Систематизація договірного права України

Шишка Н. В. Систематизація договірного права України / Н. В. Шишка // Проблеми цивільного права та процессу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 97-й річниці від дня народження Олександра Анатолійовича Пушкіна (м. Харків, 20 трав. 2022 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Харків. обл. осередок Всеукр. громад. орг. «Асоціація цивілістів України», Наук. парк «Наука та безпека». – Харків : ХНУВС, 2022. - С. 211-214.Приведена систематизація договірного права України. Приведена систематизация договорного права Украины. The systematization of the contract law of Ukraine is given

Форма участі держави у договірних відносинах

Шишка, Н. В. Форма участі держави у договірних відносинах / Наталія Віталіївна Шишка // Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 19–20 трав. 2017 р.) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ; Харк. обл. осередок Всеукр. громад. орг. «Асоціація цивілістів України». – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 289-292.Розглянуто питання невизначеності правового статусу держави у цивільних відносинах. Проаналізовано проблему органів державної влади, зокрема, їх правове становище при набутті та здійсненні цивільних прав та обов’язків для держави та участі у цивільних (зокрема, в договірних) відносинах. Розглянуто форми участі держави в договірних відносинах.The question of the uncertainty of the legal status of the state in civil relations is considered. The problem of state authorities is analyzed, in particular, their legal position when acquiring and exercising civil rights and obligations for the state and participating in civil (in particular, contractual) relations. Forms of state participation in contractual relations are considered.Рассмотрен вопрос неопределенности правового положения государства в гражданских правоотношениях. Анализируется проблема органов государственной власти, в частности их правовое положение при приобретении и осуществлении гражданских прав и обязанностей для государства и участии в гражданских (в частности, договорных) отношениях. Рассмотрены формы участия государства в договорных отношениях

До питання про комерціалізацію людських ембріонів (міжнародно-правовий досвід)

Іванчук, П. В. До питання про комерціалізацію людських ембріонів (міжнародно-правовий досвід) / Поліна Володимирівна Іванчук, Наталія Віталіївна Шишка // Протидія кіберзлочинності та торгівлі людьми : зб. матеріалів Міжнарод. наук.-практ. конф. (27 травня 2020 р., м. Харків) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Координатор проектів ОБСЄ в Україні. – Харків : ХНУВС, 2020. – С. 208-211.Статтю присвячено правилам використання людських ембріонів в наукових цілях. Проаналізовано акти Європейського Союзу, які вказують, що використання людських ембріонів в промислових або комерційних цілях не відповідає мінімальним вимогам дотримання норм громадського порядку або моралі. The article is devoted to the rules of using human embryos for scientific purposes. The acts of the European Union, which indicate that the use of human embryos for industrial or commercial purposes does not meet the minimum requirements of public order or morality. Статья посвящена правилам использования человеческих эмбрионов в научных целях. Проанализированы акты Европейского Союза, указывающие, что использование человеческих эмбрионов в промышленных или коммерческих целях не отвечает минимальным требованиям соблюдения норм общественного порядка или нравственности

навчальний посібник

Цивільне право. Загальна частина : навч. посіб. / [О. Є. Аврамова, А. С. Горбенко, Н. О. Горобець та ін.] ; за заг. ред. С. О. Сліпченка, О. Л. Зайцева ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків : ХНУВС, 2022. – 332 с. – ISBN 978-966-610-257-0Навчальний посібник підготовлено авторським колектвом кафедри цивільно-правових дисциплін та кафедри цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ. Він повністю відповідає курсу цивільного права, передбаченому для отримання вищої юридичної освіти. Навчальний посібник із цивільного права традиційно поділено на дві частини. В цій частині висвітлено інститути загальної частини цивільного права, а також особисті немайнові права, речові права, право інтелектуальної власності. Посібник може бути корисним як студентам (курсантам), так і аспірантам (ад’юнктам) та викладачам юридичних, економічних ЗВО. Він також буде цікавим для всіх, хто цікавиться цивільним правом.The study guide was prepared by the author's team of the Department of Civil Law Disciplines and the Department of Civil Law and Process of Kharkiv National University of Internal Affairs. It fully corresponds to the civil law course provided for obtaining a higher legal education. The textbook on civil law is traditionally divided into two parts. This part covers the institutions of the general part of the civil service rights, as well as personal non-property rights, property rights, intellectual property rights. The manual can be useful both for students (cadets), as well as graduate students (adjuncts) and teachers of legal and economic higher education institutions. He too will be of interest to anyone interested in civil law.Учебное пособие подготовлено авторским коллективом кафедры гражданско-правовых дисциплин и кафедры гражданского права и процесса Харьковского Национального университета внутренних дел. Он полностью соответствует курсу гражданского права, предусмотренному для получения высшего юридического образования. Учебное пособие по гражданскому праву традиционно разделено на две части. В этой части освещены институты общей части гражданского права, а также личные неимущественные права, вещные права, право интеллектуальной собственности. Пособие может быть полезно как студентам (курсантам), так и аспирантам (адъюнктам) и преподавателям юридических, экономических ЗВО. Он также будет интересен всем, кто интересуется гражданским правом

Деякі аспекти категорії "майно" як об'єкта цивільних прав

Шишка Н.В. Деякі аспекти категорії "майно" як об'єкта цивільних прав/ Н.В. Шишка // Актуальні проблеми приватного права : матеріали XVII наук.-практ. конф., присвяч. 97-й річниці з дня народж, д-pa юрид. наук, проф., чл.-кор. АН УPCP В. П. Маслова (Харків, 22 лют. 2019 р.). - Харків : Право, 2019. - С.312-316.В тезах доповіді проаналізовано деякі аспекти категорії "майно" як об'єкта цивільних прав. The theses of the report analyzed some aspects of the category "property" as an object of civil rights. В тезисах доклада проанализированы некоторые аспекты категории "имущество" как объекта гражданских прав

The definitions of “mediation” as an alternative form of dispute resolution: to the problem of legal understanding

Шишка, Н. В. Поняття «медіація» як альтернативна форма вирішення спорів: до проблеми праворозуміння [Електронний ресурс] / Шишка Н. В. // Юридичний науковий електронний журнал. – 2021. – № 4. – С. 297-301. – Режим доступу: http://lsej.org.ua/4_2021/74.pdf.Статтю присвячено науковому аналізу поняття медіації. Проаналізовано різні етимологічні витоки слова «медіація». Зокрема, від грецького слова “medos”, від латинського слова “mediare” та від іншого латинського слова “mediatio”. Встановлено, що вказані слова мають різне смислове навантаження. Якщо перше слово (“medos”) вказує на якість суб’єкта (медіатора, посередника), то друге (“mediare”) розкриває суть самої діяльності суб’єкта (медіатора, посередника). У науковій праці робиться висновок, що останнє слово (“mediatio”) найбільше відповідає сучасному розумінню слова «медіація», тому саме воно має виступити ядром для формування його праворозуміння та розкриття. Крім цього, автором звернута увага на те, що проблематика однозначного розуміння медіації пов’язана безпосередньо з правовою моделлю, яка відображена в праві. Це пов’язане із широким спектром застосування медіації, різноманітністю організаційних форм, видів і моделей процедури примирення за участю медіатора. Встановлено, що з огляду на сучасну концепцію, яка проводиться в законотворчій діяльності, вибрана «гібридна модель» щодо медіації як альтернативного способу вирішення правових спорів. Тобто передбачається, що процедура примирення (медіація) може бути застосована не лише у позасудовому порядку, без звернення до суду, а також може бути здійснена за участю судді-медіатора, за наслідками якої сторони можуть або укласти мирову угоду, або продовжити судовий розгляд. Зроблено висновок, що медіація – це альтернативна форма вирішення спору, тобто певний структурований переговорний процес, в якому сторони за допомогою нейтральної та неупередженої сторони – медіатора (посередника) добровільно і самостійно мають намір досягти мирного врегулювання їхнього спору.The article is devoted to the scientifc analysis of the concept of mediation. Various etymological origins of the word “mediation” are analyzed. In particular, from the Greek word “medos”, from the Latin word “mediare” and from another Latin word “mediatio"”. It is established that these words have different semantic load. If the frst word (“medos”) indicates the quality of the subject (mediator, moderator), the second (“mediare”) reveals the essence of the subject’s activity (mediator, moderator). The scientifc work concludes that the last word (“mediatio”) best corresponds to today’s understanding of the word “mediation”, so it should be the core for the formation of its legal understanding and disclosure. In addition, the author draws attention to the fact that the problem of unambiguous understanding of mediation is directly related to the legal model that is reflected in the law. This is due to the wide range of applications of mediation, a variety of organizational forms, types and models of the reconciliation procedure with the participation of a mediator. It is established that in view of today’s concept which is carried out in legislative activity concerning mediation its “hybrid model” is chosen. That is, it is envisaged that the conciliation procedure (mediation) can be applied not only out of court, without recourse to the court, but also can be carried out with the participation of a mediating judge, as a result of which the parties may either reach an amicable agreement or continue the trial. The judicial procedure for dispute settlement consists in the fact that before the start of consideration of the case on its merits, by mutual agreement of the parties, the dispute can be settled with the help of the judge in whose proceedings the case is being conducted. It is concluded that mediation is an alternative form of dispute resolution, that is, a certain structured negotiation process in which the parties, with the help of a neutral and impartial party – a mediator (moderator), voluntarily and independently intend to reach a peaceful settlement of their dispute.Статья посвящена научному анализу понятия медиации. Проанализированы различные этимологические истоки слова «медиация»

Захист персональних даних при загрозах національній безпеці

Шишка Н.В. Захист персональних даних при загрозах національній безпеці /Н.В. Шишка // Безпека як правовий концепт : виступи учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 20 квітня 2018 р.). / Відповідальний за випуск професор Р.Б. Шишка. - К.: Видавництво Ліра - К. 2018. - с. 103 – 105.В тезах доповіді досліджується проблема захисту персональних даних при загрозах національній безпеці. The thesis addresses the problem of protecting personal data in the face of threats to national security. В тезисах доклада исследуется проблема защиты персональных данных при угрозах национальной безопасности

Artificial intelligence in ukrainian justice: legal prerequisites for implementation

Шишка, Н. В. Штучний інтелект в українському правосудді: правові передумови запровадження [Електронний ресурс] / Наталія Віталіївна Шишка // Юридичний науковий електронний журнал. - 2021. - № 3. - С. 143-145. - Режим доступу: http://lsej.org.ua/3_2021/37.pdf.Стаття присвячена дослідженню правових передумов запровадження штучного інтелекту під час здійснення правосуддя в Україні. Запровадження штучного інтелекту в судову систему України в умовах цифровізації та збільшення майнового обороту зумовлене сучасними реформаційними тенденціями цивільного законодавства та судової системи загалом, здатне вирішити проблему із зростаючою кількістю судових процесів, що пов’язані з покупками та здійсненням оплати через мережу Інтернет, матиме позитивний вплив на розвиток економіки та розвитку бізнесу у державі, мінімізує людський фактор саме в контексті судового свавілля. Під час дослідження зроблено висновок, що сьогодні існує багато правових передумов для запровадження штучного інтелекту в українському правосудді. При цьому впровадження штучного інтелекту в українське судочинство має відповідати базовим принципам, які містяться в Етичній хартії з використання штучного інтелекту у судовій системі та її середовищі та в Білій книзі зі штучного інтелекту: європейський підхід до досконалості і довіри. Робиться висновок, що впровадження штучного інтелекту в українське судочинство має відбуватися поетапно, важливим є етап тестування, який дасть можливість перевірити дієвість та спроможність такої інновації та сприятиме підтвердженню необхідності застосування в судовій системі елементів діджиталізації. Крім цього, в статті робиться висновок, що законодавство України потребує чіткості та визначеності відповідно до світових та європейських стандартів щодо застосування штучного інтелекту. Також із метою належного правового регулювання охоронних правовідносин є необхідність вироблення та закріплення на законодавчому рівні застосування штучного інтелекту. Це насамперед сприятиме правовим гарантіям безпечного та легального функціонування систем штучного інтелекту.The article is devoted to the study of the legal preconditions for the introduction of artifcial intelligence in the administration of justice in Ukraine. Introduction of artifcial intelligence into the judicial system of Ukraine in the conditions of digitalization and increase of the property circulation: is due to modern reform tendencies of civil legislation and judicial system as a whole; able to solve the problem of the growing number of lawsuits related to purchases and payments via the Internet; will have a positive impact on economic development and business development in the country; minimizes the human factor precisely in the context of judicial arbitrariness. The study concluded that today there are many legal prerequisites for the introduction of artifcial intelligence in the Ukrainian judiciary. At the same time, the introduction of artifcial intelligence in the Ukrainian judiciary must comply with the basic principles contained in the European ethical Charter on the use of Artifcial Intelligence in judicial systems and their environment and their environment and in the White Paper on Artifcial Intelligence: a European approach to excellence and trust. It is concluded that the introduction of artifcial intelligence in Ukrainian legal proceedings should take place in stages, among which the testing stage is important, which will provide an opportunity to test the effectiveness and viability of such an innovation and will help confrm the need to use elements of digitalization in the judicial system. In addition, the article concludes that the legislation of Ukraine needs clarity and certainty in accordance with world and European standards for the use of artifcial intelligence. Also, in order to properly regulate the protection of legal relations, it is necessary to develop and consolidate at the legislative level the use of artifcial intelligence. This will, frst of all, contribute to the legal guarantees of safe and legal functioning of artifcial intelligence systems.Статья посвящена исследованию правовых предпосылок введения искусственного интеллекта при осуществлении правосудия в Украине. Введение искусственного интеллекта в судебную систему Украины в условиях цифровизации и увеличения имущественного оборота обусловлено современными реформационными тенденциями гражданского законодательства и судебной системы в целом, способно решить проблему с растущим количеством судебных процессов, связанных с покупками и осуществлением оплаты через Интернет, окажет положительное влияние на развитие экономики и развития бизнеса в государстве, минимизирует человеческий фактор именно в контексте судебного произвола. В ходе исследования сделан вывод, что сегодня существует много правовых предпосылок для введения искусственного интеллекта в украинском правосудии. При этом внедрении искусственного интеллекта в украинское судопроизводство должно соответствовать базовым принципам, содержащиеся в Этической хартии по использованию искусственного интеллекта в судебной системе и ее среде и в Белой книге по искусственному интеллекту: европейский подход к совершенству и доверия. Делается вывод, что внедрение искусственного интеллекта в украинское судопроизводство имеет происходить поэтапно, важным является этап тестирования, который даст возможность проверить действенность и способность такой инновации и будет способствовать подтверждению необходимости применения в судебной системе элементов диджитализации. Кроме этого, в статье делается вывод, что законодательство Украины требует четкости и определенности в соответствии с мировым и европейским стандартам по применению искусственного интеллекта. Также с целью надлежащего правового регулирования охранительных правоотношений необходимыми являются выработка и закрепление на законодательном уровне применения искусственного интеллекта. Это прежде всего будет способствовать правовым гарантиям безопасного и легального функционирования систем искусственного интеллекта

The ability to be willful of a legal entity: anomalies of legal certainty of the Civil Code of Ukrain

Шишка, О. Р. До проблеми криміналізації діяльності «груп смерті» в Україні [Електронний ресурс] / О. Р. Шишка, Н. В. Шишка // Юридичний науковий електронний журнал. - 2021. - № 3. - С. 146-149. - Режим доступу: http://lsej.org.ua/3_2021/38.pdf.Стаття присвячена дослідженню нормативістського підходу щодо волездатності юридичної особи. Необхідність проведення такого дослідження зумовлена сучасними реформаційними тенденціями у галузі цивільного законодавства, робота над якими була розпочата в Україні у 2019 р. (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 р. № 650 «Про утворення робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України»). На основі аналізу чинного законодавства авторами зроблено висновок, що в ЦК України закладені різноконцептуальні підходи до волездатності юридичної особи та її органів. Так, якщо в ст. 1, 2 та 80 ЦК України встановлюється, що юридична особа є волездатною, а отже, і дієздатною, то в ст. 92 ЦК України – навпаки, юридична особа позбавлена можливості вчиняти вольові дії самостійно. Враховуючи те, що юридична особа не бере участі в цивільних відносинах самостійно, а лише опосередковано, то вона де-факто не лише неволездатна, а й недієздатна. Відповідно, останнє дало авторам підстави при нормативістському підході поставити під сумнів місце юридичних осіб у системі учасників цивільних відносин. Авторами стверджується, що стан правової невизначеності в межах концепту ст. 1 ЦК України створює саме ст. 92 ЦК України. Наведене зумовлює необхідність в оновлені ЦК України на предмет приведення його у відповідність до принципу правової визначеності щодо волездатності юридичної особи та інших взаємопов’язаних компонентів механізму цивільно-правого регулювання. Що саме слід змінювати (ст. 1, 2 та 80 або ст. 92), як зазначено авторами, залежить від того, на якій теорії юридичної особи має базуватися правовий концепт юридичної особи. Головне, щоби право не створювало стан правової невизначеності та було сумісним із принципом верховенства права; було логічним і зрозумілим від загальної норми до спеціальної; являло собою єдину та цілісну систему з її унікальною структурою.The article is devoted to the study of the normative approach the ability to be willful of a legal entity. The need for such a study is due to the current Reformation trends in the feld of civil legislation, work on which was started in Ukraine in 2019 (based on the resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 17.07.2019 No. 650 “On the establishment of a working group on recodifcation (updating) civil law Of Ukraine”). Based on the analysis of the current legislation, the authors concluded that in the Civil Code of Ukraine lays down different-conceptual approaches ability to be willful of a legal entity and its bodies. Yes, if in Art. 1, 2 and 80 of the Civil Code of Ukraine it is established that a legal entity is volitional-capacity, and hence legal capable, then in Art. 92 of the Civil Code of Ukraine - on the contrary, a legal entity is deprived of the opportunity to perform will actions independently. Given the fact that a legal entity does not participate in civil relations independently, but only indirectly, it is de facto not only the volitional- incapacitated, but also incapacitated. Accordingly, the latter gave the authors grounds to question the place of legal entities in the system of participants in civil relations. The authors argue that the state of legal uncertainty, within the framework of the concept of Article 1 of the Civil Code of Ukraine, is created precisely by Article 92 of the Civil Code of Ukraine. The above determines the need for to update the Civil Code of Ukraine in order to bring it in line with the principle of legal certainty regarding the ability to be willful of a legal entity and other interrelated components of the civil law regulation mechanism. What exactly should be changed (Articles 1, 2 and 80 or Article 92), as indicated by the authors, depends on what theory of the legal entity the legal concept of the legal entity should be based on. The main thing is that the law does not create a status of legal uncertainty and is compatible with the principle of the rule of law; was logical and understandable from a general norm to a special one; represented a single and integral system with its unique structure.Статья посвящена исследованию нормативистского подхода к волеспособности юридического лица. Необходимость проведения такого исследования обусловлена ​​современными реформационными тенденциями в области гражданского законодательства, работа над которыми была начата в Украине в 2019 году. (на основании постановления Кабинета Министров Украины от 17.07.2019 г.. № 650 «О создании рабочей группы по рекодификации (обновления) гражданского законодательства Украины»). На основе анализа действующего законодательства авторами сделан вывод, что в ГК Украины заложены разноконцептуальные подходы к волеспособности юридического лица и его органов. Так, если в ст. 1, 2 и 80 ГК Украины устанавливает, что юридическое лицо является волеспособным, а следовательно, и дееспособным, то в ст. 92 ГК Украины - наоборот, юридическое лицо лишено возможности совершать волевые действия самостоятельно. Учитывая, что юридическое лицо не участвует в гражданских отношениях самостоятельно, а только опосредованно, то она де-факто не только неволеспособно, но и недееспособна. Соответственно, последнее дало авторам основания для нормативистского подхода поставить под сомнение место юридических лиц в системе участников гражданских отношений. Авторами утверждается, что состояние правовой неопределенности в пределах концепта ст. 1 ГК Украины создает именно ст. 92 ГК Украины. Приведенное обусловливает необходимость в обновленные ГК Украины на предмет приведения его в соответствие с принципом правовой определенности по волеспособности юридического лица и других взаимосвязанных компонентов механизма гражданско-правового регулирования. Что именно следует менять (ст. 1, 2 и 80 или ст. 92), как указано авторами, зависит от того, на какой теории юридического лица должен базироваться правовой концепт юридического лица. Главное, чтобы право не создавало состояние правовой неопределенности и было совместимо с принципом верховенства права; было логичным и понятным от общей нормы в специальную; представляло собой единую и целостную систему с уникальной структурой