Проблеми збереження і захисту заплавних водойм

Повноцінне функціонування екосистем рівнинних річок і утримання високого різноманіття їх біоценозів обумовлено наявністю в їх межах системи різнотипних водойм. Однак існує проблема недооцінки ролі водойм заплавного комплексу у функціонуванні руслових підсистем. Серед важливих функцій заплавних водойм варто наголосити на їх ролі у підтриманні рівня води в руслі у маловодні періоди. Крім цього, завдяки специфічним умовам, що формуються у заплавних водоймах, забезпечується розмноження багатьох видів цінних з господарської точки зору організмів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3165

Перспективи і загрози реалізації річкою Сейм функцій екологічного коридору у національній екомережі України

Долина річки Сейм входить до складу Галицько-Слобожанського екологічного коридору екомережі України [1]. В її межах розташовано дві ключові території – заказник загальнодержавного значення «Середньосеймський» і регіональний ландшафтний парк «Сеймський». У перспективі ці території мають увійти до складу національного природного парку (НПП) «Середньосеймський». Реалізація проекту створення на цій території НПП має забезпечити не тільки перспективу збереження унікальних природних комплексів, а й сприяти економічному відродженню регіону. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2568

Фактори впливу на стан річки Сумки на території міста Суми

Річка Сумка – права притока І порядку річки Псел (басейн Дніпра) – за класифікацією, прийнятою у Водному кодексі України, належить до малих річок. Площа її басейну – 385 км2, довжина, згідно з Паспортом [1], становить 29 км, згідно з Екологічним паспортом Сумської області[2] – 38 км. Довжина, визначена за Google maps [3] – 29 км, включно з ставком в с. Новосуханівка, з якого нині витікає Сумка. Між с. Новосуханівка і м. Суми русло Сумки перетинає два ставки і Косівщинське водосховище

Про необхдність оцінки ефективності функціонування природоохоронних територій

В Україні, як і в усьому світі, створення природоохоронних територій має на меті «…збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища…». Протягом останніх 25 років відбулося значне зростання кількісних показників ПЗФ – збільшення загальної площі і представленості окремих категорій. Однак відсутність систематизованої інформації щодо стану екосистем на територіях ПЗФ та наявності негативних чинників впливу не дозволяє вчасно і фахово приймати адекватні управлінські рішення. Тому в сучасній Україні оцінка ефективності виконання природоохоронними територіями покладених на них функцій є важливим і актуальним завданням

Сучасні тенденції у розвитку міських зелених насаджень

Сучасне містобудування характеризується поверненням до підпорядкування природному характеру території, на відміну від «насилля» над своєрідністю природних умов, яке панувало у минулому столітті. Одним з найважливіших принципів розвитку сучасних міст стає включення в їх території великих лісових масивів, водойм, парків розміром у декілька сотень гектарів, так щоб мешканцю для задоволення своєї потреби у спілкуванні з природою не обов’язково було виїздити за межі міста. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3163

Сучасні тенденції у розвитку міських зелених насаджень

Сучасне містобудування характеризується поверненням до підпорядкування природному характеру території, на відміну від «насилля» над своєрідністю природних умов, яке панувало у минулому столітті. Одним з найважливіших принципів розвитку сучасних міст стає включення в їх території великих лісових масивів, водойм, парків розміром у декілька сотень гектарів, так щоб мешканцю для задоволення своєї потреби у спілкуванні з природою не обов’язково було виїздити за межі міста. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3163

Сучасні стандарти оцінки стану водойм

Оцінка стану водних об’єктів в Україні традиційно базується на визначенні хімічних і фізичних показників. Такий підхід залишався прийнятним, поки забруднення водойм здійснювалося переважно нетоксичними органічними сполуками. В сучасних умовах, з урахуванням широкого спектру забруднюючих речовин, адекватність оцінки стану водних екосистем на підставі лише хімічних і фізичних показників значно знизилась. Досить часто надходження до водойм різноманітних токсичних сполук не реєструється традиційними методами, в той час як таке забруднення призводить до значних змін у структурі гідроекосистем і, відповідно, потужно впливає на їх самоочисний потенціал