THE USAGE OF DISTANCE EDUCATION POSSIBILITY IN POSTGRADUATE EDUCATION

The article analyzes modern methods of the pedagogical process using various information technologies. The possibility and effectiveness of training doctors at the postgraduate stage and additional training of students of medical universities by distance education method are indicated. This kind of study in medicine provides a convenient system for obtaining information and allows to expand the thematic range, reduce the training period, and at the same time not to lower the quality, due to the possibility of using almost all forms of training, including independent work in the electronic library

АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ «CASE-BASED LEARNING» (CBL) У СИСТЕМУ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ТА БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛІКАРІВ

На сучасному етапі розвитку системи медичної освіти змінюються підходи до навчального процесу, які спрямовані на активне безпосереднє залучення студентів, лікарів-інтернів (резидентів) та лікарів-слухачів до вивчення запропонованих проблемних питань. Навчання, яке базується на обговоренні конкретних випадків або проблемних клінічних ситуацій (сase-based learning, CBL), відноситься до сучасних імітаційних активних методів навчання та розглядається як інструмент, що дозволяє застосовувати теоретичні знання до вирішення практичних завдань. Принцип побудови інтелектуальної навчальної системи, яка включає кейси, передбачає надбання навиків диференційної діагностики у процесі обстеження віртуального пацієнта, а також найбільш оптимального алгоритму лікування. При розробці навчальних систем на основі Case-based learning (CBL) важливим є надання свободи вибору для користувача щодо плану обстеження та лікувальної тактики пацієнта. CBL використовується для передачі знань у різних галузях охорони здоров'я, а у всесвітній мережі Інтернет широко представлені різноманітні сайти з наборами кейсів для удосконалення медичної освіти з різних дисциплін. Розвиток Web-технологій надає можливість віддаленим користувачам проводити віртуальну діагностику у режимі дистанційного доступу та, відповідно, включати CBL у систему безперервного професійного розвитку лікарів з дистанційною формою навчання. Медична освіта з використанням Web-технологій прогресивно розвивається, що зумовлено легкістю оновлення курсу, лабільністю графіку, індивідуальною освітою, інноваційними методами навчання, автоматизацією ведення навчальної документації. CBL визначається як структурований запит, заснований на досвіді використання «живих» або імітаційних випадків у пацієнтів, спрямований на вирішення або дослідження клінічної проблеми під керівництвом викладача та досягнення викладених цілей навчання. Переваги використання CBL включають більше фокусування на цілі навчання, гнучкість у використанні справи, здатність викликати більш глибокий рівень навчання, формуючи навички критичного мислення. CBL є інструментом, який передбачає узгодження клінічних випадків у сфері охорони здоров’я, з масивом теоретичних та практичних знань для покращення клінічної ефективності, ставлення або колективної роботи. Представлений тип навчання підвищує якість клінічних знань, покращує роботу у команді, удосконалює клінічні навички та практику поведінки, а також результати лікування пацієнтів. Подальші дослідження ефективності та впливу CBL на якість навчання вимагають узгодження щодо термінології та визначення методологій, а також, створення потужної міждисциплінарної бази (електронної та паперової) із включенням клінічних випадків від «простого» до більш «складного»

АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ «CASE-BASED LEARNING» (CBL) У СИСТЕМУ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ТА БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛІКАРІВ

At the modern stage of development of the medical education system approaches to educational process change. They are aimed to active direct involvement of students, interns (residents) and doctors-trainees to learning suggested problematic issues.     Learning, based on discussion of certain cases or problematic clinical situations (сase-based learning, CBL), belongs to modern imitating active methods of education and is considered as an instrument enabling to apply theoretical knowledge in order to solve practical tasks. The principle of construction of the intellectual educational system including cases assumes mastering skills of differential diagnostics in the process of examination of a virtual patient as well as the most optimal algorithm of treatment. Elaboration of educational systems on the basis of Case-based learning (CBL) assumes an important issue of giving free choice for users concerning the plan of examination and therapeutic tactics of a patient.  CBL is used to transmit knowledge in different fields of health care. The Internet widely introduces various sites with sets of cases in order to improve medical education in different branches of learning. Development of Web-technologies enables distant learners to make virtual diagnostics within the regimen of distance access and include CBL in the system of continuing professional advance of doctors with a distant form of learning. Medical education with application of Web-technologies develops progressively, which is caused by easy updating of the course, labile schedule, individual learning, innovation methods of education, automatic registration of educational documents.  CBL is determined as a structured model based on the experience of using “living” or imitating cases of patients directed to solving or examining a clinical issue under supervision of a teacher, and achieving assigned tasks of education. Advantages of CBL use include greater focusing on the objectives of learning, flexibility in application of methods, ability to promote deeper level of education, formation of the skills of critical thinking. CBL is an instrument assuming coordination of clinical cases in the sphere of health care, with a content of theoretical and practical knowledge in order to improve clinical efficacy, attitude or group work. The suggested type of education increases quality of clinical knowledge, improves the team work, advances clinical skills and behavioral practice, as well as the results of treatment of patients. Further studies of efficacy and effect of CBL on the quality of education require coordination concerning methodological terminology and definitions, creation of a powerful interdisciplinary base (electronic and printed), including clinical cases from “simple” to more “complicated”.  На современном этапе развития системы медицинского образования меняются подходы к учебному процессу, направленные на активное непосредственное привлечение студентов, врачей-интернов (резидентов) и врачей-слушателей к изучению предложенных проблемных вопросов.Обучение, основанное на обсуждении конкретных случаев или проблемных клинических ситуаций (сase-based learning, CBL), относится к современным имитационным активным методам обучения и рассматривается как инструмент, позволяющий применять теоретические знания к решению практических задач. Принцип построения интеллектуальной обучающей системы, которая включает кейсы, предусматривает приобретение навыков дифференциальной диагностики в процессе обследования виртуального пациента, а также наиболее оптимального алгоритма лечения. При разработке обучающих систем на основе CASE-BASED LEARNING (CBL) важным является предоставление свободы выбора для пользователя плана обследования и лечебной тактики пациента. CBL используется для передачи знаний в различных областях здравоохранения, а во всемирной сети Интернет широко представлены разнообразные сайты с наборами кейсов для совершенствования медицинского образования по различным дисциплинам. Развитие Web-технологий позволяет удалённым пользователям проводить виртуальную диагностику в режиме удалённого доступа и, соответственно, включать CBL в систему беспрерывного профессионального развития врачей с дистанционной формой обучения. Медицинское образование с использованием Web-технологий прогрессивно развивается, что обусловлено лёгкостью обновления курса, лабильностью графика, индивидуальным образованием, инновационными методами обучения, автоматизацией ведения учебной документации.CBL определяется как структурированный запрос, основанный на опыте использования «живых» или имитационных случаев у пациентов, направленный на решение или исследование клинической проблемы под руководством преподавателя и достижения изложенных целей обучения. Преимущества использования CBL включают большее фокусирование на цели обучения, гибкость в использовании случая, способность вызвать более глубокий уровень обучения, формируя навыки критического мышления. CBL является инструментом, который предусматривает согласование клинических случаев в сфере здравоохранения с массивом теоретических и практических знаний для улучшения клинической эффективности, отношения или коллективной работы. Представленный тип обучения повышает качество клинических знаний, улучшает работу в команде, совершенствует клинические навыки и практику поведения, а также результаты лечения пациентов. Дальнейшие исследования эффективности и влияния CBL на качество обучения требуют согласования по терминологии и определения методологий, а также создание мощной междисциплинарной базы (электронной и бумажной) с включением клинических случаев от «простого» к более «сложному».На сучасному етапі розвитку системи медичної освіти змінюються підходи до навчального процесу, які спрямовані на активне безпосереднє залучення студентів, лікарів-інтернів (резидентів) та лікарів-слухачів до вивчення запропонованих проблемних питань.Навчання, яке базується на обговоренні конкретних випадків або проблемних клінічних ситуацій (сase-based learning, CBL), відноситься до сучасних імітаційних активних методів навчання та розглядається як інструмент, що дозволяє застосовувати теоретичні знання до вирішення практичних завдань. Принцип побудови інтелектуальної навчальної системи, яка включає кейси, передбачає надбання навиків диференційної діагностики у процесі обстеження віртуального пацієнта, а також найбільш оптимального алгоритму лікування. При розробці навчальних систем на основі Case-based learning (CBL) важливим є надання свободи вибору для користувача щодо плану обстеження та лікувальної тактики пацієнта. CBL використовується для передачі знань у різних галузях охорони здоров'я, а у всесвітній мережі Інтернет широко представлені різноманітні сайти з наборами кейсів для удосконалення медичної освіти з різних дисциплін. Розвиток Web-технологій надає можливість віддаленим користувачам проводити віртуальну діагностику у режимі дистанційного доступу та, відповідно, включати CBL у систему безперервного професійного розвитку лікарів з дистанційною формою навчання. Медична освіта з використанням Web-технологій прогресивно розвивається, що зумовлено легкістю оновлення курсу, лабільністю графіку, індивідуальною освітою, інноваційними методами навчання, автоматизацією ведення навчальної документації.CBL визначається як структурований запит, заснований на досвіді використання «живих» або імітаційних випадків у пацієнтів, спрямований на вирішення або дослідження клінічної проблеми під керівництвом викладача та досягнення викладених цілей навчання. Переваги використання CBL включають більше фокусування на цілі навчання, гнучкість у використанні справи, здатність викликати більш глибокий рівень навчання, формуючи навички критичного мислення. CBL є інструментом, який передбачає узгодження клінічних випадків у сфері охорони здоров’я, з масивом теоретичних та практичних знань для покращення клінічної ефективності, ставлення або колективної роботи. Представлений тип навчання підвищує якість клінічних знань, покращує роботу у команді, удосконалює клінічні навички та практику поведінки, а також результати лікування пацієнтів. Подальші дослідження ефективності та впливу CBL на якість навчання вимагають узгодження щодо термінології та визначення методологій, а також, створення потужної міждисциплінарної бази (електронної та паперової) із включенням клінічних випадків від «простого» до більш «складного»

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ВОЗМОЖНОСТЕЙ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ В ПОСЛЕДИПЛОМНОМ ОБРАЗОВАНИИ

The article analyzes modern methods of the pedagogical process using various information technologies. The possibility and effectiveness of training doctors at the postgraduate stage and additional training of students of medical universities by distance education method are indicated. This kind of study in medicine provides a convenient system for obtaining information and allows to expand the thematic range, reduce the training period, and at the same time not to lower the quality, due to the possibility of using almost all forms of training, including independent work in the electronic library.В статье проведен анализ современных методик педагогического процесса с использованием разнообразных информационных технологий. Показана возможность и эффективность обучения врачей на последипломном этапе и дополнительной подготовки студентов медицинских ВУЗов методом дистанционного обучения. Этот вид обучения в медицине не только обеспечивает удобную систему получения информации, но и позволяет расширить тематический диапазон, сократить время обучения, не снижая качества, благодаря возможности использования почти всех форм обучения, в том числе, самостоятельной работы в электронной библиотеке

Досвід профілактики ренальних дисфункцій у доношених новонароджених із тяжкою перинатальною патологією

Purpose — to study the efficacy of a single intravenous dose of theophylline 3 mg/kg of the body weight in the first 60 minutes of life to form renal functions in term infants with clinical signs of severe perinatal pathology. Patients and methods. A comprehensive clinical-paraclinical examination of 70 term infants at the end of the 1st and 5th day of their lives have been conducted. The main group (ІА) included 25 infants with clinical signs of severe perinatal pathology who in addition to basic therapy received theophylline. The comparison group (ІБ) included 25 infants with analogical condition who received general complex of treatment. The control group (ІІ) included 20 conditionally healthy infants. Renal functions were evaluated on the basis of detection of hourly diuresis, body mass balance, the levels of creatinine and urea in the blood serum, calculation of glomerular filtration rate, and Doppler metric rate characteristics on the major renal arteries. Results. Term infants with severe perinatal pathology present a risk group to form multisystem lesions including renal dysfunctions. Administration of a single intravenous injection of theophylline in the dose of 3 mg/kg promotes effective stimulation of diuresis and body mass balance, is accompanied by decreased levels of creatinine and urea, increased glomerular filtration rate and positive changes of renal Doppler metric characteristics. Conclusions. Taking into account positive results of the study conducted, the authors consider it necessary to continue learning the efficacy of theophylline preventive administration for term infants with severe disorders of the early postnatal adaptation processes involving larger cohort of patients with the aim to introduce the presented therapy. Key words: metilksantine, theophylline, renal dysfunctions, perinatal pathology, term infants.Цель — изучить эффективность однократной внутривенной дозы теофиллина 3 мг/кг массы тела в первые 60 минут жизни на становление ренальных функций у доношенных новорожденных с клиническими проявлениями тяжелой перинатальной патологии. Пациенты и методы. Проведено комплексное клинико-параклиническое обследование 70 доношенных новорожденных в 1-е и 5-е сутки жизни. Основную группу (ІА) составили 25 детей с клиническими проявлениями тяжелой перинатальной патологии, которым дополнительно в составе базисной терапии был назначен теофиллин. Группу сравнения (ІБ) составили 25 аналогичных по состоянию новорожденных, которые получали общепринятый комплекс лечения. Контрольную группу (ІІ) составили 20 условно здоровых детей. Оценка ренальных функций проведена на основе определения уровня почасового диуреза, баланса массы тела, уровней креатинина и мочевины в сыворотке крови, расчета скорости клубочковой фильтрации, а также допплерометрических скоростных характеристик на главных ренальных артериях. Результаты. Доношенные новорожденные с тяжелой перинатальной патологией являются группой риска формирования полисистемных повреждений, в том числе ренальных дисфункций. Применение однократного внутривенного введения теофиллина в дозе 3 мг/кг способствует эффективной стимуляции диуреза и баланса массы тела, сопровождается уменьшением уровня креатинина и мочевины, увеличением скорости клубочковой фильтрации и позитивными изменениями ренальных допплерометрических характеристик. Выводы. Учитывая позитивные результаты проведенного исследования, авторы считают необходимым продолжить изучение эффективности профилактического применения теофиллина доношенным новорожденным детям с тяжелыми нарушениями процессов ранней постнатальной адаптации с вовлечением большей когорты пациентов с целью внедрения данной терапии. Ключевые слова: метилксантины, теофиллин, ренальные дисфункции, перинатальная патология, доношенные новорожденные дети.Мета — вивчити ефективність однократної внутрішньовенної дози теофіліну 3 мг/кг маси тіла у перші 60 хвилин життя на становлення ренальних функцій у доношених новонароджених із клінічними проявами тяжкої перинатальної патології. Пацієнти та методи. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 70 доношених новонароджених наприкінці 1-ї та 5-ї діб життя. Основна група (ІА) — 25 дітей з клінічними проявами тяжкої перинатальної патології, яким додатково у складі базисної терапії призначався теофілін. Група порівняння (ІБ) — 25 аналогічних за станом новонароджених, які отримували загальноприйнятий комплекс лікування. Контрольна група (ІІ) — 20 умовно здорових дітей. Оцінка ренальних функцій проведена на основі визначення рівня погодинного діурезу, балансу маси тіла, рівнів креатиніну та сечовини у сироватці крові, розрахунку швидкості клубочкової фільтрації, а також допплерометричних швидкісних характеристик на головних ренальних артеріях. Результати. Доношені новонароджені з тяжкою перинатальною патологією є групою ризику формування полісистемних пошкоджень, у тому числі ренальних дисфункцій. Застосування однократного внутрішньовенного введення теофіліну в дозі 3 мг/кг сприяє ефективній стимуляції діурезу й балансу маси тіла та супроводжується зменшенням рівня креатиніну й сечовини, підвищенням швидкості клубочкової фільтрації та позитивними змінами ренальних допплерометричних характеристик. Висновки. Враховуючи позитивні результати проведеного дослідження, необхідно продовжити вивчення ефективності профілактичного призначення теофіліну доношеним новонародженим дітям із тяжкими порушеннями процесів ранньої постнатальної адаптації із залученням більшої когорти пацієнтів з метою впровадження даної терапії. Ключові слова: метилксантини, теофілін, ренальні дисфункції, перинатальна патологія, доношені новонароджені діти

Аспекти клініки і діагностики синдрому подразненого кишечника у дітей грудного віку

The work deals with the present conceptions concerning irritable bowel syndrome (IBS) in infants. IBS is a functional intestinal disorder when abdominal pain or discomfort are associated with defecation, or changes of the intestinal function and peculiarities of defecation. It is the only disease with various variants of the course connected with disorders of a regulating role of the central nervous system and vegetative dysfunctions resulting, first of all, in the development of motor disorders of the large intestine and is manifested by defecation disorders, changes of frequency and quality of stools, and is accompanied by abdominal pain. The main aspects of etiopathogenesis are: compromised heredity, increased sensitivity of the large intestine to extension, enzymatic insufficiency and imbalance of neuroendocrine mechanisms, disorders of the intestinal endocrine system, leading to the intensification of the intestinal motor function, secretion, activation of the kinin system, occurring of pain impulses, regulative disorders of psychic and sensory functions.  The main factors playing their role in IBS pathogenesis are: disorders of a regulating role of the CNS and development of vegetative dysfunctions; motor disorders and disorders of intestinal biocoenosis, which can be treated as a target mechanism of IBS and/or as the consequence of the disease. Diagnostic criteria, approaches to interpret the findings of the study and the principles of IBS treatment in infants are estimated. The initial diagnosis of IBS is made on the basis of clinical signs, the final diagnosis – on the basis of a combined estimation of clinical and paraclinical examinations. Proctosigmoidoscopy is a compulsory examination which should be performed to make or exclude the diagnosis of IBS.   The results of clinical-paraclinical examinations of infants with clinical signs of IBS, aged 3-4 years, are presented. Much more considerable level of albumin, A1-AT, calprotectin and sIgA were found in their evacuations as compared to the infants of the control group which is indicative of a local inflammation, increased permeability of the intestinal mucus and local allergic reaction, which can be a predictor to develop further atopic dermatitis. The changes mentioned above are accompanied by considerable alterations of intestinal microbiocoenosis, which is manifested by a decreased content of physiological microflora with prevailed colonies of opportunistic microorganisms.   The diagnosis of IBS is the diagnosis of exclusion, it can be verified only in case other diseases are excluded (first of all, inflammatory intestinal diseases).The treatment of IBS requires a comprehensive therapy with the use of medicines of a combined regulation action, it should be accurately differentiated considering a clinical variant of its course and individual reaction of the patient, substantiated and well-considered administration of medicines, keeping to the essential period of treatment to prevent relapsed signs.  В статье представлены современные представления о синдроме раздражённого кишечника (СРК) у детей грудного возраста. РСК – функциональное кишечное расстройство, при котором абдоминальная боль или дискомфорт ассоциируются с актом дефекации или изменением деятельности кишечника и особенностями акта дефекации. Это единое заболевание с разными вариантами течения, причинно связанное с нарушением регулирующей роли центральной нервной системы (ЦНС) и вегетативными дисфункциями, что приводит к развитию прежде всего двигательных расстройств со стороны толстой кишки и проявляется нарушениями акта дефекации, изменением частоты и качества стула, сопровождается абдоминальной болью.Основные аспекты этиопатогенеза патологии: отягощенная наследственность, повышенная чувствительность толстой кишки к растяжению, ферментативная недостаточность и дисбаланс нейроэндокринных механизмов, расстройства эндокринной системы кишечника, что приводит к усилению кишечной моторики, секреции, активации кининовой системы, возникновению болевой импульсации, нарушению регуляции психических и сенсорных функций.  Основные факторы, играющи роль в патогенезе СРК: нарушение регулирующей роли ЦНС и развитие вегетативных дисфункций; нарушения моторики и кишечного биоценоза, что может рассматриваться как пусковой механизм СРК и/или как следствие этого заболевания.Оцениваются диагностические критерии, подходы к трактовке результатов исследования и принципы лечения СРК у детей. Предварительный диагноз СРК устанавливается на основании клинических данных, окончательный диагноз  — на основании сочетанной оценки клинических и параклинических исследований. Обязательным исследованием, к которому необходимо прибегнуть при постановке или исключении диагноза СРК, является ректороманоскопия.Представлены результаты клинико-параклинического исследования у детей с клиническими проявлениями СРК в возрасте 3-4 лет, в испражнениях которых отмечался значительно более высокий уровень альбумина, А1-АТ, кальпротектина и sIgА по сравнению с детьми контрольной группы, что свидетельствует о наличии местного воспаления, повышенной проницаемости слизистой оболочки кишечника и местной аллергической реакции, что может быть предиктором развития в дальнейшем у детей атопического дерматита. Вышеуказанные изменения сопровождаются значительными изменениями микробиоценоза кишечника, что проявляется сниженным содержанием физиологической микрофлоры с преобладанием колоний условно-патогенных микроорганизмов. Диагноз СРК – это диагноз исключения, он может быть верифицирован лишь при условии исключения других заболеваний (прежде всего воспалительных заболеваний кишечника).Лечение СРК  требует комплексной терапии с применением препаратов сочетанного регулирующего действия, должно быть строго дифференцированным с учетом клинического варианта течения и индивидуальной реакции больного, обоснованного и продуманного  назначения лекарственных препаратов, соблюдения необходимых сроков лечения для предупреждения рецидива симптомов. У роботі висвітлені сучасні уявлення щодо синдрому подразненого кишечника (СПК) у дітей. СПК - функціональний кишковий розлад, при якому абдомінальний біль або дискомфорт асоціюються з актом дефекації або зміною діяльності кишечника та особливостями акту дефекації. Це єдине захворювання з різними варіантами перебігу, що причинно пов'язане з порушенням регулюючої ролі центральної нервової системи (ЦНС) і вегетативними дисфункціями, що призводить до розвитку насамперед рухових розладів з боку товстої кишки і проявляється порушеннями акту дефекації, зміною частоти і якості стільця, супроводжується абдомінальної болем. Основні аспекти етіопатогенезу: обтяжена спадковість, підвищена чутливість товстої кишки до розтягнення, ферментативна недостатність і дисбаланс нейроендокринних механізмів, розлади ендокринної системи кишечника, що призводить до посилення кишкової моторики, секреції, активації кінінової системи, виникненню больової імпульсації, порушенню регуляції психічних і сенсорних функцій. Основні фактори, що відіграють роль у патогенезі СПК: порушення регулюючої ролі ЦНС і розвиток вегетативних дисфункцій; порушення моторики і порушення кишкового біоценозу, яке може розглядатися як пусковий механізм СПК та / або як наслідок цього захворювання.Оцінюються діагностичні критерії, підходи до трактування результатів дослідження та принципи лікування СПК у дітей. Попередній діагноз СПК встановлюється на підставі клінічних даних, остаточний діагноз - на підставі поєднаної оцінки клінічних та параклінічних досліджень. Обов'язковим дослідженням, до якого необхідно вдатися при постановці або виключення діагнозу СПК, є ректороманоскопія.Представлені результати клініко-параклінічного дослідження у дітей з клинічними проявами СПК у віці 3-4 років, у випорожненнях яких відзначався значно вищий рівень альбуміну, А1-АТ, кальпротектину та sIgА в порівнянні з дітьми контрольної групи спостереження, що свідчить про місцеве запалення з підвищенням проникоивості слизової оболонки кишечнику, а також, наявність місцевої алергічної реакції слизової кишечника, що може бути предиктором розвитку у подальшоиу атопічного дерматиту. Вищевказані зміни супроводжуються значними змінами мікробіоценозу кишечника, що проявляється зменшеним вмістом фізіологічної мікрофлори з переважанням колоній умовно-патогенних мікроорганізмів. Діагноз СПК - це діагноз виключення, він може бути верифікований лише за умови виключення інших захворювань (насамперед запальних захворювань кишечника). Лікування СПК вимагає комплексної терапії із застосуванням препаратів поєднаного регулюючого впливу, має бути суворо диференційованим з урахуванням клінічного варіанту перебігу та індивідуальної реакції хворого, обгрунтованого і продуманого призначення лікарських препаратів, дотримання необхідних термінів лікування для попередження рецидиву симптомів