Cytogenetical characteristic of the introgressive common wheat lines including and lacking the 4Sl chromosome

Abstract reference: ITMI2009_00

Genome Structure of Intro-Gressive Lines Triticum Aes-Tivum/Aegilops Sharonensis

The lines Triticum aestivum/Aegifops sharonensis were explored in regard to the presence of introgressions in the line genomes, their amount and belonging to definite homoeologic group. The results of studying of chromosome associations in M1 of PMC in the hybrids between the lines with each other and with recurrent common wheat genotype Avrora were compared with the data of the line assessmentfor the chromosomal biochemical and morphological markers. 26 lines were distinguished, between six groups with specific genome rearrangement regard to recurrent genotype

Genetic basis of awnednessin grasses

Some representatives of grasses, such as rice, barley, oats, and wheat, have long needle-like elongations of lemma – awns. Genetic mechanisms of awns development control remain poorly understood. This article give a literature review on the awnedness control in rice, barley, and wheat. Due to these species relationship and evolutionary conservatism of developmental mechanisms, it is possible to apply principle of synteny to transfer existing data on rice and barley to a wheat. Thus, it is possible to find out the mechanisms of awns development and discovery the corresponding genes in wheat, which is important and necessary task.Такі представники злаків, як рис, ячмінь, овес і пшениця, мають довгі стрільчасті видовження леми – ості. Генетичні механізми контролю розвитку цих утворень досі залишаються мало дослідженими. У статті наведено огляд літератури щодо контролю остистості в трьох представників злаків: рису, ячменю та пшениці. Спорідненість цих видів та еволюційна консервативність механізмів розвитку дозволяє застосовувати принцип синтенії для перенесення наявних даних щодо рису і ячменю на пшеницю. Таким чином, стає можливим з’ясування механізмів розвитку остей та відкриття відповідних генів у пшениці, що є важливим і необхідним завданням для спеціальної генетики пшениці

Зміна прояву ознаки воскова осуга у генераціях амфідиплоїдів підтриби Triticinae

Неочікувану зміну прояву ознаки воскова осуга спостерігали на двох штучностворених амфідиплоїдах Triticinae: Авротика та Міоза. За кілька генерацій після створення серед зелених рослин почали з’являтися блакитні та рослини із зеленим колосом на блакитному стеблі

Цитологічна стабільність та життєздатність інтрогресивних ліній з гаметоцидною хромосомою 4Sl та їх гібридів

Інтрогресивні лінії м’якої пшениці T. aestivum/Ae. sharonensis з гаметоцидною хромосомою 4S , а також без неї, вивчено щодо їх цитологічної стабільності, схожості насіння та фертильності гібридів F від схрещування цих ліній з інтрогресивними лініями іншого походження та сортами м’якої пшениці. Показано, що незважаючи на певну цитологічну нестабільність ліній та їх гібридів та знижену схожість насіння більшості ліній вони можуть бути застосовані у схрещуванні з іншими інтрогресивними лініями та сортами м’якої пшениці у якості індуктора хромосомних перебудов через формування еуплоїдних рослин з певним рівнем фертильності

Фенотипний поліморфізм за ознакою воскова осуга серед представників підтриби Triticinae

Успадкування ознаки наявність/відсутність воскової осуги на рослині досліджено із застосуванням штучних амфідиплоїдів м’якої пшениці та створених на їх основі інтрогресивних ліній, які демонструють у низці послідовних генерацій зміну прояву ознак

Генетична варіабельність інтрогресивних ліній м’якої пшениці за генами Gli

За результатами вивчення гліадинового спектра інтрогресивних ліній м’якої пшениці з чужинним генетичним матеріалом від видів Aegilops speltoide

Мікросателітний аналіз інтрогресивних ліній м'якої пшениці, стійких до борошнистої роси

The results of polymorphism analysis of microsatellite loci of resistant to powdery mildew wheat introgressive lines are presented. These lines are developed from genome substitution forms of common wheat (Aurosis, Aurodes and Aurolata) and contain in their genomes small but different amounts of alien genetic material from Aegilops species. Recurrent genotype Aurora is susceptible to powdery mildew; therefore, resistance of introgressive lines must be associated with introgression of genes for resistance to powdery mildew from the genomes of Aegilops species into the genome of common wheat Aurora. Screening of wheat introgressive lines for allele composition at microsatellite loci specific to 3D and 6D chromosomes give a possibility to identify introgressive rearrangements in the genomes of plants.У статті наведено результати вивчення поліморфізму за алелями мікросателітних локусів серед інтрогресивних ліній м’якої пшениці, стійких до борошнистої роси, які є похідними геномнозаміщених форм м’якої пшениці – амфідиплоїдів Аврозис, Авродес та Авролата, – і містять у своїх геномах невеликий, але різний обсяг чужинного генетичного матеріалу. Рекурентний генотип Аврора є чутливим до борошнистої роси, тому стійкість ліній має бути пов’язана з інтрогресією генів стійкості до борошнистої роси від геномів егілопсу до геному м’якої пшениці Аврора. Скринування досліджуваних ліній за алельним складом мікросателітних локусів, специфічних до хромосом 3D та 6D, дає можливість виявити інтрогресивні перебудови в геномах рослин

Поліморфізм природних популяцій Thinopyrum Intermedium

Large-scale polymorphism for electrophoretical spectrum components of high-molecular glutenins and some morphological characters of spike was established in five natural populations of Thinopyrum intermedium. The spectrum components were established that are characterized by different frequencies in the population studied.Виявлено значний поліморфізм п’яти природних популяцій Thinopyrum intermedium за компонентами спектра високомолекулярних глютенінів та якісними і кількісними ознаками морфології колоса. Встановлені компоненти спектра, за частотами яких різні популяції відрізняються і тому мають маркерне значення для вивчення асоціативної мінливості. За морфологічними ознаками виявлено зв’язок у появі деяких пар якісних ознак та асоціацію між виникненням якісних та кількісних ознак, що може розглядатися як наслідок адаптації рослин до абіотичних факторів довкілля