Electroporation of mouse embryonic stem cells with Neon device

Mouse embryonic stem cells are widely used as a promising material for producing of new cellular systems with desired properties in cellular and molecularbiology, pharmacology, virology, medicine, veterinary medicine and biotechnology. Each type of cells requires different electroporation conditions that are determined experimentally. Therefore, the main goal was to optimize conditions of electroporation with Neon® Transfection System, a new-generation device, by selecting and changing of various parameters (voltage, impulse width and number of impulses) to maximize efficiency of D3 embryonic stem cell line transfection and to maintain cell viability. The following parameters were found to be the most optimal for the said cells: impulse voltage– 1200 V, impulse width – 10 ms, number of impulses – 3. Under given conditions, viability of the cells after electroporation was 91%, and transient transfection efficiency (24 hours after electroporation) assessed based on bacterial β-galactosidase production was 88%. It was shown that with higher cell density any electroporation condition tested yielded higher transfection efficiency ranging between 34 and 88%. It was demonstrated that only 5 out of 12 tested protocols with different parameters could be successfully used for insertion of DNA plasmid carrying lacZ Escherichia coli gene into D3 cell line. Thus, the experiment results show the more optimal conditions can be selected experimentally taking into account available information on electroporation protocols for similar cell types recommended by the device manufacturer. Electroporation of mouse embryonic stem cells with the new-generation device can bean effective method for in vitro insertion of nucleic acids into the cells of interest to the researcher

Фармакоепідеміологічний та клініко-економічний аналіз споживання антибактеріальних препаратів у багатопрофільному стаціонарі

Information on consumption of antimicrobials in hospitals indirectly reflects implementation of medical care standards, as well as ideas of health professionals about the problems of prevention and treatment of infectious diseases. Aim. To conduct the comprehensive analysis of the material costs and consumption of antimicrobials for systemic use in a multi-specialty hospital.Materials and methods. As a result of the studies conducted it was shown that in the hospital for 5 years the approaches to the starting empirical antibacterial therapy of diseases requiring the use of antimicrobial agents were almost completely replaced. In addition, there was transition to the cephalosporin therapy (cefazolin and ceftriaxone) and the loss of interest in antimicrobial drugs of the penicillin group and in drugs from the group of fluoroquinolones and macrolides. Results. The monitoring of the consumption of antibacterial drugs conducted in the hospital allows us to make strategic decisions in order to optimize the antibiotic therapy and adjust the amount and range of antibiotics used with the profile of the hospital. Complex implementation of ABC-analysis and DDD-analysis allows comparing the priority data of financial costs and the level of consumption of antimicrobials, it allows optimizing the use of antibiotics in a multi-specialty hospital. Conclusions. The results of the analysis are the ground for redistribution of financial flows in the group of antibacterial agents with improvement of the assortment, they also allow to optimize the use of antibiotics in the hospital units, and based on the data obtained to develop and implement the practice of application of different forms of antibacterial drugs taking into account the principles of evidence-based medicine and the results of infection monitoring.Сведения о потреблении антимикробных препаратов в стационарах косвенно отражают выполнение стандартов медицинской помощи, а также представления медицинских работников о проблемах профилактики и лечения инфекционных заболеваний. Цель: комплексный анализ материальных затрат и потребления АМП для системного применения в многопрофильном стационаре. Материалы и методы. Показано, что в лечебно-профилактическом учреждении стационарного профиля за 5 лет практически полностью сменились подходы к стартовой эмпирической антибактериальной терапии заболеваний, требующих применения антимикробных препаратов. При этом отмечается переход на терапию цефалоспоринами (цефазолин и цефтриаксон) и утрата интереса к антимикробным препаратам пенициллинового ряда, а также отсутствие интереса к препаратам из группы фторхинолонов и макролидов. Результаты исследования. Проведенный мониторинг потребления антибактериальных препаратов в стационаре позволяет принять стратегические решения по оптимизации антибиотикотерапии и приведению в соответствие количества и ассортимента применяемых антибиотиков с профилем подразделений стационара. Комплексное проведение ABC- и DDD-анализа позволяет сопоставить данные приоритетности финансовых затрат и уровня потребления антимикробных препаратов, что дает возможность оптимизировать использование антибиотиков в многопрофильном стационаре. Выводы. Результаты анализа являются обоснованием для перераспределения финансовых затрат в группе антибактериальных средств с улучшением ассортимента, а также позволяют оптимизировать использование антибиотиков в подразделениях стационара и на основе полученных данных разработать и внедрить в практику составление отделенческих формуляров антибактериальных препаратов с учетом принципов доказательной медицины и результатов инфекционного мониторинга.Відомості про споживання антимікробних препаратів у стаціонарах відображають виконання стандартів медичної допомоги, а також уяву медичних працівників про проблеми профілактики і лікування інфекційних захворювань. Мета: комплексний аналіз матеріальних затрат і споживання АМП для системного застосування в багатопрофільному стаціонарі.Матеріали та методи. Показано, що в лікувально-профілактичному закладі стаціонарного профілю за 5 років практично повністю змінилися підходи до стартової емпіричної антибактеріальної терапії захворювань, що вимагають застосування антимікробних препаратів. При цьому відзначається перехід на терапію цефалоспоринами (цефазолін і цефтриаксон) і втрата інтересу до антимікробних препаратів пеніцилінового ряду, а також відсутність інтересу до препаратів із групи фторхінолонів і макролідів. Результати дослідження. Проведений моніторинг споживання антибактеріальних препаратів у стаціонарі дозволяє прийняти стратегічні рішення щодо оптимізації антибіотикотерапії і приведення у відповідність кількості й асортименту застосовуваних антибіотиків із профілем підрозділів стаціонару. Комплексне проведення ABC- та DDD-аналізу дозволяє зіставити дані пріоритетності фінансових витрат і рівня споживання антимікробних препаратів, що дає можливість оптимізувати використання антибіотиків у багатопрофільному стаціонарі. Висновки. Результати аналізу є обґрунтуванням для перерозподілу фінансових витрат у групі антибактеріальних засобів із поліпшенням асортименту, а також дозволяють оптимізувати використання антибіотиків у підрозділах стаціонару і на основі отриманих даних розробити й упровадити в практику складання формулярів антибактеріальних препаратів для окремих відділень з урахуванням принципів доказової медицини та результатів інфекційного моніторингу

Фармакоепідеміологічний аналіз використання антибактеріальних препаратів у пульмонологічному відділенні багатопрофільного стаціонару Республіки Таджикистан

The uncontrolled and excessive use of antibiotics in infectious diseases significantly reduces the effectiveness of the drug therapy, increases the risk of adverse reactions, increases the cost of treatment and, most importantly, promotes the growth and spread of antibiotic resistance. Monitoring of the consumption of this group of drugs for systemic use is one of the most important methods used in the system of measures to improve prescribing practices of this group.Aim. To analyze the consumption of antimicrobial agents in the pulmonary department of the multi-specialty hospital using the DDD-methodology.Materials and methods. The retrospective descriptive analysis of prescribing pharmacotherapy for patients being treated in the pulmonary department of the Sughd regional clinical hospital (Khujand, Tajikistan) was performed. Using the ATC/DDD-methodology the consumption of antimicrobial agents was studied. As a unit of measurement the grams of the active substance was used with the subsequent calculation of the indicator of DDD/100 bed-days and the percentage of the total DDD.Results and discussion. The DDD-analysis of the consumption of antimicrobial drugs on the example of the pulmonary department of the multi-specialty hospital showed a significant change in the structure of the drug consumption in this group for the starting antibiotic therapy of respiratory tract infections over the past five years. A clear downward tendency was identified in the consumption of drugs of penicillin and macrolides with the transition to monotherapy with cephalosporins of the 3-rd generation (ceftriaxone) and partially fluoroquinolones.Conclusions. Monitoring of the consumption of antimicrobials in in-patient departments using the ATC/DDD-methodology allows to make strategic decisions concerning the tactics of antibiotic treatment of diseases according to the department specialization, as well as to determine the direction of administrative measures for further improvement of the range of antibacterial drugs introducing modern effective products into practice and optimizing the consumption of antibiotics in each specific department.Неконтролируемое и чрезмерное применение антибиотиков при инфекционных заболеваниях существенно снижает эффективность проводимой фармакотерапии, повышает риск развития нежелательных реакций, удорожает лечение и, что особенно важно, способствует росту и распространению антибиотикорезистентности. Именно мониторинг потребления данной группы препаратов для системного применения является одним из важнейших методов, используемых в системе мер по улучшению практики назначения лекарственных средств данной группы. Целью является анализ потребления антимикробных препаратов в пульмонологическом отделении многопрофильного стационара с использованием DDD-методологии. Материалы и методы. Осуществлен ретроспективный описательный анализ врачебных назначений при фармакотерапии пациентов, находящихся на лечении в пульмонологическом отделении Согдигской областной клинической больницы (г. Худжанд, Республика Таджикистан). С помощью ATC/DDD-методологии изучено потребление антимикробных препаратов. В качестве единицы измерения использовалось количество граммов активного вещества с дальнейшим расчетом показателя DDD/100 койко-дней и % от общей DDD.Результаты и их обсуждение. Проведение DDD-анализа потребления антимикробных препаратов на примере пульмонологического отделения многопрофильного стационара показало существенное изменение структуры потребления данной группы лекарственных средств для стартовой антибактериальной терапии инфекций дыхательных путей за последние пять лет. Выявлена явная тенденция к снижению потребления препаратов пенициллинового ряда и макролидов с переходом на монотерапию цефалоспоринами 3 поколения (цефтриаксон) и частично фторхинолонами. Выводы. Мониторинг потребления антимикробных препаратов в отделениях стационара с использованием АТС/DDD-методологии позволяет принимать стратегические решения в отношении тактики антибиотикотерапии заболеваний, согласно профиля отделения, определить направление административных мер, позволивших в дальнейшем улучшить ассортимент антибактериальных препаратов с введением в практику современных эффективных препаратов и оптимизировать потребление антибиотиков в каждом конкретном отделении. Неконтрольоване і надмірне застосування антибіотиків при інфекційних захворюваннях істотно знижує ефективність проведеної фармакотерапії, підвищує ризик розвитку небажаних реакцій, здорожує лікування і, що особливо важливо, сприяє зростанню і поширенню антибіотикорезистентності. Саме моніторинг споживання даної групи препаратів для системного застосування є одним з найважливіших методів, що використовуються в системі заходів щодо поліпшення практики призначення лікарських засобів даної групи.Метою є аналіз споживання антимікробних препаратів у пульмонологічному відділенні багатопрофільного стаціонару з використанням DDD-методології.Матеріали та методи. Здійснено ретроспективний описовий аналіз лікарських призначень при фармакотерапії пацієнтів, які перебувають на лікуванні в пульмонологічному відділенні Согдігської обласної клінічної лікарні (м. Худжанд, Республіка Таджикистан). За допомогою ATC/DDD-методології вивчено споживання антимікробних препаратів. В якості одиниці вимірювання використовувалася кількість грамів активної речовини з подальшим розрахунком показника DDD/100 ліжко-днів і % від загальної DDD.Результати та їх обговорення. Проведення DDD-аналізу споживання антимікробних препаратів на прикладі пульмонологічного відділення багатопрофільного стаціонару показало істотну зміну структури споживання даної групи лікарських засобів для стартової антибактеріальної терапії інфекцій дихальних шляхів за останні п’ять років. Виявлено явну тенденцію до зниження споживання препаратів пеніцилінового ряду і макролідів з переходом на монотерапію цефалоспоринами 3 покоління (цефтриаксон) і частково фторхiнолонами.Висновки. Моніторинг споживання антимікробних препаратів у відділеннях стаціонару з використанням АТС/DDD-методології дозволяє приймати стратегічні рішення щодо тактики антибіотикотерапії захворювань згідно з профілем відділення, визначити напрямок адміністративних заходів, що дозволить у подальшому покращити асортимент антибактеріальних препаратів з введенням у практику сучасних ефективних препаратів і оптимізувати споживання антибіотиків у кожному конкретному відділенні

Фармакоепідеміологічний аналіз використання антибактеріальних препаратів у пульмонологічному відділенні багатопрофільного стаціонару Республіки Таджикистан

The uncontrolled and excessive use of antibiotics in infectious diseases significantly reduces the effectiveness of the drug therapy, increases the risk of adverse reactions, increases the cost of treatment and, most importantly, promotes the growth and spread of antibiotic resistance. Monitoring of the consumption of this group of drugs for systemic use is one of the most important methods used in the system of measures to improve prescribing practices of this group.Aim. To analyze the consumption of antimicrobial agents in the pulmonary department of the multi-specialty hospital using the DDD-methodology.Materials and methods. The retrospective descriptive analysis of prescribing pharmacotherapy for patients being treated in the pulmonary department of the Sughd regional clinical hospital (Khujand, Tajikistan) was performed. Using the ATC/DDD-methodology the consumption of antimicrobial agents was studied. As a unit of measurement the grams of the active substance was used with the subsequent calculation of the indicator of DDD/100 bed-days and the percentage of the total DDD.Results and discussion. The DDD-analysis of the consumption of antimicrobial drugs on the example of the pulmonary department of the multi-specialty hospital showed a significant change in the structure of the drug consumption in this group for the starting antibiotic therapy of respiratory tract infections over the past five years. A clear downward tendency was identified in the consumption of drugs of penicillin and macrolides with the transition to monotherapy with cephalosporins of the 3-rd generation (ceftriaxone) and partially fluoroquinolones.Conclusions. Monitoring of the consumption of antimicrobials in in-patient departments using the ATC/DDD-methodology allows to make strategic decisions concerning the tactics of antibiotic treatment of diseases according to the department specialization, as well as to determine the direction of administrative measures for further improvement of the range of antibacterial drugs introducing modern effective products into practice and optimizing the consumption of antibiotics in each specific department.Неконтролируемое и чрезмерное применение антибиотиков при инфекционных заболеваниях существенно снижает эффективность проводимой фармакотерапии, повышает риск развития нежелательных реакций, удорожает лечение и, что особенно важно, способствует росту и распространению антибиотикорезистентности. Именно мониторинг потребления данной группы препаратов для системного применения является одним из важнейших методов, используемых в системе мер по улучшению практики назначения лекарственных средств данной группы. Целью является анализ потребления антимикробных препаратов в пульмонологическом отделении многопрофильного стационара с использованием DDD-методологии. Материалы и методы. Осуществлен ретроспективный описательный анализ врачебных назначений при фармакотерапии пациентов, находящихся на лечении в пульмонологическом отделении Согдигской областной клинической больницы (г. Худжанд, Республика Таджикистан). С помощью ATC/DDD-методологии изучено потребление антимикробных препаратов. В качестве единицы измерения использовалось количество граммов активного вещества с дальнейшим расчетом показателя DDD/100 койко-дней и % от общей DDD.Результаты и их обсуждение. Проведение DDD-анализа потребления антимикробных препаратов на примере пульмонологического отделения многопрофильного стационара показало существенное изменение структуры потребления данной группы лекарственных средств для стартовой антибактериальной терапии инфекций дыхательных путей за последние пять лет. Выявлена явная тенденция к снижению потребления препаратов пенициллинового ряда и макролидов с переходом на монотерапию цефалоспоринами 3 поколения (цефтриаксон) и частично фторхинолонами. Выводы. Мониторинг потребления антимикробных препаратов в отделениях стационара с использованием АТС/DDD-методологии позволяет принимать стратегические решения в отношении тактики антибиотикотерапии заболеваний, согласно профиля отделения, определить направление административных мер, позволивших в дальнейшем улучшить ассортимент антибактериальных препаратов с введением в практику современных эффективных препаратов и оптимизировать потребление антибиотиков в каждом конкретном отделении. Неконтрольоване і надмірне застосування антибіотиків при інфекційних захворюваннях істотно знижує ефективність проведеної фармакотерапії, підвищує ризик розвитку небажаних реакцій, здорожує лікування і, що особливо важливо, сприяє зростанню і поширенню антибіотикорезистентності. Саме моніторинг споживання даної групи препаратів для системного застосування є одним з найважливіших методів, що використовуються в системі заходів щодо поліпшення практики призначення лікарських засобів даної групи.Метою є аналіз споживання антимікробних препаратів у пульмонологічному відділенні багатопрофільного стаціонару з використанням DDD-методології.Матеріали та методи. Здійснено ретроспективний описовий аналіз лікарських призначень при фармакотерапії пацієнтів, які перебувають на лікуванні в пульмонологічному відділенні Согдігської обласної клінічної лікарні (м. Худжанд, Республіка Таджикистан). За допомогою ATC/DDD-методології вивчено споживання антимікробних препаратів. В якості одиниці вимірювання використовувалася кількість грамів активної речовини з подальшим розрахунком показника DDD/100 ліжко-днів і % від загальної DDD.Результати та їх обговорення. Проведення DDD-аналізу споживання антимікробних препаратів на прикладі пульмонологічного відділення багатопрофільного стаціонару показало істотну зміну структури споживання даної групи лікарських засобів для стартової антибактеріальної терапії інфекцій дихальних шляхів за останні п’ять років. Виявлено явну тенденцію до зниження споживання препаратів пеніцилінового ряду і макролідів з переходом на монотерапію цефалоспоринами 3 покоління (цефтриаксон) і частково фторхiнолонами.Висновки. Моніторинг споживання антимікробних препаратів у відділеннях стаціонару з використанням АТС/DDD-методології дозволяє приймати стратегічні рішення щодо тактики антибіотикотерапії захворювань згідно з профілем відділення, визначити напрямок адміністративних заходів, що дозволить у подальшому покращити асортимент антибактеріальних препаратів з введенням у практику сучасних ефективних препаратів і оптимізувати споживання антибіотиків у кожному конкретному відділенні