Reactions of clover plants to soil contamination with zinc salts

Вивчено вплив іонів цинку на ріст, масу та стан пігментної системи листків Trifolium prаtense L. Розвиток кореневої системи проростків більше пригнічується, ніж надземної частини. За перевищення МДК у 10 разів площа листків зменшувалася порівняно з контролем на 65–70 %. З’ясовано закономірності акумуляції та розподілу цинку в органах конюшини. При збільшенні концентрації елемента у ґрунті його концентрація в рослині зростає до певної межі, а при низьких концентраціях зростає лінійно. При концентрації цинку у ґрунті (1, 5, 10 МДК) вміст полютанта в коренях зростає в 2, 3, у надземній частині – в 1,5–2,0 раза. Изучено влияние ионов цинка на рост, массу и состояние пигментной системы листьев Trifolium prаtense L. Развитие корневой системы проростков больше подавляется, чем надземной части. При превышении МДК в 10 раз площадь листьев уменьшалась по сравнению с контролем на 65–70 %. Выяснены закономерности аккумуляции и распределения цинка в органах клевера. При увеличении концентрации элемента в почве концентрация в растении вырастает до определенного предела, а при низких концентрациях растет линейно. При концентрации цинка в почве (1, 5, 10 МДК) содержание поллютанта в корнях увеличивается в 2, 3, в надземной части – в 1,5–2 раза. It is studied the influence of zinc ions on growth, weight, and pigment system state of leaves of Trifolium pratense L. It is revealed that the root development of seedlings is suppressed more than above-ground parts. It is shown that under tenfold excess of MAC the leaves area decreased by 65–70 %in comparison with the control. It is ascertained the regularities of accumulation and distribution of zinc in the clover organs. It was found that with increasing concentration of the element in soil, its concentration in the plant grows to a certain extent, but under low concentrations it increases linearly. Thus, under the concentrations of zinc in soil (1, 5 and 10 MAC) its content in the roots increases 2–3 times  and in the above-ground parts – by 1.5–2 times.

Protective effect of sodium chloride for cultivated oat’s adaptation to the surplus of cooper sulphate

Досліджено механізм підвищення толерантності до впливу сульфату купруму шляхом попередньої адаптації до надлишкового засолення. Показано, що короткочасна (протягом доби) попередня адаптація рослин вівса до NaCl (400 мМ) знижує наступну токсичну дію CuSO4 (25 і 50 мкМ)Исследован механизм повышения толерантности к воздействию сульфата меди путем предварительной адаптации к избыточному засолению. Показано, что кратковременная (в течение суток) предварительная адаптация растений овса к NaCl (400 мМ) снижает следующее токсическое воздействие CuSO4 (25 и 50 мкМ). Mechanism of increasing tolerance to copper sulfate by way of preliminary adaptation to excessive saltiness was investigated. It is detected that short-term (twenty-four hours) influence of NaCl (400 mM) on the oat plants reduces the further toxic effects of CuSO4 (25 and 50 µM)

Сучасний стан водних ресурсів Закарпаття

Throughout their existence, humans use the water of rivers, lakes and underground sources not only for water supply but also for dumping of polluted waters and wastes into it. Significant development of urbanization, concentration of urban industrial enterprises, transport, increase in mining, expansion of drainage and irrigation reclamation, plowing of the river channels, creating a large number of landfills resulted in significant, and in some regions critical, depletion and contamination of the surface and ground waters. Because of this disastrous situation, the society is getting more and more concerned about the state of the environment. The public became increasingly interested in the state of the soil cover, air, water resources, and biotic diversity. Transcarpathian region (Zakarpattya) is situated in the heart of Europe, bordered by four Central European countries (Poland, Slovakia, Hungary and Romania) and two regions of Ukraine (Lviv and Ivano-Frankivsk regions). Transcarpathian region (Zakarpattya) is one of the richest regions of Ukraine in terms of water resources. The territory is permeated by the dense network of rivers. There are in total 9,429 rivers of 19,866 kmlength flowing in the region. Among them, the rivers Tysa, Borzhava, Latoryca, Uzh have the length of over 100 kmeach. 25 cities and urban settlements of the area are substantially provided with the centralized water intake of underground drinking water. The rural areas have virtually no centralized water supply; mainly, it is carried out due to domestic wells or water boreholes. Predicted resources of underground drinking waters in the region are equal to 1,109,300 m3/day. The use of fresh water in 2014 per capita amounted to 23,769 m3, 15% less than in 2009. The main pollutants of surface water bodies are the facilities of utility companies in the region. Analysis of studies of surface water quality in Transcarpathian region in 2014 shows that water quality meets the sanitary rules and regulations by the most of indicators of general health and specific indices. 19.0% of total water supply systems fail to meet the sanitary norms and regulations, in particular: 14.2% for the lack of sanitary protection zones; 1.9% because of unavailability of the necessary integrated treatment facilities, and 7.6% by the reason of absence of disinfecting plants. Possible ways of avoiding the depletion of water bodies are preventive water protection measures aimed at preventing or limiting pollution, water contamination and depletion; besides, it is necessary to educate people explaning them the current state and possible consequences of thoughtless water consumption.Закарпатська область розташована в центрі Європи, межує з чотирма Центральноєвропейськими країнами (Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією) та двома областями України (Львівською та Івано-Франківською). Закарпаття – один із найкраще забезпечених водними ресурсами регіонів України. Територія області перерізана густою мережею річок. Усього на території області протікає 9 429 річок, сумарна довжина яких становить 19 866 км. Із них ріки Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають довжину понад 100 км кожна. Централізованими водозаборами питних підземних вод забезпечені практично 25 міст і селищ міського типу області. У сільських населених пунктах централізоване водопостачання практично відсутнє, воно здійснюється переважно за рахунок побутових колодязів чи свердловин. Прогнозні ресурси питних підземних вод в області становлять 1,109 млн м3/добу. Використання свіжої води за 2014 рік на одного мешканця склало 23,769 м3, що на 15% менше аналогічного показника 2009 року. Основні забруднювачі поверхневих вод – об’єкти житлово-комунальних підприємств області. За більшістю показників загально-санітарного аналізу та специфічних показників якість води відповідає санітарним правилам і нормам. Із загальної кількості водопроводів 19,0% не відповідають санітарним вимогам: через відсутність зон санітарної охорони – 14,2%, через відсутність необхідного комплексу очисних споруд – 1,9%, через відсутність знезаражувальних установок – 7,6%. Можливим шляхом запобігання виснаженню водних об’єктів є профілактичні водоохоронні заходи, спрямовані на запобігання або обмеження забруднення, засмічення та виснаження вод, а також екологічна просвітницька робота серед населення. Закарпатська область розташована в центрі Європи, межує з чотирма Центральноєвропейськими країнами (Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією) та двома областями України (Львівською та Івано-Франківською). Закарпаття – один із найкраще забезпечених водними ресурсами регіонів України. Територія області перерізана густою мережею річок. Усього на території області протікає 9 429 річок, сумарна довжина яких становить 19 866 км. Із них ріки Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають довжину понад 100 км кожна. Централізованими водозаборами питних підземних вод забезпечені практично 25 міст і селищ міського типу області. У сільських населених пунктах централізоване водопостачання практично відсутнє, воно здійснюється переважно за рахунок побутових колодязів чи свердловин. Прогнозні ресурси питних підземних вод в області становлять 1,109 млн м3/добу. Використання свіжої води за 2014 рік на одного мешканця склало 23,769 м3, що на 15% менше аналогічного показника 2009 року. Основні забруднювачі поверхневих вод – об’єкти житлово-комунальних підприємств області. За більшістю показників загально-санітарного аналізу та специфічних показників якість води відповідає санітарним правилам і нормам. Із загальної кількості водопроводів 19,0% не відповідають санітарним вимогам: через відсутність зон санітарної охорони – 14,2%, через відсутність необхідного комплексу очисних споруд – 1,9%, через відсутність знезаражувальних установок – 7,6%. Можливим шляхом запобігання виснаженню водних об’єктів є профілактичні водоохоронні заходи, спрямовані на запобігання або обмеження забруднення, засмічення та виснаження вод, а також екологічна просвітницька робота серед населення.

Можливі екологічно обґрунтовані шляхи збереження та розвитку Українських Карпат

Ukraine has transformed into one of the most environmentally dangerous countries in the world due to the high concentration of industrial production and agriculture and predatory use of natural resources. The current ecological situation in Ukraine is characterized by a deep ecological crisis, which is caused by the laws of operation of the command economy of the former USSR. The majority of the environmental and social indicators of Ukraine are among the worst in Europe. The Carpathian Mountains are among the most significant and interesting landscapes in Europe from the geological and geomorphological, scenic and biological perspectives. The giant arc of the Carpathians begins in southern Romania and passes through Ukraine, Slovakia, Poland, the Czech Republic and Hungary to Austria, crosses all Eastern and Central Europe. A third of the forest reserves of Ukraine are located in the Ukrainian Carpathians, at 53.5% the percentage of forest cover of the area is among the highest in the country. About 50% of the gene pool of Ukraine’s plants, many species of trees and medicinal plants grows there. The geographical location and large area of the rich natural heritage of the Carpathians have multifaceted importance for the conservation of biological, phytocoenotic and landscape diversity and maintaining the ecological balance in the central part of our continent. As with the Alps mountain range, this is an important ecological corridor between Western, Central and Eastern Europe, which promotes the migration of species and their spread into lowland landscapes. In order to preserve biodiversity an inventory of virgin forest ecosystems should be made and strict measures for their protection should be enforced. It is necessary to continue the practice of establishing bilateral areas in cross-border protected areas in order to combine efforts to solve pressing environmental challenges. Conservation of the Carpathians Biodiversity is an urgent problem. Structural changes in the economy of the region are expected to strengthen the recreational value of the Ukrainian Carpathians for the public not only in our country but also in Central and Eastern Europe, reducing the technogenic loading. International cooperation of all countries of the Carpathian region is imperative. The development of tourism in the Carpathians is highly promising, but this should be civilized tourism, taking into account the environmental sustainability of the recreational areas and protected areas. В Українських Карпатах зосереджена третина лісових запасів України, лісистість цієї території – одна з найвищих у країні (53,5%). Тут росте близько половини генофонду рослин України, багато цінних видів дерев і лікарських рослин. Протягом останніх десятиліть Карпати зазнають дедалі більших втрат, спричинених людською діяльністю. Карпатські ліси опинилися перед загрозою зникнення не тільки через лісорозробки та надмірне випасання худоби на більшості полонин, а й від хімічного забруднення, кислотних дощів (які йдуть і зі сходу, й із заходу), від діяльності великих промислових центрів. Із метою збереження біологічного, фітоценотичного різноманіття та унікальних природних ландшафтів рекреаційного призначення в Карпатах організовано широку мережу заповідних територій різного призначення. Створено 19 національних природних парків, 5 біосферних резерватів і понад 400 менших за площею лісових резерватів і пам’яток природи. Охоронним режимом охоплено 10–14% території Карпат. Збереження біорізноманіття Карпат – нагальна проблема. Структурні зміни економіки регіону мають передбачити посилення рекреаційного значення Українських Карпат для населення не тільки України, а й Центральної та Східної Європи, зменшення техногенного навантаження. Надзвичайно важливе при цьому міжнародне співробітництво всіх країн Карпатського регіону. В Українських Карпатах зосереджена третина лісових запасів України, лісистість цієї території – одна з найвищих у країні (53,5%). Тут росте близько половини генофонду рослин України, багато цінних видів дерев і лікарських рослин. Протягом останніх десятиліть Карпати зазнають дедалі більших втрат, спричинених людською діяльністю. Карпатські ліси опинилися перед загрозою зникнення не тільки через лісорозробки та надмірне випасання худоби на більшості полонин, а й від хімічного забруднення, кислотних дощів (які йдуть і зі сходу, й із заходу), від діяльності великих промислових центрів. Із метою збереження біологічного, фітоценотичного різноманіття та унікальних природних ландшафтів рекреаційного призначення в Карпатах організовано широку мережу заповідних територій різного призначення. Створено 19 національних природних парків, 5 біосферних резерватів і понад 400 менших за площею лісових резерватів і пам’яток природи. Охоронним режимом охоплено 10–14% території Карпат. Збереження біорізноманіття Карпат – нагальна проблема. Структурні зміни економіки регіону мають передбачити посилення рекреаційного значення Українських Карпат для населення не тільки України, а й Центральної та Східної Європи, зменшення техногенного навантаження. Надзвичайно важливе при цьому міжнародне співробітництво всіх країн Карпатського регіону.