ІНТЕГРАЦІЯ У НАВЧАННІ: ОСНОВНІ МЕТОДИ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ТА АНАЛІЗ

Ukraine’s movement towards integration into European and world scientific and educational space causes changes in paradigms and approaches to teaching in all-level educational institutions, which can lead to modern learning transformations. Topicality of the article is due to the necessity of system comprehending the notions of «integration» and «integrated learning» in the process of education as interdisciplinary links play a great role in contemporary world because modern professionals should be versatile and possess a wide range of skills and knowledge to be multitasking and able to solve burning problems. The aim of the article is to define the terms of «integration» and «integrated learning» in the context of the education process. A set of tasks has been solved in the presented article: various viewpoints on integration and integrated learning have been analyzed and compared including both foreign and Ukrainian scholars’ scientific results. The process of integration in education results in humanization and being a constituent part of content-language integrated learning. The advantages of integrated approach are evident as the latter helps to create advanced and sophisticated textbooks, modern educational technologies and change educational component content, which lead to the necessity of understanding students’ needs making the teaching process student-centered and student-oriented. The integration methods, forms, tools and means are characterized. Cognitive and creative teaching methods make it possible to form integrative blocks of problem-based learning: integrative vision, heuristic research, development, forecasting and analysis. Integration can be subject, problem, horizontal and vertical, which lets master the topic from different angles. In addition, integration performs educational, upbringing, developmental, psychological, methodological and organizational functions.Рух України до інтеграції в європейський та світовий науковий та освітній простір спричинює зміни парадигм і підходів до викладання у закладах освіти всіх рівнів, що може призвести до сучасних трансформацій навчання. Актуальність статті обумовлена необхідністю системного розуміння понять «інтеграція» та «інтегроване навчання» в освітньому процесі, оскільки міжпредметні зв’язки відіграють важливу роль у сучасному світі, тому що фахівець сьогодні повинен бути всебічно розвиненим та володіти цілою низкою знань та навичок, здатним виконувати кілька завдань одночасно й вирішувати нагальні проблеми. Метою статті є визначення термінів «інтеграція» та «інтегроване навчання» у контексті освітнього процесу. У статті вирішена низка завдань: проаналізовано та порівняно різні точки зору щодо інтеграції й інтегрованого навчання зарубіжних і вітчизняних учених та результати, отримані внаслідок цього. Результатом процесу інтеграції у навчанні є його гуманізація та той факт, що інтеграція є складовою частиною змістовно-мовного інтегрованого навчання. Переваги інтегрованого підходу у навчанні є очевидними, оскільки завдяки цьому створюються сучасні підручники, розробляються сучасні освітні технології та змінюється зміст освітнього компоненту, що призводить до необхідності розуміти потреби студента та робить навчальний процес особистісно орієнтованим. У статті характеризуються методи, форми, прийоми та засоби інтеграції. Завдяки пізнавальному та творчому методам навчання формуються інтегративні блоки проблемного навчання: інтегративне спостереження, евристичне дослідження, розробка, прогнозування й аналіз. Інтеграція може бути предметною, проблемною, горизонтальною та вертикальною, що дозволяє засвоїти тему з різних сторін. Крім того, інтеграція виконує освітню, виховну, розвивальну, психологічну, методологічну та організаційну функції