The elemental composition of leaves of promising species of decorative plants

The aim of the research is to determine the component composition of the mineral compounds of Crassula ovata leaves and Dieffenbachia Bowmannii leaves.Materials and methods. Raw materials – the leaves of Crassula ovata and Dieffenbachia Bowmannii were harvested from own grown plants during 2017. We used the method of atomic emission spectrography with photographic recording on a DFS-8 instrument to determine the composition of compounds of mineral nature.Results. It is established that the raw material – the leaves of the Crassula ovata and the leaves of Dieffenbachia Bowmannii have at least 19 elements. In the Crassula ovata leaves and Dieffenbachia Bowmannii leaves such macronutrients are accumulated in large quantities as: potassium – 2150 mg/100 g and 2580 mg/100 g, respectively, silicium 1120 mg/100 g and 1220 mg/100 g, respectively, and calcium – 900 mg/100 g and 1090 mg/100 g, respectively. The accumulation of elements in the leaves of Crassula ovata bollard is comparable to the accumulation of compounds of this group in the leaves of Dieffenbachia Bowmannii. Conclusions. The elemental composition of Crassula ovata leaves and Dieffenbachia Bowmannii leaves was studied by atomic emission spectrography with photographic recording. The presence of 19 elements has been established, of which in both types of raw materials dominate the content of potassium, silicium and calcium. The quantitative content of each of the elements in the leaves of Crassula ovata is comparable to the content in the leaves of Dieffenbachia Bowmanni

ВСТАНОВЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ДОЗИ РІДКОГО ЕКСТРАКТУ ЛІЩИНИ ЗВИЧАЙНОЇ ЛИСТЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЙОГО АНТИОКСИДАНТНОЇ АКТИВНОСТІ

At the present stage, a significant number of drugs are used that can affect the oxidative processes in the body in various pathological conditions. However, the search for new highly effective and low-toxic drugs continues. Common hazel – a common plant of domestic flora, the leaves of which are widely used as anti-inflammatory and vasoconstrictor. Actual is the study of the antioxidant effect of the original domestic phytochemicals – a liquid extract of common hazel leaves. The aim – to establish the minimum effective dose of the liquid extract of common hazel leaves and to study its antioxidant properties in a model of toxic damage to rat liver. Material and Methods. The experiments were carried out on white male rats in compliance with all rules for working with vertebrate animals. Toxic liver damage was modeled by introducing into the rats a 50 % solution of carbon tetrachloride in a dose of 1.0 ml/kg body weight. The animals obtained liquid extract from hazel leaves at a dose of 0.05, 0.1 and 0.2 ml/kg body weight. The development of oxidative stress was studied by the content of TBA-active products, ceruloplasmin and catalase activity. The activity of cytological processes was investigated by the erythrocyte index of intoxication and the activity of aminotransferases in the affected body. Results. It was found that damage to the liver of rats with tetrachloromethane leads to the activation of lipid peroxidation processes, as indicated by an increase in the serum of animals and liver of TBA-active products and changes in the antioxidant system (increase in ceruloplasmin in serum and a decrease in catalase activity). Under the conditions of the lesion, the activity of aminotransferases in blood serum increased and, accordingly, decreased in the liver of toxic animals, which indicates cytolysis of hepatocytes after liver damage to rats with carbon tetrachloride. The use of a liquid extract of common hazel leaves at a dose of 0.2 ml/kg showed an effect on the studied parameters, bringing them closer to the level of rats of intact control. Doses of 0.05 and 0.1 ml/kg were ineffective for the studied parameters. Сonclusions. The minimum effective dose of the liquid extract of hazel leaves was found to be 0.2 ml/kg of animal weight, which showed pronounced antioxidant properties in toxic hepatitis in rats.На современном этапе используется значительное количество лекарственных препаратов, способных влиять на окислительные процессы в организме при различных патологических состояниях. Однако поиск новых высокоэффективных и малотоксичных препаратов продолжается. Лещина обыкновенная – распространенное растение отечественной флоры, листья которой широко используются как противовоспалительное и сосудоукрепляющее средство. Актуальным является исследование антиоксидантного действия оригинального отечественного фитосредства – жидкого экстракта листьев лещины обыкновенной. Цель – установить минимально действующую дозу жидкого экстракта листьев лещины обыкновенной и изучить его антиоксидантные свойства на модели токсического поражения печени крыс. Материал и методы. Эксперименты проведены на белых крысах-самцах с соблюдением всех правил работы с позвоночными животными. Токсическое поражение печени моделировали путем введения в организм крыс 50 % раствора тетрахлорметана в дозе 1,0 мл/кг массы тела. Жидкий экстракт из листьев лещины животные получали в дозе 0,05, 0,1 и 0,2 мл/кг массы тела. Развитие оксидативного стресса изучали по содержанию ТБК-активных продуктов, церулоплазмина и каталазной активности. Активность цитологических процессов исследовали по эритроцитарному индексу интоксикации и активности аминотрансфераз в пораженном организме. Результаты. Установлено, что поражение печени крыс тетрахлорметаном приводит к активации процессов липопероксидации, на что указывает повышение в сыворотке крови и печени животных содержания ТБК-активных продуктов и изменение показателей антиоксидантной системы (повышение содержания церулоплазмина в сыворотке крови и снижение каталазной активности). В условиях поражения повышалась активность аминотрансфераз в сыворотке крови и, соответственно снижалась в печени токсикованных животных, что указывает на цитолиз гепатоцитов после поражения печени крыс тетрахлорметаном. Применение жидкого экстракта листьев лещины обыкновенной в дозе 0,2 мл/кг эффективнее влияло на исследуемые показатели, приближая их к уровню крыс интактного контроля. Дозы 0,05 и 0,1 мл/кг оказались неэффективными для исследуемых показателей. Выводы. Установлена минимально действующая доза жидкого экстракта листьев лещины – 0,2 мл/кг массы животных, которая проявила выраженные антиоксидантные свойства в условиях токсического гепатита у крыс.На сучасному етапі використовується значна кількість лікарських препаратів, які спроможні впливати на окиснювальні процеси в організмі за різних патологічних станів. Проте пошук нових високоефективних та малотоксичних препаратів триває. Ліщина звичайна – поширена рослина вітчизняної флори, листя якої широко використовують як протизапальний та судинозміцнювальний засіб. Актуальним є дослідження антиоксидантної дії оригінального вітчизняного фітозасобу – рідкого екстракту ліщини звичайної листя. Мета – визначити мінімальну діючу дозу рідкого екстракту ліщини звичайної листя та вивчити його антиоксидантні властивості на моделі токсичного ураження печінки щурів. Матеріал і методи. Експерименти проведені на білих щурах-самцях з дотриманням усіх правил роботи з хребетними тваринами. Токсичне ураження печінки моделювали шляхом введення в організм щурів 50 % розчину тетрахлорметану в дозі 1,0 мл/кг маси тіла. Рідкий екстракт з ліщини листя тварини отримували в дозі 0,05, 0,1 та 0,2 мл/кг маси тіла. Розвиток оксидативного стресу вивчали за вмістом ТБК-активних продуктів, церулоплазміну та каталазною активністю. Активність цитолітичних процесів досліджували за еритроцитарним індексом інтоксикації та активністю амінотрансфераз в ураженому організмі. Результати. Встановлено, що ураження печінки щурів тетрахлорметаном призводить до активації процесів ліпопероксидації, на що вказують підвищення у сироватці крові та печінці тварин вмісту ТБК-активних продуктів та зміни показників антиоксидантної системи (підвищення вмісту церулоплазміну в сироватці крові та зниження каталазної активності). За умов ураження підвищувалась активність амінотрансфераз у сироватці крові і, відповідно, знижувалась у печінці токсикованих тварин, що вказує на цитоліз гепатоцитів після ураження печінки щурів тетрахлорметаном. Застосування рідкого екстракту ліщини звичайної листя в дозі 0,2 мл/кг проявило ефективний вплив на досліджувані показники, наближаючи їх до рівня щурів інтактного контролю. Дози 0,05 та 0,1 мл/кг виявились неефективними щодо досліджуваних показників. Висновки. Встановлена мінімально діюча доза рідкого екстракту ліщини листя – 0,2 мл/кг маси тварин, яка проявила виражені антиоксидантні властивості за умов токсичного гепатиту в щурів

ВИВЧЕННЯ МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ БРУНЬОК ВІЛЬХИ КЛЕЙКОЇ ALNUS GLUTINOSA (L.) Gaertn.

The aim of the work. Research of the morphological and anatomical structure of black alder buds. Materials and methods. The pharmacopoeial methods of analysis investigated the morphological and anatomical structure of 5 series of buds of black alder of ordinary domestic harvest. Morphological features were studied at no less than 15 samples of raw materials of each series. The anatomical structure was studied at no less than 15 samples of raw materials of each series. Results and Discussion. The measurements of the buds and covering margins (morphometric parameters) made it possible to set the boundaries of the length and diameter of the bud and the length and width of the covering margins. The morphological description of black alder buds with the definition of diagnostic features is made (the size, shape and color of the buds and the covering bracts). The anatomical structure of the black alder buds was investigated. The main diagnostic features were identified: the shape of the cells of the epidermis of the bracts and the porosity of their shells, the types and topography of the thrichoms of the bracts, the presence of essential oil glands. Conclusions. Features of the morphological and anatomical structure of 5 series of adhesive alder buds of various harvesting regions have been established. Morphometric indices were determined, limits for the length and diameter of the buds and ophthalmic bracts were established. The criteria for the morphological description were selected and a morphological description of the sticky alder buds was created with the definition of diagnostic signs. The study of the anatomical structure of sticky alder buds made it possible to identify the diagnostic features of raw materials. The obtained results can become the basis for the development of the sections “Identification A” and “Identification B” of the draft monograph on the sticky alder buds as a promising type of medicinal plant material.Мета роботи – дослідити морфолого-анатомічну будову бруньок вільхи клейкої Аlnus glutinosa (L.) Gaertn. Матеріали і методи. За допомогою фармакопейних методів аналізу дослідили морфологічну та анатомічну будову 5 серій бруньок вільхи клейкої вітчизняних регіонів заготівлі. Морфологічні особливості вивчали не менш ніж на 15 зразках сировини кожної серії. Для дослідження анатомічної будови, виготовляли не менш ніж 15 препаратів сировини кожної серії. Результати й обговорення. Проведені виміри бруньок та криючих брактей (морфометричні показники) дозволили встановити граничні межі довжини та діаметру власне бруньки та довжини і ширини криючих брактей. Складений морфологічний опис бруньок вільхи клейкої з визначенням діагностичних ознак (форма, колір, характер поверхні криючих брактей). Дослідили анатомічну будову бруньок вільхи клейкої. Виділили основні діагностичні риси: форма клітин епідерми брактей та пористість їхніх оболонок, типи та топографія трихом брактей, наявність ефіроолійних залозок. Висновки. Встановлено особливості морфолого-анатомічної будови 5 серій бруньок вільхи клейкої різних регіонів заготівлі. Визначено морфометричні показники, встановлено граничні межі довжини та діаметру бруньки та криючих брактей. Обрано критерії морфологічного опису та створено морфологічний опис бруньок вільхи клейкої із визначенням діагностичних ознак. Дослідження анатомічної будови бруньок вільхи клейкої дозволило виділити діагностичні риси сировини. Отриманні результати можуть стати основою для розробки розділів «Ідентифікація А» та «Ідентифікація В» проекту монографії на бруньки вільхи клейкої як перспективного виду лікарської рослинної сировини

Елементний склад листя перспективних видів декоративних рослин

The aim of the research is to determine the component composition of the mineral compounds of Crassula ovata leaves and Dieffenbachia Bowmannii leaves.Materials and methods. Raw materials – the leaves of Crassula ovata and Dieffenbachia Bowmannii were harvested from own grown plants during 2017. We used the method of atomic emission spectrography with photographic recording on a DFS-8 instrument to determine the composition of compounds of mineral nature.Results. It is established that the raw material – the leaves of the Crassula ovata and the leaves of Dieffenbachia Bowmannii have at least 19 elements. In the Crassula ovata leaves and Dieffenbachia Bowmannii leaves such macronutrients are accumulated in large quantities as: potassium – 2150 mg/100 g and 2580 mg/100 g, respectively, silicium 1120 mg/100 g and 1220 mg/100 g, respectively, and calcium – 900 mg/100 g and 1090 mg/100 g, respectively. The accumulation of elements in the leaves of Crassula ovata bollard is comparable to the accumulation of compounds of this group in the leaves of Dieffenbachia Bowmannii. Conclusions. The elemental composition of Crassula ovata leaves and Dieffenbachia Bowmannii leaves was studied by atomic emission spectrography with photographic recording. The presence of 19 elements has been established, of which in both types of raw materials dominate the content of potassium, silicium and calcium. The quantitative content of each of the elements in the leaves of Crassula ovata is comparable to the content in the leaves of Dieffenbachia BowmanniiЦель работы – определить компонентный состав минеральных соединений листьев толстянки овальной (Crassula ovata) и листьев диффенбахии Боумана (Dieffenbachia Bowmannii).Материалы и методы. Сырье – листья толстянки овальной и диффенбахии Боумана – заготавливали с собственноручно выращенных растений в течение 2017 года. Для определения компонентного состава соединений минеральной природы использовали метод атомно-эмиссионной спектрографии с фотографической регистрацией на приборе ДФС-8.Результаты. Установлено наличие в сырье – листьях толстянки овальной и листьях диффенбахии Боумана – не менее 19 элементов. В листьях толстянки овальной и листьях диффенбахии Боумана в значительных количествах накапливались макроэлементы: калий – 2150 мг/100 г и 2580 мг/100 г соответственно, силиций – 1120 мг/100 г и 1090 мг/100 г соответственно, кальций – 900 мг/100 г и 1090 мг/100 г соответственно. Накопление элементов в листьях толстянки овальной сопоставимо с накоплением соединений этой группы в листьях диффенбахии Боумана.Выводы. Изучен элементный состав листьев толстянки овальной и диффенбахии Боумана методом атомно-эмиссионной спектрографии с фотографической регистрацией. Установлено наличие 19 элементов, из которых в обоих видах сырья доминируют по содержанию калий, силиций и кальций. Количественное содержание каждого из элементов в листьях толстянки овальной сопоставимо с содержанием в листьях диффенбахии БоуманаМета роботи – визначити компонентний склад мінеральних сполук листя красулі овальної (Crassula ovate) та листя дифенбахії Боумана (Dieffenbachia Bowmannii). Матеріали та методи. Сировину – листя красулі овальної та дифенбахії Боумана – заготовляли з власноруч вирощених рослин протягом 2017 року. Для визначення компонентного складу сполук мінеральної природи використовували метод атомно-емісійної спектрографії з фотографічною реєстрацією на приладі ДФС-8.Результати. Встановлена наявність у сировині – листі красулі овальної та дифенбахії Боумана – не менше ніж 19 елементів. У листі красулі овальної та листі дифенбахії Боумана в значних кількостях накопичувалися макроелементи: калій – 2150 мг/100 г та 2580 мг/100 г відповідно, силіцій 1120 мг/100 г та 1090 мг/100 г відповідно, кальцій – 900 мг/100 г та 1090 мг/100 г відповідно. Накопичення елементів у листі красулі овальної співвідносне з накопиченням сполук цієї групи у листі дифенбахії Боумана.Висновки. Вивчили елементний склад листя красулі овальної та дифенбахії Боумана методом атомно-емісійної спектрографії з фотографічною реєстрацією. Встановили 19 елементів, з яких в обох видах сировини домінують за вмістом калій, силіцій і кальцій. Кількісний вміст кожного з елементів у листі красулі овальної зіставний із вмістом у листі дифенбахії Боуман

THE WAYS TO OPTIMIZE CLINICAL OUTCOMES OF PHOTODYNAMIC THERAPY BY OPTICAL IMAGING TECHNIQUES

Background: Photodynamic therapy (PDT) is a  modern minimally invasive technique for treatment of a wide range of diseases, including malignancies. One of directions for PDT development is the individualization of exposure modes that can be achieved with effective treatment monitoring. There are a  number of approaches employing imaging techniques, the most promising of them being optical ones. Aim: To analyze factors affecting clinical outcomes of PDT in non-melanoma skin tumors, and to evaluate the prospects of optical imaging techniques for PDT planning and monitoring. Materials and methods: We retrospectively analyzed various aspects of the results PDT obtained in 855 patients with non-melanoma skin tumors. PDT was performed with systemic chlorine photosensitizers. As a  source of irradiation, the laser at a wavelength of 662 nm was used following exposure modes: mean power density 0.3 W/cm², the laser irradiation dose of 200 J/cm² for basal cancer and 300 J/cm² for squamous cell carcinoma. Clinical evaluation was performed based on tumor response according to RECIST criteria, by the presence or absence of recurrence during long term follow up and by the presence or absence of cosmetic defects. Fluorescence imaging and optical coherence tomography were used as non-invasive imaging techniques. Results: It was found that clinical predictors of treatment failure included tumor recurrence, squamous type of tumor, and advanced exophytic or infiltrative component. Fluorescence imaging showed an association between clinical outcomes of PDT and fluorescence characteristics of the photosensitizer. The best clinical outcomes were achieved in 147 patients with a combination of high contrast fluorescence (FC>1.2) and a high degree of photobleaching of the agent (ΔIt/IN >25%): the number of complete tumor responses was 94% (138 of 147), with recurrence seen in 3 (2%) patients only with the follow up from 6 to 53 month duration. Clinical predictors of PDT cosmetic failures are tumor recurrence and tumor stage above T2. The most vulnerable zones are the outer ear and nose wings; this fact is related to an involvement of the cartilage located directly beneath the thin skin in the photodynamic reaction. This was demonstrated by optical coherence tomography. Conclusion: Presence of clinical predictors of PDT failure justifies correction of light exposure modes that can be optimally implemented with techniques for objective evaluation of the tumor borders, photosensitizer accumulation and photobleaching. Dynamic non-invasive monitoring of PDT procedure with fluorescence imaging and optical coherence tomography seems promising for implementation of an individual approach resulting in optimal oncological and functional outcomes