Determinantes da prontidão motivacional dos alunos para futura atividade profissional

A prontidão motivacional do futuro especialista é determinada por vários fatores: o nível de salário, outros incentivos materiais para trabalhar, motivos internos. Os motivos internos da geração atual são um dos fatores que influenciam a eficiência futura das empresas. O objetivo principal do estudo é determinar os fatores que influenciam a prontidão motivacional dos alunos como futuros profissionais. Os métodos de pesquisa são os seguintes: levantamento representativo; questionários; amostra; análise comparativa; sistematização; métodos estatísticos para avaliar a prontidão motivacional dos alunos. Como resultado do estudo, foram delineados os seguintes métodos, através dos quais as empresas irão constituir um sistema de motivação eficaz dos colaboradores, nomeadamente: verificar o nível de entusiasmo e satisfação de um potencial colaborador com o cargo aquando da contratação; oportunidade para potenciais funcionários desenvolverem e aprenderem treinamentos regulares dentro da empresa; definição clara de todos os procedimentos e processos, descrições de cargos, responsabilidades do funcionário; regularidade de informar o empregado sobre sua renda, incentivos tangíveis e intangíveis; reconhecimento constante do valor e da importância de cada funcionário na empresa por meio de recompensas materiais pontuais ou incentivos intangíveis

Педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до розвитку комунікативної компетентності учнів

In this article it is discussed the essence of communicative competence of schoolchildren, which manifests itself as the ability to perceive and interpret works of art, as well as dialogical interaction in artistic activity. The authors emphasize that the effectiveness of development communicative competence of students is possible only when students realize the essence of communicative activity, which consists not only in the ability to understand and properly broadcast information, but also involves an active listening of the interlocutor and empathy, reflexive awareness of meaningful content. It is determined the role of musical art in the development of communicative competence in the process of musical activity and the interpretation of musical works. The peculiarity of the development of communicative competence of students at music lessons is also connected with creative aspects of musical activity, namely, with the stimulation of fantasy and imagination of students, improvisation and experimentation. It is proposed the structure of readiness of future teachers of musical art for the development of communicative competence of students, which includes content, procedural and reflexive component. There are determined the primary and subordinate pedagogical conditions which are necessary for effective process of professional training of the future teacher of musical art. It is concretized the pedagogical conditions which ensure the readiness of future teachers for the development of communicative competence of students, in particular, the importance of practical training, dialogic interaction and reflexive teaching methods. It is emphasized that the teacher’s ability to communicate with students through means of musical art, the translation of their own experience ofartistic and pedagogical communication, promotes the development of communicative competence of schoolchildren, their personal growth, the formation of value orientationsand the development of musical and aesthetic culture.У статті розглянуто сутність комунікативної компетентності школярів, яка проявляється як здатність до сприймання та інтерпретації творів мистецтва, а також діалогічної взаємодії у мистецькій діяльності. Автори наголошують, що ефективність розвитку комунікативної компетентності учнів можлива за умови усвідомлення школярами змісту комунікативної діяльності, що полягає не тільки у здатності до розуміння та правильного транслювання інформації, а й активного слухання співрозмовника, співпереживання та рефлексивного усвідомлення значущого змісту. Визначено роль музичного мистецтва у розвитку комунікативної компетентності у процесі музичної діяльності та інтерпретації музичних творів. Особливість розвитку комунікативної компетентності учнів на уроках музики пов’язана також із творчими аспектамимузичної діяльності, а саме із стимулюванням фантазії та уяви учнів, імпровізуванням та експериментуванням. Пропонується структура готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до розвитку комунікативної компетентності учнів, яка включає змістову, процесуальну та рефлексивну компоненту. Визначаються першочергові та підпорядковані педагогічні умови, необхідні для ефективного процесу фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Конкретизовано педагогічні умови, що забезпечують готовність майбутніх вчителів до розвитку комунікативної компетентності учнів, серед яких визначено важливість практичної підготовки, діалогічноївзаємодії та рефлексивних методів навчання. Наголошується, що здатність учителя до спілкування з учнями засобами музичного мистецтва, трансляція їм власного досвіду художньо-педагогічного спілкування, сприяє розвитку комунікативної компетентності школярів, їхньому особистісному зростанню, формуванню ціннісних орієнтацій та розвитку музично-естетичної культури

Titanium Dioxide Modulation of the Contractibility of Visceral Smooth Muscles In Vivo

Abstract Electronic scanning microscopy was used in the work to obtain the image and to identify the sizes of titanium dioxide (TiO2) nanoparticles 21 ± 5 nm. The qualitative and quantitative elemental analysis of the preparations of the caecum, antrum, myometrium, kidneys, and lungs of the rats, burdened with titanium dioxide, was also performed. It was established using the tenzometric method in the isometric mode that the accumulation of titanium dioxide in smooth muscles of the caecum resulted in the considerable, compared to the control, increase in the frequency of their spontaneous contractions, the decrease in the duration of the contraction–relaxation cycle, and the decrease in the indices of muscle functioning efficiency (the index of contractions in Montevideo units (MU) and the index of contractions in Alexandria units (AU)). In the same experimental conditions, there was not the increase, but the decrease in the frequency of spontaneous contractions, the duration of the contraction–relaxation cycle, and the increase in MU and AU indices in the smooth muscles of myometrium (in the group of rats, burdened with TiO2 for 30 days). It was also determined that TiO2 modulates both the mechanisms of the input of extracellular Ca2+ ions and the mechanisms of decreasing the concentration of these cations in smooth muscle cells of the caecum during the generation of the high potassium contraction. In these conditions, there is a considerable increase in the normalized maximal velocity of the contraction phase and the relaxation phase. It was demonstrated in the work that titanium dioxide also changes the cholinergic excitation in these muscles. The impact of titanium dioxide in the group of rats, burdened with TiO2, was accompanied with a considerable impairment of the kinetics of forming the tonic component of the oxytocin-induced contraction of the smooth muscles of myometrium