Social factors influencing Russian male alcohol use over the life course: a qualitative study investigating age based social norms, masculinity, and workplace context

The massive fluctuations occurring in Russian alcohol-related mortality since the mid-1980s cannot be seen outside of the context of great social and economic change. There is a dearth of qualitative studies about Russian male drinking and especially needed are those that address social processes and individual changes in drinking. Conducted as part of a longitudinal study on men’s alcohol consumption in Izhevsk, this qualitative study uses 25 semi-structured biographical interviews with men aged 33–60 years to explore life course variation in drinking. The dominant pattern was decreasing binge and frequent drinking as men reached middle age which was precipitated by family building, reductions in drinking with work colleagues, and health concerns. A minority of men described chaotic drinking histories with periods of abstinence and heavy drinking. The results highlight the importance of the blue-collar work environment for conditioning male heavy drinking in young adulthood through a variety of social, normative and structural mechanisms. Post-Soviet changes had a structural influence on the propensity for workplace drinking but the important social function of male drinking sessions remained. Bonding with workmates through heavy drinking was seen as an unavoidable and essential part of young men’s social life. With age peer pressure to drink decreased and the need to perform the role of responsible breadwinner put different behavioural demands on men. For some resisting social pressure to drink became an important site of self-determination and a mark of masculine maturity. Over the lifetime the place where masculine identity was asserted shifted from the workplace to the home, which commonly resulted in a reduction in drinking. We contribute to existing theories of Russian male drinking by showing that the performance of age-related social roles influences Russian men’s drinking patterns, drinking contexts and their attitudes. Further research should be conducted investigating drinking trajectories in Russian men

КОЕФІЦІЄНТ ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНОЇ ДОБРОТНОСТІ КРИСТАЛІВ Hg1-xMnxS і Hg1-x-уMnxFeyS

In this work we have valued the coefficient of crystals’ Hg1-xMnxS and Hg1-x-óMnxFeyS thermoelectrical quality on the basis of electric conductivity and termo e.m.p. research. On the basis of the received values Z we can draw the conclusion as for the possibility of usage of these materials in thermoelectrical devices.В данной работе на основе исследований электропроводности и термо-э.р.с. проведена оценка величины коэффициента термоэлектрической добротности (Z) кристаллов Hg1-xMnxS и Hg1-x-уMnxFeyS. На основе полученных значений Z можно сделать заключения о возможности использования указанных материалов в термоэлектрических устройствах.В даній роботі на основі досліджень електропровідності і термо-е.р.с. проведена оцінка величини коефіцієнта термоелектричної добротності (Z) кристалів Hg1-xMnxS і Hg1-x-уMnxFeyS. На основі одержаних значень Z можна робити висновки про можливості використання цих матеріалів у термоелектричних пристроях

Вплив тривалого вживання малих доз хлористого кадмію на кислоторегулювальну функцію нирок у білих щурів за умов водного навантаження

In connection with the exacerbation of environmental problems crises all over the world, the impact of small doses of cadmium chloride on the acid-dependent function of the kidneys has been studied.Objective. To evaluate the state of acid-producing kidney function in white rats during chronic use of small doses of cadmium chloride under conditions of water loading.Material and methods. The subjects of the study were females of white rats. The first group consisted of 10 control rats, and the second consisted of 9 animals, which had undergone a chronic inoculation with non-toxic doses of cadmium chloride.Results. According to biochemical studies, on the 7th day of the experiment, changes in the acid-producing function of kidneys were not detected, nor did it succeed in fixing the significant differences between the 14th day of the experiment. At the end of the third week, the high variability of indicators did not allow to confirm the development of injuries. At the end of the experiment, an increase of acidification in urine was detected.Conclusions. It has been proved that prolonged use of non-toxic doses of cadmium chloride by animals has a negative effect on acid excretory function of kidneys. Chronic inoculation with cadmium chloride in rats causes increase of urinary acidification due to increased acid filtration fraction.В связи с обострением проблемы экологических кризисов во всем мире изучался вопрос влияния малых доз хлористого кадмия на кислоторегулирующую функцию почек.Цель работы — оценить состояние кислоторегулирующей функции почек у белых крыс при хроническом употреблении малых доз хлористого кадмия в условиях водной нагрузки.Материал и методы. Объектом исследования были самки белых крыс. Первая група состояла из 10 контрольных крыс, вторая — из 9 животных, которым проводилась хроническая затравка нетоксичными дозами хлористого кадмия.Результаты. Согласно данным биохимических исследований на седьмой день наблюдений изменений кислоторегулирующей функции почек не выявлено, также не удалось зафиксировать достоверных различий показателей на четырнадцатый день проведения эксперимента. В конце третьей недели высокая вариабельность показателей не позволила подтвердить развития повреждений. На завершение эксперимента выявлено усиление ацидификации мочи. Вывод. Доказано, что длительное употребление животными нетоксических доз хлористого кадмия негативно влияет на кислоторегулирующую функцию почек. Хроническая затравка хлористым кадмием вызывает у крыс усиление ацидификации мочи за счет увеличения фильтруемой кислотной фракции.У зв’язку з загостренням проблеми екологічних криз у всьому світі вивчалося питання впливу малих доз хлористого кадмію на кислоторегулювальну функцію нирок.Мета роботи — оцінити стан кислоторегулювальної функції нирок у білих щурів при хронічному вживанні малих доз хлористого кадмію за умов водного навантаження.Матеріал і методи. Об’єктом дослідження були самки білих щурів. Перша група складалася з 10 контрольних щурів, друга — з 9 тварин, яким проводилась хронічна затравка нетоксичними дозами хлористого кадмію.Результати. За даними біохімічних досліджень на сьому добу спостережень змін кислоторегулювальної функції нирок не виявлено, також не вдалося зафіксувати достовірних розбіжностей показників на чотирнадцяту добу проведення експерименту. Наприкінці третього тижня висока варіабельність показників не дозволила підтвердити розвиток пошкоджень. На завершення експерименту виявлено підсилення ацидифікації сечі.Висновки. Доведено, що тривале вживання тваринами нетоксичних доз хлористого кадмію негативно впливає на кислоторегулювальну функцію нирок. Хронічна затравка хлористим кадмієм викликає у щурів підсилення ацидифікації сечі за рахунок збільшення кислотної фракції, що фільтрується

Graphite/p-SiC Schottky Diodes Prepared by Transferring Drawn Graphite Films onto SiC

Graphite/p-SiC Schottky diodes are fabricated using the recently suggested technique of transferring drawn graphite films onto p-SiC single-crystal substrates. The current–voltage and capacitance–voltage characteristics are measured at different temperatures and at different frequencies of a small-signal AC signal, respectively. The temperature dependences of the potential-barrier height and of the series resistance of the graphite/p-SiC junctions are measured and analyzed. The dominant mechanisms of the charge–carrier transport through the diodes are determined. It is shown that the dominant mechanisms of the transport of charge carriers through the graphite/p-Si Schottky diodes at a forward bias are multi-step tunneling recombination and tunneling described by the Newman formula (at high bias voltages). At reverse biases, the dominant mechanisms of charge transport are the Frenkel–Poole emission and tunneling. It is shown that the graphite/p-SiC Schottky diodes can be used as detectors of ultraviolet radiation since they have the open-circuit voltage Voc = 1.84 V and the short-circuit current density Isc = 2.9 mA/cm2 under illumination from a DRL 250-3 mercury–quartz lamp located 3 cm from the sample