Дослідження маси тіла, зросту та обводу талії в дітей м. Києва на сучасному етапі

Протягом останніх десятирічь реєструється невпинне зростання поширеності ожиріння в дітей у світі. Невисокий рівень поширеності ожиріння в дітей в Україні свідчить на користь гіподіагностики цього захворювання лікарями. Крім загальноприйнятих показників (маса тіла, індекс маси тіла - ІМТ), для діагностування ожиріння та прогнозування ускладнень перспективним є застосування даних обводу талії та співвідношення обводу талії до зросту. Мета - вивчити та оцінити показники маси тіла, зросту, ІМТ, обводу талії та співвідношення обводу талії до зросту в дітей м. Києва на сучасному етапі. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів обстеження 784 дітей віком від 3 до 18 років. Зріст, масe тіла, ІМТ та обвід талії оцінено за допомогою загальноприйнятих центильних таблиць. Для оцінки співвідношення обводу талії до зросту граничним значенням прийнято 0,5. Статистичну обробку даних виконано за допомогою програм «MedStat v 5.2» та «EZR v1.35». Результати та висновки. Показники зросту в 56,5% обстежених дітей міста Києва були в межах від 15 до 85 перцентиля, у 27,3% спостерігалися надмірні показники зросту, у 12,8% показники зросту перевищували 97 перцентиль. Виражена низькорослість спостерігалася тільки в 0,5% обстежених. Маса тіла більше 97 перцентиля майже в 2 рази частіше зустрічалась у хлопчиків, ніж у дівчаток (р<0,05). Показники ІМТ у 66,9% дітей були в межах норми. Надмірна маса тіла спостерігалась у 13,0% дітей, ожиріння мали 10,1% обстежених. Ожиріння в хлопчиків спостерігалося частіше, ніж у дівчаток (р=0,02). За результатами оцінки обводу талії у 21,4% з усіх досліджуваних виявлялися результати більше 90 перцентиля. Збільшені показники обводу талії майже в 2 рази частіше (р<0,05) спостерігалися серед хлопчиків, ніж серед дівчаток (у 25,4% і 17,3% відповідно). У хлопчиків з ожирінням та надмірною масою тіла цей показник перевищував норму частіше, ніж у дівчаток (р<0,05). Середні показники співвідношення обводу талії до зросту становили 0,46±0,19 серед хлопчиків та 0,43±0,07 серед дівчат. Індивідуальний аналіз показав перевищення порогового значення співвідношення обводу талії до зросту у 22,4% хлопчиків і у 15,2% дівчаток. Серед хлопчиків та дівчаток з ожирінням перевищення порогового значення співвідношення обводу талії до зросту спостерігалось у 58,2% і 58,3% відповідно. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Забезпеченість вітаміном D та вплив його дефіциту на перебіг алергічних захворювань у дітей

Поширеність алергічної патології значно зростає як у дорослих, так і в дітей, водночас із цим проблема дефіциту вітаміну D залишається досі актуальною. Слід зауважити, що в роботах останніх років виявлено тісний зв’язок між дефіцитом вітаміну D і розвитком алергічних захворювань у дітей. Окрім ролі в метаболізмі кісток і кальцію, недавні спостереження показали його можливу роль як імуномодулятора при алергічних захворюваннях. Це пов’язано з наявністю рецепторів вітаміну D в більшості клітин людського організму. Однією з найважливіших функцій вітаміну D є модулювання реакції імунної системи, як вродженої, так і адаптивної. Наразі немає єдиної думки про можливі механізми участі вітаміну D в патогенезі алергії. Вважається, що роль вітаміну D в патогенезі алергічних захворювань зумовлена його регулюючою дією на імунну систему, участю в протимікробному захисті та забезпеченні бар’єрної функції шкіри та слизових. У зв’язку з цим значну увагу приділяють вивченню ролі вітаміну D в розвитку та перебігу алергічних захворювань у дітей. Мета - узагальнити дані наукових публікацій щодо біологічної ролі вітаміну D і впливу його дефіциту на перебіг алергічних захворювань у дітей. Результати та висновки. У більшості наукових досліджень встановлено несприятливий вплив дефіциту вітаміну D на алергічний процес. Виявлено недостатній рівень 25(OH)D у сироватці крові у дітей з астмою, алергічним ринітом, атопічним дерматитом і харчовою алергією. Рядом авторів виявлено зв’язок між статусом вітаміну D та ризиком розвитку і загострення або показниками тяжчого перебігу алергічного захворювання. Водночас іншими дослідниками заперечено такий зв’язок. Незважаючи на суперечливість даних літератури, можна зазначити вагому роль вітаміну D у розвитку і перебігу алергічних захворювань у дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Профіль сенсибілізації до алергенів кліщів домашнього пилу в дітей з алергічними станами в Україні

Мета - визначити профіль сенсибілізації до кліщів домашнього пилу (КДП) у дітей України з різними алергічними захворюваннями; проаналізувати його вікові та регіональні особливості. Матеріали та методи. Обстежено 5430 дітей, які мають алергічні захворювання (алергічний риніт, бронхіальна астма, атопічний дерматит окремо або в комбінації), віком від 1 року до 18 років із різних регіонів України. Діагноз алергічних захворювань встановлено відповідно до критеріїв GINA 2019a, ARIA 2019, EAACI Atopic dermatitis guidelines. Пацієнтів обстежено за допомогою молекулярного компонентного імуноферментного аналізу венозної крові тестовою системою ALEX2 («Macro Array Diagnostics GmbH», Австрія). Визначено рівні специфічних IgE понад 0,3 kUA/L до алергенних молекул КДП: Der f 1, Der f 2, Der p 1, Der p 2, Der p 5, Der p 7, Der p 10, Der p 11, Der p 23, Der p 20 та Der p 21. Результати. Серед 5430 обстежених сенсибілізація до алергенів КДП виявлялася у 1705 (31,4%) дітей. Найчастіше сенсибілізація до алергенів КДП спостерігалася в дітей шкільного віку (у 34,3-40,0% випадків; р<0,001). У дітей західного регіону достовірно частіше відмічалася сенсибілізація до алергенів КДП порівняно з північним (χ²=171,2; p=0,001), південним (χ²=32,4; p=0,001), східним (χ²=65,9; p=0,001) та центральним (χ²=16,62; p<0,002) регіонами проживання. Найчастіше зустрічалася сенсибілізація до Der f 1 (58,4%), Der f 2 (73,7%), Der p 1 (58,4%), Der p 2 (75,2%), Der p 23 (56,2%), а також спостерігався  високий рівень сенсибілізації до молекул Der p 5 (32,4%) та Der p 7 (22,3%). Висновки. Рівень сенсибілізації до алергенів КДП серед дітей з алергопатологією в Україні становить у середньому 31,4%. У дітей шкільного віку частіше (р<0,001) спостерігається сенсибілізація до алергенів КДП порівняно з дітьми дошкільного віку - у 37,0% і 24,2% відповідно. Сенсибілізація до алергенів КДП переважає серед дітей з алергопатологією, які проживають у західних регіонах України (у 42,5% пацієнтів), порівняно зі східним, південним, центральним і північним регіонами (у 26,8-35,4% дітей). Частота сенсибілізації до мажорних молекул КДП у дітей з алергопатологією в Україні становить: до Der f 1 - 58,4%, до Der f 2 - 73,7%, до Der p 1 - 58,4%, до Der p 2 - 75,2%, до Der p 23 - 56,2%. Уперше встановлено рівень сенсибілізації до нових молекул КДП у дітей з алергопатологією в Україні - до Der p 20 - 8,2%, до Der p 21 - 27,2%. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом для всіх, хто брав участь. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів (батьків дітей або їхніх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Толерантність до фізичного навантаження та її зміни у дітей, які перенесли COVID-19 (огляд літератури, власні дані)

Мета - узагальнити дані літератури та власний досвід  щодо перебігу COVID-19 у дітей; визначити зміни толерантності до фізичного навантаження в дітей, які перенесли COVID-19. У зв’язку з пандемією COVID-19 усе частіше порушується питання довгострокових і віддалених наслідків перенесеного COVID-19. Актуальною є і проблема змін функціонального стану організму, здоров’я та підвищення якості життя дітей, які перехворіли на COVID-19. Для аналізу цих параметрів доцільно застосовувати оцінку толерантності до фізичного навантаження. Толерантність до фізичного навантаження є сумарним показником фізіологічних можливостей організму, що дає змогу оцінити процеси споживання кисню міокардом і міокардіальні резерви, які мають значення в загальній адаптації організму. «Золотим стандартом» оцінки толерантності до фізичного навантаження є визначення максимального VO2 та інших показників, контроль за якими в динаміці дасть змогу розробити лікувально-реабілітаційні заходи, спрямовані на ліквідацію постковідних симптомів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Роль урсодезоксихолевої кислоти в терапії захворювань гепатобіліарного тракту в дітей

Відомо, що значну частку в структурі захворювань органів травлення в дітей становлять розлади біліарного тракту, в основі яких лежить порушення регуляції жовчоутворення і жовчовиділення. Актуальним питанням є пошук безпечних і ефективних препаратів, що можуть запобігати трансформації біліарних розладів в органічну патологію, зокрема холецистит, жовчнокам’яну хворобу. Одним із таких лікарських засобів є урсодезоксихолева кислота (УДХК), яка активно використовується в педіатрії завдяки її гепатопротекторним, імуномодуляторним, холеретичним, антихолестатичним та іншим властивостям. Результати огляду літератури свідчать про те, що терапія УДХК забезпечує різноманітні клінічні ефекти: поліпшує функцію печінки за рахунок зниження рівня печінкових ферментів, запобігає прогресуванню захворювань печінки, трансформації функціональних змін в органічну патологію, особливо в пацієнтів із холестатичними захворюваннями гепатобіліарного тракту, і є альтернативним варіантом для лікування хронічних захворювань печінки. Доведена терапевтична ефективність, висока якість та безпека УДХК створюють перспективу доцільності введення цього препарату до схеми лікування дітей з функціональними та органічними захворюваннями печінки і біліарного тракту. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Ефективність і безпечність застосування інгаляцій 6% N-ацетилцистеїну в 3% розчині NaCl у клінічній практиці (огляд літератури)

Узагальнено дані літератури з використання N-ацетилцистеїну та його комбінації з 3% розчином NaCl (ФЛУ-АЦИЛ бронхо) у клінічній практиці. Дані досліджень свідчать, що N-ацетилцистеїн на сьогодні є ефективним у лікуванні респіраторних захворювань завдяки мультимодальному впливу на органи дихання та імунну систему. Гіпертонічний (3%) розчин NaCl потенціює дію N-ацетилцистеїну в разі інгаляційного введення і дає змогу досягти гарних результатів лікування гострих і хронічних захворювань органів дихання за оптимальний час. Одним із добре відомих в Україні засобів для швидкої і продуктивної евакуації в’язкого мокротиння є ФЛУ-АЦИЛ бронхо, стерильний розчин для небулайзера та інстиляцій. Одна ампула 5 мл містить 300 мг NAC, що чинить муколітичну дію при безпосередньому контакті зі слизом, та 150 мг гіпертонічного розчину NaCl, який забирає воду з внутрішньоклітинного простору в позаклітинний шляхом осмосу та збільшує частку води в бронхіальному секреті, розріджує його і таким чином полегшує його видалення. Поєднання NAC з гіпертонічним розчином NaCl створює синергію і дає змогу отримати оптимальні результати лікування за мінімальних побічних явищ. Ця комбінація проявляє муколітичну, протибіоплівкову, противірусну, антиоксидантну, протизапальну та імуномодулюючу дію, завдяки чому є перспективною в умовах пандемії SARS-CoV-2. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Клінічна оцінка використання інгаляцій 6% N-ацетилцистеїну у 3% розчині NaCL (ФЛУ-АЦИЛ бронхо) в лікуванні дітей з гострим бронхітом

Мета - запропонувати оптимізацію лікування гострого бронхіту в дітей шляхом введення інгаляцій ФЛУ-АЦИЛ бронхо до терапії. Матеріали та методи. Проведено відкрите, проспективне, багатоцентрове, не інтервентивне, порівняльне (з активним контролем) дослідження із двома терапевтичними групами. Узагальнено досвід терапії 45 дітей, які хворіли на гострий бронхіт середнього ступеня тяжкості, віком 2-12 років. До основної групи залучено 30 дітей, які отримували в комплексному лікуванні інгаляції ФЛУ-АЦИЛ бронхо: 5 мл 2 рази на добу за 3-4 години до сну протягом 7-10 діб; до групи порівняння - 15 дітей, які отримували протягом 7-12 діб препарати ацетилцистеїну/амброксолу перорально. За потреби застосовано антипіретичну терапію ібупрофеном або парацетамолом. Термін від початку захворювання до участі в дослідженні - 2-4 доби. До дослідження не залучено дітей із супутніми гострими захворюваннями середнього вуха, гострим синуситом, гострими алергічними захворюваннями і дітей із симптомами обструкції. Аналіз результатів обстеження та лікування пацієнтів проведено з використанням пакету прикладних програм «Statistica 6.0 for Windows». Результати та висновки. Комплексне лікування гострого бронхіту в дітей із введенням інгаляцій ФЛУ-АЦИЛ бронхо, стерильний розчин для небулайзера та інстиляцій, має позитивний клінічний ефект, приводить до швидшого полегшення (р<0,01) і зникнення (р<0,05) кашлю порівняно з пероральними муколітиками. Додатковий протизапальний і муколітичний вплив інгаляційного способу введення ФЛУ-АЦИЛ бронхо на слизову оболонку носогорла поліпшує результати лікування дітей із супутньою до бронхіту гострою респіраторною патологією верхніх дихальних шляхів. Це проявляється в швидкій, порівняно з пероральними муколітиками, ліквідації нежиттю (р<0,001) і болю у горлі (р<0,05). Усі дослідження виконано відповідно до етичних принципів, прийнятих Гельсінською декларацією та Якісною клінічною практикою (GCP) щодо медичного дослідження, яке проводиться на людях. Отримано схвалення етичного комітету Дитячої клінічної лікарні №5 Святошинського району м. Києва. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Взаємозв’язок вітамін D-статусу, генотипів за поліморфізмом rs2228570 вітамін D-рецептора та саплементації холекальциферолом у дітей шкільного віку, які хворіли на COVID-19

Мета - вивчити особливості вітамін D-статусу та впливу саплементації вітаміном D3 на 25(OH)D у сироватці крові дітей шкільного віку, які хворіли на COVID-19, з урахуванням генотипу за поліморфізмом rs2228570 гена вітамін D-рецептора (VDR). Матеріали та методи. До пілотного, проспективного, відкритого дослідження залучено 36 школярів віком 9-16 років, які перенесли безсимптомний (12 дітей) та легкий/середньотяжкий (24 дітей) перебіг COVID-19. В усіх дітей досліджено вміст 25(ОН)D в сироватці крові та його динаміку під впливом саплементації 1000 МО/добу протягом 12 тижнів з урахуванням генотипів і частоти розподілу алелей поліморфізму rs2228570 гена VDR (у 26 дітей). Результати. Діти з безсимптомним перебігом COVID-19 характеризувалися нормальними показниками 25(OH)D (32,68±2,12 нг/мл). Діти, які перенесли COVID-19 легкого/середньотяжкого перебігу, вірогідно частіше (41,7%) мали стан гіповітамінозу вітаміну D (27,36±2,12 нг/мл) і рідше (58,3%) - оптимальний рівень 25(OH)D, ніж діти з безсимптомним перебігом хвороби. У 80,7% обстежених дітей визначено генотип за поліморфізмом rs2228570 гена VDR, до складу якого входить алель G з більшою транскрипційною активністю VDR. Саплементація холекальциферолом 1000 МО на добу незалежно від 25(OH)D-статусу та генотипу за даним поліморфізмом вірогідно підвищувала забезпеченість вітаміном D обстежених дітей з тенденцією до збільшення приросту 25(OH)D у дітей з генотипом за поліморфізмом rs2228570 гена VDR, до складу якого входить алель G. Висновки. Недостатня забезпеченість вітаміном D може визначатися як фактор ризику симптоматичного перебігу COVID-19 у дітей, що потребує спостереження та корекції вітамін D-статусу, ефективність якої може визначатися генотипом за поліморфізмом rs2228570 гена VDR. Подальші дослідження ролі вітамін D / VDR-комплексу в розвитку й тяжкості перебігу COVID-19 у дітей дадуть змогу значно розширити уявлення про патогенетичний взаємозв’язок, запропонувати та спрогнозувати ефективність персоніфікованих схем саплементації вітаміном D. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Experience of Using Levocetirizine in Pediatric Practice

The paper represents the latest views on antihistamine drugs use in pediatrics. For today, the most essential issue at acute and chronic allergic diseases in children is the use of new antihistamine drug — levocetirizine

Vitamin and Mineral Supplementation of Children under Current Conditions

This paper presents data about the state of vitamin and trace-element supplementation of children from different countries and Ukraine. It was shown that nutrition does not fully satisfy the need for vitamins and trace elements that indicates the need for additional prescription of vitamin mineral complexes