Magnetocaloric effect of gadolinium in high magnetic fields

International audienceThe magnetocaloric effect of gadolinium has been measured directly in pulsed magnetic fields up to 62 T. The maximum observed adiabatic temperature change is T ad = 60.5 K, the initial temperature T 0 being just above 300 K. The field dependence of T ad is found to follow the usual H 2/3 law, with a small correction in H 4/3. However, as H is increased, a radical change is observed in the dependence of T ad on T 0 , at H = const. The familiar caret-shaped peak situated at T 0 = T C becomes distinctly asymmetric, its high-temperature slope becoming more gentle and evolving into a broad plateau. For yet higher magnetic fields, μ 0 H 140 T, calculations predict a complete disappearance of the maximum near T C and an emergence of a new very broad maximum far above T C

Improved Superlattices for Spin-Polarized Electron Sources

Photoemission of polarized electrons from heterostructures based on InAlGaAs/GaAs superlattices with minimum conduction-band offsets is investigated. The comparison of the excitation energy dependence of the photoemission polarization degree with the calculated spectra makes it possible to determine the polarization losses at different stages of the photoemission. A maximum polarization of P = 91% and a quantum efficiency of QE = 0.5% are close to the best results obtained for photocathodes that are based on strained semiconductor superlattices

The distributed ASCI supercomputer project

The Distributed ASCI Supercomputer (DAS) is a homogeneous wide-area distributed system consisting of four cluster computers at different locations. DAS has been used for research on communication software, parallel languages and programming systems, schedulers, parallel applications, and distributed applications. The paper gives a preview of the most interesting research results obtained so far in the DAS project

Reading tea leaves worldwide: Decoupled drivers of initial litter decomposition mass‐loss rate and stabilization

The breakdown of plant material fuels soil functioning and biodiversity. Currently, process understanding of global decomposition patterns and the drivers of such patterns are hampered by the lack of coherent large-scale datasets. We buried 36,000 individual litterbags (tea bags) worldwide and found an overall negative correlation between initial mass-loss rates and stabilization factors of plant-derived carbon, using the Tea Bag Index (TBI). The stabilization factor quantifies the degree to which easy-to- degrade components accumulate during early-stage decomposition (e.g. by environmental limitations). However, agriculture and an interaction between moisture and temperature led to a decoupling between initial mass-loss rates and stabilization, notably in colder locations. Using TBI improved mass-loss estimates of natural litter compared to models that ignored stabilization. Ignoring the transformation of dead plant material to more recalcitrant substances during early-stage decomposition, and the environmental control of this transformation, could overestimate carbon losses during early decomposition in carbon cycle models

ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО В ОСВІТІ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЗРОСТАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКІВ ПРАЦІ: АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ

The aim of the article is to study the best foreign practices and models of public-private partnership in the field of vocational and higher education, identify opportunities for their adaptation to Ukrainian realities and develop recommendations for productive use of foreign experience in this area. The theoretical significance of the article is that it is analyzed the semantic content of the basic concepts related to public-private partnership in the foreign scientific space; it is identified the prerequisites for the development of public-private partnership in vocational education abroad (at the national, institutional (vocational education institution), production (enterprise) levels; it is analyzed the challenges to vocational education and training in foreign countries which the public-private partnership is aimed to solve; criteria for typification of partnerships (number of participants, areas of partnership, integrated criterion «project financing — provision of educational services», integrated criterion «breadth of partnership and depth of interaction between partners», integrated criterion «degree of coordination of interaction — volume of investment») are identified; the author’s typology of partnerships in the field of education in foreign countries is substantiated.The practical significance of the article is that the authors developed recommendations for deepening public-private partnership in vocational and higher education institutions of Ukraine based on the study of foreign experience, suggested directions for its further development in Ukraine. It is determined that in the foreign conceptual and terminological field, in addition to the concept of «public-private partnership» uses a number of concepts (Private Finance Initiative, PFI) (UK), Service Provision Project (SPP) (Mexico), Alternative Financing and Procurement (Canada), Private Sector Participation (PSP) (World Bank). The common essential features of these concepts are singled out: cooperation of different stakeholders, complexity of the purpose, focus on the result, parity of responsibility, long-term nature of interaction, formality of relations. Criteria for distinguishing types of partnerships in foreign practice are proposed: number of participants, areas of partnership, integrated criterion «project financing — provision of educational services», integrated criterion «breadth of partnership and depth of interaction between partners», integrated criterion «degree of coordination of interaction — volume of investment». The peculiarities of the types of partnerships in vocational education, which were singled out on the basis of the criteria proposed by the authors, are characterized: bilateral and multilateral; infrastructure, private management of public institutions, outsourcing of educational services, outsourcing of non-educational services, innovation and research partnerships, vouchers and subsidies; private initiatives, sponsorship, mixed projects, government programs; broad partnership, in-depth partnership; liberal, solidarity, paternalistic, consortium types of partnerships. Based on the analysis of the best practices of public-private partnership, the probable effective directions of public-private partnership in the field of vocational and higher education in Ukraine were singled out: strengthening the participation of companies in the processes of professional training; outlining a clear and concise division of responsibilities in the partnership; development of national standards of vocational education; gradual introduction of elements of dual education; promoting the prestige of vocational education as an attractive alternative to academic education; facilitating the learning trajectory between vocational and higher education; forecasting skills. It was developed recommendations for the development of public-private partnership in the field of vocational and higher education in Ukraine in the context of: formalization of interaction (conclusion of agreements and memorandums of partnership), management of interaction (establishment of qualitative and quantitative indicators for monitoring the activities of private providers and vocational education institutions; periodic reviews of vocational education institutions to bring them in line with the standards set in the contract), development of partnership effectiveness (clear criteria for quality and effectiveness), technologicalization of interaction (in particular, use of algorithm of of interaction between vocational education institutions and partners for public-private interaction initiatives). The need to study such models of partnerships in the field of education as the Chambers of Commerce and Industry in Germany, the Sectoral Council for Industrial Training (Canada), centers of excellence in vocational education (Netherlands), industrial centers or clusters (Tuscany in Italy and Baden-Württemberg in Germany), the National Skill Development Corporation (India) was actualized.Мета статті — вивчення кращих зарубіжних практик і моделей розбудови публічно-приватного партнерства  у сфері професійної та академічної освіти як передумови зростання регіональних ринків праці, виявлення можливостей їх адаптації до українських реалій та обгрунтування рекомендацій щодо продуктивного використання зарубіжного досвіду в цій царині. Теоретичне значення статті полягає в тому, що в ній проаналізовано зміст основних понять, пов’язаних із публічно-приватним партнерством, у зарубіжному науковому просторі, у контексті семантики; визначено передумови розвитку публічно-приватного партнерства в освіті за кордоном [на національному, інституційному (рівні закладу)], виробничому (рівні підприємства); проаналізовано виклики перед сферою професійної освіти і навчання у країнах світу, на вирішення яких спрямоване публічно-приватне партнерство; визначено критерії типізації партнерств (напрями партнерства, інтегрований критерій «фінасування проєктів – надання освітніх послуг», інтегрований критерій «широта охоплення партнерства та глибина взаємодії між партнерами», кількість учасників, інтегрований критерій «ступінь координації взаємодії — обсяг інвестування»); запропоновано авторську типологію партнерств у сфері освіти в зарубіжних країнах. Практичне значення статті полягає в тому, що на основі вивчення зарубіжного досвіду запропоновано рекомендації щодо поглиблення публічно-приватного партнерства в закладах професійної та вищої освіти України; запропоновано перспективні напрями розвитку публічно-приватного партнерства в Україні. Визначено, що в зарубіжному поняттєво-термінологічному полі, крім поняття «публічно-приватне партнерство», використовується низка понять (Private Finance Initiative, PFI) (Великобританія), «проєкт надання послуг» (Service Provision Project, SPP) (Мексика), «альтернативне фінансування закупівель» (Alternative Financing and Procurement) (Канада), «участь приватного сектору» (Рrivate sector participation, PSP) (Світовий банк). Виокремлено спільні сутнічні ознаки цих понять: співпраця різних стейкхолдерів, комплексність мети, орієнтованість на результат, паритет відповідальності, довгостроковий характер взаємодії, формальність відносин. Запропоновано критерії виокремлення типів партнерств у зарубіжній практиці: кількість учасників, напрями партнерства, інтегрований критерій «фінасування проєктів публічно-приватного партнерства — надання освітніх послуг», інтегрований критерій «широта охоплення партнерства i глибина взаємодії між партнерами», інтегрований критерій «ступінь координації взаємодії — обсяг інвестування». Схарактеризовано особливості типів партнерств у професійній та академічній освіті, які були виокремлені на основі запропонованих авторами критеріїв: двосторонні та багатосторонні; інфраструктурні, приватне управління державними закладами, аутсорсинг освітніх послуг, аутсорсинг послуг неосвітнього характеру, інноваційні та дослідницькі партнерства, ваучери та субсидії; приватні ініціативи, спонсорство, змішані проєкти, державні програми; широке партнерство, поглиблене партнерство; ліберальний, солідарний тип, патерналістський тип, консорціумний типи партнерств. На основі аналізу кращих практик публічно-приватного партнерства було виокремлено ймовірні ефективні напрями публічно-приватного партнерства у сфері освіти в Україні: посилення участі компаній у процесах професійної підготовки кадрів; окреслення зрозумілого і чіткого розподілу обов’язків у партнерстві; розбудова національних стандартів професійної освіти; поступове впровадження елементів дуальної освіти; сприяння зростанню престижності професійної освіти як привабливої альтернативи академічній освіті; полегшення траєкторії навчання між професійною i вищою освітою; прогнозування навичок. Запропоновано  рекомендації щодо розбудови публічно-приватного партнерства у сфері професійної та вищої освіти в Україні в контексті: формалізації взаємодії (укладення угод і меморандумів про партнерство), управління взаємодією (встановлення якісних і кількісних індикаторів для моніторингу діяльності приватного провайдера і закладів освіти; постійний моніторинг та оцінювання, періодичні огляди діяльності закладів професійної / вищої освіти для приведення його у відповідність до встановлених у контракті стандартів), розвитку результативності партнерства (чіткі критерії якості й результативності діяльності), технологізації взаємодії (зокрема, використання алгоритму взаємодії закладів професійної / вищої освіти з партнерами для реалізації проєктів публічно-приватного партнерства). Актуалізовано необхідність вивчення таких моделей партнерств, як торгово-промислові палати в Німеччині, Секторальна рада з навчання на виробництві (Канада), центри передового досвіду професійної освіти (Нідерланди), промислові центри або кластери (регіон Тоскана в Італії та Баден-Вюртемберг у Німеччині), Національна корпорація з розвитку навичок (National Skill Development Corporation) (Індія)