Highly efficient broadband conversion of light polarization by composite retarders

Driving on an analogy with the technique of composite pulses in quantum physics, we propose highly efficient broadband polarization converters composed of sequences of ordinary retarders rotated at specific angles with respect to their fast-polarization axes.Comment: 5 pages, 3 figures; check JOSA A 201

Економічне обґрунтування віків головних рубок деревостанів

One of the most important economic problems in forestry is the definition of the ages of the principal felling of forests on the basis of established rotation stand ages. The main disadvantages of exploitability ages of stands of forestry species acting in the country under silvicultural and economic criteria are considered. In order to eliminate forestry inventory deficiencies in the established exploitability ages and in the optimal ages of felling in the forests of Ukraine on replacing the current ages of maturation, a new draft of rotation ages of stands has been developed. When establishing the rotation ages of stands and the age of felling, complex use of quantitative and cost (monetary) indicators is necessary; this will allow determining objectively the forestry and economic efficiency of forest exploitation. Therefore, there is a need for a monetary valuation of wood stocks at the principal felling and a comparison of the cost of existing and project rotation ages of stands. The method of economic estimation of forest stands stock by rotation ages is given. The indicators of total stands volume and their distribution according to the size-quality categories at a certain rotation age are determined. The area was calculated and an economic assessment of stand volumes of the Scots pine and Pedunculate oak forests for the design and operational rotation ages for the period of 2010‑2040 was made, on the example of the forest enterprises of Chernihiv and Kharkiv Regional Departments of Forestry and Hunting. According to the economic evaluation indicators, the existing and design rotation ages of the pine and oak stands were compared. There is a temporary decrease in the area and cost of stocks in exploited forests of pine and oak stands (Chernihiv Region). However, over time, from 2030-2040 the situation is stabilizing with the tendency to increase these indicators. In the protective, recreational and nature protection forests (Kharkiv Region) the cost indicators of stocks of pine and oak forests are constantly increasing. The expediency of application of project exploitability ages for the main tree species by forest categories in different natural zones (Polissya, Forest-steppe and Steppe) has been proved.Розглянуто основні недоліки діючих у країні віків стиглості деревостанів лісових порід за лісівничими та економічними критеріями. Проведено порівняння діючих та проектних віків стиглості деревостанів основних лісотвірних порід за природними зонами та категоріями лісів. Для встановлення віків стиглості деревостанів та відповідно віків головних рубок необхідне комплексне використання кількісних і вартісних (грошових) показників. Наведено методику економічної оцінки запасів деревостанів за віками стиглості. Визначено показники загальних запасів деревостанів та їх розподілу за розмірно-якісними категоріями деревини в конкретному віці стиглості. Розраховано площі та проведено грошову оцінку запасів деревини сосни звичайної і дуба звичайного за проектними та діючими віками стиглості на період 2010-2040 рр. на прикладі лісогосподарських підприємств Чернігівського та Харківського ОУЛМГ. Здійснено порівняння вартісних показників запасів деревостанів сосни та дуба у віці стиглості. Встановлено, що підвищення віків стиглості та віків рубок призводить до тимчасового зменшення площі стиглих деревостанів та вартості запасів деревини. Проте з часом спостерігається їх збільшення. Доведено доцільність застосування проектних віків стиглості для зазначених головних деревних порід за категоріями лісів і природними зонами (Полісся, Лісостеп та Степ) в розглянутих регіонах

Методичні підходи до визначення модельних підприємств лісового господарства

The forestry enterprise is affected by both socio-economic and natural and climatic factors. At present, current issues for forest enterprises in Ukraine are to determine the normative (optimal) organizational and economic parameters of their activities by region and bring them in line with the real economic conditions of functioning. The methodical approach to identification of model forestry enterprises (leaders) by regions is considered in the paper. The authors have substantiated the necessity to allocate enterprise leaders in the forestry sector who can become exemplary for the industry, and will contribute to the growth of their investment attractiveness and competitiveness. The proposed methodology is based on the scenario approach in the methodology of economic activities management of enterprises in the industry and uses methods of economic comparative analysis. Model forest enterprises are the most efficiently working ones in the relevant natural zones whose parameters are the base for theoretical models with forest management optimization systems. Model enterprises are determined by groups of criteria, which reflect the impact of the most significant factors of economic, forestry and ecological, socio-economic components of their activities. It should be noted that the main goal of transformations in the forest industry is balanced development of the forest sector of the economy, which combines forest-ecological, economic and social components. Forecasting of activity parameters of forest enterprises by regions performed according to reliable multi-factor models with six groups of the most important impact factors. The proposed six groups of indicators provide generalized information on the organizational and production structure of forest enterprises, volumes of resources and their use, the competitiveness of forest products, and the effectiveness of enterprises by socio-economic criteria. Comparison of performance indicators of model enterprises with other enterprises can determine the normative parameters of forest management by the region. The developed methodical tools have been tested at forest enterprises of four regions of Ukraine such as Vinnitsa, Sumy, Kharkiv and Chernihiv.Підприємства лісового господарства зазнають впливу не лише соціально-економічних, а й природно-кліматичних чинників. На сьогодні актуальним питанням для підприємств лісової галузі України є визначення нормативних (оптимальних) організаційно-економічних параметрів їх діяльності за регіонами та їх уповільнення до реальних економічних умов функціонування. Розглянуто методичний підхід до визначення за регіонами модельних лісогосподарських підприємств (лідерів). Запропонована методика спирається на сценарний підхід у методології управління господарською діяльністю підприємств галузі та використовує методи міжгосподарського порівняльного аналізу. Прогнозування параметрів діяльності лісогосподарських підприємств за регіонами здійснюється за достовірними багатофакторними моделями з шістьма групами найвагоміших факторів впливу. Запропоновані оптимальні багатофакторні моделі організаційно-економічної діяльності лісогосподарських підприємств містять такі параметри: ресурсно-виробничого потенціалу (потужності), еколого-економічної (лісівничо-екологічної та економічної складових) та соціально-економічної ефективності (соціальної значущості для власних працівників та економіки регіону) за шістьма групами критеріїв. Запропонований методичний підхід апробовано на лісогосподарських підприємствах чотирьох областей України (Вінницької, Сумської, Харківської та Чернігівської)

СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ЛЕСОУПРАВЛЕНИЯ В УКРАИНЕ

The state policy in forest management, reforestation and forest conservation is formed mainly depending on the dynamics of socio-political and economic relations in a country, the degree of forest relations reforming and forestry activity compliance with scientifically grounded principles of sustainable forest management. The paper considers basic directions of forest relationships improvement and forest management system reforming in Ukraine. The forestry sector is needed to be reformed using European models of forest management on the basis of national experience and traditions of forest management in the country. The reformation must rely on the system of science-based recommendations. Improving forest relations and the system of forest management in Ukraine requires appropriate scientific and methodological grounds. The conceptual approaches to reforming the socio-economic system of the country as a whole should be considered methodologically in determining the tendency of forest management and forest relations. Therefore, the forest sector cannot be described as self-regulating closed departmental structure, excluding the impact of socioeconomic factors in Ukraine. In accordance with these principles and European forestry practices, the areas of improvement of forest relations and the system of forest management in modern conditions have been identified. The problem of improving the state policy on forest management, reforestation, and forest conservation covers a wide range of legal, economic, organizational, financial, and environmental issues and requires a comprehensive solution. Forestry sector development strategy has to be flexible; it should be periodically reviewed and adapted to changes in legal, social, economic and environmental conditions of the state taking into account the advanced world trends. A gradual transition of Ukrainian forest sector to European norms of forest management requires a series of measures on adjusting forest policy, improving state forest management, strategic planning and financing of forestry activity.Державна політика у сфері лісокористування, лісовідновлення та збереження лісів формується переважно залежно від динаміки розвитку суспільно-політичних і економічних відносин в країні, ступеня реформування безпосередньо лісових відносин та відповідності лісогосподарської діяльності науково-обґрунтованим засадам сталого управління лісами. Розглянуто і визначено основні напрями удосконалення лісових відносин та реформування системи управління лісовим господарством України. При реформуванні лісової галузі необхідно використовувати європейські моделі лісоуправління з урахуванням вітчизняного досвіду і традицій ведення лісового господарства в країні та опиратися на систему науково-обґрунтованих рекомендацій. Дослідження щодо удосконалення лісоуправління були спрямовані на вивчення сучасного стану лісів України, удосконалення системи державного управління лісовим господарством України, удосконалення механізму фінансування лісового господарства, розроблення Національної лісової політики України. При удосконаленні лісоуправління враховуються особливості лісів та лісового господарства України порівняно з іншими європейськими країнами, а саме: відносно низький середній рівень лісистості території країни; розташування лісів у різних природних зонах (Полісся, Лісостеп, Степ, Українські Карпати та гірський Крим); обмежене експлуатаційне значення лісів; радіоактивне забруднення значної площі лісів тощо. Реформування системи управління лісового господарства України потребує внесення істотних змін та доповнень до чинного законодавства, відповідного удосконалення нормативно-правової бази лісової галузі, створення нових інституцій на центральному і територіальному рівнях та оптимізації організаційно-виробничої структури лісогосподарських підприємств. Удосконалення лісових відносин та системи управління лісовим господарством в Україні потребує відповідного науково-методичного обґрунтування. Методологічно при визначенні напрямів розвитку лісових відносин та лісоуправління слід враховувати концептуальні підходи щодо реформування соціально-економічної системи країни загалом. Виходячи з цього, лісову галузь не можна розглядати як здатну до саморегуляції замкнену відомчу структуру, без урахування впливу соціально-економічних факторів в Україні. Відповідно до цих принципів та з урахуванням європейського лісівничого досвіду визначено напрями удосконалення лісових відносин та системи лісоуправління в сучасних умовах. Проблема вдосконалення державної політики у сфері лісокористування, лісовідновлення та збереження лісів охоплює широке коло правових, економічних, організаційних, фінансових, природоохоронних питань та потребує системного вирішення. Стратегія розвитку лісової галузі має бути гнучкою, її потрібно час від часу переглядати, адаптуючи до зміни нормативно-правових, соціально-економічних та екологічних умов держави і враховуючи прогресивні світові тенденції розвитку. Поступовий перехід лісової галузі України на європейські стандарти ведення лісового господарства потребує проведення низки заходів з коригування лісової політики держави, удосконалення державного управління лісами, перспективного планування та фінансування лісогосподарської діяльності.Государственная политика в сфере лесного хозяйства формируется главным образом в зависимости от динамики развития общественно-политических и экономических отношений в стране, степени реформирования непосредственно лесных отношений и соответствия лесохозяйственной деятельности научно-обоснованным принципам устойчивого управления лесами. Рассмотрены и определены основные направления совершенствования лесных отношений и реформирования системы управления лесным хозяйством Украины. При реформировании лесной отрасли необходимо использовать европейские модели лесоуправления с учетом отечественного опыта и традиций ведения лесного хозяйства в стране и опираться на систему научно-обоснованных рекомендаций. Исследования по совершенствованию лесоуправления были направлены на изучение современного состояния лесов Украины, совершенствование системы государственного управления лесным хозяйством Украины, совершенствование механизма финансирования лесного хозяйства, разработку Национальной лесной политики Украины. При совершенствовании лесоуправления учитываются особенности лесов и лесного хозяйства Украины в сравнении с другими европейскими странами, а именно: относительно низкий средний уровень лесистости территории страны; размещение лесов в разных природных зонах (Полесье, Лесостепь, Степь, Украинские Карпаты и горный Крым); ограниченное эксплуатационное значение лесов; радиоактивное загрязнение значительной площади лесов страны и др. Реформирование системы управления лесным хозяйством Украины требует существенных изменений и дополнений в действующее законодательство, соответствующего совершенствования нормативно-правовой базы лесной отрасли, создание новых институций на центральном и территориальном уровнях, оптимизации организационно-производственной структуры лесохозяйственных предприятий. Научное обоснование стратегии развития отрасли лесного хозяйства в условиях реформирования экономики и социально-экономических отношений в стране позволит решить вопросы развития лесных отношений в перспективе и соответственно отразится в лесной политике Украины. Данный этап реформирования необходимо рассматривать как период, связанный с совершенствованием системы государственного управления и формированием соответствующей нормативно-правовой базы для обеспечения преобразований в лесном хозяйстве. Направления реформирования отрасли должны соответствовать современным реалиям и тенденциям развития общества, экономики страны и непосредственно лесного хозяйства. Совершенствование лесных отношений и системы управления лесного хозяйства Украины требует соответствующего научно-методического обоснования. Методологически при определении направлений развития лесных отношений и лесоуправления необходимо учитывать общие подходы реформирования социально-экономической системы страны в целом. Исходя из этого, лесную отрасль нельзя рассматривать как замкнутую ведомственную структуру, способную к саморегуляции, без учета влияния внешних социально-экономических факторов. Именно на таких принципах и с учетом европейского опыта преобразований рассмотрены направления совершенствования управленческого и организационно-экономического механизма в лесном хозяйстве в современных условиях и перспективе. Проблема совершенствования государственной политики в сфере лесопользования, воспроизводства и охраны лесов охватывает широкий круг правовых, экономических, организационных, финансовых, природоохранных вопросов и требует системного решения. Стратегия развития лесной отрасли должна быть гибкой, ее необходимо периодически пересматривать, адаптируя к изменениям нормативно-правовых, социально-экономических и экологических условий страны, учитывая прогрессивные мировые тенденции развития. Постепенный переход лесной отрасли Украины на европейские стандарты ведения лесного хозяйства требует проведения ряда мероприятий по корректированию лесной политики страны, совершенствованию государственного управления лесами, перспективному планированию и финансированию лесохозяйственной деятельности