ПОСТНАТАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ШКІРИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ

Перші дні після народження – дуже відповідальний період активної функціональної перебудови і фізіологічної адаптації шкіри дитини до позаматкового середовища. Шкіра як зовнішній орган наділена безліччю функцій, таких як захист, секреція, абсорбція і терморегуляція. Народження дитини стимулює дозрівання епідермального бар'єру і підкислення поверхні шкіри, особливо у передчасно народжених дітей. Доношені новонароджені більш морфо-функціонально зріли, у них розвинений роговий шар, що виконує компетентну бар'єрну функцію, на відміну від недоношених. Повне бар'єрне дозрівання у недоношених дітей досягається через 2-4 тижні постнатального життя, у недоношених з гестаційним віком 23-25 тижнів цей процес займає більше часу. Шкіра новонароджених швидко пристосовується до складних умов навколишнього середовища після пологів. Однак деякі функції, наприклад, мікроциркуляція, продовжують розвиватися навіть після періоду новонародженості, тобто аж до віку 14-20 тижнів. Різні чинники навколишнього середовища (наприклад, сухе і холодне повітря, підгузки і процедури косметичного догляду) впливають на постнатальний розвиток функціональних параметрів шкіри, таких як гідратація рогового шару і бар'єр проникності, особливо у недоношених дітей. Мета даної статті є аналіз окремих сучасних знань про фізіологію шкіри у новонароджених і немовлят з практичним підходом і обговоренням можливих клінічних наслідків. Дуже важливим є якісний і повноцінний догляд за шкірою новонародженої дитини для ефективної профілактики подразнень та пелюшкового дерматиту, а батьки потребують підтвердженої інформації щодо заходів якісного догляду за шкірою дитини та алгоритму допомоги дитині. Саме компанія JOHNSON’S® забезпечує повну ланку засобів для догляду за шкірою дитини з доведеними якістю та ефективністю

КЛІНІЧНІ ПІДХОДИ ДОПРОФІЛАКТИКИ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ У ДІТЕЙ: ЄВРОПЕЙСЬКЕ КЕРІВНИЦТВО 2018 РОКУ

У статті представлено огляд даних Європейського керівництва (2018) щодо профілактики атопічного дерматиту у дітей. Рекомендації було розроблено як спільний міждисциплінарний європейський проект, включаючи лікарів усіх відповідних дисциплін, а також пацієнтів. Це керівництво, засноване на консенсусі, беручи до уваги наявні докази від інших рекомендацій, систематичних оглядів та опублікованих досліджень. Згідно Європейським рекомендаціям (2018), запобігання реалізації та загострення атопічного дерматиту у немовлят і дітей неможливо без послідовних етапів виявлення специфічних і неспецифічних факторів ризику, виключення контакту з алергенами, відповідний одяг для дитини, дотримання дієтичних рекомендацій, гігієнічні процедури в оселі, базовий догляд за шкірою та терапія порушених бар'єрних функцій епідермісу, немедикаментозна пом'якшувальна терапія, очищення та купання дитини. Використання Пенатен крему оптимально вписується в сучасні міжнародні правила догляду за шкірою у дітей з атопічним дерматитом. Поточний догляд за шкірою у таких дітей дуже важливий, так як звичайні засоби зовнішньої немедикаментозної терапії спрямовані в основному на купування гострих проявів захворювання. Саме в період між загостреннями зберігається у дитини значна сухість шкіри, лущення, відчуття стягування і розтріскування шкіри. Тому усунення цих проявів (згідно Європейським рекомендаціям, 2018) є важливою складовою профілактики та лікування АД у дітей, з чим допомагає справитися крем Пенатен компанії Johnson&Johnson

МОРФОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОЛОГІЧНІ ЗМІНИ СТРУКТУР ФЕТО-ПЛАЦЕНТАРНОГО БАР’ЄРУ В ЖІНОК З ПЕРЕНЕСЕНИМИ TORCH – ІНФЕКЦІЯМИ В АНАМНЕЗІ

Формування хронічної плацентарної недостатності в стадії декомпенсації у вагітних сприяє внутрішньоутробному інфікуванню дитини. На сьогодні недостатньо вивчені гістологічні, морфологічні та імуногістохімічні зміни в плаценті у жінок з перенесеними TORCH-інфекціями в анамнезі. При TORCH - інфекціях відбуваються значні порушення механізмів функціювання фето-плацентарного бар’єру. Виявлення цих особливостей має бути додатковим критерієм ранньої діагностики перинатального інфікування новонароджених груп ризику. Мета роботи. Оцінити макроскопічні, гістологічні, морфологічні та імуногістохімічні зміни плацент та довести порушення фето-плацентарного бар’єру в жінок з перенесеними TORCH – інфекціями в анамнезі. Матеріали та методи дослідження. Досліджено 40 плацент жінок. І група –  20 плацент жінок з перенесеними TORCH - інфекціями в анамнезі (підтверджено імунологічно протягом вагітності пернесені в анамнезі ЦМВ, герпес-вірусні та токсоплазмену інфекції); ІІ група контролю – 20 плацент здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. У дослідженні плацент були використані органометричний, макроскопічний, загальногістологічний методи. Імуногістохімічний - непрямий стрептавидін-пероксидазний метод виявлення рівня експресії маркера проліферації і регенерації Кі-67. Гістохімічний метод -  ДНК за Фельгеном з наступним визначенням індексу апоптозу. Результати дослідження. При мікро- та макроскопічному дослідженні плацент від матерів з перенесеними TORCH – інфекціями виявлені значні зміни: збільшення маси плаценти (50 %), потовщення пуповини (75 %), помірний набряк вартонових драглів (75 %), васкуліти (30 %), набряк амніотичних оболонок (30 %), запальна інфільтрація в децидуальній оболонці (25 %), хоріонічній пластинці (35 %), міжворсинчатому просторі (30 %), стромі ворсин (25 %), судинах (30 %); порушенн кровообігу та дистрофічні зміни в децидуальній оболонці (50 %); розповсюдженя кальцифікатів (30 %) в крайовій і парацентральній зонах плаценти. Отримана нерівномірна інтенсивність реакції ДНК в структурах плацентарного бар'єра і достовірне збільшення апоптозного індексу вказують на ушкодження і порушення їх розвитку.  Імуногістохімічно доведене збільшення рівнів експресії проліферативного маркера КІ-67 і показника проліферативного індексу. Висновки. Виявлені макроскопічні та гістологічні зміни стану структур фето-плацентарного бар’єру у жінок з пернесеними TORCH- інфекціями в анамнезі свідчать про те, що плацентарна недостатність у них, обумовлена продуктивними судинно-клітинними реакціями в стромі ворсин та децидуальній оболонці та, можливо, є результатом дії вірусів та токсоплазм. Отримані дані слід враховувати лікарям неонатологам для більш ретельного спостереження за новонародженими групи ризику з перинитального інфікування від матерів з перенесеними TORCH – інфекціями в анамнезі

Стан ранньої неонатальної адаптації у новонароджених від матерів з великим інтергенетичним інтервалом

При проведенні клініко-статистичного аналізу історій розвитку 117 новонароджених від матерів з великим інтергенетичним інтервалом, від вікових першовагітних та від матерів з інтервалом 3-5 років,  вивчено особливості їх ранньої неонатальної адаптації. Встановлено, що вагітність та пологи у жінок з великим інтергенетичним інтервалом у вікових першовагітних часто проходить з різними ускладненнями: загроза переривання вагітності, слабкість пологової діяльності, високий відсоток оперативного втручання  в пологах: 112 (21 %) основна група; 17 (47 %) І підгрупа контролю. Показано, що вказані фактори негативно впливають на стан новонароджених при пологах та протягом раннього адаптаційного періоду:  у 14,0 %  відмічалися розлади з боку дихальної, серцево-судинної та нервової систем, зміни в імунологічній реактивності у дітей. Отримані дані вказують на необхідність подальшої розробки та удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів у новонароджених від матерів з великим інтергенетичним інтервалом та вікових першовагітних для подальшого прогнозування та профілактики можливих порушень в періоді ранньої неонатальної адаптації

ПРАКТИЧНІ КРОКИ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ДІАГНОСТИКИ СПАДКОВИХ ХВОРОБ ОБМІНУ РЕЧОВИН У НОВОНАРОДЖЕНИХ ТА ДІТЕЙ СТАРШОГО ВІКУ В УКРАЇНІ

Рівень дитячої смертності в Україні прогресивно знижується протягом останнього десятиріччя, але лишається дуже високим у порівнянні з країнами Європейського Союзу. Показник смертності немовлят першого року життя в Україні у 2,5-3 рази вищий, ніж у країнах ЄС, при цьому рівень смертності новонароджених протягом першого місяця життя перевищує середньоєвропейський у 6,6 разів. Це свідчить про суттєве відставання нашої країни у впровадженні сучасних стандартів надання медичної допомоги як вагітним жінкам, так і новонародженим з використанням сучасних методологій діагностики та лікування. Одним з найбільш ефективних напрямків діяльності, яка забезпечила суттєве зниження рівня дитячої смертності та інвалідності у розвинутих країнах світу стало впровадження розширеного масового скринінгу новонароджених з метою виявлення спадкових хвороб обміну речовин (СХОР) – орфанних захворювань, які виникають внаслідок генетичних дефектів ферментів. Наявність СХОР, зазвичай, не вдається встановити при лікарському огляді новонароджених через відсутність клінічних симптомів. Діагностують СХОР двома способами: (і) по клінічним проявам у формі «катастроф неонатального періоду» та синдрому раптової смерті немовлят, (іі) по результатам біохімічного обстеження крові новонароджених (скринінгу). Затримка або помилки в діагностиці цих захворювань часто призводять до незворотних пошкоджень багатьох органів і, в першу чергу, головного мозку (неврологічні порушення, психічний регрес, слабоумство). Неонатальний скринінг – вимірювання у крові новонароджених концентрацій певного набору речовин, які характеризують ключові процеси білкового, вуглеводного та ліпідного обміну з метою раннього виявлення і початку лікування дітей зі СХОР та запобігання їх інвалідизації було розпочато у 60-х роках минулого століття у США з однієї хвороби – фенілкетонурії. Сьогодні програми неонатального скринінгу впроваджені більш, ніж в 50 країнах світу та забезпечують діагностику понад 45 СХОР. Значне (у 8-10 разів) розширення кількості СХОР, що можуть бути виявлені при дослідженні висушених на фільтрувальному папері плям крові, стало можливим завдяки впровадженню високопродуктивного методу тандемної мас-спектрометрії (ТМС) наприкінці 90-х років минулого століття. На відміну від імунофлюорометричного методу, який дозволяє визначати один показник в одній пробі крові, ТМС дозволяє вимірювати концентрації декількох десятків речовин в одній пробі крові. На теперішній час в Україні скринінг новонароджених впроваджено лише для 4 захворювань: фенілкетонурії, вродженого гіпотиреозу, адреногенітального синдрому та муковісцидозу, який проводиться з використанням низькопродуктивного імунофлюорометричного методу. В окремих випадках розширений скринінг новонароджених з використанням методу ТМС виконується на комерційній основі в зарубіжних лабораторіях. При цьому, згідно з Законом України № 2461 «Про забезпечення профілактики та лікування рідкісних захворювань» від 15.04.2014 та Наказами МОЗУ № 778 від 27.10.2014, № 919 від 30.12.2015 та № 731 від 29.06.2017, «Перелік рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування» включає більше, ніж 60 спадкових хвороб обміну речовин. Це свідчить про значне відставання нашої країни в питанні, яке, крім етичного та медичного, має важливе соціальне та економічне значення. Ключовим питанням впровадження розширеного скринінгу новонароджених з використанням високопродуктивного і точного методу ТМС в Україні є відсутність у державних медико-генетичних лабораторіях сучасного аналітичного обладнання та допоміжної інфраструктури, а також фахівців-аналітиків з певним рівнем підготовки. ТМС – технічно складний метод, який вимагає використання коштовного вакуумного та хроматографічного обладнання, спеціального програмного забезпечення, реагентів з ізотопними мітками, високочистих газів, сервісного обслуговування з залученням закордонних фахівців, а також кваліфікованого персоналу. З огляду на наявність приватної клініко-діагностичної лабораторії, яка виконує ТМС-аналізи в Україні, а не транспортує біоматеріал в закордонні лабораторії та здатна виконувати весь комплекс досліджень першого (масового) етапу скринінгу, а також уточнюючу діагностику СХОР з використанням методів газової хроматографії/мас-спектрометрії, високоефективної рідинної хроматографії, визначення активності ферментів та молекулярно-генетичні дослідження, у вересні 2017 р. було розпочато розробку Програми удосконалення діагностики спадкових хвороб обміну речовин у новонароджених і дітей старшого віку в Україні. Ініціаторами цієї Програми є Національна академія медичних наук України, ВГО «Асоціація педіатрів України», ВГО «Асоціація неонатологів України», ДУ «ІПАГ імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», медичні університети та регіональні лікувально-профілактичні заклади. Мета Програми – розширення до 29 нозологій переліку спадкових хвороб обміну речовин, які виявляються у новонароджених та дітей старшого віку, забезпечення своєчасного медичного супроводу та лікування виявлених хворих, що дозволить знизити рівень неонатальної, малюкової й дитячої смертності та інвалідності. Програма базується на наступних принципах: (і) чіткий розподіл відповідальності виконавців, регламентований робочими процесами та процедурами скринінгу; (іі) електронний документообіг з фіксацією руху біоматеріалу від моменту відбору до видачі результатів лабораторних визначень, документування результатів їх експертної оцінки та прийнятого рішення стосовно подальших дій; (ііі) документований зворотній зв'язок з замовником досліджень з повідомленням результатів та їх експертної оцінки; (iv) створення інформаційної бази даних для розрахунку граничних рівнів концентрацій маркерних сполук (cut-off) для української популяції з метою зниження кількості хибно-негативних та хибно-позитивних визначень. Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів регіональних бюджетів, позабюджетних фондів, власних коштів батьків. Виконання підготовчого етапу Програми було розпочато на весні 2018 року. Запуск пілотної частини Програми у 5 регіонах: м. Київ, Київська область, Луганська та Донецька області та м. Чернівці, – запланований у квітні 2019 р. Розширення Програми по всій території України планується завершити наприкінці 2020 року

ГРИБКОВІ ІНФЕКЦІЇ В НЕОНАТОЛОГІЇ – СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ

Modern views on diagnostics, treatment and prophylactics of mycosis in newborns which are proposed to lay in basis of clinical protocol are presented.Представлены современные взгляды на вопросы диагностики, лечения и профилактики микозов у новорожденных, которые предлагается заложить в основу клинического протокола.Представлено сучасні погляди на питання діагностики, лікування і профілактики мікозів у новонароджених, які пропонується покласти у основу клінічної настанови

ПРОФІЛАКТИКА ПЕЛЮШКОВОГО ДЕРМАТИТУ У НЕМОВЛЯТ

Diaper dermatitis (DD) is one of the most common skin conditions in neonates and infants, with a peak between the ages of 9 and 12 months. Appropriate skin care practices that support skin barrier function and protect the buttocks skin from urine and feces are supposed to be effective in the prevention of DD. Despite many recommendations for parents on proper diaper skin care, there is no up-to-date synthesis of the available evidence to develop recommendations for DD prevention practice. The article contains a systematic literature review on the efficacy of nonmedical skin care practices on the diapered area of healthy, full-term infants ages 0 to 24 months. Found some studies covering skin care practices such as cleansing, bathing, and application of topical products. DD prevalence and incidence and physiologic skin parameters were used as efficacy parameters. The results of this review indicate that cleansing of the diaper area using baby wipes or water and a washcloth have comparable effects on diapered skin. Bathing with a liquid baby cleanser twice weekly seems comparable with water alone. The application of ointments containing zinc oxide or petrolatum with or without vitamin A seems to have comparable effects on DD severity. There seems to be no information on whether single skin care practices such as cleansing, bathing, and application of topical preparations can prevent DD. High-quality randomized clinical trials are needed to show the effectiveness of skin care practices for controlling and preventing DD.Пеленочный дерматит (ПД) является одним из наиболее распространенных состояний кожи у новорожденных и младенцев с пиком в возрасте от 9 до 12 месяцев. Предполагается, что дополнительные методы ухода за кожей, которые поддерживают функцию барьера кожи и защищают кожу ягодиц от мочи и фекалий, эффективны в предотвращении ПД. Несмотря на многочисленные рекомендации для родителей по поводу надлежащего ухода за кожей ребенка под подгузником, отсутствует актуальный синтез имеющихся данных для разработки рекомендаций по практике профилактики ПД. В статье приведен систематический обзор литературы об эффективности немедикаментозных методов ухода за кожей под подгузниками у здоровых новорожденных и младенцев в возрасте от 0 до 24 месяцев. Найдено несколько исследований, касающихся методов ухода за кожей, таких как очищение, купание и применение местных продуктов. В качестве параметров оценки эффективности использовались показатели распространенности и заболеваемости и физиологические параметры кожи. Результаты этого обзора показывают, что уход области подгузника с использованием детских салфеток или воды и мочалки оказывает сопоставимое воздействие на подгузниковую зону кожи. Купание с жидким детским моющим средством два раза в неделю можно сравнить с уходом только водой. Применение мазей, содержащих оксид цинка или вазелином с витамином А или без него, вероятно, оказывает сопоставимое влияние на тяжесть ПД. Однако, нет никакой информации о том, могут ли отдельные методы ухода за кожей, такие как очищение, купание и применение местных препаратов, предотвратить ПД. Для выявления эффективных методов ухода за кожей, для контроля и профилактики ПД необходимы высококачественные рандомизированные клинические испытания.Пелюшковий дерматит (ПД) є одним з найбільш поширених станів шкіри у новонароджених і немовлят з піком у віці від 9 до 12 місяців. Передбачається, що додаткові методи догляду за шкірою, які підтримують функцію бар'єру шкіри і захищають шкіру сідниць від сечі і фекалій, ефективні в запобіганні ПД. Незважаючи на численні рекомендації для батьків з приводу належного догляду за шкірою під підгузками, відсутній актуальний синтез наявних даних для розробки рекомендацій по практиці профілактики ПД. У статті наведено систематичний огляд літератури про ефективність немедикаментозних методів догляду за шкірою під підгузками у здорових новонароджених і немовлят у віці від 0 до 24 місяців. Знайдено кілька досліджень, що стосуються методів догляду за шкірою, таких як очищення, купання і застосування місцевих продуктів. Як параметри оцінки ефективності використовувалися показники поширеності та захворюваності і фізіологічні параметри шкіри. Результати цього огляду показують, що догляд області підгузка з використанням дитячих серветок або води і мочалки надає порівнянний вплив на зону шкіри дитини під підгузком. Купання з рідким дитячим миючим засобом два рази в тиждень можна порівняти з доглядом тільки водою. Застосування мазей, що містять оксид цинку або вазелін з вітаміном А або без нього, ймовірно, надає порівнянний вплив на тяжкість ПД. Однак, немає ніякої інформації про те, чи можуть окремі методи догляду за шкірою, такі як очищення, купання і застосування місцевих препаратів, запобігти ПД. Для виявлення ефективних методів догляду за шкірою, для контролю і профілактики ПД необхідні високоякісні рандомізовані клінічні випробування

СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ХАРЧУВАННЯ ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ ПІСЛЯ ВИПИСКИ ІЗ СТАЦІОНАРУ

Feeding is a key point for ensuring of adequate growth and development of preterm infants after discharge from the hospital. Accurate monitoring of growth on the understanding that overmuch growth has the same negative outcomes for the state of health as its deficiency is very important for follow up both in the hospital and at the place of attendance.Catch-up of growth conception was based on the modern researches concerning the early-life origins of health and disease or fetal programming D. Barker, according to it nutritive disturbance of fetus and infant causes structural and functional changes which is accompanied by the high frequency of endocrine and cardiovascular violations. Combination of the intrauterine growth failure with catch-up of growth may increase the risk of chronic pathology. The conception of metabolic imprinting - a complex of adaptive responses to environment especially feeding peculiarities which appear in critical periods of development and remain unchanged during adulthood – is lightened in the article. Such view on feeding of pregnant, neonates and infants is reflected in conception “Early life nutrition. 1000 days”. Groups of risk of children based on violation of feeding so as 4 models of growth of preterm infants to the moment of discharge from the hospital are carried out in the article.The existed scales of evaluation of child growth, especially Fenton and WHO scale, were reviewed. The necessity of usage of body proportion measurement, especially BMI for the evaluation of nutritive status and associated risks was proved.There were reported recommendations ESPGHAN (2010) in macro- and micronutrients for allowing of height velocity according to fetal growth.It was marked that breast milk is gold standard for feeding of preterm infants. Also two strategies of feeding intervention for supporting advanced requirements in preterm neonates were reviewed: multinutriental fortification of breast milk for breast milk feeding and enriched specialized formula on discharge in case when breast feeding is impossible. Fortification of enteral substrate is considered as a strategy, which allows to solve a problem of energy, protein and mineral deficit during feeding of preterm infants. The necessity of enriched formula feeding of preterm infants until 52 week of corrected age is marked.Peculiarities of feeding of infants born late preterm (34-36 weeks of gestation), approaches for introduction of texturated feeding were also revealed in the article.Separately recommendations concerning feeding of children with accompanied preterm delivery pathology (BLD, anemia, osteopenia) were given.Важным для медицинского сопровождения как в больнице, так и по месту наблюдения, считают тщательный мониторинг роста с пониманием того факта, что чрезмерный рост имеет такие же негативные последствия для состояния здоровья, как и недостаточность роста. Концепция скачка роста была создана на основании современных исследований в области онтогенетического происхождения здоровья и болезней или фетального программирования D.Barker, соответственно которой нарушение питания плода и ребенка раннего возраста вызывают структурные и функциональные изменения, сопровождающиеся высокой частотой эндокринных и сердечно-сосудистых расстройств. Комбинация недостаточного роста внутриутробно с чрезмерно быстрым скачком роста может усиливать риск хронической патологии.Такой взгляд на питание беременных, новорожденных и детей раннего возраста отражен в концепции «Питание новой жизни. 1000 дней». В статье представлены группы риска детей по развитию нарушений питания и описаны 4 модели роста недоношенных детей на момент выписки из стационара.Рассмотрены существующие шкалы оценки роста детей, в частности, шкала Фентона и ВОЗ. Доказана необходимость использования измерения пропорциональности развития тела – индекса массы тела, для оценки нутритивного статуса и ассоциированных с этим рисков. Представлены рекомендации ESPGHAN (2010) по макро- и микронутриентам для обеспечения скорости роста, которая соответствует фетальному росту.Отмечено, что грудное молоко считается стандартом для вскармливания преждевременно рожденных детей. Также рассмотрены две стратегии пищевой интервенции для обеспечения повышенных потребностей недоношенных детей: мультинутриентная фортификация грудного молока для детей, вскармливающихся грудным молоком, и обогащенная нутриентами специализированная молочная формула после выписки из стационара в случаях, когда вскармливание грудным молоком невозможно. Фортификация энтерального субстрата признана стратегией, позволяющей решить проблему дефицита энергии, белка и минералов при вскармливании недоношенных детей. Подчеркнуто необходимость вскармливания преждевременно рожденных детей, вскармливающихся смесью, обогащенной формулой до 52 недель скоррегированного возраста.Также в статье представлены особенности вскармливания детей с поздней недоношенностью (34-36 недель), подходы к введению текстурированной пищи.Отдельно представлены рекомендации по питанию детей со специфическими состояниями, сопровождающими преждевременное развитие (БЛД, остеопения, анемия).Важливим для медичного супроводу як у лікарні, так і за місцем спостереження вважають ретельний моніторинг росту з розумінням того факту, що надмірний ріст має такі самі негативні наслідки для стану здоров’я, як і недостатність його росту.Концепція «стрибка» росту була створена на підґрунті сучасних досліджень у галузі розвиткового походження здоров’я та хвороб  або фетального програмування D. Barker, відповідно до якої порушення харчування плода та дитини раннього віку викликають структурні та функціональні зміни, що супроводжуються високою частотою ендокринних і серцево-судинних розладів. Комбінація недостатнього росту внутрішньоутробно з надмірно швидким «стрибком» росту може посилювати ризик хронічної патології. У статті розглянуто поняття метаболічного імпринтингу – комплексу адаптивних реакцій на оточення, зокрема, харчові особливості, які виникають  у критичні періоди розвитку та утримуються протягом дорослого життя. Такий погляд на харчування вагітних, немовлят та дітей раннього віку відображений у концепції «Харчування нового життя. 1000 днів». У статті наведено групи ризику дітей з розвитку порушень харчування  та описано 4 моделі росту недоношених дітей на момент виписки із стаціонару. Розглянуто існуючі шкали оцінки росту дітей, зокрема шкалу Фентона та ВООЗ. Доведено необхідність використання вимірювання пропорційності  розвитку тіла, зокрема, індекс маси тіла (ВМІ), для оцінки нутритивного статусу та асоційованих з цим ризиків. Наведено рекомендації ESPGHAN (2010) у макро- та мікронутріентах для забезпечення швидкості росту, яка відповідає фетальному росту.  Зауважено, що грудне молоко вважається стандартом для вигодовування передчасно народжених дітей. Також розглянуто дві стратегії харчової інтервенції для забезпечення підвищених потреб недоношених дітей: мультинутрієнтна фортифікація грудного молока для дітей, які харчуються грудним молоком; та збагачена нутрієнтами спеціалізована формула після виписки зі стаціонару у випадках, коли вигодовування грудним молоком не можливо. Фортифікація ентерального субстрату визнана стратегією, яка дозволяє вирішити проблему дефіциту енергії, білку та мінералів при вигодовуванні недоношених дітей. Наголошено на необхідності вигодовування передчасно народжених дітей, які харчуються сумішами, збагаченою формулою до 52 тижнів скорегованого віку. Також у статті наведено особливості вигодовування дітей з пізньою недоношеністю (34-36 тижнів), підходи до введення текстурованої їжі. Окремо подано рекомендації з вигодовування дітей із специфічними станами, що супроводжують передчасне народження (БЛД, остеопенія, анемія).

ВИКОРИСТАННЯ РАННЬОГО КОФЕЇНУ ЦИТРАТУ В НЕОНАТАЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ:МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД (ЛІТЕРАТУНИЙ ОГЛЯД)

There is growing evidence of the benefits of early caffeine citrate in premature newborns with respiratory distress syndrome. However, there are no official recommendations regarding the exact time of initiation of therapy in the literature.The article presents the results of systematic reviews and meta-analyzes assessing the therapeutic results of the use of early (triggered before 3 days of life) and late caffeine citrate in preterm infants. The main results of the research were bronchopulmonary dysplasia and mortality.All data from systematic reviews and meta-analyzes published during 2015–2017 were devoted to studying the effects of early administration of caffeine citrate to premature babies with an age of ≤ 32 weeks of gestation and very low birth weight. Despite the fact that in all of the reviewed studies, the benefits obtained earlier or later were revealed, they differed at the beginning of the treatment with caffeine. Most often, "early" treatment was defined as treatment started during the first 3 days of life. However, in clinical practice, the threshold for "early" treatment of caffeine is constantly shifted to an earlier appointment during the first hours of life. Previously proven that earlier therapy has a positive effect on reducing the frequency of bronchopulmonary dysplasia, intraventricular hemorrhage, retinopathy and the need for treatment of open arterial duct without increasing the risk of necrotizing enterocolitis, reducing the duration of mechanical ventilation and reducing the proportion of children who need home oxygen therapy.Существует все больше доказательств преимущества раннего кофеина цитрата у недоношенных новорожденных с респираторным дистресс синдромом. Однако, официальных рекомендаций относительно точного времени начала терапии в литературе не указано.В статье представлены результаты систематических обзоров и мета-анализов оценки терапевтических результатов использования раннего (инициируется до 3 дня жизни) и позднего кофеина цитрата у недоношенных новорожденных. Основными результатами исследований были бронхолегочнаядисплазия и смертность.Все данные системных обзоров и мета-анализов, опубликованных в течение 2015 - 2017 годов, были посвящены изучению влияния раннего назначения кофеина цитрата недоношенным детям с возрастом ≤ 32 недели гестации и очень низкой массой тела при рождении. Несмотря на то, что во всех рассмотренных исследованиях были выявлены преимущества, полученные раньше или позже, по началу лечения кофеином они отличались. Чаще всего «раннее» лечение было определено как лечение, начатое в течение первых 3 дней жизни. Однако в клинической практике порог для «раннего» лечения кофеина постоянно смещается к более раннему назначению в течение первых часов жизни. Предварительно доказано, что более ранняя терапия положительно влияет на снижение частоты бронхолегочной дисплазии, внутрижелудочковых кровоизлияний, ретинопатии и необходимости лечение открытого артериального протока без увеличения риска возникновения некротизирующего энтероколита, на сокращение продолжительности механической вентиляции и снижение доли детей, нуждающихся в домашней кислородной терапии.Існує все більше доказів переваги раннього кофеїну цитрату у недоношених новонароджених з респіраторним дистрес синдромом. Однак, офіційних рекомендацій щодо точного часу початку терапії в літературі не вказано.У статті представлені результати систематичних оглядів і мета-аналізів оцінки терапевтичних результатів використання раннього (ініціюється до 3 дня життя) і пізнього кофеїну цитрату у недоношених новонароджених. Основними результатами досліджень були бронхолегенева дисплазія (БЛД)і смертність.Всі дані системних оглядів і мета-аналізів, опублікованих протягом 2015 - 2017 років, були присвячені вивченню впливу раннього призначення кофеїну цитрату недоношеним дітям з віком ≤ 32 тижні гестації і дуже низькою масою тіла при народженні. Незважаючи на те, що у всіх розглянутих дослідженнях були виявлені переваги, отримані раніше або пізніше, на початку лікування кофеїном вони відрізнялися. Найчастіше «раннє» лікування було визначено як лікування, розпочате протягом перших 3 днів життя. Однак в клінічній практиці поріг для «раннього» лікування кофеїном постійно зміщується до більш раннього призначенням протягом перших годин життя. Попередньо доведено, що більш рання терапія позитивно впливає на зниження частоти БЛД, внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК), ретинопатії й необхідності лікування відкритої артеріальної протоки (ВАП) без збільшення ризику виникнення некротизуючого ентероколіту (НЕК), на скорочення тривалості механічної вентиляції і зниження частки дітей, які потребують домашньої кисневої терапії

ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ІНТЕГРАЛЬНОГО ПОКАЗНИКА РЕДОКС-СТАТУСУ КЛІТИН У ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОЇ ГІПОКСІЇ

Nikotinamid-dinucleotids (NAD) are fundamental factor of cellular death. Integral index of focus of redox state of cells is calculated index of ratio of free twain NAD+/NADH in the lactatedehydrogenase system.Aim. To estimate the peculiarities of redox-status of cells in term born infants after delayed hypoxia on the base of study of the dynamic of NAD+/NADH ratio.Materials and methods. Complex investigation during early neonatal period was provided in 71 term born infant. 7-8 Apgar score children were put into 1 main group (15); 5-7 Apgar score children were put into group № 2 (20); 1-4 Apgar score children were put into group № 3 (16). Born well children were put into comparison group(20). Additionally the concentration of lactate, piruvate, LDH activity were determined and NAD+/NADH ratio in the lactatedehydrogenase system was calculated.ResultsIn born well children there’s a light increase of concentration of lactate and pyruvate, LDH activity, this testifies a certain level of hypoxia right immediately after birth. High index of NAD+/NADH ratio testifies about presence of respiratory oxidative stress after birth. The decrease of this index to physiologic meaning takes place to the end of the early neonatal period.The meaning of NAD+/NADH ratio in 1 main group neonates at first days of life is decreased up to hypoxic levels until 7-10 days of life. Upon condition of moderate asphyxia dynamic of NAD+/NADH ratio reflexes the change of hypoxic state during first days of life in normoxia, which can be compared with the meanings in well born children. After severe asphyxia has happen during first days of life there is very low NAD+/NADH ratio. Its meaning arises until 7-10 days of life up to the level, which is mighty higher than in healthy neonates and is declarative about hyperoxia.Conclusion NAD+/NADH ratio is a sensitive integral index of energy metabolism, of the effectiveness provided therapy and is a base for its correction aimed to prevent hyperoxia and oxidative stress.Никотинамид-динуклеотиды (НАД) являются фундаментальными факторами клеточной смерти. Интегральным показателем направленности окислительно-восстановительного состояния клеток является расчетный показатель соотношения свободных пар НАД+/НАДН в лактатдегидрогеназной системе.Цель. Установить особенности редокс-статуса клеток у доношенных новорожденных после перенесенной гипоксии на основании изучения динамики соотношения НАД+/НАДН.Материал и мет оды исследования. Комплексное обследование в динамике раннего неонатального периода проведено у 71 доношенного ребенка. Согласно оценке при рождении 7-8 баллов по шкале Апгар дети были включены в 1 основную группу (15); при оценке 5-6 баллов – во 2 группу (20); 1-4 балла – в 3 группу (16). Дети, родившиеся в удовлетворительном состоянии, вошли в группу сравнения. Дополнительно определяли концентрацию лактата, пирувата, активность лактатдегидрогеназы (ЛДГ) и рассчитывали соотношение НАД+/НАДН в лактатдегидрогеназной системе.Результаты исследования. У здоровых новорожденных наблюдается умеренное повышение концентрации лактата и пирувата, активности ЛДГ, что свидетельствует про определенный гипоксический уровень сразу после рождения. Высокое значение соотношения НАД+/НАДН свидетельствует о респираторном оксидативном стрессе после рождения. В конце раннего неонатального периода происходит снижение показателя до физиологических стандартных значений. Значение соотношения НАД+/НАДН у новорожденных 1 основной группы в первые дни жизни снижено до гипоксических уровней и остается таким на протяжении 7-10 дней жизни. При умеренной асфиксии динамика соотношения НАД+/НАДН отражает смену гипоксического состояния в первые дни жизни на нормоксию, которая сравнима со значениями у здоровых новорожденных. После перенесенной асфиксии тяжелой степени в первые дни жизни наблюдается чрезвычайно низкое соотношение НАД+/НАДН.На 7-10 день его значение возрастает до уровня, значительно превышающего показатель здоровых новорожденных, и свидетельствует про гипероксическое состояние.ВыводыСоотношение НАД+/НАДН является чувствительным интегральным показателем энергетического обмена, эффективности проведенной терапии и основанием для ее коррекции с целью избегания гипероксии и оксидативного стресса.Нікотинамід-динуклеотиди (НАД) є фундаментальними факторами клітинної смерті. Інтегральним показником спрямованості окисно-відновного стану клітин є розрахунковий показник співвідношення вільних пар НА Д+/НАДН у лактатдегидрогеназній системі.Мета. Встановити особливості редокс-статусу клітин у доношених новонароджених після перенесеної гіпоксії на підст аві вивчення динаміки співвідношення НА Д+/НАДН.Матеріал та методи дослідження. Комплексне обстеження в динаміці раннього неонатального періоду проведено у 71 доношеної дитини. За оцінкою при народженні 7-8 балів за шкалою Апгар діти були віднесені до 1 основної групи (15); за умов оцінки 5-7 балів – до 2 групи (20); 1-4 бали – до 3 групи (16). Діти, які народилися у задовільному стані, увійшли у групу порівняння (20). Додатково визначали концентрацію лактату, пірувату, активність ЛДГ т а розраховували співвідношення НА Д+ /НАДН у лактатдегідрогеназній системі.Результати дослідження. У здорових новонароджених спостерігається помірне підвищення концентрації лактату та пірувату, активності ЛДГ, що свідчить про певний гіпоксичний рівень відразу після народження. Високе значення співвідношення НАД+/НАДН свідчить про наявність респіраторного оксидативного стресу після народження. На кінець раннього неонатального періоду відбувається зниження показника до фізіологічних стандартних значень.Значення співвідношення НАД+/НАДН у новонароджених 1 основної групи в перші доби знижене до гіпоксичних рівнів та лишається подібним протягом 7-10 діб життя. За умов помірної асфіксії динаміка співвідношення НАД+/НАДН віддзеркалює зміну гіпоксичного стану в перші доби життя на нормоксію, яку можна порівняти із значеннями у здорових новонароджених. Після перенесеної асфіксії тяжкого ступеня в перші доби життя спостерігається вкрай низьке співвідношення НАД+/НАДН. На 7-10 добу його значення зростає до рівня, який значно вищий за показник у здорових новонароджених та свідчить про гіпероксичний стан.Висновки. Співвідношення НАД+/НАДН є чутливим інтегральним показником енергетичного обміну, ефективності проведеної терапії т а підґрунтям для її к орекції з метою уникнення гіпероксії та оксидативного стресу