Медіакратія – новий політичний клас

Яковлев Д. В. Медіакратія – новий політичний клас // Д. В. Яковлев / Політологія, філософія, соціологія: контури міждисциплінарного перетину: матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 10-11 жовтня 2014 р.) / за загальною редакцією д.політ.н., професора Д. В. Яковлева. – Одеса : Національний університет «Одеська юридична академія», 2014. – С. 145-147.У сучасному світі розвиток демократії пов’язується із простором політичних комунікацій. Хоча залучення широких суспільних верств до процесу вироблення політики й ускладнює прийняття раціонального політичного рішення через збільшення суб’єктів учасників політики. Технологічні можливості мас-медіа та масштаб охоплення аудиторії дозволяють говорити про появу нового актора у політиці – медіакратію. В современном мире развитие демократии связывается с пространством политических коммуникаций. Хотя привлечение широких общественных слоев в процесс выработки политики и затрудняет принятие рационального политического решения через увеличение субъектов участников политики. Технологические возможности масс-медиа и масштаб охвата аудитории позволяют говорить о появлении нового актера в политике - медиакратии. In today's world, the development of democracy is associated with the space of political communication. Although the involvement of broad social strata in the process of policy and makes it difficult to make rational political decisions by increasing entities participating policies. Technological possibilities of the media coverage and the scale of the audience suggest the emergence of a new actor in the policy - mediacracy

«Батько поразки»: вибір останнього генсека

Яковлев Д. В. «Батько поразки»: вибір останнього генсека / Яковлев Д. В. // Людина, суспільство, політика: актуальні виклики сучасності: матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 13-14 лютого 2015 р.) / за загальною редакцією д. політ. н., професора Д. В. Яковлева. – м. Одеса : Національний університет «Одеська юридична академія», 2015. – С. 162-166.Перебудова стала Великим епізодом світового політичного процесу. Вона дала чітку та однозначну відповідь на питання: «Чи існує третій шлях?». Поразка перебудови означала, що вибір посткомуністичного політичного класу та суспільства у цілому обмежений двома альтернативами. "Перестройка" стала Великим эпизодом мирового политического процесса. Она дала четкий и однозначный ответ на вопрос: «Существует ли третий путь?». Поражение перестройки означало, что выбор посткоммунистического политического класса и общества в целом ограничен лишь двумя альтернативами. "Perestroika" was a Great episode of the world political process. It gave a clear and definite answer to the question: "Is there a third way?". The defeat of the adjustment means that the choice of post-communist political class and society in general is limited to only two alternatives

Політичний вибір України: альтернативи великого князя та обмеження останнього генсека

Яковлев Д. Політичний вибір України: альтернативи великого князя та обмеження останнього генсека / Д. Яковлев // Соціальні та політичні конфігурації модерну: політична влада в Україні та світі: матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 3-4 червня 2015 р. / уклад. Г. Дерлуг’ян, А. А. Мельниченко, П. В. Кутуєв, А. О. Мігалуш. – Київ: Талком, 2015. – С. 39-41

Китайська рулетка князя Володимира

Яковлев Д. В. Китайська рулетка князя Володимира/ Яковлев Д. В. // Чорноморські політологічні читання: матеріали третьої науково-практичної конференції (12-13 грудня 2014 р., м. Одеса) / за заг. ред. д.політ.н., Д.В. Яковлева – м. Одеса : Національний університет «Одеська юридична академія», 2014 – С. 34 – 36.Одним із визначальних для України – справді Великим – став вибір князя Володимира прийняти релігію Візантії, відомий як «Хрещення Русі». Цей вибір, як і полеміка, оповитий легендами. Очевидно, що Володимир справді опинився у ситуації вибору, яка включала проблему (необхідність заміни язичницького політеїзму), наявність альтернатив (юдаїзм, іслам, християнство), а головне – усвідомлення Володимиром ситуації вибору та здійснення ним відповідних кроків щодо обрання однієї з альтернатив. Одним из главных для Украины - действительно Великим - стал выбор князя Владимира принять религию Византии, известный как «Крещение Руси». Этот выбор, как и полемика, окутанный легендами. Очевидно, что Владимир действительно оказался в ситуации выбора, которая включала проблему (необходимость замены языческого политеизма), наличие альтернатив (иудаизм, ислам, христианство), а главное - осознание Владимиром ситуации выбора и осуществления им соответствующих шагов относительно избрания одной из альтернатив. One of the key for the Ukraine - really the Great - choice was Prince Vladimir’s choice to accept the religion of Byzantium, known as "Christening of Rus”. This choice is controversy shrouded in legends. It is obvious that Vladimir was truly in a situation of choice, which included the problem (to replace the pagan polytheism), the availability of alternatives (Judaism, Islam, Christianity), and most importantly - an awareness of the situation of choice by Vladimir and implementation of appropriate steps on choosing one of the alternatives

Опортуністична поведінка як складова політичних реформ

Яковлев Д. В. Опортуністична поведінка як складова політичних реформ / Яковлев Д. В. // Людина, суспільство, політика: актуальні виклики сучасності: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 22-23 травня 2014 р.) / за загальною редакцією д.ю.н., професора В.М. Дрьоміна. – Одеса : Національний університет «Одеська юридична академія», 2014. – С. 202 – 204.Впровадження необхідних реформ ускладнюється не лише активізацією прямих, публічних опонентів, а і «тихим», тіньовим спротивом тих, хто мав би реалізовувати обраний політичний курс. Мова йде про опортуністичну поведінку частини правлячих еліт, які намагаються отримати односторонні преференції та переваги, декларуючи при цьому необхідність досягнення спільного блага. Внедрение необходимых реформ осложняется не только активизацией прямых, публичных оппонентов, а и «тихим», теневым сопротивлением тех, кто должен реализовывать выбранный политический курс. Речь идет о оппортунистическое поведение части правящих элит, которые пытаются получить односторонние преференции и преимущества, декларируя при этом необходимость достижения общего блага. The implementation of the necessary reforms is complicated not only the intensification of direct, public opponents, but also "quiet" shadow resistance of those who had chosen to implement policies. This is the opportunistic behavior of the ruling elites who seek unilateral preferences and benefits, declaring the need to achieve a common good

Вибір київського князя: спадок, випадок, доля?

Яковлев Д. В. Вибір київського князя: спадок, випадок, доля? / Д. В. Яковлев // Молодий вчений. — 2015. — №5.У політологічному есе зроблено спробу осмислити ситуацію вибору – повсякденного та «Великого», політичного та індивідуального, фатального, раціонального та випадкового. В якості прикладу «Великого» вибору обрано легендарну подію – Хрещення Русі київським князем Володимиром. Питання, на яке автор шукає відповідь, полягає не лише у тому, які фактори переважають у виборі, який ми називаємо «Великим»: випадкові обставини, історичний спадок (та відповідна «політика пам’яті») або Фатум? Вибір, як будь-який виклик, потребує адекватної відповіді. Тому, представляючи контури вибору Великого князя, пропоную читачу моделювати ту ситуацію вибору, у якій опинився Києв у сучасних політичних умовах. Принагідно висловлюю щиру подяку редакції журналу «Молодий вчений» за можливість публікації цього есе та сподіваюсь, що тематика «Ситуації Вибору» знайде своє продовження у серії публікацій щодо вибору союзників Богданом Хмельницьким й Іваном Мазепою, вибором незалежності Михайлом Грушевським й Володимиром Винниченком, вибором «відлиги» та «перебудови» М. Хрущьовим та М. Горбачовим, вибором моделі пострадянських змін Леонідом Кравчуком й В’ячеславом Чорноволом

Democracy “On the March”: Rethinking the Role of Propaganda and the “Party of Power” under Armed Threat

Yakovlev D. Democracy «On the March»: Rethinking the Role of Propaganda and the «Party of Power» under Armed Threat / D. V. Yakovlev // SCOPE: SCIENCE OF POLITICS – International Interdisciplinary Conference of Political Research (8-9 May, 2015). - University of Bucharest, 2015.The Ukrainian events in 2013 – 2014, which are called «Euromaidan», became the main stage of democratization in the whole country's history. Public expectations regarding the transition from an authoritarian regime to democracy were very high. However, the armed conflict in eastern Ukraine has once again made Soviet political controls and information space, which are not always democratic, but effective, relevant. This refers to the propaganda and the revival of the «party of power», which were opponents of democracy. Ukraine has changed the political landscape: the vast majority of political actors publicly call themselves democrats, almost all political parties are placed under the democratic codes. Democratization involves looking for mechanisms of one of the main tasks solving: rational actions transformation of individual and collective political actors to the collective rational action with the satisfaction of public interest. Among the problems that stand in the way of democratization should be called known from the works of Karl Popper «historicism» and the Soviet past as well the «party of power», which is not interested in democracy. Of course, today it is not about creating the Soviet model of the «party of power» (Like CPSU), and not even a model of post-communist "nomenclature oligarchy". The «party of power» after the presidential election in 2014 has undergone some transformations. However, the goal has not changed – a combination of state and party structures to maintain influence in decision-making. After 1991 the «party of power» in Ukraine was formed from pragmatically oriented and deideological higher circles of the old nomenclature, representatives of state apparatus and mass media, heads of traditional sectors of industry and agriculture. The «party of power» is formed around the «territorial» elites, who did not know the interests of the community did not have their own positions, principles, however, had their own interests. Nowadays, by contrast, most of the representatives of the «party of power» try to preserve power through their active participation in the development of political parties with different and opposite programs, including the level of regional organizations. Therefore, the configurations of the «party of power» can be different and unexpected, as well as its ideological component. Creating the coalition of the winning parties in Verkhovna Rada still does not mean a single government strategy. The party of government in Ukraine is formed (even taking into account the pre- or post-election «coalitionality») after the elections to Verkhovna Rada of Ukraine with the direct participation of the President of the country. One of the biggest challenges for democracy is not lack of information, but its redundancy. Propaganda directs information «top – down», turns manipulation, agitation and lie into the activities of mass media. In political discourse under the influence of propaganda populism and paternalism are spread. The «party of power» and propaganda are declared the «enemies» of democracy. But, like terrorism at a global level, the threat to independence and territorial integrity requires finding adequate answers. In the new democratic authorities the temptation of returning to proven old Soviet means of influence on society appears. Will they stand this temptation

Раціоналізація політичної взаємодії: ретроспектива і перспектива

Яковлев Д. В. Раціоналізація політичної взаємодії: ретроспектива і перспектива / Д. В. Яковлев // Вісник СевНТУ: зб. наук. пр. Серія: Політологія. - 2010. - Вип. 112. - Севастополь, 2010. - С. 24-27.Розглядається проблема раціоналізації політичної взаємодії. Аналізуються теоретичні напрямки визначення раціональності та її ролі у сучасному суспільстві, що потребує міждисциплінарного підходу.Рассматривается проблема рационализации политического взаимодействия. Анализируются теоретические направления определения рациональности и ее роли в современном обществе, что требует междисциплинарного подхода.We consider the problem of rationalization of political interaction. Theoretical analysis of trends definition of rationality and its role in modern society, which requires an interdisciplinary approach, is provided

Ідея вибору

Яковлев Д. В. Ідея вибору / Д. В. Яковлев // Регіональна політика : історія, політико-правові засади, архітектура, урбаністика : зб. наук. пр. Вип. ІІІ: Третя міжнар. наук.-практ. конфер. (22-23 лист. 2017 р.) / Мін-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т будівн. і архіт-ри та ін. – У 2 ч. – Ч. 1. – Київ, 2017. – С. 43-48

Методология выбора как основа преобразований в Украине

Яковлев Д. В. Методология выбора как основа преобразований в Украине / Д. В. Яковлев // S.P.A.C.E. Society, Politics, Administration in Central Europe : електронний науково-практичний журнал / редкол.: Д. В. Яковлев (голов. ред.), К. М. Вітман (заст. голов. ред.), Д. Ю. Дворніченко (відп. секр.) [та ін.] ; НУ «ОЮА». – Одеса, 2016. – Вип. 1. – С. 4-8.В статье представлены основные положения методологии выбора одного политического решения из нескольких альтернатив. Автор полагает, что методология выбора может стать основой для принятия решений в условиях преобразований в Украине. Аргументируется, что универсальная методология выбора оптимального решения (с ее преимуществами и недостатками) должна быть дополнена пониманием специфики посткоммунистических обществ, а исследование политического выбора в современных условиях невозможно без социокультурной составляющей.У статті представлені основні положення методології вибору одного політичного рішення з-поміж кількох альтернатив. Автор вважає, що методологія вибору може стати основою для прийняття рішень в умовах перетворень в Україні. Аргументовано, що універсальна методологія вибору оптимального рішення (з її перевагами та недоліками) має бути доповнена розумінням специфіки посткомуністичних суспільств, а дослідження політичного вибору у сучасних умовах неможливо без соціокультурної складової.The article presents the basic provisions of the methodology of choice of one of the political decisions of several alternatives. The author believes that the methodology of choice can be the basis for decision-making under conditions of reforms in Ukraine. It argues that a universal methodology for the choice of optimal solutions (with its advantages and disadvantages) must be supplemented by understanding the specifics of post-communist societies, and study of political choice in modern conditions is impossible without the social and cultural components