Formation of civil society in Ukraine in the post-soviet period

The article analyzes the main stages of formation of civil society in Ukraine since independence. Formation of the third sector, shown by the authors against the background of state policy in this area and political events in Ukraine. Based on the analysis of Ukrainian legislation, the study identifies the main stages of state policy in the field of promoting the development of civil society institutions. The analysis of statistical sources helped to establish not only the quantitative characteristics of the development of civil society institutions, but also to identify the main areas of their activities. Researchers conclude that civil society in Ukraine has developed over a long period of time against the background of sometimes contradictory state policy in this area and the lack of a broad social base for the activities of public organizations. As large masses of active, purposeful, motivated citizens who were not members of public organizations, became not only the driving force of the two revolutions to return to the ideals of freedom and equality, but also hinder the emergence of authoritarianism, and now the occupation of the country in Russian-Ukrainian war

Типи і моделі кластерів сільського туризму в Україні

The article is sanctified to research the conceptual principles of rural tourism clusters forming in Ukraine, their structure and functioning. At the modern stage the rural tourism of the country stands before the organizational and economic, marketing challenges of competitive tourist market. The introduction of the projects of innovative type, aimed at the improvement and advancement of its products and localities, including those related to the cluster structures forming is actual for rural tourism. The aim of the work is to submit the results of types characterization of existing rural tourism clusters by the nature of specialization and food orientation and worked out models of forming and optimal functioning of these clusters. The questions of formation and functioning of rural tourism clusters in Ukraine are considered. The formation of cluster structures in rural tourism is here at the initial stage. The analysis of existing clusters allowed them to be typed on the criterion of specialization into groups: lodging and gastronomic (farmsteads), agrotourism, and regional studies and excursions. The main research models for the creation and analysis of the functioning of rural tourism clusters have been analyzed. The analyzed models of clusters and cluster initiatives of RT in Ukraine are based on the structure of participants, specific types of their interaction, defined by smart-specialization. The organizational and functional disadvantages of these types of models include: the lack of differentiation of participants for their functions (leading, partners, auxiliary), insufficient emphasis on the resource and infrastructure base of clusters (tourist attractions and material base), as well as the lack of definition of the main vectors and specific participants in the interaction. A multi-level universal model of rural tourism cluster with basic structural levels (basic, partner and accompanying) is proposed for scientific-practical purposes. This model was used to form two cluster initiatives in the ethnographic region of the Ukrainian Carpathians – in the Boykivshchyna. It was emphasized the necessity for foreign experience using in rural tourism cluster research.Стаття присвячена дослідженню концептуальних засад формування кластерів сільського туризму в Україні, їх структури та функціонування. На сучасному етапі сільський туризм країни стоїть перед організаційно-економічними та маркетинговими викликами конкурентного туристичного ринку. Для сільського туризму актуальним є впровадження проектів інноваційного типу, спрямованих на удосконалення і просування його продуктів і місцевостей, у тому числі пов’язаних з формуванням кластерних структур. Мета цієї роботи: подати результати типізації існуючих кластерів сільського туризму за характером спеціалізації і продуктовою орієнтованістю та розроблені моделі формування і оптимального функціонування цих кластерів. Розглянуто питання формування і функціонування кластерів сільського туризму в Україні. Формування кластерних структур в сільському туризмі тут перебуває на початковому етапі. Аналіз діючих кластерів дозволив здійснити їх типізацію за критерієм спеціалізації на групи: нічліжно-гастрономічні (садибні), агротуристичні та краєзнавчо-екскурсійні. Здійснений аналіз основних дослідницьких моделей щодо створення і аналізу функціонування кластерів сільського туризму. Проаналізовані моделі кластерів і кластерних ініціатив СТ в Україні ґрунтуються на структурі учасників, конкретних видах їх взаємодії, визначених smart-спеціалізаціях. До організаційно-функціональних недоліків цих типів моделей належать: відсутність диференціації учасників за їх функціями (провідні, партнери, допоміжні), недостатній акцент на ресурсно-інфраструктурну базу кластерів (туристичні атракції і матеріальна база), а також брак визначення основних векторів і конкретних учасників взаємодії. Запропоновано для науково-практичних цілей багаторівневу універсальну модель кластеру сільського туризму з основними структурними рівнями: базовим, партнерським і супроводжуючим. Ця модель була застосована для формування двох кластерних ініціатив в етнографічному регіоні Українських Карпат – на Бойківщині. Наголошено на необхідності використання у дослідженнях з проблематики кластерів сільського туризму зарубіжного досвіду

Боротьба українського козацтва проти турецько-татарської експансії наприкінці XV – першій половині XVII ст. у працях професора Миколи Кравця

Метою статті є характеристика наукових праць професора Миколи Кравця з проблематики агресивної політики султанської Туреччини й Кримського ханства щодо українських земель та успіхів козацтва у відстоюванні прав і свободи українського народу. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах об’єктивності, системності, історизму, в поєднанні зі спеціально-історичними методами:  проблемно-хронологічним, історико-біографічним, описовим, контент-аналізу. Наукова новизна полягає у спробі на основі аналізу праць Миколи Кравця розкрити особливості воєнно-політичного протистояння Османської імперії й Кримського ханства з українським козацтвом та подати важливі сторінки успішної боротьби козаків з турецько-татарською агресією у кінці ХV ст. – першій чверті ХУІІ ст. Висновки. У своїх працях історію українського козацтва Микола Кравець розглядає у контексті воєнного протистояння козаків з Османською імперією й Кримським ханством та відзначає роль козацького війська в протистоянні турецько-татарській експансії і захисті прав українського народу у кінці ХV ст. – першій чверті ХУІІ ст. Автор наголошує на міжнародному значенні боротьби козаків проти султанської Туреччини і Кримського ханства та вказує на їх заслуги у захисті європейських народів. М. Кравець, як представник державницької школи української історіографії, ґрунтовно висвітлює кримсько-українські взаємини

Ecotourism and geotourism in Ukraine

Cognitive nature tourism in Ukraine has a long tradition of development. Today, ecotourism, active forms of tourism, ethnographic trips and trips to historical and cultural destinations are mostly developed. The most popular offers come from national parks and other natural areas with preserved natural, historical and cultural environments. Among the regions with active forms of tourism, the Carpathian mountain region and the Crimea with a well-developed network of hiking and biking trails should be noted. Rafting on the Black Cheremosh, Prut, Southern Bug, Dniester, Desna, Sluch, Teteriv and other rivers is quite popular as well as trips to caves (in Podillia, the Carpathians and the Crimea), which are often combined with visits to other natural attractions. Travel agencies, specialized clubs, national parks and nature reserves, which cooperate to promote their offers on domestic and international tourist market, organize informative trips

Позиціювання національного бренду сільського зеленого туризму на ринку послуг

The paper describes the issues of forming the national rural green tourism (RGT) brand as well as areas and ways of its positioning on the services market. The purpose of the study is a comprehensive analysis of the formation and development of the national RGT brand and justification of ways to position it for potential consumers. In methodological terms, the concepts of brand image and attributes (values) of brand equity were used to study the RGT branding. Methodical approaches to the study of the brand and its positioning in the services market were based on the application of systematization and chronology of organizational and product development of rural tourism, analysis of positioning strategies and methods for their implementation, statistical and sociological survey data processing. The stages, factors and tools in the formation of the national RGT brand for the last decades have been comprehensively considered in the study of national issues of rural tourism for the first time. The article clarifies strategies and ways of RGT services and tourism product positioning as brand components.During the period from the late 90s of the twentieth century to the present, there are three main stages of the RGT brand formation associated with its implementation, establishment and active development. The range of its values was expanding at each stage of the national RGT brand formation: from brand awareness through the assessment of its quality and benefits to the development of loyalty policy. The degree of formation and expressiveness of certain elements of the brand capital according to consumers and producers was assessed on the basis of statistical data, the results of various sociological surveys of tourists and monitoring of rural tourism entities. The main role in the formation and development of the national RGT brand and regional RGT subbrands was played by such factors as public and legal, informational and social support of rural tourism as a type of recreation in the country. Effective brand development tools include a variety of communication means with consumers, programs for categorization and certification of quality and environmental friendliness of services and active support for rural tourism entities – homestead owners. The important role of the NGO Union of Rural Green Tourism of Ukraine in ensuring the brand of the same name functioning has been emphasized.The positioning of the national RGT brand as a system of services and products in the services market was based on the use of certain strategies at the main stages of its formation: from the tourist product advantage to its competitiveness. At each stage of the RGT brand development, a certain set of ways to implement the dominant strategies was used. The article also deals with the debating points of RGT brand functioning and management. The potential for the revival of national rural tourism in the post-pandemic period is emphasized.Розглянуто питання формування національного бренду сільського зеленого туризму (СЗТ) та напрями і шляхи його позиціювання на ринку послуг. Метою дослідження є всебічний аналіз становлення і розвитку національного бренду СЗТ та обґрунтування шляхів його позиціювання для потенційного споживача. У методологічному плані для дослідження брендингу СЗТ використано концепції іміджу бренду та атрибутів капіталу (цінностей) бренду. Методичні підходи до вивчення бренду і його позиціювання на ринку послуг ґрунтувались на застосуванні систематизації і хронологізації організаційного і продуктового розвитку сільського туризму, аналізу стратегій позиціювання та шляхів їх впровадження, обробки даних статистичних і соціологічних опитувань. Вперше при дослідженні вітчизняної проблематики сільського туризму усесторонньо розглянуто етапність, фактори й інструменти формування національного бренду СЗТ за останні десятиріччя. Уточнено стратегії і шляхи позиціювання послуг і туристичного продукту СЗТ як складових бренду.Виділено за період з кінця 90-х років ХХ століття до теперішнього часу три основні етапи формування бренду СЗТ, пов’язаного з його впровадженням, становленням та активним розвитком. На кожному з етапів формування національного бренду СЗТ відбувалось розширення спектру його цінностей: від усвідомлення споживачами бренду через оцінку його якості та користі до формування політики його лояльності. На основі статистичних даних, результатах різночасових соціологічних опитувань туристів та моніторингу суб’єктів сільського туризму оцінено ступінь сформованості і виразності певних елементів капіталу бренду за версією споживачів і продуцентів. Основну роль у становленні і розвитку національного бренду і регіональних суббрендів СЗТ відіграли такі фактори, як: державно-правова, інформаційна та суспільна підтримка сільського туризму як виду відпочинку у селі. Серед ефективних інструментів розвитку бренду є різноманітні комунікаційні засоби зі споживачами, програми категоризації і сертифікації якості та екологічності послуг та активна підтримка суб’єктів сільського туризму – власників садиб. Підкреслено важливу роль громадської організації Спілка сільського зеленого туризму України у забезпеченні функціонування однойменного бренду.Позиціювання національного бренду СЗТ як системи послуг і продуктів на ринку послуг відбувалось на основі використання на основних етапах його формування певних стратегій: від переваги туристичного продукту до його конкурентоздатності. На кожному з етапів розвитку бренду СЗТ використовувався певний набір шляхів впровадження домінуючих стратегій. Розглянуто також дискусійні питання функціонування і управління брендом СЗТ. Акцентовано на потенціалі відродження вітчизняного сільського туризму у післяпандемічний період