Особливості оптимізації профілактики виникнення ускладнень у хворих після хірургічного лікування кіст ембріонального походження в анатомічному аспекті

Висока ймовірність ускладнень свідчить про відсутність єдиної парадигми в плануванні та проведені оперативного лікування, та профілактичних заходів, що зменшують період реабілітації та частоту ускладнень даної патології; Высокая вероятность осложнений свидетельствует об отсутствии единой парадигмы в планировании и проведении оперативного лечения, и профилактических мероприятий, уменьшающих период реабилитации и частоту осложнений данной патологии; The high probability of complications indicates that there is no single paradigm in planning and conducting surgical treatment, and preventive measures that reduce the period of rehabilitation and the frequency of complications of this pathology

Спосіб аугментації альвеолярного відростка за складних анатомічних умов у ділянці жувальних зубів верхньої щелепи

Спосіб аугментації альвеолярного відростка за складних анатомічних умов у ділянці жувальних зубів верхньої щелепи шляхом збільшення об'єму кісткової тканини. Кістковий аутоблок забирається з передньої поверхні тіла верхньощелепної кістки безпосередньо біля місця трансплантації. ; Способ аугментации альвеолярного отростка в сложных анатомических условий в области жевательных зубов верхней челюсти путем увеличения объема костной ткани. Костный аутоблок забирается из передней поверхности тела верхнечелюстной кости непосредственно у места трансплантации. ; A method of augmentation of the alveolar appendix for complex anatomical conditions in the area of chewing teeth of the upper jaw by increasing the volume of bone tissue. The bone autoblock is removed from the anterior surface of the body of the maxillary bone directly near the site of transplantation

Особливості васкуляризації інтактної шкіри, в аспекті регенеративних питань

Багаточислені судини шкіри шиї, що постійно регенерують, мають добре виражений ендотеліальний шар, просвіт цих судин розширений. Артеріоли та венули з’єднуються між собою артеріоло-венулярними анастомозами. Кровонаповнення судин чітко контролюється нервовою регуляцією. Саме наявність великої кількості судин та їх постійна фізіологічна регенерація обумовлює збагачення тканин киснем та як наслідок оптимізує регенеративні процеси в наслідок пошкодження інтактної шкіри шиї; Numerous constantly regenerating neck skin vessels have a well-defined endothelial layer, the lumen of these vessels expanded. Arterioles and venules are interconnected arterio-venular anastomoses. Blood vessel filling is clearly controlled by nerve regulation. It is the presence of a large number of blood vessels and their constant physiological regeneration that results in the enrichment of tissues with oxygen and, as a result, optimizes regenerative processes as a result of damage to the intact neck skin; Многочисленные сосуды кожи шеи, постоянно регенерируют, имеют хорошо выраженный эндотелиальный слой, просвет этих сосудов расширен. Артериолы и венулы соединяются между собой артериоло-венулярных анастомоза. Кровенаполнения сосудов четко контролируется нервной регуляцией. Именно наличие большого количества сосудов и их постоянная физиологическая регенерация обусловливает обогащения тканей кислородом и как следствие улучшает регенеративные процессы в результате повреждения интактной кожи шеи

Хірургічні етапи дентальної імплантації (базовий курс)

У виданні систематизовані та викладені алгоритми виконання практичних навичок в клініці хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії при проведенні хірургічного етапу дентальної імплантації; В издании систематизированы и изложены алгоритмы внедрения практических навыков в клинике хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии во время хирургической стадии имплантации зубов; In the publication systematized and outlined algorithms of practical skills implementation in the clinic of surgical dentistry and maxillofacial surgery during the surgical stage of dental implantation

Анализ методик подъема и мобилизации костных аутотрансплантатов из внутриротовой донорской зоны

При замещении обширных генерализованых атрофий челюстей оптимальным является аутотрансплантат взятий из ретромолярной области, особенно при выраженной наружной косой линии. Костная регенерация протекает аналогично заживлению после удаления ретенированных третьих моляров. Однако впервые 3-4 недели существует риск перелома нижней челюсти. Непосредственная близость расположения внутриротовой донорской зоны к устраняемому дефекту сокращает продолжительность вмешательства и снижает требования к анестезии, что позволяет проводить лечение в амбулаторных условиях. Кроме того, такие операции ассоциируются с меньшим послеоперационным дискомфортом, чем трансплантация кости из отдаленных донорских зон; При заміщенні великих генералізованих атрофий щелеп оптимальним є аутотрансплантат взятий з ретромолярной області, особливо при вираженій зовнішнього косого лінії. Кісткова регенерація протікає аналогічно загоєнню після видалення ретенірованних третіх молярів. Однак вперше 3-4 тижні існує ризик перелому нижньої щелепи. Безпосередня близькість розташування внутрішньоротової донорської зони до виправляє недоліки у скорочує тривалість втручання і знижує вимоги до анестезії, що дозволяє проводити лікування в амбулаторних умовах. Крім того, такі операції асоціюються з меншим післяопераційним дискомфортом, ніж трансплантація кістки з віддалених донорських зон; When replacing extensive generalized atrophy of the jaws, the autograft of takes from the retro-molar area is optimal, especially with a pronounced external oblique line. Bone regeneration proceeds similarly to healing after removal of the retested third molars. However, for the first time for 3-4 weeks there is a risk of fracture of the lower jaw. Immediate proximity of the location of the intraoral donor zone to the eliminated defect reduces the duration of the intervention and reduces the requirements for anesthesia, which allows for treatment on an outpatient basis. In addition, such operations are associated with less postoperative discomfort than transplantation of bone from remote donor zones

Characteristics of morphological structure of scar tissue after surgical treatment of neck cysts of embryological origin at 6th, 9th and 12 th months of postoperative period

Не зважаючи на велику кількість наукових розробок та досягнень сучасної медицини стосовно проблеми встановлення причини виникнення післяопераційних патологічних рубців шкіри, вона залишається актуальною для щелепно-лицевої хірургії внаслідок збільшення частоти їх виникнення та відсутності єдиної домінантної думки стосовно етіології та патогенезу. Метою роботи було вивчення особливості морфологічної будови післяопераційних нормотрофічних та патологічних рубців шкіри за умов застосування класичної методики їх профілактики в порівнянні з авторською. Встановлено, що при поєднаному застосуванні PRF-згустку та церулоплазміну морфологічна картина візуалізує ефективність проведеної профілактики на 6 місяць післяопераційного періоду: сполучнотканинні сосочки візуально не відрізняються від таких в інтактній дермі, розташовані між ними епітеліальні пласти характеризуються мономорфною картиною і відносно однаковими розмірами. Пучки колагенових волокон розташовуються переважно перпендикулярно до покривного епітелію, в середніх і базальних відділах – паралельно. Проведена реакція з антитілами до білку Кі - 67 виявляє проліферативну активність в 20% епітеліальних клітин базального шару епідермісу і практично повну відсутність такий в клітинах сполучнотканинного рубця. На 12 місяць пучки колагенових волокон післяопераційного рубця за тинкторіальними характеристиками і метричними показниками практично не відрізняються від таких в незміненій дермі, що є доказом ефективності запропонованого методу профілактики.Не смотря большое количество научных разработок и достижений современной медицины проблема определения причин возникновения послеоперационных патологических рубцов кожи остается актуальной для челюстно-лицевой хирургии в результате увеличения частоты их возникновения и отсутствия единых взглядов по этиологии и патогенезу. Целью работы было изучение особенности морфологического строения послеоперационных нормотрофических и патологических рубцов кожи при применении классической методики их профилактики в сравнении с авторской. Установлено, что при комбинированном применении PRF-сгустка и церулоплазмина морфологическая картина визуализирует эффективность проведенной профилактики на 6 месяц послеоперационного периода: соединительнотканные сосочки визуально не отличаются от таких в интактной дерме, расположенные между ними эпителиальные пласты характеризуются мономорфной картиной и относительно одинаковыми размерами. Пучки коллагеновых волокон располагаются преимущественно перпендикулярно к покровному эпителию, а в средних и базальных отделах – параллельно. Проведенная реакция с антителами к белку Кі - 67 выявила пролиферативную активность в 20% эпителиальных клеток базального слоя эпидермиса и практически полное ее отсутствие в клетках соединительнотканного рубца. На 12 месяц пучки коллагеновых волокон послеоперационного рубца по тинкториальным характеристикам и метрическим показателям практически не отличаются от таковых в интактной дерме, что является доказательством эффективности предложенного метода профилактики.In spite of the huge achievements in modern medicine, the issue on identifying causes of postoperative pathological scarring of the skin is still remaining one of challenge for maxillofacial surgery due to the increase in their occurrence rate and the lack of concerned approach regarding the aetiology and pathogenesis. The aim of this work was to study the characteristics of the morphological structure of postoperative normotrophic and pathological scars during the application of standard methods of their prevention in comparison with the approach elaborated by the authors. It was found out the morphological picture demonstrates the effectiveness of the prophylaxis including PRF-clot and ceruloplasmin at the 6th month of postoperative period: connective tissue papillae are not visually different from those in intact derma, the epithelial lay between them are characterized by a monomorphic pattern and relatively similar sizes. Bundles of collagen fibres are located predominantly perpendicular to the capillary epithelium and parallel in the middle and basal areas. Protein Ki-67 antibody test has shown the proliferative activity in 20% of the epithelial cells of the basal layer of the epidermis and its total absence in the cells of the cicatrical tissue. The bundles of collagen fibres of postoperative scar are not significantly different from those in the intact derma by their tinctorial characteristics and metric indices in 12h months of follow-up that is the evidence of the effectiveness of the proposed approach of scar prevention

DETERMINATION OF BREAKDOWN OF PRODUCTION OF ACTIVE FORMS OF OXYGEN AND CONTENT OF LIPIDS HYDROPEROXIDES IN HOMOGENATES OF CICATRICAL TISSUES IN DIFFERENT TERMS OF POSTALOPERATIVE PERIOD

The aim of the study. The article is devoted to the study of biochemical mechanisms of regulation of regeneration processes after surgical incisions of the skin. The material for the biochemical study was the homogenate of the scar tissue and the intact skin (control group) obtained after surgical excision of scars and excess skin during surgical interventions of the neck cysts of the embryonic origin. Objects and methods of the study. It was studied the dynamics of changes in the active forms of oxygen (AFO) in the skin homogenate of different experimental groups. The result of study. It was found that in patients who received PRF-clot (first group) during surgery, the percentage of AFO in 3 months of supervision was significantly lower by 26.6%, after 6 months - by 10.9% and 9 months later - by 12.2% relative to the patients data of the control group. In patients of the first and third groups, after 12 months of observation, the percentage of AFO practically was not different. The level of the researched index varied during the observation period. Thus, in patients who received a PRFclot during surgery, after 6 months the percentage of AFO was by 18.5% lower, relatively to the data of the previous observation period, after 9 months - by 16.2% (p <0, 01). It was noted the positive dynamics and normalization of AFO indecies after 12 months of supervision. Thus, the percentage of AFO in all experimental groups after 3 and 6 months was significantly higher than the intact group ((13.63 0.60)%). After 9 months of observation, the positive dynamic was observed. Is was the significant decrease of the AFO percentage in all experimental groups, relatively to the data after 3 months of supervision. The level of the studied index in the second group reached the control values. The percentage of AFP practically was not different from the data of the intact group for patients from the second and third groups after 12 months. It was found that in patients who received PRF-clot during surgery, the activity of lipoperoxidation after 3 months of observation was significantly lower by 12.4%, after 9 months - by 11.1%, relatively to the data of the third group. This index was not significantly different in the patients of the first and third groups after 6 and 12 months. The level of this inex has varied during the observation period. Thus, in patients who received a PRF clot during surgery, after 6 months the activity of lipoperoxidation was by 23.0% (p <0.001) lower, relatively to the data of the previous observation period, after 9 months - by 21.8% (p <0.001). The highest levels of activity of lipoperoxidationwere found in patients of the control group (after 3 months of observation, a significant prevalence by 85.9%, after 6 months - by 35.4% and 9 months later - by 10.2%). The lowest levels of activity of the biochemical indecieswere observed in patients who received PRF-clot during surgery and drug Biocerulin at the post-operative stage. So, in 3 months this index exceeded the index of intact group by 40.2%, after 6 months - by 12.8% and after 9 months - it was not significantly different. Conclusions. The recieved data proves the necessity of using of non-invasive methods of preventing the occurrence of pathological scars

Факторы риска и анализ осложнений после регенеративных вмешательств в хирургии полости рта

Настоящее исследование посвящено анализу самых распространенных факторов риска в реконструктивной и пластической хирургии полости рта. Проведен статистически достоверный мониторинг возникновения осложнений при проведении аугментации челюстных костей в зависимости от фактора риска

Modern approaches to surgical treatment and postoperative rehabilitation of patients with cleft cysts of neck

Распространенность данной патологии и большое число послеоперационных осложнений обусловливает необходимость развития новых методов лечения и реабилитации пациентов с брахиальными кистами шеи; Поширеність даної патології та велика кылькысть післяопераційних ускладнень обумовлює необхідність розвитку нових методів лікування і реабілітації пацієнтів з брахіальними кістами шиї; The prevalence of this pathology and the large number of postoperative complications necessitate the development of new methods of treatment and rehabilitation of patients with brachial cysts of the neck

Clinical parameters of scar tissues at 3rd month of postoperative period

Проблема виникнення келоїдних та гіпертрофічних рубців шкіри після планових оперативних втручань натепер є актуальною в сучасній пластичній хірургії. Особливо це стосується хворих, яким проведені оперативні втручання на відкритих ділянках, зокрема, на шиї. Найчастіше серед них зустрічаються операції з приводу серединних та бічних кіст шиї, що й обумовило обраний напрямок досліджень. Мета дослідження: визначити оптимальний метод профілактики утворення патологічних рубців шкіри після хірургічного лікування кіст шиї бранхіогенного походження в порівняльному хронологічному аспекті. При проведені наукового дослідження були сформовані 3 групи спостереження. Для порівняння клінічних змін за основу взяли власне запропоновану шкалу оцінки. До якої входили 5 ознак: тип, консистенція, колір, чутливість та площа рубцевозмінених тканин. В ре- зультаті проведення наукового спостереження нами було визначені значні розбіжності в регенеративних процесах у залежності від груп спостереження. Так, в групі, де проводилося запропонована методика лікування із APRF-згортками, всі клінічні ознаки були значно кращими в порівнянні із другою групою та групою контролю. Нами було обґрунтовано застосування APRF-згортку на етапах ранньої профілактики утворення патологічних рубців шкіри після хірургічного лікування бранхіогених кіст шиї. Проблема возникновения келоидных и гипертрофических рубцов кожи после плановых хирургических вмешательств, на сегодняшний день, является актуальной в современной пластической хирур- гии. Особенно это касается пациентов, которым было проведено оперативное вмешательство на открытых регионах тела, а именно на шее. Чаще среди этих вмешательств встречаются операции по поводу срединных и боковых кист шеи, что и обусловливает направление исследования. Цель исследования: определить оптимальный метод профилактики образования патологических рубцов кожи после хирургического лечения кист бранхиогенного происхождения в сравнительном хронологичном аспекте. На момент проведения научного исследования были сформированы три группы наблюдения. Для сравнения клинических изменений за основу взяли собственно предложенную оценку. Здесь оценивалось 5 признаков, среди которых: тип, консистенция, цвет, чувствительность и площадь рубцовоизмененных тканей. В результате проведенного научного наблюдения нами были определены значительные различия в процессах регенерации в зависимости от групп наблюдения. Так, в группе, где использовалась предложенная методика лечения с APRF-згустками, все клинические признаки были значительно лучшими в сравнении с группами контроля. Нами было обосновано использование APRF-згустка на этапах ранней профилактики образования патологических рубцов кожи после хирур- гического лечения бранхиогенных кист шеи. At present the problem of the development of keloid and hypertrophic scars of the skin after elective surgical interventions is one of pressing issues in modern cosmetic surgery. This is especially relevant for patients who underwent the operations on open regions of the body, namely on the neck. Operations for the median and lateral cysts of the neck are known as the commonest that determines the direction of our research. The aim of this study was to identify the optimal method to prevent the formation of pathological scars on the skin after surgical removal of cysts of branchiogenic origin in a comparative chronic aspect. We formed three groups of observation. To compare clinical changes, we assessed 5 parameters including: type, consistency, colour, sensitivity and scar tissue area. The study has shown significant differences in the regeneration processes in different groups, e.g. the group receiving the treatment with APRF clots demonstrated significantly better clinical signs in comparison with the control groups. We have substantiated the use of APRF-clot at the stages of early prevention of the pathological scar formation on the skin after surgical removal of branchiogenic cysts