Quality of Education and Innovation-Driven Development: the New Ukrainian School Reform

Introduction. Accelerating human progress is a result of the growing role of innovations. This requires the development of an innovative person as an effective actor of their implementation and support. Primary, and secondary education is very important factor for this. The New Ukrainian School (NUS) reform that has been being implemented since 2016 shall adequately meet current challenges and trends. Problem Statement. To this end, it is very important to identify the key intra-system and contextual factors influencing the quality of school education, first of all in reading, mathematics, and natural sciences, in terms of the development of an innovative person. Purpose. The purpose of this research is to determine the endogenous (internal) and exogenous (external) factors that effectively influence the educational quality, in order to optimize the NUS implementation in the present-day conditions. Materials and Methods. Multifactor system analysis (in particular statistical, correlation, and comparative techniques) of big global databases on human development, international assessment of the quality of primary and basic secondary education, development of world research and university spheres and features of the NUS implementation in Ukraine. Results. The probable global connections between the quality of school education and the factors of internal educational and external contextual impact on the educational quality have been identified. Among the considered nine factors effecting the quality of student education in reading, mathematics, and science, the most influential (resonant) and stable are the endogenous ones, namely, the mean years of schooling, and the share of R&D expenditure in GDP, with the latter having a greater impact. The recommendations for improving the efficiency of the NUS have been given. Conclusions. The effectiveness of school education reform, in particular, NUS, may be raised by taking into account the deterministic effect of endogenous and exogenous factors on the quality of education.Вступ. Прискорення прогресу людства зумовлене зростанням ролі інновацій, що потребує формування ефективногосуб’єкта їх здійснення та підтримки — інноваційної людини, за формування якої відповідальна сфера освіти, особливо початкова та середня освітні ланки. Реформа «Нова українська школа» (НУШ), яка впроваджується з 2016 р., має адекватно спрямовуватися з огляду на сучасні виклики й тенденції. Проблематика. Важливою в цьому контексті є ідентифікація ключових внутрішньосистемних і контекстуальних факторів впливу на якість шкільної освіти, насамперед з читання, математики, природничих наук, задля розвиткуінноваційної людини. Мета. З’ясування ендогенних та екзогенних чинників ефективного впливу на освітню якість для оптимізації реалізації НУШ у сучасних умовах. Матеріали й методи. Використано багатофакторний системний аналіз, зокрема статистичний, кореляційний, порівняльний, метод великих баз нових глобальних даних щодо людського розвитку, міжнародного оцінювання якості початкової і базової середньої освіти, розвитку світової наукової й університетської сфер та особливостей впровадження НУШ в Україні. Результати. З’ясовано глобальні вірогідні зв’язки між якістю шкільної освіти та факторами внутрішньо-освітянського та зовнішньо-контекстуального впливу на якість освіти. З-поміж розглянутих дев’яти чинників якості освіти школярів з читання, математики і природничих наук, особливо впливовими (резонансними) і стійкими виявилисяендогенна фактична тривалість освіти та екзогенна частка ВВП, що спрямовується на наукову сферу. При цьому впливовість зазначеної частки ВВП більша, ніж тривалості освіти. Обґрунтовано рекомендації щодо підвищення ефективності НУШ. Висновки. Підвищити результативність реформування шкільної освіти, зокрема на засадах НУШ, можна шляхом урахування детерміністичної дії на якість освіти низки ендо- і екзогенних факторів впливу

Synthesis of macrocyclic receptors with intrinsic fluorescence featuring quinizarin moieties

An unprecedented class of macrocycles with intrinsic fluorescence consisting of phenolic trimers and quinizarin is developed. Though they are lacking strong hydrogen bonds as observed in calixarenes, the two examples introduced here each adopt a vase-like conformation with all four aromatic units pointing in one direction (syn orientation). This “cone” conformation has been confirmed by NMR spectroscopy, molecular modeling, and X-ray crystallography. The laminar, electron-rich fluorophore as part of the macrocycle allows additional contacts to enclosed guest molecules