Hypocobaltosis and hypocuprosis in pregnant mares in the western biogeochemical zone of Ukraine (distribution, diagnosis)

The article presents theoretical and experimental substantiation of relationship between the content of trace elements in the soil, water, feed and blood of mare with hypocobaltosis and hypocuprosis in biogeochemical province of Transcarpathia. The total content of Zn in soils is 50.96 mg/kg, Cu – 16.32, Co – 7.14, and Mn – 493.97 mg/kg. It was established decrease in the concentration of mobile forms of Cu and Co (0.01mg /kg), Cr (1.93), Pb (1.66), Ni (0.67), Zn (1.42). Also, in water from artesian wells of research farm it was established decreased content of Co (by 3.3 times), Cu (111), Zn (1.19), Mn (1.31), Cd (5.0 times) and on the contrary increased content of Pl by 5.6, Ni – 3.3 and Fe – 43.5 times. Providing of mares by Co is 54.7%, Cu – 88.5, Zn – 83.3, Fe – 88.4, Mn by 29%. The negative effect of Cobalt and Copper deficiency on erythrocytopoesis is shown. In particular, the number of erythrocytes, hemoglobin level, hematocrit value, and hemoglobin content in the erythrocyte indicate a development of alimentary anemia in pregnant mares. The established low level of Co and Cu that indicates the development of polymicroelementosis in mares. The Cobalt content in blood of non-pregnant mares was on the lower physiological limit and on average it was 0.48 ± 0.02 μmol/l. In the mares, at 7 month of pregnancy, the Cobalt content was lower (P < 0.01) than that of non-pegnant. In the 9–11 months of pregnancy, its level was on average 0.19 ± 0.02 μmol/l, which is lower by 2.5 and 1.9 times than in non-pregnant mares (P < 0.001) and at 4 months of pregnancy (P < 0.05). The Copper content in blood of mares at 9–11 months of pregnancy was lowest and the average was 2.09 ± 0.07 μmol/l (1.98–2.27), which is lower on 46.8 and 22.6% (P < 0.001) compared to non-pregnant and mares at 4 month of pregnancy. Hypocopperemia was established in 100% of studied mares. In non-pregnant mares, the Copper content was on average 3.93 ± 0.14 μmol/l. Taking into account the role of these microelements in metabolic transformations, changes in the composition of blood and the development of metabolism disorders in the organism of mares during the period of pregnancy can be explained

Effectiveness of phytobiotic for prophylactic non-contagious gastrointestinal diseases in suckling piglets

The article presents the results of prophylactic effectiveness phytobiotic feed additive XTRACT™ 6930 for non-contagious diseases of the gastrointestinal tract in the composition of the basic diet of suckling pigs on modern pig farm. Diseases of the gastrointestinal tract make up from 40 to 60% of internal pathology in pigs. Used phytobiotic XTRACT™ 6930 with preventive measures, which had positive influence on oxygen-transport function of blood, hemoglobin synthesis and erythrocytopoesis in animals, as indicated by the number of erythrocytes, MCH and hematocrit in blood of suckling piglets from experimental group. Feeding of XTRACT™ 6930 had also positive influence on leukopoesis, as indicated by increased leukocyte rate in blood of suckling piglets from experimental group within physiological fluctuations. Increase of leukocyte rate can be caused by stimulation of non-specific resistance in piglets, which plays main role in defence of animals during early ontogenesis. As it is known, stabilization of phagocytic activity of leukocytes occurs during first months of age, when the body of pigs is able to synthesize most humoral factors of protection. Application of suckling piglets feed additive XTRACT™ 6930 for 18 days resulted in a positive impact on metabolism: increased levels of total protein, albumin, glucose serum; reduced levels of urea, phosphorus; reduced the activity of ALT, AST, ALP and GGT within physiological fluctuations. The use of phytobiotic feed additive XTRACT™ 6930 in experimental group of piglets increased the survival of piglets from experimental group in sucking period compared with control group of animals by reducing the percentage of morbidity and mortality from non-contagious diseases of the gastrointestinal tract. Consequently, it was established that the use XTRACT™ 6930 has positive effect on biochemical blood parameters of piglets, decreases their morbidity and mortality before weaning

Клінічна синдроматика курей-несучок кросу «Ломан Браун» в умовах господарства

У статті наведені результати моніторингу здоров’я курей-несучок віком 166, 300 і 530 днів. Здійснено аналіз загальної синдроматики стада та збір інформації щодо кількості поголів’я птиці, кросу, утримання, продуктивності, захворюваності та відходу. При клінічному обстеженні курей-несучок встановлено у 83% середню вгодованість, у 71,3% – пір’яний покрив гладенький і добре прилягає до тіла, у 12,3% курей-несучок – слабкість кістяка, переломи кісток кінцівок, крил, потовщення і деформації суглобів. У результаті досліджень встановили зміни морфологічних показників крові курей-несучок. Вміст гемоглобіну у крові був нижчим у 13,3% курей-несучок віком 300 днів і у 26,7% 530 днів, що може вказувати на розвиток дефіцитних анемій. У 37,8% курей-несучок всіх вікових груп встановили еритроцитопенію. Збільшення гематокритної величини відмічали у 41,1% досліджуваних курей-несучок. При підрахунку лейкограмми виявлено у 8,9% еозинопенію, у 7,8 – лімфоцитоз та у 4,4 – збільшення сегментоядерних гранулоцитів. Гіперпротеїнемію встановили у 53,3% і 66,7% курей-несучок віком 300 і 530 днів відповідно, що, очевидно, вказує на порушення функціонального стану печінки. У 88,9% досліджуваних курей-несучок всіх вікових груп виявили гіпокальціємію та у 60% – гіпофосфатемію, що свідчить про порушення мінерального обміну. Підвищення активності ЛФ встановлено у 100% курей-несучок віком 166, 300 і 530 днів, що є адаптивною реакцією організму птиці під час яйцеутворення та відкладання яєць. Гіперензимемію АлАТ та АсАТ виявлено відповідно у 53,3% і 100% курей-несучок віком 166 днів, у 66,7 і 100–300, у 80 і 100 – 530. З віком встановлена тенденція збільшення кількості курей-несучок із зниженням концентрації сечовини в крові (166 днів – 13,3%; 300 – 23,3; 530 – 36,7), що свідчить про порушення сечоутворювальної функції печінки. Гіперурикемія, виявлена у 26,7%, 16,7 та 10 курей-несучок віком 166, 300 і 530 днів, відповідно, вказує на порушення протеїнового обміну. Моніторинг здоров´я курей-несучок дав можливість отримати дані про клінічний стан організму і провести об’єктивну оцінку птиці різного вікового періоду. Вказані зміни лабораторного дослідження метаболічного профілю крові свідчать про порушення протеїнового та мінерального обмінів.The results of the monitoring of health of laying hens in the age of 166, 300 and 530 days are presented in the article. The analysis of the general syndromatic of herd and the collection of information on the number of bird, cross, retention, productivity, morbidity and mortality has been carried out. It is found by the clinical examination of the laying hens that in 83% the average fatness, in 71.3% of the feathers are silken and well adhering to the body, in 12.3% of the laying hens has the weakness of the skeleton, fractures of the limbs, wings, thickening and deformation of the joints. As a result of the research, changes in morphological indices of blood of laying hens were installed. The hemoglobin content in the blood was lower in 13.3% of laying hens at the age of 300 days and in 26.7% at 530 days, which may indicate the development of scarce anemia. Eritocytopenia was established in 37.8% of the laying hens of all age groups. An increase in the hematocrit value was noted in 41.1% of the studied laying hens. While calculating leukogram, eosinopenia was detected in 8.9%, lymphocytosis was detected in 7.8% and increase of segmental granulocytes was detected in 4.4%. Hyperproteinemia was detected in 53.3% and 66.7% of laying hens at the age of 300 and 530 days respectively, which clearly indicates a violation of the functional state of the liver. In 88.9% of studied hens of all age groups, hypocalcemia was detected and hypophosphataemia was detected in 60 %, indicating a violation of mineral metabolism. The increase in LF activity was observed in 100% of laying hens at age 166, 300 and 530 days, which is an adaptive reaction of the poultry organism during egg formation and egg laying. Hyperfermentemia of AlT and AST was detected respectively in 53.3% and 100% of laying hens at age 166 days, in 66.7% and 100% – 300, in 80% and 100% – 530. A tendency has been established according to age that the number of laying hens encreased with a decrease in urea concentration in the blood (166 days – 13.3%; 300 – 23.3%; 530 – 36.7%), indicating a violation of the urine-forming function of the liver. Hyperuricaemia was detected in 26.7%, 16.7% and 10% laying hens in the age of 166, 300 and 530 days, respectively, indicating a violation of protein metabolism. Monitoring of the hens' health has made it possible to obtain data on the clinical condition of the organism and to conduct an objective assessment of poultry of different age period. The indicated changes of the laboratory study of the metabolic profile of the blood indicate a violation of protein and mineral metabolism

ВПЛИВ ПРОБІОТИКА ТА ФІТОБІОТИКА НА КИШКОВИЙ МІКРОБІОЦЕНОЗ ВІДЛУЧЕНИХ ПОРОСЯТ ЗА НЕСПЕЦИФІЧНОГО ГАСТРОЕНТЕРИТУ

The article presents results of probiotic TOYOCERIN 109 and phytobiotic EXTRACT™ 6930 influence as part of the basic diet of weaned piglets with nonspecific gastroenteritis in combination with antibiotic (10% enrofloxacin hydrochloride solution) on intestinal microbiocenosis in modern pig farm.Using of probiotic and phytobiotic in combination with antibiotic contributed to disappearance of the major clinical symptoms in pigs of third and fourth experimental groups in 3 days after treatment, whereas in piglets of second experimental group in 5 day .As a result of microbiological studies of weaned piglets feces with nonspecific gastroenteritis we found a change of intestinal microflora.The use of probiotic TOYOCERIN 109 and phytobiotic EXTRACT™ 6930 in combination with antibiotics (10% enrofloxacin hydrochloride solution) for weaned piglets for 5 days helped reduce the number of pathogenic microflora to the level of healthy piglets.Also established a positive effect of probiotic and phytobiotic in combination with antibiotic in normal microflora of gastrointestinal tract, as indicated by normalization of number of the genus Bifidobacterium and Lactobacillus representatives. В статье представлены результаты влияния пробиотика ТОЙОЦЕРИН 109 и фитобиотика ЭКСТРАКТ™ 6930 в составе основного рациона  поросят–отъемышей больных неспецифическим гастроэнтеритом в сочетании с антибиотиком (10% раствор энрофлоксацина гидрохлорида) на кишечный микробиоценоз в условиях современного свинокомплекса.При применении пробиотика и фитобиотика в сочетании с антибиотиком основные клинические симптомы заболевания у поросят третьей и четвертой опытных групп исчезали через 3 суток после лечения, тогда как у поросят 2 опытной группы – на 5 сутки .В результате проведенных микробиологических исследований фекалий поросят–отъемышей больных неспецифическим гастроэнтеритом установлено изменение состава микрофлоры кишечника.Применение пробиотика ТОЙОЦЕРИН 109 и фитобиотика ЭКСТРАКТ™ 6930 в сочетании с антибиотиком (10% раствор энрофлоксацина гидрохлорида) поросятам–отъемышам в течение 5 суток способствовало уменьшению количества условно–патогенной микрофлоры до уровня показателей клинически здоровых поросят.Также установлено положительное влияние пробиотика и фитобиотика в сочетании с антибиотиком на молочнокислую микрофлору желудочно–кишечного тракта, на что указывает нормализация количества представителей родов Bifidobacterium и Lactobacillus. У статті представлені результати впливу пробіотика ТОЙОЦЕРІН 109 та фітобіотика ЕКСТРАКТ™ 6930 в складі основного раціону відлучених поросят хворих неспецифічним гастроентеритом у поєднанні з антибіотиком (10% розчин енрофлоксацину гідрохлориду) на кишковий мікробіоценоз в умовах сучасного свинокомплексу.При застосуванні пробіотика та фітобіотика у поєднанні з антибіотиком основні клінічні симптоми захворювання у поросят третьої та четвертої дослідних груп зникали через 3 доби після лікування, тоді як у поросят 2 дослідної групи – на 5 добу.В результаті проведених мікробіологічних досліджень фекалій відлучених поросят хворих неспецифічним гастроентеритом встановлено зміни складу мікрофлори кишечнику.Застосування пробіотика ТОЙОЦЕРІН 109 та фітобіотика ЕКСТРАКТ™ 6930 у поєднанні з антибіотиком (10% розчин енрофлоксацину гідрохлориду) відлученим поросятам протягом 5 діб сприяло зменшенню кількості умовно–патогенної мікрофлори до рівня показників клінічно здорових поросят.Встановлено позитивний вплив пробіотика та фітобіотика у поєднанні з антибіотиком на молочнокислу мікрофлору шлунково–кишкового тракту, на що вказує нормалізація кількості представників родів Bifidobacterium та Lactobacillus.

Терапевтична ефективність пробіотика та фітобіотика за гастроентериту відлучених поросят

Нераціональне використання хімічно синтезованих антибактеріальних препаратів, в тому числі кормових антибіотиків призводить до порушення мікробних екосистем травного каналу та появи у патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів стійкості до них. Тому в останні роки широке розповсюдження отримало використання безпечних для організму тварин та екологічно чистих пробіотиків та фітобіотиків. Їх дія спрямована на нормалізацію метаболічних процесів в організмі та мобілізацію захисних факторів імунної системи, що ефективною альтернативою традиційним методам профілактики і лікування хвороб шлунково-кишкового каналу. У статті наведено дані щодо впливу пробіотика ТОЙОЦЕРІН 10⁹ та фітобіотика ЕКСТРАКТ™ 6930 у поєднанні з антибіотиком (10% розчин енрофлоксацину гідрохлориду) на клініко-гематологічний статус відлучених поросят, хворих на гастроентерит і їх збереженість. Встановлено позитивний вплив пробіотика та фітобіотика на стан еритроцитопоезу. Зокрема, після лікування в крові поросят дослідних груп кількість еритроцитів зменшилась на 14,3% (P < 0,001) і 13,4% (P < 0,001), вміст гемоглобіну – на 10,5% (P< 0,01) і 13,1% (P < 0,001) порівняно з показниками тварин до лікування та досягла рівня клінічно здорових тварин. Величина гематокриту в крові відлучених поросят всіх груп після лікування досягла рівня показників клінічно здорових тварин. Важливо зазначити, що застосування пробіотика та фітобіотика позитивно вплинуло на лейкоцитопоез поросят, на що вказує зменшення кількості лейкоцитів в крові поросят дослідних груп на 26,9% (P < 0,001) і 25,4% (P < 0,001), порівняно з показниками тварин до лікування. Лікування поросят із застосуванням 10% розчину енрофлоксацину гідрохлориду, сприяло поліпшенню клінічного стану хворих тварин на 7–9-ту добу, тоді як у поросят, яким додатково застосовували пробіотик ТОЙОЦЕРІН 10⁹ – на 5–7-му та фітобіотик ЕКСТРАКТ™ 6930 – на 3–5-ту добу. Встановлено, що застосування пробіотика ТОЙОЦЕРІН 10⁹ та фітобіотика ЕКСТРАКТ™ 6930 у поєднанні з антибіотиком підвищило збереженість поросят дослідних груп на 12,8 і 17,0%, порівняно до контрольної групи.The inappropriate use of chemically synthesized antibacterial drugs, including fodder antibiotics, leads to a disturbance of the microbial ecosystems of the digestive canal and the appearance of pathogenic and opportunistic microorganisms of resistance to them. Therefore, in recent years, the use of animal-safe and environmentally friendly probiotics and phytobiotics has become widespread. Their action is aimed at the normalization of metabolic processes in the body and the mobilization of protective factors of the immune system, which is an effective alternative to traditional methods of prevention and treatment of diseases of the gastrointestinal tract. The article presents data on the influence of probiotic TOYOCERIN10⁹ and phytobiotic EXTRACT™ 6930 in combination with antibiotic (10% solution of enrofloxacin hydrochloride) on the clinical and haematological status of excised piglets, patients with gastroenteritis and their safety. The positive influence of probiotic and phytobiotic on the state of erythrocytopoesis was established. In particular, after treatment in experimental piglets, the number of erythrocytes decreased by 14.3% (P < 0.001) and 13.4% (P < 0.001), the hemoglobin content was 10.5% (P < 0.01) and 13.1% (P < 0.001) compared to the animals before treatment and reached the level of clinically healthy animals. The value of hematocrit in the blood of the exterminated piglets of all groups after treatment has reached the level of indices of clinically healthy animals. It is important to note that the use of probiotic and phytobiotic has positively influenced the leukocytopoiesis of piglets, as indicated by a decrease in the number of leukocytes in the blood of piglets in experimental groups by 26.9% (P < 0.001) and 25.4% (P < 0.001), compared with animal characteristics before treatment. Treatment of piglets using 10% solution of enrofloxacin hydrochloride, contributed to the improvement of the clinical condition of diseased animals in the 7–9th day, whereas in piglets, which were additionally used probiotic TOYOCERIN 10⁹ on 5–7th in the phytobiotic EXTRACT™ 6930 – on the 3–5th day. It was established that the use of probiotic TOYOCERIN 10⁹ and the phytobiotic EXTRACT™ 6930 in combination with the antibiotic increased the safety of experimental group piglets by 12.8% and 17.0%, as compared to the control group

Ідіопатичний коліт у собак службових порід: етіологія, діагностика та лікування

У статті подано аналіз наукової літератури та численних досліджень останніх років щодо ідіопатичного коліту у собак. Хвороба характеризується дифузною, запальною інфільтрацією плазматичними клітинами, лімфоцитами, еозинофілами або нейтрофілами власне пластинки слизової оболонки і підслизової основи, фіброзом і виразками стінки товстого кишечнику. Залежно від переважаючого типу інфільтративних клітин коліт класифікують на: лімфоцитарно-плазмоцитарний, еозинофільний, гістіоцитарний виразковий та регіональний гранулематозний. Дані свідчать про те, що запалення товстого кишечнику значно поширене серед собак порід німецька вівчарка та кокер-спаніель, яких часто готують для службового використання. Етіологія захворювання не є до кінця з’ясованою. Клінічні ознаки характеризуються дисфункцією кишечнику, що проявляється метеоризмом, діареєю, спотворенням або втратою апетиту, які часто поєднані із супутніми симптомами інших захворювань, що ускладнює ранню діагностику та лікування на початкових стадіях розвитку ідіопатичного коліту. В більшості випадків діагностика захворювання обмежується загальними методами дослідження, що дозволяє лише припустити наявність у тварини ураження кишечнику. Найбільш інформативними методами інструментальної діагностики є рентгенографія, ультрасонографія та ендоскопія – в основному мають першочергове значення. Одним із напрямків вирішення проблеми ранньої діагностики є проведення ендоскопічного дослідження з подальшим гістологічним аналізом біоптатів, що дозволяє одночасно підтвердити діагноз та диференціювати підтип запалення кишечнику. Також важливим показником клінічної оцінки даного захворювання є індикатор активності неспецифічного запалення кишечнику, який відображає наявність ураження певного ступеня. Своєчасна діагностика ідіопатичного коліту у собак, знання особливостей патогенезу та різних форм захворювання дозволяють виявити на ранній стадії розвиток патологічного процесу та застосувати терапевтичні заходи. При огляді та аналізі літературних джерел хочемо відмітити, що дане захворювання собак більш описано у працях зарубіжних авторів, тому вивчення питань поширення, діагностики, лікування та профілактики ідіопатичного коліту собак на сьогодні є актуальним у наших умовах.The article deals with the scientific literature and numerous searches of recent years concerning idiopathic colitis in dogs. The disease is characterized by diffuse, inflammatory infiltration of plasma cells, lymphocytes, eosinophils or neutrophils actually the plates of mucous membrane and submucosal basis, fibrosis and ulcers of the wall of the large intestine. Depending on the predominant type of infiltrative cells, colitis is classified into: lymphocytic-plasmacytic, eosinophilic, histocytic ulcerative and regional granulomatous. The data indicate that the inflammation of the large intestine is very common among dog breeds German Shepherd and Cocker Spaniel, which are often studied for service use. The etiology of the disease is not fully elucidated. Clinical signs are characterized by intestinal dysfunction, manifested by flatulence, diarrhea, distortion or loss of appetite, which are often combined with concomitant symptoms of other diseases, which complicates early diagnosis and treatment in the early stages of the development of idiopathic colitis. In most cases, the diagnosis of the disease is limited to general research methods, which allows only assume that the animal has an intestinal lesion. The most informative methods of instrumental diagnostics are X-ray, ultrasonography and endoscopy – are primarily of paramount importance. One of the ways of solving the problem of early diagnosis is to conduct an endoscopic search with a subsequent histological analysis of biopsies that simultaneously confirm the diagnosis and differentiate the subtype of intestinal inflammation. Also important indices for the clinical evaluation of this disease is an indicator of the activity of non-specific intestinal inflammation, which reflects the presence of a defeat of a certain degree. Timely diagnosis of idiopathic colitis in dogs, knowledge of the features of pathogenesis and various forms of the disease makes it possible to detect at the early stage the development of the pathological process and apply therapeutic measures. In reviewing and analyzing literary sources, we want to note that this disease of dogs is described in more detail in the writings of foreign doctors, therefore the study of the issues of the dissemination, diagnosis, treatment and prevention of idiopathic colitis of dogs today is relevant in our conditions

Профілактика хвороб печінки у курей яєчного напрямку продуктивності

The article gives brief statistics of state poultry industry in Ukraine, its importance in the market of the country and problematics. The most common pathologies of non-contagious etiology in poultry associated with impaired metabolism are examined in the article. The data on age features of metabolism, level of metabolic processes and critical physiological and technological periods in laying hen sis shown. The greatest load takes over the liver, which is directly or indirectly involved in all metabolic and functional changes of hepatocytes cause a breach in the systems of organs and in organism as a whole. The analysis of scientific literature and numerous studies in recent years shows that the disease of the liver (hepatosis or dystrophy of hepatocytes, hepatitis and cirrhosis) are very common among poultry and are composed from 5.0 to 50.8% of all non-communicable diseases. A feature of these diseases is hidden (subclinical) course, which complicates their timely diagnosis and effective prevention. One direction solution to the problem is to normalize metabolic processes in the body and morpho-functional state of the liver is to use hepatoprotectors. It is established that the group of these medications in recent years, acquired widespread adoption due to the intensive rearing of poultry and for protection their organism against unfavorable external and internal environment. Hepatoprotectors, improving metabolism in the liver, provide intensive growth, development and high productivity of poultry. The selection studies of physiological period of laying hens for using hepatoprotectors in the prevention of liver diseases is required, in particular hepatosis for conducting clinical examination of how the system measures to prevent metabolic diseases of poultry. It is necessary to improve methods of early diagnosis the dysfunction of the liver and use effective methods of correction of metabolic processes.В статье приведены краткие статистические данные состояния отрасли птицеводства Украины, ее значение на рынке страны и проблематика. Рассмотрены наиболее распространенные патологии незаразной этиологии в птицеводстве, связанные с нарушением метаболизма. Описаны данные о возрастных особенностях обмена веществ, уровень метаболических процессов и критические физиологические и технологические периоды кур яичной продуктивности. Самую большую нагрузку на себя принимает печень, которая принимает прямое или косвенное участие во всех обменах веществ, а функциональные изменения гепатоцитов вызывают нарушения как в системах органов, так и в организме в целом. Анализ научной литературы и многочисленных исследований последних лет свидетельствует о том, что болезни печени (гепатоз или гепатодистрофия, гепатит и цирроз печени) широко распространены среди птицы и составляют от 5,0 до 50,8% от всех незаразных болезней. Особенностью этих болезней является скрытое (субклиническое) течение, которое затрудняет их своевременную диагностику и эффективную профилактику. Одним из направлений решения проблемы нормализации обменных процессов в организме и морфофункционального состояния печени является использование гепатопротекторов. Установлено, что группа данных препаратов получила в последнее время широкое распространение в связи с интенсивным выращиванием птицы и для защиты их организма от неблагоприятных факторов внешней и внутренней среды. Гепатопротекторы, улучшая обмен веществ в печени, обеспечивают интенсивный рост, развитие и высокую продуктивность птицы. Необходимо обосновать выбор физиологического периода кур яичных пород для применения гепатопротекторов в профилактике болезней печени, в частности гепатоза, при проведении диспансеризации, как системы мероприятий предупреждения метаболических заболеваний птиц. При этом необходимо совершенствовать методы ранней диагностики нарушений функций печени у птиц и применять эффективные методы коррекции метаболических процессов.У статті наведені статистичні дані стану галузі птахівництва України, її важливість на ринку країни та проблематика. Розглянуто найбільш поширені патології незаразної етіології у птахівництві, пов’язані із порушенням метаболізму. Висвітлено дані про вікові особливості обміну речовин, критичні фізіологічні і технологічні періоди курей яєчного напрямку продуктивності. Найбільше навантаження на себе приймає печінка, яка бере пряму чи опосередковану участь в усіх обмінах речовин, а функціональні зміни гепатоцитів спричиняють порушення як у системах органів, так і в організмі в цілому. Аналіз наукової літератури та численних досліджень останніх років свідчить про те, що хвороби печінки (гепатоз або гепатодистрофія, гепатит і цироз печінки) значно поширені серед сільськогосподарської птиці та складають від 5,0 до 50,8% від усіх незаразних хвороб. Особливістю цих хвороб є прихований (субклінічний) перебіг, що утруднює їх своєчасну діагностику та ефективну профілактику. Одним із напрямків вирішення проблеми нормалізації обмінних процесів в організмі і морфо-функціонального стану печінки є використання гепатопротекторів. Встановлено, що група даних препаратів отримала, останнім часом, широке поширення у зв’язку з інтенсивним вирощуванням птиці та для захисту їх організму від несприятливих факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Гепатопротектори, покращуючи обмін речовин у печінці, забезпечують інтенсивний ріст, розвиток і високу продуктивність птиці. Потребує обгрунтування вибору фізіологічного періоду курей яєчного напряму продуктивності для застосування гепатопротекторів у профілактиці хвороб печінки, зокрема гепатозу, за проведення диспансеризації, як системи планових заходів попередження виникнення метаболічних хвороб для забезпечення здоров'я і благополуччя птахівництва в цілому. При цьому необхідно вдосконалювати методи ранньої діагностики порушень функцій печінки у птиці і застосовувати ефективні методи корекції метаболічних процесів

ПОКАЗНИКИ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ У КРОВІ ВІВЦЕМАТОК, ХВОРИХ НА ГЕПАТОДИСТРОФІЮ

The article deals with the results of studies on the causes and clinical manifestations of hepatodystrophy in ewes, indicators status of lipid peroxidation – TBA-active products, lipid hydroperoxides, diene conjugates.In order to establish the causes of hepatodystrophy in sheep, we have analyzed the feed rations. Sheep investigated 24 local breeds aged 3 – 4 years, weighing 45 – 56 kg. Conducted clinical study animals and blood were collected for laboratory analysis. Serum sheep determined the content of malondialdehyde (MDA-active products) using thiobarbituric acid (Stalnaja I.D., Haryshvyly T.G, 1977) and lipid hydroperoxides using ammonium thiocyanate (Romanova LA, Stalnaja I.D., 1977). In blood examined diene conjugates (Stalnaja I.D., 1977).High performance is ensured animals by creating appropriate technical conditions and feeding. Violation of maintenance processes and non-biological nutrition of the cause performance degradation, the spread of disease and culling of animals. Development hepatodystrophy animals observed in animals fed low-quality forage and depraved that contain a number of toxic products of oxidation of fats – aldehydes, ketones, low molecular weight acids, hydroxy acids, which have toxic properties and also due to an unbalanced diet for the main nutrients and biologically active substancesThe main causes of primary hepatodystrophy in sheep is imbalanced nutrition and lack of essential nutrients in the diet. In analyzing the diet of established lack of dry matter, raw protein, digestible protein, raw fiber, sugar and starch. Value sugar and starch with digestible protein accounted for 1,78: 1, and sugar-protein ratio – 0,77. Rations were scarce for vitamins D and E, microelements – Sulphur, copper, zinc, cobalt and iodine.In ewes suffering from hepatodystrophy was set the development of oxidative stress – increase in blood activity of TBA-active products, lipid hydroperoxides, diene conjugates. In particular, concentration of diene conjugates was increased by twice the number of hydroperoxides lipids was increased by three times and the activity of TBA-active products was increased by five times compared with clinically healthy animals. Histological examination of liver biopsies of ewes was set that the develop of protein granular and fatty degeneration of hepatocytes.В статье приведены результаты исследований о причинах возникновения и клинического проявления гепатодистрофии у овцематок, состояние показателей перекисного окисления липидов – ТБК-активных продуктов, гидроперекисей липидов, диеновых коньюгатов.Основными причинами развития гепатодистрофии у овцематок является несбалансированное кормление и дефицит основных питательных веществ в рационах. При анализе рациона установлен дефицит сухого вещества, сырого протеина, переваримого протеина, сырой клетчатки, сахара и крахмала. Соотношение сахара-крахмала с переваримым протеином составляло 1,78: 1, а сахаро-протеиновый соотношение – 0,77. Рационы были дефицитными по содержанию витаминов D и Е, микроэлементов – Сульфура, Купрума, Цинка, Кобальта и Йода.У овцематок, больных гепатодистрофией, установлено развитие окислительного стресса – повышение активности ТБК-активных продуктов, гидроперекисей липидов, диеновых коньюгатов. В частности, вдвое возрастала концентрация диеновых коньюгатов, втрое повышалось количество гидроперекисей липидов, а активность ТБК-активных продуктов увеличивалась в 5 раз по сравнению с клинически здоровыми животными.При гистологическом исследовании биоптатов печени больных овцематок установлено развитие белковой зернистой и жировой дистрофии гепатоцитов.У статті наведено результати досліджень щодо причин виникнення та клінічного прояву гепатодистрофії у вівцематок, стан показників пероксидного окиснення ліпідів – ТБК-активних продуктів, гідропероксидів ліпідів, дієнових кон’югатів.Основними причинами розвитку первинної гепатодистрофії у овець є незбалансована годівля та дефіцит основних поживних речовин у раціонах. При аналізі раціону встановлено нестачу сухої речовини, сирого протеїну, перетравного протеїну, сирої клітковини, цукру та крохмалю. Співвідношення цукру-крохмалю із перетравним протеїном складало 1,78:1, а цукро-протеїнове співвідношення – 0,77. Раціони були дефіцитними за вмістом вітамінів D і Е, мікроелементів – Сульфуру, Купруму, Цинку, Кобальту та Йоду. У вівцематок, хворих на гепатодистрофію, встановлено розвиток оксидаційного стресу – збільшення у крові активності ТБК-активних продуктів, гідропероксидів ліпідів, дієнових кон’югатів. Зокрема, удвічі зростала концентрація дієнових кон’югатів, утричі підвищувалася кількість гідропероксидів ліпідів, а активність ТБК-активних продуктів зростала у п’ять разів порівняно із клінічно здоровими тваринами.При гістологічному дослідженні біоптатів печінки хворих вівцематок встановлено розвиток білкової зернистої та жирової дистрофії гепатоцитів

ANALYSIS OF PRODUCTIVITY OF DAIRY COWS ON RESULTS OF DISPANSERIZATION

У статті наведено результати детального аналізу продуктивності корів української чорно–рябої молочної породи, залежно від віку та лактації. Встановлено, що 91 % поголів’я становлять корови 1–ї–4–ї лактацій: 1–ї –31%, 2–ї –25%, 3–ї –20%, 4–ї –15%. У віковому аспекті 95% поголів’я становлять корови 2 – 8 річного віку: 2 р. –14%, 3 р. – 29%, 4 р. – 20%, 5 р. – 11%, 6 р. – 15%, 7 р. – 6%, 8 р. – 4%; корови 9–и–15–и річного віку становили лише 5% від загального поголів’я корів. Встановлено широкі діапазони розподілу віку корів за лактаціями, що є наслідком збільшенні тривалості сервіс– та міжотельного періодів. Відзначено зростання середньої продуктивності молочних корів з 1–ї по 3–ю лактацію з наступним різким її зниженням на 13,3% у 4–й лактації та поступовим підвищенням до 8–ї лактації. Найвища максимальна молочна продуктивність (9875 кг) встановлена в корів 2–ї лактації з поступовим зниженням до 7–ї (6380 кг). Встановлено поступове підвищення молочної продуктивності корів до 3 річного віку з наступним різким зростанням на 13,2% у віці 4 роки з плавним зростанням до 7 р., зниженням у 9 р., підвищенням у 11 р. та зниженням у 13 років. Максимальна молочна продуктивність, залежно від віку, була найвищою у 3 р. (9875 кг) і поступово знижувалася до 7160 кг у 9 років.В статье приведены результаты детального анализа продуктивности коров украинской черно–пестрой молочной породы в зависимости от возраста и лактации. Установлено, что 91% поголовья составляют коровы 1–й–4–й лактаций: 1–й – 31%, 2–й – 25%, 3–й – 20%, 4–й –15%. В возрастном аспекте 95% поголовья составляют коровы 2 – 8 летнего возраста: 2 года – 14%, 3 года – 29%, 4 года – 20%, 5 лет – 11%, 6 лет – 15%, 7 лет – 6 %, 8 лет – 4%; коровы 9–и – 15–и летнего возраста составляли лишь 5% от общего поголовья коров. Установлены широкие диапазоны распределения возраста коров за лактацию, являющиеся следствием увеличении продолжительности сервис– и межотельного периодов. Отмечено увеличение средней продуктивности молочных коров с первой по третьему лактацию с последующим резким ее снижением на 13,3% в 4–й лактации и постепенным повышением до 8 лактации. Самая высокая максимальная молочная продуктивность (9875 кг) установлена у коров второй лактации с постепенным снижением до седьмой (6380 кг). Установлено постепенное повышение молочной продуктивности коров до 3 летнего возраста с последующим резким увеличение на 13,2% в возрасте 4 года с плавным повышением до 7 лет с последующим снижением в 9 лет, повышением в 11 лет и снижением в 13 лет. Максимальная молочная продуктивность в зависимости от возраста была самой высокой в 3 года (9875 кг) и постепенно снижалась до 7160 кг в 9 лет.The results of a detailed analysis of the productivity of cows of Ukrainian black and white dairy cattle, depending on the age and lactation are presented at the article. Found that 91% of cows are cows 1st–4th lactations: 1st – 31%, 2nd – 25% 3rd – 20%, 4th –15%. In terms of age make up 95% of cows are cows 2–8 years old: 2 years – 14%, 3 – 29%, 4 – 20%, 5 – 11%, 6 – 15%, 7 – 6 %, 8 – 4%; cows of age betwin 9 and 15 years old accounted for only 5% of the total number of cows. Established wide distribution ranges of age cows during lactation resulting increase in the duration of the service period. Marked increase in the average productivity of dairy cows from 1st to 3rd lactation followed by a sharp decline of 13.3% in the 4th lactation and gradually increase to 8th lactation. The highest maximum milk yield (9875 kg) set in cows 2nd lactation with a gradual decrease to the 7th (6380 kg). Established gradual increase in milk production of cows up to 3 years of age, followed by a sharp increase at 13.2% in the age of 4 years with a smooth growth to the age of 7 years, a decrease in the age of 9 years, the increase in the age of 11 years and a decrease in the age of 13 years. The maximum milk yielddepending on the age was highest in the age of 3 years (9875 kg) and gradually decreased to 7160 kg at the age of 9 years

ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ТЕЛЯТ НА ОБМІН МЕТАЛОПРОТЕЇНІВ ТА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ЗА ГІПОПЛАСТИЧНОЇ АНЕМІЇ

The research results of calves suffering from hypo plastic anemia of iron content, enzyme activity of antioxidant protection (AOP) and the exchange metal protein are listed in the paper.Trace element ration adjustments of calves were performed by including premixes scarce trace elements, which were in the form of sulphates ME (the first experimental group) and methionine chelate compounds (the second experimental group).It is established that the complex treatment of calves eliminates the major clinical symptoms of iron deficiency, normalizes metal enzyme activity of various components of the system AOP. In particular at the end of the experiment, the concentration of iron significantly (p < 0,001) was increased at 1.9 and 2.2 times, the haptoglobin level of was respectively higher at 47.1% and 49.3% compared to the beginning of the experiment.The malonic dialdehyde concentration in serum of calves of the first group decreased by 20.3% (p < 0.001) in the second group, where chelate compounds were applied – by 29.8% (p <0.001).As a result of the treatment the hemoenzyme activity increased: catalases by 31.2% and 36,8% (p < 0,001), peroxidase by 37,6% (p < 0.01) and 49.2% (p < 0.001) and cytochrome oxidase by 54.7% (p <0.01) and 86.5% (p < 0.001).Determination of investigated metal protein can be informative diagnostic criteria for metabolic disorders of calves suffering from hypo plastic anemia. The best therapeutic effect in the treatment of calves of the second group is made, which got minerals in the form of chelate compounds. В статье приведены результаты исследований телят, больных, гипопластической анемией на содержимое ферума, активности ферментов системы антиоксидантной защите (АОЗ) и обмена металлопротеинов.Микроэлементную коррекцию рационов теленков осуществляли путем включения к ним премиксов дефицитных микроэлементов (МЕ), которые задавали в форме сульфатов МЕ (первая опытная группа) и хелатних соединений с метионином (вторая опытная группа).Установлено, что комплексное лечение телят устраняет основные клинические симптомы, дефицит ферума, нормализует активность металоферментов разных ланок системы АОЗ.В частности по окончании опыта концентрация железа достоверно (p < 0,001) повышалась в 1,9 и 2,2 раза, уровень гаптоглобина был выше соответственно на 47,1% и 49,3% по сравнению с началом опыта. В сыворотке крови телят первой группы концентрация малонового альдегида (МДА) снижалась на 20,3% (p <0,001), второй – на 29,8% (p < 0,001).В результате проведенного лечения повышалась активность гемсодержащих ферментов: каталазы на 31,2% и 36,8% (p < 0,001), пероксидазы на 37,6% (p < 0,01) и 49,2% (p < 0,001) и цитохромоксидазы (ЦХО) на 54,7% (p < 0,01) и 86,5% (p < 0,001).Определения активности исследуемых металлопротеинов могут быть информативными диагностическими критериями метаболических нарушений за гипопластической анемии (ГПА) телят.Лучший терапевтический эффект установлено в лечении телят второй группы, что получали МЕ в форме хелатных соединений. У статті наведено результати досліджень телят, хворих гіпопластичною анемією на вміст феруму, активності ферментів системи антиоксидантного захисту (АОЗ) та обміну металопротеїнів.Мікроелементне коригування раціонів телят здійснювали шляхом включення до них преміксів дефіцитних мікроелементів (МЕ), які задавали у формі сульфатів МЕ (перша дослідна група) і хелатних сполук з метіоніном (друга дослідна група). Встановлено, що комплексне лікування телят усуває основні клінічні симптоми, дефіцит феруму, нормалізує активність металоферментів різних ланок системи АОЗ. Зокрема по закінченню досліду концентрація феруму вірогідно (p < 0,001) підвищувалась в 1,9 та 2,2 рази, рівень гаптоглобіну був вищий відповідно на 47,1% і 49,3% у першій і другій групах порівняно з початком досліду. У сироватці крові телят першої групи концентрація малонового альдегіду (МДА) знижувалась на 20,3% (p < 0,001), другої – на 29,8% (p < 0,001).У результаті проведеного лікування підвищувалась активність гемовмісних ферментів: каталази на 31,2% і 36,8% (p < 0,001), пероксидази на 37,6% (p < 0,01) і 49,2% (p < 0,001) та цитохромоксидази (ЦХО) на 54,7% (p < 0,01) і 86,5% (p < 0,001). Визначення активності досліджуваних металопротеїнів можуть бути інформативними діагностичними критеріями метаболічних порушень за гіпопластичної анемії (ГПА) телят.Кращі терапевтичний ефект установлено у лікуванні телят другої групи, ,що утримували МЕ у формі хелатних сполук.