СВЕРХНОРМАТИВНЫЕ СБРОСЫ ЗАГРЯЗНЯЮЩИХ ВЕЩЕСТВ: ПРОБЛЕМЫ МЕТОДИКИ УСТАНОВЛЕНИЯ ПРИЧИНЕННОГО УЩЕРБА

The article deals with environmental law peculiarities with excess discharges of pollutants (EDP) within the system of the state regulation of water use. It presents the basic theoretical provisions for a comprehensive methods of a forensic engineer, environmental and economic examination of damages incurred by the state as the result of excess discharges ofpollutants into water bodies. This methods solves the following tasks: confirms the facts of EDP registered by the bodies of Ukrainian State Environmental Inspection (USEI) and determines the properties of these EDPs; confirms the initial data collected by USEI to calculate damages; confirms and/or determines the amount of damages. The first task has a priority and is solved by inspecting: the conditions with regard to which the calculation of damages has been carried out; the fact whether the technical object of discharge meets hydraulic requirements; the study of the event and temporal structure of the period when the violation took place, identification of elementary events on the control of return water, control such episodes; determining the characteristics of control events; depiction of the EDP structure with a matrix model.Розглянуто еколого-правові особливості, місце й значення наднормативних скидань забруднюючих речовин у системі державного регулювання водокористування. Викладено основні теоретичні положення комплексної методики судової інженерно-екологічної та економічної експертизи збитків, заподіяних державі наднормативними скиданнями забруднюючих речовин у водні об’єкти

Правові особливості спільного регулювання скидання забруднювальних речовин

Досліджено еколого-правовий підінститут регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) з точкових техногенних джерел у поверхневі води України і його головний інструмент – басейновий принцип розрахунку нормативів гранично допустимих скидів (БПРГДС). Метою статті є виявлення законодавчих можливостей чинного українського РСЗР для його використання у планах управління річковими басейнами (ПУРБ), оцінка правових наслідків такого використання. Актуальність дослідження визначається документами державної екологічної політики, стратегіями екологічної безпеки та повоєнного відновлення України. БПРГДС досліджується методами еколого-правового аналізу. Доведено, що головною правовою особливістю БПРГДС, який біля півстоліття залишається незмінним, є спільне спеціальне водокористування (ССВ) в частині скидання ЗР в межах розрахункової ділянки суб’єктами господарювання. У сучасному водному законодавстві категорії ССВ не визначено. Виявлено поняттєву колізію між об’єктом та методом регулювання, яка усувається шляхом зміни визначення «басейновий» у назві БПРГДС на «каскадний» – КПРГДС. З екологічного боку використання БПРГДС як правового інструменту засновано на припущенні про можливість поділення асиміляційної спроможності (АС) усього розрахункового басейну між спільнотою водокористувачів. Зазначено, що АС має неподільну природу, яка створює екологічну перепону для застосування БПРГДС. Крім того, забороною для басейнового використання АС є еколого-правова вимога територіальної єдиності нормативних обмежень концентрацій ЗР у поверхневих водах держави. З правового боку БПРГДС ґрунтується на т. зв. «праві на квоту АС», якого у чинному законодавстві не існує. Визначено, що категорія ССВ є законодавчим рудиментом, а її використання задля реалізації БПРГДС залишає відкритими можливості для погіршення якості води. Зроблено висновок, що БПРГДС не може використовуватися як правовий інструмент у складі українських ПУРБ в умовах гармонізації із законодавством ЄС