Norman N. Holland. UNITY IDENTITY TEXT SELF

без анотації Перекладено за виданням: Norman N. Holland. UNITY IDENTITY TEXT SELF // Reader-response criticism: From Formalism to Post-Structuralism / Ed. Jane P. Tompkins. – Baltimore: John Hopkins University Press, 1980. – 275 p. – pp. 118-133

Normative Aesthetics: the Ideal Audience and Art Education

Reader-Response Criticism proposes a new way of looking at literary text. One of the writers of this criticism discusses about 'literary competence' which entails the idea of 'ideal reader'. The writer proposes the idea of 'ideal audience' to work with fields of art other than literature. In an attempt to give the proper appreciation of art, norms are required, and norms in art can be arrived at using the concept of 'ideal audience'. It is a fact that norms are normally contextual, not universal, and change according to the change in the concept of art creation. Then the question is why take the trouble of forming norms if they keep changing

Children’s responses to heroism in Roald Dahl’s Matilda

The paper presents findings from a small reader response study conducted in February 2013 with 150 children aged 7-11 in which they discussed extracts and clips from Roald Dahl’s Matilda (1988) and its cinematic adaptation (1996). Dahl and Matilda were chosen because they provoke emphatic responses from adults, often commenting on the effects of Dahl upon young readers, a nd thus exemplify the uneasy interface between adult perception of c hildren’s literature, and the child reader. Frequently the criticism and theory applied to children’s lit erature are an adult’s comments speculating on the child’s interpretation of the chil d character created by an adult and, with a few exceptions, critic al theory surrounding children’s literature has shied away from reader response studie

Reader-Response Theory in the American Literary Criticism of 60–80’s of XX century (genesis, structure, functioning)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.06 – теорія літератури. – Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, 2014. Дослідження присвячено вивченню ґенези, структури та функціонування теорії читацького відгуку в літературознавстві США у 60–80-х роках ХХ століття. Детально проаналізовано літературні теорії її провідних представників: С. Фіша (афективна стилістика, теорія «інтерпретаційних спільнот»), Н.Н. Голланда (психоаналітичний підхід), Д. Блейха (суб’єктивна критика), Дж. Каллера (структуралістський підхід) та Л.М. Розенблатт (транзакційна теорія) і представлено узагальнену теоретичну модель. Визначено місце теорії читацького відгуку серед інших літературознавчих напрямів та шкіл, особливо в контексті американської «нової критики» і Констанцької рецептивної естетикиДиссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.06 – теория литературы. – Киевский университет имени Бориса Гринченко, Киев, 2014. Исследование посвящено изучению генезиса, структуры и функционирования теории читательского отклика в литературоведении США 60–80-х годов ХХ века. Подробно проанализированы литературные теории ее ведущих представителей: С. Фиша (аффективная стилистика и теория «интерпретационных сообществ»), Н.Н. Холланда (психоаналитический подход), Д. Блэйха (субъективная критика), Дж. Каллера (структуралистский подход), Л.М. Розенблатт (транзакционная теория) и представлено ее обобщенную теоретическую модель. Определено место теории читательского отклика среди других литературоведческих направлений и школ, особенно в контексте американской «новой критики» и Констанцкой рецептивной эстетики.Dissertation for the degree of candidate of philological sciences, specialty 10.01.06 – The theory of literature. – Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, 2014. The research is devoted to the studying of Reader-response theory (RRT) genesis, structure and functioning in American literary criticism in 60–80’s of XX century. The basic principles of it were analyzed and the philosophical, political, and socio-cultural backgrounds are revealed. The main causes of its emergence at the end of 1960-s and functioning in 70–80-s are denoted. The close connection of basic principles of pragmatism with the main RRT proponents’ approaches is defined. RRT is proved to be a bright example of application the philosophy of pragmatism to the literary criticism. The historical, social, cultural and political factors of RRT origin are determined. The comparative analysis with Constance school of reception aesthetics is carried out; the main generalities, distinctive features and interrelations are noted. One of the aims of our research is to accomplish the comparative analysis of two powerful in the USA literary critical movements of XX century: New Criticism and RRT. Their features, main contradictions, common ideas, points of coincidence, reasons of emergence and decline, degree of influence to the development of theoretical and critical process and value for contemporary science are revealed. Though in majority of literary guides and glossaries are pointed that RRT stands in total opposition to the hegemony of formalistic New Criticism and as the reaction to assay Affective fallacy of W.K. Wimsatt and M. Beardsley in late 1960’s and early 70’s in the USA. We are of the view, that L.M. Rosenblatt should considered to be the founder of American RRT and her book Literature as Exploration (1938) is the pioneer work in reader-oriented criticism. It is interesting that both New critics and Reader-response theorists considered the book of I.A. Richards’ Practical Criticism (1929) as the important basis for their theories, but accenting different aspects. Therefore to a certain extent these theories from the beginnings have got common source, but different vectors of development and time of growth. The main classifications of RRT by N.N. Holland and L.M. Rosenblatt are represented, analyzed and compared. Also common and distinctive features of New Criticism and RRT are defined. In general the most suitable for practical use is L.M. Rosenblatt’s transactional theory of reading, in which the same attention is paid both to the reader and the text, and meaning is evoking during the process of transaction between them. Stanley Fish as the proponent of Reader-response theory was one of the first who challenged the authority of the fundamental doctrine of New Criticism, so called “affective fallacy” in late 1960’s. In his early RRT (Affective stylistics) S. Fish argues that the meaning of the literary work is an experience the reader received in the process of reading. Later on the notion “interpretive communities” was represented and proved in the essay Interpreting the ‘Variorum’, and response became the result of interpretive strategies. Theories of psychoanalytical approaches of N.N. Holland (transactive criticism) and D. Bleich (subjective criticism) are studied and compared in details. The conception of the reader and reading in literary theory of J. Culler in context of Structuralism, Post-structuralism and Deconstruction are defined. The connection between Reader-response theory and structuralistic approach of J. Culler is proved. His impact to the development and functioning of RRT is defined. One chapter deals with the research of the basic principles of empiricism in Reader-response theory within the environment of American and European literary criticism, beginning with I.A. Richards as its important precursor and ending with contemporary empirical researchers (W. van Peer, D.S. Miall & D. Kuiken) as its indirect successors. During the long period of time in literary criticism, from I.A. Richards, through the theories of Reader-response theorists to contemporary empirical study of literature, the principles of empiricism and empirical methodology were developing and improving in progression. The chapter also deals with the reasons of development in literary criticism of the USA the theories, which have the (a) reader/reader community as the object of research, and the problem of RRT as literary critical “(neo)anthropocentric” movement/formation is analyzed. Its relations with anthropology, psychology and philosophy are studied. The history and peculiarities of interdisciplinary terminological adoption in American RRT in the context of general tendencies and trends to interdisciplinary studies in science and culture are examined

Вплив філософії прагматизму на літературознавство США: від транзакційної теорії Л.М. Розенблатт до «неопрагматизму» С. Фіша

У статті досліджено вплив філософії прагматизму на літературознавство США, зокрема на літературні теорії двох відомих представників теорії читацького відгуку – Луїзи Мішель Розенблатт (1904-2005) і Стенлі Фіша (1938-). Доведено, що теорія читацького відгуку є яскравим прикладом органічного застосування філософії прагматизму до літературознавства.The article deals with the defining the influences of philosophy of pragmatism to the literary criticism in the USA, particularly, to the literary theories of Louise M. Rosenblatt and Stanley Fish, the proponents of Reader-Response theory. Reader-Response theory is proved to be a bright example of application the philosophy of pragmatism to the literary criticism.В статье изучено степень влияния философии прагматизма на литературоведение США, в частности на литературные теории двух известных представителей теории читательской реакции – Луизы Мишель Розенблатт (1904-2005) и Стэнли Фиша (1938-). Доказано, что теория читательской реакции является ярким примером органичного использования философии прагматизма в литературоведении

Транзакційна теорія Луїзи М. Розенблатт: між текстом і читачем

У статті розглянуто транзакційну теорію Луїзи Мішель Розенблатт як певну проміжну ланку між «новою критикою» й теорією читацького відгуку і водночас як самостійну літературознавчу теорію. Увиразнено саме літературно-критичну й теоретичну спрямованість доробку Л.М. Розенблатт, його місце в історії літературної критики у США, окреслено взаємодію з іншими суміжними школами та напрямами.The article deals with the transactional theory of Louise M. Rosenblatt, which could be seen as the link between New Criticism and Reader-response theory and at the same time as self-contained literary theory

Reader response research in stylistics

This article introduces the special issue. In it, we argue that research into reader response should be recognised as a vital aspect of contemporary stylistics, and we establish our focus on work which explicitly investigates such responses through the collection and analysis of extra-textual datasets. Reader response research in stylistics is characterised by a commitment to rigorous and evidence-based approaches to the study of readers’ interactions with and around texts, and the application of such datasets in the service of stylistic concerns: to contribute to stylistic textual analysis and/or wider discussion of stylistic theory and methods. We trace the influence of reader response criticism and reception theory on stylistics and discuss the productive dialogues which exist between stylistics and the related fields of the empirical study of literature and naturalistic study of reading. After offering an overview of methods available to reader response researchers and a contextualising survey of existing work, we argue that both experimental and naturalistic methods should be regarded as ‘empirical’, and that stylistics is uniquely positioned to embrace diverse approaches to readers and reading. We summarise contributions to the special issue and the valuable insights they offer into the historical context of reader response research and the way readers perceive and evaluate texts (either poetry or narrative prose). Stylistic reader response research enables both the testing and development of stylistic methods, in accordance with the progressive spirit of the discipline, and also the establishment of new and renewed connections between stylistic research and work in other fields

“(Нео)антропоцентризм" у літературознавстві США ХХ століття

У статті з’ясовано причини появи у літературознавстві США ХХ століття теорій, об’єктом дослідження в яких постає читач/читацька спільнота, та досліджується проблема становлення теорії читацького відгуку як літературознавчого “(нео)антропоцентричного” напрямку. Окреслено його взаємодію з антропологією, психологією та філософією.В статье выяснены причины появления в литературоведении США ХХ века теорий, объектом исследования в которых становится читатель/читательское сообщество, и исследуется проблема становления теории читательской реакции как литературоведческого “(нео)антропоцентричного” направления. Определено его взаимодействие с антропологией, психологией и философией.The article deals with the reasons of development the theories in literary criticism of the USA, which have the (a) reader/reader community as the object of research, and the problem of Reader-response theory as literary critical ‘(neo)anthropocentric’ movement formation is analyzed. Its relations with anthropology, psychology and philosophy are defined

Літературна критика Стенлі Фіша: від афективної стилістики до теорії «інтерпретаційних спільнот»

Стенлі Ю.Фіш (1938 - ) як представник теорії читацького відгуку у США (кінець 1960-х – поч. 80-х) один з перших кинув виклик авторитетності принципіальної доктрини «нової критики» – т.зв. «афективної помилки». У ранній теорії читацького відгуку – афективній стилістиці (есе «Література в читачеві») С. Фіш постулює, що значення твору є досвідом, який читач отримує протягом читання. Згодом, у есе «Інтерпретуючи “Варіорум”», обґрунтовується поняття «інтерпретаційних спільнот» і відгук стає результатом узгоджених інтерпретаційних стратегій. Суперечливість ранньої та зрілої теорії є не недоліком, а свідченням активної роботи з категоріями «читач», «текст» і «контекст»Stanley Fish (1938 -) as the proponent of Reader-response theory (the end of 1960th – beginning of 1980th) was one of the first who challenged the authority of the fundamental doctrine of New Criticism, so called “affective fallacy”. In early reader-response theory (Affective stylistics) S. Fish argues that the meaning of the literary work is an experience the reader received in the process of reading. Later on the notion ‘interpretive communities’ was represented and proved in the essay Interpreting the ‘Variorum’, and response became the result of interpretive strategies. The contradictions in S. Fish’s early and late theories aren’t the shortcoming, but an evidence of his work with the concepts ‘reader’, ‘text’, and ‘context’Стэнли Фиш (1938 -) как представитель теории читательской реакции (конец 1960-х – нач. 1980-х) один из первых бросил вызов авторитетности принципиальной доктрины «новой критики» – т.н. «аффективного заблуждения». В ранней теории читательской реакции – аффективной стилистике (эссе «Литература в читателе») С.Фиш постулирует, что значение произведения есть опытом, который читатель получает в процессе чтения. Со временем, в эссе «Интерпретируя “Вариорум”», обосновывается понятие «интерпретационных сообществ» и реакция становится результатом согласованных интерпретационных стратегий. Противоречивость ранней и зрелой теории есть не недостатком, а свидетельством активной работы с категориями «читатель», «текст» и «контекст»

Pytanie o kryterium poprawności wykładni prawa w świetle neopragmatyzmu Stanley'a Fisha

„O pełnej znajomości prawa można mówić tylko wówczas, gdy zna się prawo i wytworzone przez praktykę reguły posługiwania się nim” – pisał swego czasu Marek Zirk-Sadowski. Pogląd ten wiąże się z niezwykle istotnym sporem o kryterium poprawności dokonywanej przez sędziów wykładni prawa. Zlokalizowanie takiego kryterium wydaje się być szczególnie ważne choćby ze względu na zawartą w naszym systemie prawnym konieczność realizowania zasady trójpodziału władzy, zgodnie z którą w procesie stosowania prawa nie może dochodzić do tzw. kryptoprawotwórstwa. Celem niniejszego tekstu jest zaprezentowanie wybranych koncepcji poprawności wykładni prawa oraz ich krytyka w świetle neopragmatyzmu Stanley'a Fisha, filozofa prawa oraz profesora literaturoznawstwa, którego głównym przedmiotem refleksji był problem interpretacji. Filozofia amerykańskiego neopragmatysty opiera się na dwóch koncepcjach: reader-response criticism i wspólnotach interpretacyjnych. Reader-response criticism polega na skupieniu się na afektywnym aspekcie procesu interpretacji, uznając czytelnika za kluczową instancję tego procesu; koncepcja wspólnot interpretacyjnych z kolei ma wytłumaczyć, dlaczego podmiot interpretuje w taki a nie inny sposób. Zaproponowana przez Fisha metoda pozwala uznać, że de facto jedynym możliwym kryterium poprawności wykładni są inne decyzje sędziowskie. W świetle powyższych uwag wydaje się zasadnym stwierdzenie, że podejście Fisha umożliwia pogłębienie refleksji na temat jednej z kluczowych kwestii zarówno dla praktyki jak i teorii prawniczej, tj. poprawności wykładni prawa