Оптимальне шкалювання для вимірювання стресу раннього періоду життя

BACKGROUND: Early life stress is associated with high risk for both negative psychological and physical health outcomes. However, many of the stressful life events inventories that have been used in epidemiological research have not been validated or checked for reliability or consistency. The aim of our study is to use optimal scaling and correspondence analysis that employ categorical principal components analysis (CATPCA) algorithm to consider the internal structure and the geometry of the space of variables obtained through the questions measuring early life stress. This approach was chosen because it allows quantification of categorical (both nominal and ordinal) scales and reduction of initial number of variables with interval quantification of the resulting dimensions. METHODS: A questionnaire for measuring early life stress was applied to the participants of the Ukrainian component of European Longitudinal Study of Pregnancy and Childhood at the age of three and seven years. CATPCA algorithm was used to elaborate a tool for estimating related integral quantified characteristics.RESULTS: Application of quantification and dimension reduction techniques to the categorical variables measuring stress in three- and seven-year-old children resulted in two dimensions. The first dimension that accounts for a major part of initial variance and is associated with all the collected variables can be interpreted as the overall value of stress. The second dimension accounts for smaller but still considerable part of variance and can be related to child’s attachment to mother and acquiring new experience as the route of development.CONCLUSIONS: Application of optimal scaling to the empirical data of early life stress measurement resulted in construction of two integral indicators – first measuring overall stress and second contrasting security related to child’s attachment to mother and new experiences – consistent across age groups of three and seven-year-old children.АКТУАЛЬНОСТЬ: Стресс в ранний период жизни связан с высоким риском как психологических, так и физиологических проблем. При этом многие инструменты, используемые для регистрации стрессовых событий в жизни в эпидемиологических исследованиях, не прошли проверку на валидность, надежность и согласованность. Целью нашего исследования было использование оптимального шкалирования и анализа соответствий по методу главных компонент для категориальных признаков с целью рассмотрения внутренней структуры и пространственной геометрии переменных, полученных из вопросника по измерению стресса в ранний период жизни. Выбор такого подхода был обусловлен тем, что он делает возможным количественное выражение категориальных (номинальных и порядковых) переменных и уменьшение размерности данных с интервальным выражением выявленных размерностей.  МЕТОДЫ: Вопросник по измерению стресса в ранние периоды жизни был предложен участникам украинской компоненты Европейского лонгитюдного исследования беременности и детства, когда их дети достигли 3-х и 7-ми лет. Алгоритм анализа соответствий по методу главных компонент для категориальных величин использовался для оценки соответствующих интегральных характеристик.РЕЗУЛЬТАТЫ: Применение количественного выражения и сокращения размерностей к категориальным переменным, измеряющим стресс у 3-х и 7-ми-летних детей, позволило выделить две размерности.Первая размерность, которая учитывает основную часть дисперсии и связана со всеми переменными в исследовании, может быть интерпретирована как общий уровень стресса. Вторая размерность, которая учитывает меньшую, но все же значительную часть дисперсии, сопоставляет привязанность ребенка к матери и получение нового опыта как важные элементы развития. ВЫВОДЫ: Применение оптимального шкалирования к эмпирическим данным по стрессу в ранний период жизни позволило сконструировать два интегральных индикатора. Первый индикатор служит для измерения общего стресса, а второй – для противопоставления ощущения безопасности, выражаемой в привязанности к матери, и получения нового опыта. Оба индикатора были выявлены как в возрастной группе 3-х-летних, так и 7-ми-летних детей.АКТУАЛЬНІСТЬ: Стрес у ранній період життя пов’язаний з високим ризиком як психологічних, так і фізіологічних проблем. Однак, інструменти, що використовують для реєстрації стресових подій у житті в епідеміологічних дослідженнях, не пройшли перевірку на валідність, надійність та узгодженість. Метою нашого дослідження було використання оптимального градуювання і аналізу відповідностей за методом головних компонент для категоріальних величин з метою виявлення внутрішньої структури і просторової геометрії змінних, отриманих з опитувальника, що вимірює стрес у ранній період життя. Вибір такого підходу був зумовлений його здатністю квантифікації категоріальних (номінальних і порядкових) шкал і зменшення розмірності даних з їх інтервальним визначенням.МЕТОДИ: Опитувальник стресу у ранні періоди життя був запропонований учасникам української компоненти Європейського лонгітюдного дослідження вагітності і дитинства, коли їх діти досягли 3-х і 7-ми років. Алгоритм аналізу відповідностей за методом головних компонент для категоріальних величин використовували для оцінки відповідних інтегральних характеристик.РЕЗУЛЬТАТИ: Використання вирахування і скорочення розмірностей щодо категоріальних змінних, які вимірюють стрес в 3-х і 7-ми-літніх дітей, дозволило виділити дві розмірності.Перша розмірність, яка враховує основну частину дисперсії і пов’язана з усіма змінними у дослідженні, може бути проінтерпретована як загальний рівень стресу. Друга розмірність, яка враховує меншу, але все ж значну частину дисперсії, співставляє прив’язаність дитини до матері й отримання нового досвіду як елементи процесу розвитку. ВИСНОВКИ: Використання оптимального градуювання до емпіричних даних зі стресу у ранній період життя дозволило сконструювати два інтегральні індикатори. Перший індикатор служить для вимірювання загального рівня стресу, а другий – для визначення відчуття безпеки, що проявляється через прив’язаність до матері, і отримання нового досвіду. Обидва індикатора були виявлені як у віковій групі 3-х-річних, так і 7-ми-річних дітей.  

Impact of maternal body mass index and gestational weight gain on pregnancy complications : an individual participant data meta-analysis of European, North American and Australian cohorts

Objective To assess the separate and combined associations of maternal pre-pregnancy body mass index (BMI) and gestational weight gain with the risks of pregnancy complications and their population impact. Design Individual participant data meta-analysis of 39 cohorts. Setting Europe, North America, and Oceania. Population 265 270 births. Methods Information on maternal pre-pregnancy BMI, gestational weight gain, and pregnancy complications was obtained. Multilevel binary logistic regression models were used. Main outcome measures Gestational hypertension, pre-eclampsia, gestational diabetes, preterm birth, small and large for gestational age at birth. Results Higher maternal pre-pregnancy BMI and gestational weight gain were, across their full ranges, associated with higher risks of gestational hypertensive disorders, gestational diabetes, and large for gestational age at birth. Preterm birth risk was higher at lower and higher BMI and weight gain. Compared with normal weight mothers with medium gestational weight gain, obese mothers with high gestational weight gain had the highest risk of any pregnancy complication (odds ratio 2.51, 95% CI 2.31- 2.74). We estimated that 23.9% of any pregnancy complication was attributable to maternal overweight/obesity and 31.6% of large for gestational age infants was attributable to excessive gestational weight gain. Conclusions Maternal pre-pregnancy BMI and gestational weight gain are, across their full ranges, associated with risks of pregnancy complications. Obese mothers with high gestational weight gain are at the highest risk of pregnancy complications. Promoting a healthy pre-pregnancy BMI and gestational weight gain may reduce the burden of pregnancy complications and ultimately the risk of maternal and neonatal morbidity.Peer reviewe

Changes in parental smoking during pregnancy and risks of adverse birth outcomes and childhood overweight in Europe and North America: An individual participant data meta-analysis of 229,000 singleton births

Background. Fetal smoke exposure is a common and key avoidable risk factor for birth complications and seems to influence later risk of overweight. It is unclear whether this increased risk is also present if mothers smoke during the first trimester only or reduce the number of cigarettes during pregnancy, or when only fathers smoke. We aimed to assess the associations of parental smoking during pregnancy, specifically of quitting or reducing smoking and maternal and paternal smoking combined, with preterm birth, small size for gestational age, and childhood overweight. Methods and findings. We performed an individual participant data meta-analysis among 229,158 families from 28 pregnancy/birth cohorts from Europe and North America. All 28 cohorts had information on maternal smoking, and 16 also had information on paternal smoking. In total, 22 cohorts were population-based, with birth years ranging from 1991 to 2015. The mothers’ median age was 30.0 years, and most mothers were medium or highly educated. We used multilevel binary logistic regression models adjusted for maternal and paternal sociodemographic and lifestyle-related characteristics. Compared with nonsmoking mothers, maternal first trimester smoking only was not associated with adverse birth outcomes but was associated with a higher risk of childhood overweight (odds ratio [OR] 1.17 [95% CI 1.02–1.35], P value = 0.030). Children from mothers who continued smoking during pregnancy had higher risks of preterm birth (OR 1.08 [95% CI 1.02–1.15], P value = 0.012), small size for gestational age (OR 2.15 [95% CI 2.07–2.23], P value < 0.001), and childhood overweight (OR 1.42 [95% CI 1.35–1.48], P value < 0.001). Mothers who reduced the number of cigarettes between the first and third trimester, without quitting, still had a higher risk of small size for gestational age. However, the corresponding risk estimates were smaller than for women who continued the same amount of cigarettes throughout pregnancy (OR 1.89 [95% CI 1.52–2.34] instead of OR 2.20 [95% CI 2.02–2.42] when reducing from 5–9 to ≤4 cigarettes/day; OR 2.79 [95% CI 2.39–3.25] and OR 1.93 [95% CI 1.46–2.57] instead of OR 2.95 [95% CI 2.75–3.15] when reducing from ≥10 to 5–9 and ≤4 cigarettes/day, respectively [P values < 0.001]). Reducing the number of cigarettes during pregnancy did not affect the risks of preterm birth and childhood overweight. Among nonsmoking mothers, paternal smoking was associated with childhood overweight (OR 1.21 [95% CI 1.16–1.27], P value < 0.001) but not with adverse birth outcomes. Limitations of this study include the self-report of parental smoking information and the possibility of residual confounding. As this study only included participants from Europe and North America, results need to be carefully interpreted regarding other populations. Conclusions. We observed that as compared to nonsmoking during pregnancy, quitting smoking in the first trimester is associated with the same risk of preterm birth and small size for gestational age, but with a higher risk of childhood overweight. Reducing the number of cigarettes, without quitting, has limited beneficial effects. Paternal smoking seems to be associated, independently of maternal smoking, with the risk of childhood overweight. Population strategies should focus on parental smoking prevention before or at the start, rather than during, pregnancy.This collaborative project received funding from the European Union’s Horizon 2020 research and innovation programme (Grant Agreement No. 733206 LifeCycle). EMP and LT were supported by grant R01ES022972 from the National Institutes of Health, USA. LC was supported by the National Institute for Environmental Health Sciences: P30ES007048, R21ES029681, R01ES029944, R01ES030364, R21ES028903. DAL works in a unit that receives UK MRC funding (MC_UU_12013/5) and is an NIHR senior investigator (NF-SI-0611-10196). ACS holds an FCT Investigator contract IF/01060/2015. RG received funding from the Dutch Heart Foundation (grant number 2017T013), the Dutch Diabetes Foundation (grant number 2017.81.002) and the Netherlands Organization for Health Research and Development (ZonMW, 543003109). VWVJ received grant from the European Research Council (Consolidator Grant, ERC-2014-CoG-648916)

Gestational weight gain charts for different body mass index groups for women in Europe, North America, and Oceania

BackgroundGestational weight gain differs according to pre-pregnancy body mass index and is related to the risks of adverse maternal and child health outcomes. Gestational weight gain charts for women in different pre-pregnancy body mass index groups enable identification of women and offspring at risk for adverse health outcomes. We aimed to construct gestational weight gain reference charts for underweight, normal weight, overweight, and grades 1, 2 and 3 obese women and to compare these charts with those obtained in women with uncomplicated term pregnancies.MethodsWe used individual participant data from 218,216 pregnant women participating in 33 cohorts from Europe, North America, and Oceania. Of these women, 9065 (4.2%), 148,697 (68.1%), 42,678 (19.6%), 13,084 (6.0%), 3597 (1.6%), and 1095 (0.5%) were underweight, normal weight, overweight, and grades 1, 2, and 3 obese women, respectively. A total of 138, 517 women from 26 cohorts had pregnancies with no hypertensive or diabetic disorders and with term deliveries of appropriate for gestational age at birth infants. Gestational weight gain charts for underweight, normal weight, overweight, and grade 1, 2, and 3 obese women were derived by the Box-Cox t method using the generalized additive model for location, scale, and shape.ResultsWe observed that gestational weight gain strongly differed per maternal pre-pregnancy body mass index group. The median (interquartile range) gestational weight gain at 40weeks was 14.2kg (11.4-17.4) for underweight women, 14.5kg (11.5-17.7) for normal weight women, 13.9kg (10.1-17.9) for overweight women, and 11.2kg (7.0-15.7), 8.7kg (4.3-13.4) and 6.3kg (1.9-11.1) for grades 1, 2, and 3 obese women, respectively. The rate of weight gain was lower in the first half than in the second half of pregnancy. No differences in the patterns of weight gain were observed between cohorts or countries. Similar weight gain patterns were observed in mothers without pregnancy complications.ConclusionsGestational weight gain patterns are strongly related to pre-pregnancy body mass index. The derived charts can be used to assess gestational weight gain in etiological research and as a monitoring tool for weight gain during pregnancy in clinical practice

Maternal body mass index, gestational weight gain, and the risk of overweight and obesity across childhood: An individual participant data meta-analysis

Maternal obesity and excessive gestational weight gain may have persistent effects on offspring fat development. However, it remains unclear whether these effects differ by severity of obesity, and whether these effects are restricted to the extremes of maternal body mass index (BMI) and gestational weight gain. We aimed to assess the separate and combined associations of maternal BMI and gestational weight gain with the risk of overweight/obesity throughout childhood, and their population impact</p

Converging impact of the ongoing conflict and COVID-19 pandemic on mental health and substance use disorders in Ukraine

Since the Russian annexation of the Autonomous Republic of Crimea and the subsequent occupation of parts of the Donetsk and Luhansk regions, Ukraine has been facing increasing security and healthcare challenges. The seven-year war in East Ukraine has led to a rise in substance and alcohol use and increasing addiction rates among veterans, internally displaced persons, and civilian survivors. This article examines the combined impact of the ongoing Russo-Ukrainian conflict and COVID-19 pandemic on substance use in Ukraine. It also gives an overview of the institutions in place to monitor and improve mental health in the country. The article highlights the urgent need for further funding and research on substance and alcohol addiction, with vulnerable populations affected by the conflict during the COVID-19 pandemic. Frontline healthcare workers in this region should anticipate an increased burden of patients suffering from substance use disorders who are in need of emergency management intervention and proper behavioral health referrals

Основні соціальні аспекти, що впливають на формування необхідних знань про репродуктивне здоров'я у дівчат-підлітків

Reproductive health is a reflection of health during childhood, and crucial during adolescence and adulthood, sets the stage for health beyond the reproductive years for women and affects the health of the next generation.Many different types of educational programs, based on local peculiarities have been shown to positively affect reproductive health outcomes. Thus we decided to analyze the “Questionnaire adolescents 15–18 years” of 532 girls from the database of Ukrainian longitudinal study “Family and Children of Ukraine” using parameters that characterize main social factors of influence on formation of life style habits at adolescent girls.Among the surveyed adolescent girls fairly high amount does not demonstrate a high level of awareness in the issues of reproductive health, sexual development and sexual relationships. Evident link between the level of communication with adolescents and parents and level of knowledge on reproductive health issues at this group of girls was found – the girls that point on the family communication deficits had given less informative answer on questions concerning the development of the reproductive and sexual relations, and more often choose as information source on this topic unreliable and badly controlled sources – friends, the media and the Internet. However, among adolescents who are satisfied with the level of communication with their parents (vast majority – 97%), the percentage of badly informed is also noticeable.Parameters that are considered as risk factors for social anamnesis – property status, education level of parents, family housing – don’t have a real impact on the deficit in family communication and adolescent’s awareness.However, it is worth noting that 56% of girls didn't receive information about reproductive and sexual development from specialists – health workers, psychologists and teachers, but their level of knowledge doesn’t significantly differs from those who got such information from experts.We can conclude that existing educational programs are not sufficiently effective, and the means provided for existing programs do not provide adequate coverage of adolescents.Репродуктивное здоровье современной женщины – это отражение состояния ее здоровья в детстве и в подростковом возрасте, что, помимо прочего, влияет на здоровье будущих поколений. Существует много различных образовательных программ, разработанных на основе региональных особенностей, которые показали положительные результаты в репродуктивных исходах. Мы проанализировали «Вопросник подростков 15–18 лет», который заполнили 532 девушки из базы данных украинского продольного исследования «Семья и дети Украины», используя параметры, характеризующие основные социальные факторы влияния на формирование привычек и образа жизни у девочек-подростков.Довольно большое количество обследованных девочек-подростков не продемонстрировали высокий уровень осведомленности в вопросах репродуктивного здоровья, полового развития и сексуальних отношений. Нами выявлена очевидная связь между уровнем коммуникации подростков с родителями и уровнем знаний по вопросам репродуктивного здоровья. Так, девушки, которые указывают на дефіцит семейной связи, дали менее информативный ответ на вопросы, касающиеся развития репродуктивной системы и сексуальных отношений. При этом они чаще выбирают в качестве источника информации по этой теме ненадежные и плохо контролируемые источники – друзей, средства массовой информации и интернет. Тем не менее, среди подростков, которые удовлетворены уровнем общения со своими родителями (подавляющее большинство – 97%), процент плохо информированных является также высоким.Параметры, которые считаются факторами риска для социального анамнеза – финансовое положение, уровень образования родителей, семейное жилье – не оказывали существенного влияния на дефіцит семейного общения и осведомленность подростка.Кроме того, стоит отметить, что 56% девушек вовсе не получают информацию о репродуктивном и сексуальном развитии от специалистов – медицинских работников, психологов и педагогов, но их уровень знаний незначительно отличается от девушек, получивших такую информацию от экспертов.Мы можем сделать вывод, что существующие образовательные программы не являются достаточно эффективными, и средства, предусмотренные для существующих программ, не обеспечивают адекватного охвата девочек подросткового возраста.Репродуктивне здоров'я сучасної жінки – це відображення стану її здоров'я в дитинстві і в підлітковому віці, що, крім іншого, впливає на здоров'я майбутніх поколінь. Існує багато різних освітніх програм, розроблених на основі регіональних особливостей, які показали позитивні результати в репродуктивних наслідках. Ми проаналізували «Опитувальник підлітків 15–18 років», який заповнили 532 дівчини з бази даних українського поздовжнього дослідження «Сім'я і діти України», використовуючи параметри, що характеризують основні соціальні фактори впливу на формування звичок і способу життя в дівчаток-підлітків.Досить велика кількість обстежених дівчаток-підлітків не продемонстрували високий рівень поінформованості в питаннях репродуктивного здоров'я, статевого розвитку і сексуальних відносин. Нами виявлений очевидний зв'язок між рівнем комунікації підлітків з батьками та рівнем знань щодо питань репродуктивного здоров'я. Так, дівчата, які вказують на дефіцит сімейного зв'язку, дали менш інформативну відповідь на питання, що стосуються розвитку репродуктивної системи і сексуальних відносин. При цьому вони частіше вибирають як джерела інформації з цієї теми ненадійні і погано контрольовані джерела – друзів, засоби масової інформації та інтернет. Із усім тим, серед підлітків, які задоволені рівнем спілкування зі своїми батьками (переважна більшість – 97%), відсоток погано інформованих є також високим.Параметри, які вважаються факторами ризику для соціального анамнезу – фінансове становище, рівень освіти батьків, сімейне житло – не справляли істотного впливу на дефіцит сімейного спілкування та поінформованість підлітка.Окрім того, варто відзначити, що 56% дівчат зовсім не отримують інформацію про репродуктивний і сексуальний розвиток від фахівців – медичних працівників, психологів і педагогів, але їхній рівень знань незначно відрізняється від дівчат, які отримали таку інформацію від експертів.Ми можемо зробити висновок, що існуючі освітні програми не є достатньо ефективними, і засоби, передбачені для існуючих програм, не забезпечують адекватного охоплення дівчаток підліткового віку