Effect of Physical Rehabilitation on the Quality of life of People with Postviral Fatigue Syndrome

Мета статті – дослідити динаміку якості життя в осіб із поствірусним синдромом втоми під впливом застосування засобів фізичної реабілітації. Матеріал і методи – аналіз зарубіжної та вітчизняної спеціальної науково-методичної літератури; опитувальник SF-36, методи математичної статистики. Контингент досліджуваних – 64 пацієнти (середній вік – 39,5±5,61 років). Контрольна група виконувала аеробні навантаження з фахівцем в умовах оздоровчо-реабілітаційного центру й самостійно. А в основній групі до занять в оздоровчо-реабілітаційному центрі включали функціональну гімнастику, вправи з гумовими амортизаторами, нестабільними платформами, техніки структурального балансу (міофасціальний реліз), техніки тайської системи оздоровлення Nuad Bo-Rarn. Результати. Виявлено позитивні статистичні зміни в усіх підшкалах опитувальника SF-36 в основній і контрольній групах, що засвідчило ефективність аеробних навантажень та запропонованої програми. Але основна група зазнала більш суттєвих змін у п’яти шкалах опитувальника. Зокрема, результат підшкали «Фізичне функціонування» на момент завершального обстеження для ОГ становив 51,1±8,45 бала, для КГ – 45,5±8,88, а приріст у групах, відповідно, дорівнював 9,55 та 5,48 бала. Остаточний показник підшкали «Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності» також статистично відрізнявся в групах (р0,05). Середні результати груп були такими: ОГ – 46,3±5,54 бала, КГ – 44,9±6,47 (приріст – відповідно, 6,33 і 4,63 бала. Висновки. Виявлені переваги простежено в застосуванні варіативного блоку програми, котрий спрямовано на сприяння зниженню інтенсивності дискомфорту при фізичних навантаженнях, відновлення соматичної пропріорецепції. Objective: to investigate the dynamics of quality of life in people with postviral fatigue syndrome under the influence of the use of physical rehabilitation. Material and methods: analysis of foreign and domestic special scientific and methodical literature; questionnaire SF-36, methods of mathematical statistics. The contingent of the examined is 64 patients (the average age is 39,5 ± 5,61 years). The control group (СG) performed aerobic exercises with a specialist in a wellness and rehabilitation center and independently. In the main group (MG), the practicing in the health and rehabilitation center included functional gymnastics, exercises with rubber shock absorbers, unstable platforms, techniques of structural balance (myofascial release); Thai Nuad Bo-Rarn recovery system techniques. Results: Positive statistical changes were detected in all subscales of the SF-36 questionnaire in the main and control groups, which proved the effectiveness of the aerobic loads and the proposed program. However, the main group experienced more significant changes in the five scales of the questionnaire. In particular, the result of the «Physical functioning» subscale at the time of the final survey for the MG was 51,1±8,45 points, for the CG – 45,5±8,88 points, and the growth in the groups respectively was 9,55 and 5,48 points. The final indicator of the «The role of physical problems in the limitation of vital activity» subscale also statistically differed in groups (p<0,05). The value of the indicator in the MG increased by 25 points and made up 32,6±13,23 points, for the CG the growth was 16,13 points with the final average in the group of 24,2±17,66 points. At the same time, in the general scale «Physical status», the main group also had better final results: in the main group it increased by 5 points to 34,4 ± 2,65 points, and in the control groups by 2.6 points to 31,7 ± 4,14 points. At the same time, in the general scale «Physical status» the main group also had better final results. In the main group the indicator increased by 5 points up to 34,4 ± 2,65 points, in the control group by 2,6 points up to 31,7 ± 4,14 points. Conclusions. The identified advantages are seen in the use of a variant block of the program, which was aimed at helping to reduce the intensity of discomfort during the training and restoration of somatic proprioception

Fundamentals of the Organization of the Center for the Provision of Rehabilitation Services for Persons with Musculoskeletal Disorders

Питання організаційно-методичних основ фізичної терапії та реабілітації досить широко розглянуто в літературі, проте проблеми організації реабілітаційних центрів у сучасних ринкових умовах, формування їх структури й взаємодії структурних елементів залишаються поза увагою. Мета статті – визначити ключові елементи в організації центру з надання реабілітаційних послуг для осіб із порушеннями опорно-рухового апарату. Методи дослідження – аналіз наукової літератури, синтез та узагальнення. Результати. Головною частиною роботи з організації реабілітаційного центру для осіб із порушеннями опорно-рухового апарату є бізнес-план – техніко-економічне обґрунтовування діяльності та перспектив розвитку, у котрому планується виробничо-господарська діяльність на найближчий і віддалений періоди відповідно до потреб ринку й можливостей отримання необхідних ресурсів. Висновки. Підприємницька ідея щодо створення реабілітаційного центру має враховувати низку факторів, зокрема особливості організації реабілітаційного процесу в державі загалом, у певному регіоні та серед цільової групи пацієнтів, рівень попиту та наявні пропозиції на ринку, можливості покращення ефективності та якості надання реабілітаційних послуг. The issue of the organizational and methodological foundations of physical therapy and rehabilitation is widely considered in the literature, but the problems of organizing rehabilitation centers in the current market conditions, the formation of their structure and the interaction of structural elements, remain unheeded. Purpose: identify key elements in the organization of the center for the provision of rehabilitation services for people with musculoskeletal disorders. Methods of research: analysis of scientific literature, synthesis and generalization. Results. The main part of the work on the organization of a rehabilitation center for people with musculoskeletal disorders is a business plan, a technical and economic justification for the activities and development prospects in which production and economic activities are planned for the near and distant periods in accordance with market needs and the possibilities of obtaining the necessary resources. Conclusions. The entrepreneurial idea of establishing a rehabilitation center should take into account a number of factors, in particular, the organization of the rehabilitation process in the state as a whole, in a certain region and among the target group of patients, the level of demand and available offers on the market, the possibilities for improving the efficiency and quality of providing rehabilitation services

Восприятие студентами магистратуры физической терапии и экзаменаторами объективного структурированного клинического экзам ена: обратная связь для улучшения процесса

Purpose: to analyze the first experience of administering Objective Structured Clinical Examination (OSCE) for the students (studs) enrolled in the master's degree program majoring in physical therapy at National University of Ukraine on Physical Education and Sport. Material and methods. The survey included 21 examiners (examrs) and 46 studs involved in OSCE administering. The questionnaire consisted of the questions assessing the quality of station equipment, clarity of the exam format, other aspects. Results. All the examrs informed of total clarity of the examination format, but only 13 (61.9%) of them noted a similar level of clarity for the studs. Тhe examrs identified 3 main reasons for unsuccessful attempts to perform a skill/task: insufficient training, new format of checking knowledge/examination, slightly different focus of training. The distribution of answers concerning the clarity of the format of the examination and its tasks provided by the studs did not differ statistically from those provided by the teachers. The vast maj ority of the examrs indicated that the skills were of sufficient difficulty for the purpose of the examination. 5 examrs had significant difficulties assessing skill performance according to the provided form, while 7 of them had slight difficulties and the rest had no difficulties. The majority of the studs noted that the number of stations and equipment was sufficient (no statistical differences were determined between the answers of the studs and the examrs). Conclusions. The survey revealed the need for introducing certain changes in OSCE assessment form, in the educational program, conducting special preparatory classes for studs. The obtained results can be used to improve the development of OSCE in physical therapy in Ukraine