Readiness for Hospital Discharge Scale for older people: psychometric testing and short form development with a three country sample

Aim To develop and psychometrically test Readiness for Hospital Discharge Scale for older people and to reduce the scale to a more practical short form. Background The Readiness for Hospital Discharge Scale is the only available and validated scale measuring patients\u27 perceived readiness just prior to discharge. Design Secondary analysis of hospital studies data from three countries. Method Data were collected between 2008–2012. The study sample comprised 998 medical-surgical older patients. Factor analysis was undertaken to identify the factor structure of the Readiness for Hospital Discharge Scale. Group comparisons for construct validity and predictive validity for readmission were also conducted. Results The Readiness for Hospital Discharge Scale original four factor solution does not appear to be consistent with the observed data of older people in the three countries. Confirmatory factor analysis revealed that a 17-item scale with three factors produced the best model fit. Nine items, three from each factor, loaded consistently on their respective factors in each country sample. Confirmatory factor analysis of this short form model indicated that the model adequately fit the data. Patients who lived alone, were older, or who indicated ‘not ready’ for discharge had lower Readiness for Hospital Discharge Scale for Older People scores, which were also associated with readmission risk. Conclusion The revised three factor structure of the Readiness for Hospital Discharge Scale for Older People in long and short forms more adequately assesses core components of discharge readiness in the older adult population than the original adult form

Management of Mechanical Ventilation in Decompensated Heart Failure.

Mechanical ventilation (MV) is a life-saving intervention for respiratory failure, including decompensated congestive heart failure. MV can reduce ventricular preload and afterload, decrease extra-vascular lung water, and decrease the work of breathing in heart failure. The advantages of positive pressure ventilation must be balanced with potential harm from MV: volutrauma, hyperoxia-induced injury, and difficulty assessing readiness for liberation. In this review, we will focus on cardiac, pulmonary, and broader effects of MV on patients with decompensated HF, focusing on practical considerations for management and supporting evidence

Academic College Readiness Indicators of Seniors Enrolled in University-Model Schools® and Traditional, Comprehensive Christian Schools

This correlational study examined the relationship between type of high school a senior attends (University-Model School® [UMS®] or traditional, comprehensive Christian) and academic college readiness, when controlling for prior academic achievement and gender. The study compared archival data of Christian school students from six Texas schools. The Stanford-10 controlled for prior academic achievement. SAT and ACT scores measured academic college readiness. Results of three sequential multiple regressions, controlling for confounding, found school type to be a statistically significant predictor for the SAT Composite score, but not for the SAT Writing score or the ACT Composite score. Although the UMS® seniors averaged higher scores than traditional, comprehensive Christian school seniors on all three exams, only the SAT Composite score was found to be statistically significant. The standardized regression coefficient of the three scores did not find practical significance for the relationship between school type and academic college readiness

PENGARUH PENGALAMAN PRAKTIK KERJA INDUSTRI DAN LOCUS OF CONTROL TERHADAP KESIAPAN KERJA SISWA KELAS XII SMK NEGERI 1 SURAKARTA

The purpose of this research are to verify and to analyze: 1) the influence of industrial practical work experience for job readiness of students of SMK NEGERI 1 Surakarta year 2012/2013, 2) The influence of locus of control for job readiness of students of SMK Negeri 1 Surakarta year 2012/2013, and 3) The influence of industrial practical work experience and locus of control for job readiness of students of SMK Negeri 1 Surakarta year 2012/2013. This research is descriptive quantitative research with hypothesis testing. This research is located in SMK Negeri 1 Surakarta. The populations of this research were students of XII classes which are 299 students. The samplestaken were 80 students using proportional random sampling technique. The data collection techniques were questionnaire and documentation method. The validations of data were using validity and reliability testing. The data analysis techniques used to test the hypothesis were correlation and multiple regression analysis. The result of this research indicate that the first and second hypothesis test yield Ho was rejected and Ha was accepted because the value of rcalculation for X1 =0.538 and X2 = 0.270 is larger than rtable = 0,220.whereas, the third hypothesis test was using regression analysis with two predictor obtain the value of correlation coefficient R2 equal to 0.31 or 31% with regression equation Ŷ = 13,094 + 0,572X1 + 0,459X2. For the value of f calculation = 17,364 > ftable = 3.44 at the 5% of significant level. The amount of the relative contribution and effective contribution to X1 toward Y equal to 86,88% and 27%, while X2 toward Y equal to 13,12% and 4,06%. The conclusions of this research are: 1) there is a significant effect of industrial practical work experience for job readiness of students of SMK NEGERI 1 Surakarta year 2012/2013, 2) there is a significant effect of locus of control for job readiness of students of SMK NEGERI 1 Surakarta year 2012/2013, and 3) there is a significant effect of industrial practical work experience and locus of control for job readiness of students of SMK Negeri 1 Surakarta year 2012/2013. Keywords: Industrial work practices, locus of control, job readines

Why Select and Remain in my University: Re-examining Higher Education in South Africa

Tertiary institutions have a major role in providing relevant education that best meets the needs of the various constituencies served. To meet these needs an assessment of factors that influence their choices becomes imperative. As a result of the governments' policy to transform higher education in South Africa and the challenges brought about by globalisation and internationalisation, tertiary institutions are facing new challenges. Attracting quality students in a highly competitive education environment is crucial as the numbers of students' dropping out especially call attention to wastage in government funding. This paper examines some of the criteria used by South-African students, when choosing or evaluating a tertiary institution. The main findings include a significant positive link among trust in management, satisfaction with transport, perception of readiness for change and overall satisfaction with the university. These variables have indirect relationship with satisfaction with transport and living arrangement of students. Practical implications, limitations and suggestions for future studies were articulated

Формирование готовности будущих специалистов к дошкольному образованию при осуществлении профессиональной деятельности в условиях европейской интеграции

Мета статті – розкрити проблему формування готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності в умовах євроінтеграції. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в сучасній теорії та практиці; з’ясувати особливості формування готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності; визначити функції цінностей майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності; визначити сутність і структуру готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності в умовах євроінтеграції, критерії та показники рівнів готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності. Досліджуючи проблему формування готовності майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності в умовах євроінтеграції один з факторів є: перехід від продуктивних ідей до реальної зміни освітнього простору, здійснення результативного перенавчання майбутніх дошкільних педагогів, технологічно і методично осучаснювати навчальний процес, піднімати якість освіти, спиратись на внутрішню мотивацію майбутніх дошкільних педагогів. Нами з’ясовано, що специфіка професійної діяльності потребує від викладача закладу вищої освіти певних знань і вмінь, зокрема, знання форм і методів здійснення; володіння системою розвинених компетентностей у галузі технології моделювання, конструювання та реалізації педагогічного процесу на основі особливостей та ціннісних орієнтацій студентів; зміни традиційної технології взаємодії зі студентами. Під час підготовки студента-майбутнього фахівця з дошкільної освіти до організації професійної діяльності передбачається наявність у педагога як суб’єкта означеної діяльності комплексу спеціальних здібностей, серед яких – аналітичні, комунікативні, дослідницькі, рефлексивні, презентаційні здібності. Вони виявляються в умінні ефективно здійснювати професійну діяльність і навчати цьому студентів; активізувати їхню пізнавальну діяльність шляхом постановки освітніх проблем; організовувати дослідницьку діяльність різного рівня самостійності відповідно до індивідуальності кожного студента. Визначено сутність і зміст базових понять дослідження, а саме: підготовка, готовність, професійна готовність, професійно-педагогічна підготовка, охарактеризовані функції цінностей майбутніх фахівців з дошкільної освіти до здійснення професійної діяльності. Здійснений аналіз результатів досліджень, проведених науковцями за останнє десятиліття, дав змогу дійти висновку, що професійна діяльність майбутніх дошкільних педагогів є багатогранною, кожна складова якої взаємодоповнює і розширює її. Нами визначені компоненти готовності до педагогічної професійної діяльності (мотиваційний, змістовно-процесуальний та виконавський (дослідницький). Основною проблемою професійно-педагогічної діяльності є поєднання вимог і мети діяльності дошкільного педагога з можливостями, вміннями і бажаннями долучати дітей до різних форм діяльності. Успішне її здійснення зумовлюється рівнем професійної підготовки майбутніх дошкільних педагогів до загального, пов’язаним з формуванням професійних умінь, його прихильностей до певних ідеалів, професійної мотивації, озброєння певними знаннями, уміннями, навичками організації дослідницького пошуку, рефлексії.Цель статьи - раскрыть проблему формирования готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности в условиях евроинтеграции. Проанализировать состояние исследуемой проблемы в современной теории и практике; выяснить особенности формирования готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности; определить функции ценностей будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности; определить сущность и структуру готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности в условиях евроинтеграции, критерии и показатели уровней готовности будущих специалистов по дошкольному образованию к осуществлению профессиональной деятельности.The purpose of the article is to reveal the problem of forming the readiness of future specialists in preschool education to pursue professional activity in the context of European integration. Analyze the state of the problem under study in current theory and practice; to find out the peculiarities of the formation of future specialists in preschool education for professional activity; to determine the value functions of future preschool education professionals before pursuing their professional activities; to determine the nature and structure of future preschool education professionals' readiness for professional activity in the context of European integration, criteria and indicators of the level of readiness of future preschool education professionals for professional activity

Readiness of students of vocational schools to the project activity

У роботі визначена та проаналізована готовність учнів професійно-технічних навчальних закладів до проектної діяльності за відповідними компонентами, а також виявленні напрями її подальшого формування. Зазначено, що структура готовності учнів професійно-технічних навчальних закладів до проектної діяльності складається з таких компонентів: мотиваційного, пізнавального, практичного та суб’єктного. Підкреслена необхідність подальшого формування готовності учнів до проектної діяльності, зокрема, її практичного і суб’єктного компонентів.The article determines and analyzes the readiness of students of vocational schools to the project activity for the relevant components, as well as revealing the directions of its further formation. It is noted that the structure of readiness of students of vocational educational institutions for the project activity consists of the following components: motivational, cognitive, practical and subjective. The necessity of further formation of students' readiness for the project activity, in particular, its practical and subjective components, is emphasized

Elaboration of the Model of Formation of Readiness of Future Primary School Teachers to the Use of Learning-playing Technologies

The study characterizes the structural-functional model of formation of readiness of students of the specialty “Primary education” to using learning-playing technologies in the educational process. Among general modeling forms there was chosen the combined model (graphic descriptive scheme) of the structural-functional type. There was substantiated the main idea of modeling of the process of formation of future primary school teachers' readiness to using learning-playing technologies, especially, elaboration of such structural-functional model that would allow to improve the effectiveness of this process, to make it correspondent to social requirements and expectations from realization of New Ukrainian school principles. It was determined, that the object of modeling is the process of formation of readiness to using learning-playing technologies, realized within the general system of the professional training of future primary school teachers. The aim of the model creation was formulated: elaboration of the schematic construction that embodies the abstract structure and the real projected process and result. The theoretical-methodological approaches to the model projecting process were separated, namely: system, activity, personally oriented, competence. The main blocs of the elaborated structural-functional model were separated, especially, target, content, procedural and resulting