Outgassing measurement of the aluminum alloy UHV chamber

A large vacuum chamber (580 mm diameter) was fabricated from an aluminum alloy surface treated by a special process normally used on small chambers. The chamber was tested unbaked and baked at various temperatures, pressures, and holding periods. The chamber was filled with N2 gas, and the outgassing rate was measured after one hour. Then the ultimate pressure was measured. Outgassing rates for baked and unbaked groups were compared. It is concluded that the same surface treatment technique can be used on both large and small chambers produced by the same special extrusion process

Privacy issues and protection in secure data outsourcing

Utilizing database encryption to safeguard data in several conditions where access control is not sufficient is unavoidable. Database encryption offers an extra layer of security to traditional access control methods. It stops users that are unauthorized, such as hackers breaking into a system, and observing private data. Consequently, data is safe even when the database is stolen or attacked. Nevertheless, the process of data decryption and encryption causes degradation in the database performance. In conditions where the entire information is kept in an encrypted format, it is not possible to choose the database content any longer. The data must be first decrypted, and as such, the unwilling and forced tradeoff occurs between the function and the security. The suitable methods to improve the function are techniques that directly deal with the data that is encrypted without having to decrypt them first. In this study, we determined privacy protection and issues that each organization should consider when it decides to outsource own data

Effects of the hydroalcoholic extract of Rosa damascena on hippocampal long-term potentiation in rats fed high-fat diet

High-fat diets (HFDs) and obesity can cause serious health problems, such as neurodegenerative diseases and cognitive impairments. Consumption of HFD is associated with reduction in hippocampal synaptic plasticity. Rosa damascena (R. damascena) is traditionally used as a dietary supplement for many disorders. This study was carried out to determine the beneficial effect of hydroalcoholic extract of R. damascena on in vivo hippocampal synaptic plasticity (long-term potentiation, LTP) in the perforant pathway (PP)�dentate gyrus (DG) pathway in rats fed with an HFD. Male Wistar rats were randomly assigned to four groups: Control, R. damascena extract (1 g/kg bw daily for 30 days), HFD (for 90 days) and HFD + extract. The population spike (PS) amplitude and slope of excitatory post-synaptic potentials (EPSP) were measured in DG area in response to stimulation applied to the PP. Serum oxidative stress biomarkers total thiol group (TTG) and superoxide dismutase (SOD) were measured. The results showed the HFD impaired LTP induction in the PP-DG synapses. This conclusion is supported by decreased EPSP slope and PS amplitude of LTP. R. damascena supplementation in HFD animals enhanced EPSP slope and PS amplitude of LTP in the granular cell of DG. Consumption of HFD decreased TTG and SOD. R. damascena extract consumption in the HFD animals enhanced TTG and SOD. These data indicate that R. damascena dietary supplementation can ameliorate HFD-induced alteration of synaptic plasticity, probably through its significant antioxidant effects and activate signalling pathways, which are critical in controlling synaptic plasticity. © 2021, The Author(s)

Channeling Effects in Direct Dark Matter Detectors

The channeling of the ion recoiling after a collision with a WIMP changes the ionization signal in direct detection experiments, producing a larger signal than otherwise expected. We give estimates of the fraction of channeled recoiling ions in NaI (Tl), Si and Ge crystals using analytic models produced since the 1960's and 70's to describe channeling and blocking effects. We find that the channeling fraction of recoiling lattice nuclei is smaller than that of ions that are injected into the crystal and that it is strongly temperature dependent.Comment: 8 pages, 12 figures, To appear in the Proceedings of the sixth International Workshop on the Dark Side of the Universe (DSU2010) Leon, Guanajuato, Mexico 1-6 June 201

Nitric oxide in the nucleus raphe magnus modulates cutaneous blood flow in rats during hypothermia

Objective(s): Nucleus Raphe Magnus (NRM) that is involved in the regulation of body temperature contains nitric oxide (NO) synthase. Considering the effect of NO on skin blood flow control, in this study, we assessed its thermoregulatory role within the raphe magnus. Materials and Methods: To this end, tail blood flow of male Wistar rats was measured by laser doppler following the induction of hypothermia. Results: Intra�NRM injection of SNP (exogenous NO donor, 0.1� 0.2 μl, 0.2 nM) increased the blood flow. Similarly, unilateral microinjection of glutamate (0.1� 0.2 μl, 2.3 nM) into the nucleus increased the blood flow. This effect of L�glutamate was reduced by prior intra NRM administration of NO synthase inhibitor NG�methyl�L�arginine or NG�nitro�L�arginine methyl ester (L�NAME, 0.1 μl, 100 nM). Conclusion: It is concluded that NO modulates the thermoregulatory response of NRM to hypothermia and may interact with excitatory amino acids in central skin blood flow regulation. © 2015, Mashhad University of Medical Sciences. All rights reserved

Analgesic Effects of the Aqueous Lemon Verbena Extract in Rats

Lemon verbena (vervain, LV) is used in traditional folk medicine as a remedy against asthma, spasms, cold, fever, pain of different genesis, insomnia, etc., but its effects have not been examined experimentally. We studied effects of an aqueous extract of leafs of this plant on the parameters of nociception-related tests, tail-flick, and writhing ones. The first aqueous extract of LV leafs was prepared and dried. Wistar rats were randomly divided into seven experimental groups, which received i.p. injections of saline (control), LV extract (10, 100, 500, and 1000 mg of dry substance per 1 kg of the body mass), morphine, and 1000 mg/kg of the LV extract + naloxone. Injections of 500 and 1000 mg/kg of the extract significantly increased the tail-flick latency, as compared to that in the control group (P < 0.001). The number of writhings per one hour decreased after injections of the extract (100-1000 mg/kg). The maximum analgesic effects of the extract were comparable with those of morphine (10 mg/kg). Naloxone completely abolished the effect of the LV extract in the tail-flick test and partly suppressed such action in the writhing test. Thus, our experiments demonstrated noticeable anti-nociceptive effects of the aqueous LV extract; possibilities for application of this extract or its derivatives in pain management should be examined.Лимонна вербена (ЛВ) використовується в традиційній народній медицині як засіб проти астми, спазмів, застуди, лихоманки, болю різного походження, безсоння і т. п., проте її ефекти не досліджувались експериментально. Ми вивчали дію водного екстракту листя цієї рослини на параметри тестів, пов’язаних із ноцицепцією, – тесту відсмикування хвоста та тесту «кислотних корчів». Готували перший водний екстракт із листя ЛВ та дегітратували його. Досліди були проведені на семи експериментальних групах щурів лінії Вістар; тварини цих груп отримували внутрішньоочеревинні ін’єкції фізіологічного розчину (контроль), ЛВ-екстракту в чотирьох дозах (10, 100, 500 та 1000 мг сухої речовини на 1 кг маси тіла), морфіну та екстракту ЛВ (1000 мг/кг) із попередньою ін’єкцією налоксону. Ін’єкції екстракту в дозах 500 та 1000 мг/кг призводили до істотного збільшення латентного періоду реакції відсмикування хвоста порівняно з аналогічним показником у контролі (P < 0.001). Кількість «корчів» у відповідному тесті протягом 1 год істотно зменшувалася після ін’єкцій екстракту в дозах від 100 до 1000 мг/кг. Максимальні аналгетичні ефекти були близькими до таких після ін’єкцій морфіну (10 мг/кг). Налоксон повністю усував ефекти екстракту ЛВ у тесті відсмикування хвоста, але лише частково пригнічував відповідну дію в тесті «корчів». Отже, результати наших експериментів показали, що водний екстракт листя ЛВ має відчутну антиноцицептивну дію; можливості застосування цього екстракту або його похідних у контролі болю мають бути досліджені в подальшому

Relative contribution of central and peripheral factors in superficial blood flow regulation following cold exposure

The aim of the present study was to evaluate the extent of contribution of thermal regulators in cold stress. Hypothermia is described as a diminution in core body temperature below 35°C. Thermoregulation is the equilibrium between heat generation (thermogenesis) and heat loss (thermolysis). Thermoregulatory control of skin blood flow (SBF) is critical to preserve body temperature homeostasis during thermal changes. The obtained results from different studies revealed that following cold exposure, some areas of the brain like preoptic/anterior hypothalamus, known as body thermostat, involve in thermoregulation by affecting on SBF. Furthermore, some peripheral factors participate in the thermal control through alteration of skin blood flow. Sympathetic neural control of SBF includes the noradrenergic vasoconstrictor system and a sympathetic active vasodilator system. Overall, further future studies are required to elucidate the imbalance of these regulators in some disorders. © 2020, Iranian Society of Physiology and Pharmacology. All rights reserved

Morphological Effects of Combined Systemic Administration of Fluoxetine and Sildenafil in the Murine Hippocampus

We examined the effects of fluoxetine, a selective serotonin re-uptake inhibitor, of sildenafil, a phosphodiesterase-5 (PDE5) inhibitor, and of combined administration of these agents on morphometric characteristics of principal cells of the murine hippocampus. Fluoxetine (5 mg/kg), sildenafil (2 mg/kg), or a combination of these drugs in the above doses were administered i.p. daily for 2 weeks to male mice. Hippocampal sections (5 mm thick) were stained with hematoxylin/eosin. Both drugs and their combination evoked no considerable changes in the dimensions of pyramidal cells in the CA1 and CA2 areas and in the dentate gyrus (DG), except for a trend toward some decrease of this parameter after fluoxetine injections in the CA1 area. Combined administration of fluoxetine and sildenafil provided significant decreases in the density of pyramidal neurons (their mean number per 10 mm of the slice) in the CA1 area and DG. Isolated administration of fluoxetine resulted in significant but less intense decreases in the density of principal cells in the CA2 area and DG. Possible mechanisms of the effects of the mentioned drugs are discussed. Further studies of interaction between fluoxetine and sildenafil in their effects on morphological and physiological properties of cells in different subregions of the hippocampus are recommended.Ми досліджували вплив флуоксетину (селективного інгібітора зворотного захвату серотоніну), силденафілу (інгібітора фосфодіестерази-5, PDE5) та їх сукупного введення на морфометричні характеристики основних (пірамідних) клітин гіпокампа мишей. Флуоксетин (5 мг/кг), силденафіл (2 мг/кг) або комбінація цих агентів у зазначених дозах уводилися самцям мишей внутрішньоочеревинно щоденно протягом двох тижнів. Зрізи гіпокампа завтовшки 5 мкм забарвлювали гематоксиліном та еозином. Обидві речовини та їх комбінація не викликали значних змін розмірів пірамідний нейронів у зонах CA1, CA2 та зубчастої звивини (ЗЗ), певна тенденція до зменшення зазначеного параметра спостерігалася після ін’єкцій флуоксетину в зоні CA1. Сукупна дія флуоксетину та силденафілу призводила до істотного зменшення щільності пірамідних нейронів (їх середньої кількості з розрахунку на 10 мкм зрізу) у зоні CA1 та ЗЗ. Обговорюються можливі механізми ефектів згаданих агентів. Доцільними є подальші дослідження особливостей взаємодії флуоксетину та силденафілу на морфологічні та фізіологічні характеристики клітин у різних підрозділах гіпокампа

Morphological Effects of Combined Systemic Administration of Fluoxetine and Sildenafil in the Murine Hippocampus

We examined the effects of fluoxetine, a selective serotonin re-uptake inhibitor, of sildenafil, a phosphodiesterase-5 (PDE5) inhibitor, and of combined administration of these agents on morphometric characteristics of principal cells of the murine hippocampus. Fluoxetine (5 mg/kg), sildenafil (2 mg/kg), or a combination of these drugs in the above doses were administered i.p. daily for 2 weeks to male mice. Hippocampal sections (5 mm thick) were stained with hematoxylin/eosin. Both drugs and their combination evoked no considerable changes in the dimensions of pyramidal cells in the CA1 and CA2 areas and in the dentate gyrus (DG), except for a trend toward some decrease of this parameter after fluoxetine injections in the CA1 area. Combined administration of fluoxetine and sildenafil provided significant decreases in the density of pyramidal neurons (their mean number per 10 mm of the slice) in the CA1 area and DG. Isolated administration of fluoxetine resulted in significant but less intense decreases in the density of principal cells in the CA2 area and DG. Possible mechanisms of the effects of the mentioned drugs are discussed. Further studies of interaction between fluoxetine and sildenafil in their effects on morphological and physiological properties of cells in different subregions of the hippocampus are recommended.Ми досліджували вплив флуоксетину (селективного інгібітора зворотного захвату серотоніну), силденафілу (інгібітора фосфодіестерази-5, PDE5) та їх сукупного введення на морфометричні характеристики основних (пірамідних) клітин гіпокампа мишей. Флуоксетин (5 мг/кг), силденафіл (2 мг/кг) або комбінація цих агентів у зазначених дозах уводилися самцям мишей внутрішньоочеревинно щоденно протягом двох тижнів. Зрізи гіпокампа завтовшки 5 мкм забарвлювали гематоксиліном та еозином. Обидві речовини та їх комбінація не викликали значних змін розмірів пірамідний нейронів у зонах CA1, CA2 та зубчастої звивини (ЗЗ), певна тенденція до зменшення зазначеного параметра спостерігалася після ін’єкцій флуоксетину в зоні CA1. Сукупна дія флуоксетину та силденафілу призводила до істотного зменшення щільності пірамідних нейронів (їх середньої кількості з розрахунку на 10 мкм зрізу) у зоні CA1 та ЗЗ. Обговорюються можливі механізми ефектів згаданих агентів. Доцільними є подальші дослідження особливостей взаємодії флуоксетину та силденафілу на морфологічні та фізіологічні характеристики клітин у різних підрозділах гіпокампа