proper names. Subsequently, we discuss some of the names of watches extracted from the collection of over 1000 such onims. Finally, we present the results of research that show that the names of the watches created on the basis of the oikonyms reflect the cultural phenomena taking place in a given area in different historical epochs and that they reflect the current trend of [email protected] w Białymstoku, Wydział FilologicznyGałkowski A., Chrematonimy w funkcji kulturowo-użytkowej. Onomastyczne studium porównawcze na materiale polskim, włoski, francuskim, Łódź 2011.Polskie nazwy własne. Encyklopedia, red. E. Rzetelska-Feleszko (red.), Warszawa–Kraków 1998.Ramsey R.L., Introduction to a survey of Missouri place-names, Missouri.Rzetelska-Feleszko E., Obce nawy firmowe w Polsce i Europie, „Onomastica” 1998 (2000), XLIII, s. 99–112.www//rakta.russian watches, dostęp 20.01.2017.Большая советская әнциклопедия, А.М. Прохоров (red.), Москва 1971.Заверткина Е.В., Ойконимия и еe ингерентные особенности, „Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 2: Филология и иску искусствоведение” 2012, nr 1.Крысин Л.П., Иноязычные в нашей речи – мода или необходимость, [online], http//gramota.ru, dostęp 10.03.2017.Латыпов Дж., Топонимия города Маргилана и его окрестностей, Ташкент 1975.Отин Е.С., Перспективы развития славянской ономастики, Москва 1980.Подольская Н.В., Словарь русской ономастической терминологии, Москва 1988.Словарь географических названий, В.П. Тихомирова (red.), Москва 1958.Словарь испанско-русский, [online], http://pl.pons.com, dostęp 10.03.2017.Суперанская А.В., Как вас зовут? Где вы живете?, Москва 1964.Суперанская А.В., Теория ономастических исследовании, [w:] Теория и методология ономастических исследовании, А.П. Неподкупный (red.), Москва 1986.Суперанская А.В., Товарные знаки и знаки обслуживания в России, [w:] Metodologia badań onomastycznych, M. Biolik (red.), Olsztyn 2004.21758