A brief review on micro-implants and their use in orthodontics and dentofacial orthopaedics

The aim of this study was to review the literature and evaluate the failure rates and factors that affect the stability and success of temporary anchorage devices (TADs) used as orthodontic anchorage. Data was collected from electronic databases: MEDLINE database and Google Scholar. Four combinations of term were used as keywords: \u201cmicro-implant\u201d, \u201cmini-implant\u201d, \u201cmini-screw\u201d, and \u201corthodontics\u201d. The following selection criteria were used to select appropriate articles: articles on implants and screws used as orthodontic anchorage, published in English, with both prospective and retrospective clinical and experimental investigations. The search provided 209 abstracts about TADs used as anchorage. After reading and applying the selection criteria, 66 articles were included in the study. The data obtained were divided into two topics: which factors affected TAD success rate and to what degree and in how many articles they were quoted. Clinical factors were divided into three main groups: patient-related, implant related, and management-related factors. Although all articles included in this meta-analysis reported success rates of greater than 80 percent, the factors determining success rates were inconsistent between the studies analyzed and this made conclusions difficult

Three-stage limb salvage in tibial fracture related infection with composite bone and soft-tissue defect

Altres ajuts: Acord transformatiu CRUE-CSICIntroduction: Managing critical-sized tibial defects is one of the most complex challenges orthopedic surgeons face. This is even more problematic in the presence of infection and soft-tissue loss. The purpose of this study is to describe a comprehensive three-stage surgical protocol for the reconstruction of infected tibial injuries with combined bone defects and soft-tissue loss, and report the clinical outcomes. Materials and methods: A retrospective study at a specialized limb reconstruction center identified all patients with infected tibial injuries with bone and soft-tissue loss from 2010 through 2018. Thirty-one patients were included. All cases were treated using a three-stage protocol: (1) infected limb damage control; (2) soft-tissue coverage with a vascularized or local flap; (3) definitive bone reconstruction using distraction osteogenesis principles with external fixation. Primary outcomes: limb salvage rate and infection eradication. Secondary outcomes: patient functional outcomes and satisfaction. Results: Patients in this series of chronically infected tibias had been operated upon 3.4 times on average before starting our limb salvage protocol. The mean soft-tissue and bone defect sizes were 124 cm (6-600) and 5.4 cm (1-23), respectively. A free flap was performed in 67.7% (21/31) of the cases; bone transport was the selected bone-reconstructive option in 51.7% (15/31). Local flap failure rate was 30% (3/10), with 9.5% for free flaps (2/21). Limb salvage rate was 93.5% (29/31), with infection eradicated in all salvaged limbs. ASAMI bone score: 100% good/excellent. Mean VAS score was 1.0, and ASAMI functional score was good/excellent in 86% of cases. Return-to-work rate was 83%; 86% were "very satisfied" with the treatment outcome. Conclusion: A three-stage surgical approach to treat chronically infected tibial injuries with combined bone and soft-tissue defects yields high rates of infection eradication and successful limb salvage, with favorable functional outcomes and patient satisfaction

РЕКОНСТРУКЦІЯ КАРОТИДНОГО БАСЕЙНУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ПІЗНІХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ АОРТО-КЛУБОВО-СТЕГНОВОГО СЕГМЕНТА

Summary. Among patients with atherosclerotic occlusion of the terminal aorta and main arteries of the lower extremities, the frequency of the brachiocephalic arteries lesions is 40–72 %. The aim of the study – to improve the results of treatment of patients with atherosclerotic lesions of the extracranial arteries in the development at distant complications after revascularization of the aorto-iliac-femoral segment. Materials and Methods. Among 522 patients ope­rated in 2006–2019 for atherosclerotic occlusion of the aorto/iliac-femoral zone in the remote postoperative period 148 (28.35 %) late complications were diagnosed. Among them, atherosclerotic lesions of the internal carotid artery (ICA) were found in 132 (89.19 %). The nature of atherosclerotic lesions, the degree of occlusive process and the state of cerebral hemodynamics were determined using an ultrasonograph "Siemens Acuson S2000, magnetic resonance imaging Tesla Excelart Vantage Toshiba Medical System, computed tomography Philips Brilliance 64. Results. Patients with atherosclerotic lesions of the extracranial arteries showed asymptomatic course in 61 (70.12 %) cases, transient ischemic attack – in 17 (20.99 %) people. Stroke was diagnosed in 2 (2.30 %) patients. 43 (49.43 %) – classical carotid endarterectomies, 23 (26.44 %) – retrograde carotid endarterectomies, and 11 (12.64 %) – eversion carotid endarterectomies were performed during surgical correction of blood flow through the internal carotid artery. In 8 observations (9.19 %) sten­ting of the internal carotid artery was performed. After carotid endarterectomy, 85 patients underwent surgery for long-term complications of surgical treatment of the aorto-femoral arterial segment. In 78 (91.76 %) cases, repeated reconstructive surgery of late complications was performed simultaneously with carotid endarterectomy. The next stage of surgical treatment was surgery for various forms of late complications of reconstruction of the aorto-femoral arterial segment. 8 (9.41 %) thrombosis of reconstructed segments was diagnosed. Repeated surgeries in 2 observations were unsuccessful and they had amputation of the lower limb. Conclusion. Performing carotid endarterectomy in combination with surgical treatment of distant complications of revascularization of the aorto-femoral arterial segment made it possible to prevent the development of neurological complications and achieve good results in 94.1 %. in the surgical treatment of the combined atherosclerotic lesions of ICA and remote complications reconstruction of atherosclerotic operations occlusion of the aorto-iliac-femoral arterial zone.Резюме. Серед пацієнтів з атеросклеротичною оклюзією термінального відділу аорти і магістральних артерій нижніх кінцівок частота уражень брахіоцефальних артерій сягає 40–72 %. Мета дослідження – покращити результати лікування пацієнтів з атеросклеротичним ураженням екстракраніальних артерій в умовах розвитку віддалених ускладнень після реваскуляризації аорто-клубово-стегнового сегмента. Матеріали і методи. Серед 522 хворих, оперованих протягом 2006–2019 рр. з приводу атеросклеротичної оклюзії аорто-клубово-стегнової зони у віддаленому післяопераційному періоді, діагностовано 148 (28,35 %) пізніх ускладнень. Серед них у 132 (89,19 %) виявлено атеросклеротичне ураження внутрішньої сонної артерії (ВСА). Характер атеросклеротичного ураження, ступінь оклюзивного процесу і стан церебральної гемодинаміки визначали за допомогою ультрасонографа «Siemens Acuson S2000», магнітно-резонансного томографа Tesla Excelart Vantage Toshiba Medical System, комп’ютерної томографії із ангіопідсиленням на апараті Philips Brilliance 64. Результати. У пацієнтів із атеросклеротичним ураженням екстракраніальних артерій найчастіше виявляли безсимптомне ураження у 61 (70,12 %) спостереженні, транзиторну ішемічну атаку – в 17 (20,99 %) осіб. Набагато рідше було діагностовано інсульт доконаний – у 2 (2,30 %) хворих. При хірургічній корекції кровообігу по внутрішній сонній артерії виконали 43 (49,43 %) класичних каротидних ендартеректомій (КЕ), 23 (26,44 %) – ретроградних КЕ, 11 (12,64 %) – еверсійних КЕ. У 8 спостереженнях (9,19 %) здійснене стентування ВСА. Після КЕ ВСА 85 пацієнтам проведено хірургічне втручання з приводу віддалених ускладнень оперативного лікування аорто-клубово-стегнового артеріального басейну. В 78 (91,76 %) спостереженнях повторна реконструктивна операція пізніх ускладнень здійснена одномоментно із КЕ ВСА. Наступним етапом хірургічного лікування було оперативне втручання при різних формах пізніх ускладнень реконструкції аорто-стегнового артеріального басейну. Діагностовано 8 (9,41 %) тромбозів реконструйованих сегментів. Повторні хірургічні втручання у 2 спостереженнях не мали успіху й у них була проведена ампутація нижньої кінцівки. Висновки. Виконання КЕ в поєднанні із хірургічним лікуванням віддалених ускладнень реваскуляризації атеросклеротичного ураження аорто-клубово-стегнового артеріального басейну дало можливість попередити розвиток неврологічних ускладнень і досягти в 94,1 % хороших результатів у хірургічному лікуванні поєднаного атеросклеротичного ураження ВСА і віддалених ускладнень реконструктивних операцій атеросклеротичної оклюзії аорто-клубово-стегнової артеріальної зони

Cerebrospinal fluid CXCL10 is associated with the presence of low level CSF HIV during suppressive antiretroviral therapy

Surrogate markers of HIV central nervous system (CNS) persistence are needed because direct HIV measurements from the CNS require specialized protocols and are not always detectable or quantifiable. We analyzed paired plasma and CSF samples from people with HIV (PWH) on suppressive therapy (ART) with a validated HIV single copy RNA assay. Two potential markers of CNS persistence were measured (CXCL10 and sCD30). We then examined associations with CSF HIV RNA positivity in univariable and multivariable analyses. Among 66 individuals, 18.2% had detectable CSF HIV. Individuals who had detectable HIV in CSF had higher CSF CXCL10 concentrations (median 514 pg/ml versus median 317 pg/ml, p = 0.019), but did not have significantly different CSF sCD30 concentrations (median 7.5 ng/ml versus median 7.6 ng/ml, p = 0.78). In the multiple logistic analysis, both higher CSF CXCL10 (p = 0.038) and plasma HIV detectability (p = 0.035) were significantly associated with detectable CSF HIV. Both sCD30 and CXCL10 correlated positively with NfL and NSE, two neuronal markers. This study demonstrates that CSF CXCL10 concentrations reflect low level HIV CNS persistence despite virologic suppression on ART. Given that it is readily detectable and quantifiable, this chemokine may be a promising biomarker to evaluate HIV eradication therapies that target the CNS

Twilight observations suggest unknown sources of HO_x

Measurements of the concentrations of OH and HO_(2) (HO_(x)) in the high-latitude lower stratosphere imply the existence of unknown photolytic sources of HO_(x). The strength of the additional HO_(x) source required to match the observations depends only weakly on solar zenith angle (SZA) for 80° < SZA < 93°. The wavelengths responsible for producing this HO_(x) must be longer than 650 nm because the flux at shorter wavelengths is significantly attenuated at high SZA by scattering and absorption. Provided that the sources involve only a single photon, the strength of the bonds being broken must be < 45 kcal mole^(−1). We speculate that peroxynitric acid (HNO_4) dissociates after excitation to an unknown excited state with an integrated band cross section of 2-3 × 10^(−20) cm^(2) molecule^(−1) nm (650 < λ < 1250 nm)

Профілактика та лікування реперфузійного пошкодження тканин при реконструкції артеріального русла аорто-стегно-підколінного сегмента в умовах хронічної критичної ішемії

The aim of the work: to improve the results of reconstructive operations on the aorta and major arteries under conditions of chronic critical ischemia of the lower extremities. Materials and Methods. The work includes 56 patients with obliterating lesions of the aorta and arteries of the lower extremities of II, IIIA, IIIB, IV stages chronic arterial insufficiency. For the prevention and treatment of the phenomena of no-reflow and reflow-paradox in the pre-operative period, a complex of proposed measures was implemented. To diagnose the nature of the lesion of the arterial bed and the features of hemodynamic disturbances, indicators of ultrasound dopplerography, duplex scanning, X-ray contrast digital angiography were used. To obtain information on changes in capillary blood flow and arteriovenular blood flow, the method of laser doppler fluorometry was used. By volume of revascularization patients are divided into two groups. Operative intervention in the 1st group of patients included single-stage aorto-bifermal bypass (14 observations) and one-sided aorto(ileo)-femoral bypass (8 observations). The second group included 34 patients who in addition to atherosclerotic occlusion aorto/ilia-femoral segment revealed stenotic-occlusive process femoral-popliteal segment. Dynamic ultrasound monitoring of hemodynamic femoral-popliteal segment postoperative patients II gr. revealed a decrease in peak systolic velocity and resistive index, which was an additional indication for reconstruction of the femoral-popliteal segment. Conclusions. Pathophysiologically grounded preoperative prevention and treatment of reperfusion-reoxygenative syndrome in revascularisation of the lower extremities under conditions of chronic critical ischemia, make it possible to prevent the development of postoperative complications.Цель работы: улучшить результаты реконструктивных операций на аорте и магистральных артериях в условиях хронической критической ишемии нижних конечностей. Материалы и методы. В работу включены 56 пациентов с облитерирующими поражениями аорты и артерий нижних конечностей с ІІ, ІІІА, ІІІВ, IV ст. хронической артериальной недостаточности. Для профилактики и лечения феноменов no-reflow и reflow-paradox на дооперационном периоде осуществляли комплекс предложенных мероприятий. Для диагностики характера поражения артериального русла и особенностей гемодинамических нарушений применяли показатели ультразвуковой допплерографии, дуплексного сканирования, рентгеноконтрастной цифровой ангиографии. Для получения информации об изменениях капиллярного кровотока и артерио-венулярного шунтирования крови применяли метод лазерной допплеровской флоурометрии. Результаты исследований и их обсуждение. По объему реваскуляризации аорто(подвздошно)-бедро-подколенного сегмента пациенты разделены на две группы. Оперативное вмешательство в первой группе пациентов включало одномоментное аорто-бифеморальне алошунтирование (14 случаев) и одностороннее аорто (подвздошно)-бедренное алошунтирование (8 случаев). Во вторую группу включены 34 пациента, у которых, кроме атеросклеротической окклюзии аорто(подвздошно)-бедренного сегмента, обнаружено стенотически-окклюзионный процесс бедро-подколенного сегмента. Динамический ультразвуковой мониторинг состояния гемодинамики бедро-подколенного сегмента в послеоперационном периоде у больных второй групы позволил выявить снижение пиковой систолической скорости и индекса резистентности, что было показанием к проведению дополнительной реконструкции бедро-подколенного сегмента.Мета роботи: покращити результати реконструктивних операцій на аорті та магістральних артеріях в умовах хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок. Матеріали і методи. В роботу включено 56 пацієнтів з облітеруючими ураженнями аорти та артерій нижніх кінцівок із ІІ, ІІІА, ІІІВ, IV ст. хронічної артеріальної недостатності. Для профілактики і лікування феноменів no-reflow і reflow-paradox на доопераційному періоді здійснювали комплекс запропонованих заходів. Для діагностики характеру ураження артеріального русла й особливостей гемодинамічних порушень застосовували показники ультразвукової доплерографії, дуплексного сканування, рентгеноконтрастної цифрової ангіографії. Для одержання інформації про зміни капілярного кровотоку і артеріо-венулярного шунтування крові застосовували метод лазерної доплерівської флоурометрії. Результати дослідження та їх обговорення. За об’ємом реваскуляризації аорто(клубово)-стегно-підколінного сегмента пацієнтів розділили на дві групи. Оперативне втручання в першій групі пацієнтів включало одномоментне аорто-біфеморальне алошунтування (14 спостережень) і однобічне аорто(клубово)-стегнове алошунтування (8 спостережень). Другу групу склали 34 пацієнти, у яких, крім атеросклеротичної оклюзії аорто(клубово)-стегнового, сегмента виявлено стенотично-оклюзивний процес стегно-підколінного сегмента. Динамічний ультразвуковий моніторинг стану гемодинаміки стегно-підколінного сегмента в післяопераційному періоді у хворих другої групи дозволив виявити зниження пікової систолічної швидкості та індексу резистентності, що було показанням до проведення додаткової реконструкції стегно-підколінного сегмента

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ПОДВОЄННЯ ПРАВОЇ НИРКОВОЇ АРТЕРІЇ, УСКЛАДНЕНИЙ КОМПРЕСІЄЮ ТА ТРОМБОЗОМ ПРАВОЇ НИРКОВОЇ ВЕНИ, ФЛОТУЮЧИМ ТРОМБОЗОМ НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ

Summary. Patient K., apply to Ternopil University Hospital with complaints of hematuria and intermittent low back pain. Complaints were noted in the last two days, for the first time. During examination of patient limb edema was detected. Laboratory indexes: general blood tests and electrocardiogram – without pathological changes. Cystourethroscopy, no pathology was detected. According to ultrasonographic examination of the abdomen, retroperitoneal organs, lower extremities, no pathological changes were detected. Computed tomography with contrast of the vessels of the abdominal organs was performed. Doubling of the right renal artery with an atypical abnormal location of the accessory artery was revealed. As a result of the conducted diagnosis of diseases the patient was able to establish a congenital anomaly development of the arterial system of the right kidney which caused compression of the right renal vein, and ectasia, venous stasis of blood and the phenomenon of phlebohypertension in the right kidney, which, in fact, caused hematuria. Venous stasis caused thrombosis with progression of thrombosis to the vena cava inferior with flotation into the lumen. Considering the fact of flotation with the spread of thrombotic masses in the inferior vena cava, the method of treatment is surgery – thrombectomy of the right renal and vena cava inferior.РЕЗЮМЕ. Больной К. обратился в Тернопольскую университетскую больницу с жалобами на гематурию и периодические боли в пояснице. Жалобы возникли за последние два дня впервые. При осмотре у больного обнаружен отек конечностей. Лабораторные показатели – общие анализы крови и электрокардиограмма – без патологических изменений. При проведении цистоуретроскопии патологии не выявлено. По данным УЗИ брюшной полости, забрюшинных органов, нижних конечностей патологических изменений не выявлено. Выполнена компьютерная томография с контрастированием сосудов органов брюшной полости. Выявлено удвоение правой почечной артерии с атипичным патологическим расположением добавочной артерии. В результате проведенной диагностики у пациента удалось установить врожденную аномалию развития артериальной системы правой почки, вызвавшую сдавление правой почечной вены, ее эктазию, венозный застой крови и явления флебогипертензии в правой почке, которое, собственно, и вызвало гематурию. Венозный застой вызвал тромбоз с прогрессированием тромбоза в нижнюю полую вену с флотацией в ее просвет. Учитывая факт флотации с распространением тромботических масс в нижнюю полую вену, методом лечения избрано оперативное вмешательство – тромбэктомия из правой почечной и нижней полой вен.РЕЗЮМЕ. Пацієнт К. звернувся в Тернопільську університетську лікарню зі скаргами на гематурію та періодичний біль у попереку, які з’явилися протягом останніх двох днів, вперше. При об’єктивному фізикальному обстеженні виявлено пастозність шкірних покривів та виражений набряк обох нижніх кінцівок. Лабораторні показники – загальний, біохімічний аналізи крові, коагулограма та електрокардіограма – без патологічних змін. Наявна макрогематурія. При проведенні цистоуретроскопії патології не виявлено. За даними ультрасонографічного обстеження живота, органів заочеревинного простору, нижніх кінцівок патологічних змін не виявлено. Проведено комп’ютерну томографію з контрастуванням судинного русла органів черевної порожнини, в результаті якої виявлено подвоєння правої ниркової артерії з нетиповим аномальним розташуванням додаткової артерії. У результаті проведеної діагностики захворювання у пацієнта вдалось встановити вроджену аномалію розвитку артеріальної системи правої нирки, що спричинила компресію правої ниркової вени, її ектазію, венозний стаз крові та явища флебогіпертензії у правій нирці, що, власне, і стало причиною гематурії. Саме венозний стаз і спричинив тромбоутворення із прогресуванням тромбозу на нижню порожнисту вену з флотацією в її просвіт. Враховуючи явища флотації з поширенням тромботичних мас у нижню порожнисту вену, методом лікування обрано оперативне втручання – тромбектомію з правої ниркової та нижньої порожнистої вен

Novel Oppositional Defiant Disorder 6 Months After Traumatic Brain Injury in Children and Adolescents

OBJECTIVE: The investigators aimed to assess predictive factors of novel oppositional defiant disorder (ODD) among children and adolescents in the first 6 months following traumatic brain injury (TBI). METHODS: Children ages 5-14 years who experienced a TBI were recruited from consecutive admissions to five hospitals. Testing of a biopsychosocial model that may elucidate the development of novel ODD included assessment soon after injury (baseline) of preinjury characteristics, including psychiatric disorders, adaptive function, family function, psychosocial adversity, family psychiatric history, socioeconomic status, injury severity, and postinjury processing speed (which may be a proxy for brain injury). MRI analyses were also conducted to examine potential brain lesions. Psychiatric outcome, including that of novel ODD, was assessed 6 months after the injury. RESULTS: A total of 177 children and adolescents were recruited for the study, and 134 who were without preinjury ODD, conduct disorder, or disruptive behavior disorder not otherwise specified (DBD NOS) returned for the 6-month assessment. Of those who returned 6 months postinjury, 11 (8.2%) developed novel ODD, and none developed novel conduct disorder or DBD NOS. Novel ODD was significantly associated with socioeconomic status, preinjury family functioning, psychosocial adversity, and processing speed. CONCLUSIONS: These findings show that an important minority of children with TBI developed ODD. Psychosocial and injury-related variables, including socioeconomic status, lower family function, psychosocial adversity, and processing speed, significantly increase risk for this outcome

Novel Psychiatric Disorder 6 Months After Traumatic Brain Injury in Children and Adolescents

OBJECTIVE: To investigate the factors predictive of novel psychiatric disorders in the interval 0-6 months following traumatic brain injury (TBI). METHODS: Children ages 5-14 years consecutively hospitalized for mild to severe TBI at five hospitals were recruited. Participants were evaluated at baseline (soon after injury) for pre-injury characteristics including psychiatric disorders, socioeconomic status (SES), psychosocial adversity, family function, family psychiatric history, and adaptive function. In addition to the psychosocial variables, injury severity and lesion location detected with acquisition of a research MRI were measured to develop a biopsychosocial predictive model for development of novel psychiatric disorders. Psychiatric outcome, including occurrence of a novel psychiatric disorder, was assessed 6 months after the injury. RESULTS: The recruited sample numbered 177 children, and 141 children (80%) returned for the six-month assessment. Of the 141 children, 58 (41%) developed a novel psychiatric disorder. In univariable analyses, novel psychiatric disorder was significantly associated with lower SES, higher psychosocial adversity, and lesions in frontal lobe locations, such as frontal white matter, superior frontal gyrus, inferior frontal gyrus, and orbital gyrus. Multivariable analyses found that novel psychiatric disorder was independently and significantly associated with frontal-lobe white matter, superior frontal gyrus, and orbital gyrus lesions. CONCLUSION: The results demonstrate that occurrence of novel psychiatric disorders following pediatric TBI requiring hospitalization is common and has identifiable psychosocial and specific biological predictors. However, only the lesion predictors were independently related to this adverse psychiatric outcome

Повторна реваскуляризація рецидиву хронічної артеріальної недостатності після реконструкції аорто/клубово-стегнового сегмента

The aim of the work: to improve results of revascularization of the lower extremity arterial bed in patients with relapse of chronic arterial insufficiency by applying endovascular angioplasty methods in the complex of re-operative surgery. Materials and Methods. The results of surgical treatment of 522 patients with atherosclerotic occlusion of the aortoiliac-femoral segment mere studied. 231 patients were diagnosed with stage IIIA arterial insufficiency, 191 had chronic critical arterial ischemia stage IIIB-IV, and 100 had chronic stage IIB. In the analysis of primary surgical interventions, three groups of patients were identified in patients with recurrent chronic arterial ischemia. Group I included 22 observations (28.2 %) – primary surgery – reconstruction of the aortoiliac-femoral area in the absence of hemodynamically significant atherosclerotic process of the femoral-distal segment, group II – 43 observations (55.1 %) – primary surgery – reconstruction aortoiliac-femoral segment in the presence of stenotic-occlusive process of the femoral-popliteal zone. Group III – 13 observations (16.7 %) – primary surgery – reconstruction of the aortoiliac-femoral area with autogenous femoral-distal bypass grafting. Results and Discussion. Revascularization of the lower limb trunk at relapse of chronic arterial ischemia was performed taking into account the features of the primary surgical intervention, localization of the stenotic-occlusive process, prevalence and combination with other segments of the lower extremity arterial bed. Progressive lesions of the atherosclerotic process of the zone of distal anastomosis of the aortoiliac-femoral alloprosthesis were detected in 36 (48.7%) observations, the tibia zone – in 61 (78.2 %) patients. The main intervention at revascularization was femoral-distal shunting operations, which in 32 cases were supplemented with endovascular balloon angioplasty of the tibial artery, of which in 19 interventions angioplasty of two arteries was performed. In the occlusive-stenotic process of the tibial arteries, 23 popliteal-posterior-tibial (anterior-tibial) shunts were performed. The postoperative period in 10 (12.8 %) patients was complicated by the development of reconstruction segment thrombosis and in 2 cases the thrombosis developed after endovascular balloon angioplasty.Цель работы: улучшить результаты повторной реваскуляризации артериального русла нижних конечностей у больных с рецидивом хронической артериальной недостаточности путем применения в комплексе повторного оперативного вмешательства методов эндоваскулярной ангиопластики. Материалы и методы. Прослежено отдаленные результаты хирургического лечения 522 пациентов с атеросклеротическим поражением аорто-бедренно-подколенного сегмента. У 231 пациентов диагностирован ХАН ІІІА ст., по классификации Fontaine R. с учетом критериев Европейской рабочей группы, в 191 – ХКИНК ІІІБ-IV ст., в 100 – ХАН ІІБ ст. Выделено три группы больных. І группа – 22 наблюдения (28,2 %) – первичная операция – реконструкция аорто/подвздошно-бедренной зоны при отсутствии гемодинамически значимого атеросклеротического процесса бедренно-дистального сегмента, II группа – 43 наблюдения (55,1 %) – первичная операция – реконструкция аорто/подвздошно-бедренного сегмента при наличии стенотично-оклюзионного процесса бедренно-подколенной зоны. III группа 13 наблюдений (16,7 %) – первичная операция – реконструкция аорто/подвздошно-бедренной зоны дополненная аутовенозным бедренно-дистальным шунтированием. Результаты исследований и их обсуждение. Повторную реваскуляризацию магистрального русла нижних конечностей при рецидиве ХАН осуществляли с учетом особенностей первичного оперативного вмешательства, локализации стенотично-оклюзионного процесса, его распространенности и сочетании с другими сегментами артериального русла нижних конечностей. Установлено прогрессирующее поражение атеросклеротическим процессом зоны дистального анастомоза аорто/подвздошно-бедренного аллопротеза в 36 (48,7 %) наблюдениях, а берцовой зоны – в 61 (78,2 %) больного. Основным хирургическим вмешательством при повторной реваскуляризации были бедренно-дистальные шунтирующие операции, в 32 случаях дополненные эндоваскулярной баллонной ангиопластикой берцовой артерии, из них в 19-ти вмешательствах выполнено ангиопластику сразу двух артерий. При оклюзивно-стенотическом процессе берцовых артерий выполнено 23 подколенно-задне-большеберцовых (передне-большеберцовых) шунтирований. Послеоперационный период у 10 (12,8 %) пациентов осложнился развитием тромбоза сегмента реконструкции, из них в двух случаях после эндоваскулярной баллонной ангиопластики.Мета роботи: покращити результати повторної реваскуляризації артеріального русла нижніх кінцівок у хворих із рецидивом хронічної артеріальної недостатності шляхом застосування в комплексі повторного оперативного втручання методів ендоваскулярної ангіопластики. Матеріали і методи. В роботу включено 522 пацієнти з атеросклеротичним ураженням аорто-стегно-підколінного сегмента. У 231 пацієнта діагностовано ХАН ІІІА ст., у 191 – ХКІНК ІІІБ-ІV ст., у 100 – ХАН ІІБ ст. Виділено три групи хворих. І група – 22 спостереження (28,2 %) – первинна операція – реконструкція аорто/клубово-стегнової зони за відсутності гемодинамічно значущого атеросклеротичного процесу стегно-дистального сегмента; ІІ група – 43 спостереження (55,1 %) – первинна операція – реконструкція аорто/клубово-стегнового сегмента за наявності стенотично-оклюзивного процесу стегно-підколінної зони; ІІІ група – 13 спостережень (16,7 %) – первинна операція – реконструкція аорто/клубово-стегнової зони доповнена автовенозним стегно-дистальним шунтуванням. Результати досліджень та їх обговорення. Повторну реваскуляризацію магістрального русла нижніх кінцівок при рецидиві ХАН здійснювали із врахуванням особливостей первинного оперативного втручання, локалізації стенотично-оклюзивного процесу, його поширеності та поєднання з іншими сегментами артеріального русла нижніх кінцівок. Виявлено прогресуюче ураження атеросклеротичним процесом зони дистального анастомозу аорто/клубово-стегнового алопротеза у 36 (48,7 %) спостереженнях, а гомілкової зони – у 61 (78,2 %) хворого. Основним хірургічним втручанням при повторній реваскуляризації були стегно-дистальні шунтуючі операції, які в 32 випадках доповнені ендоваскулярною балонною ангіопластикою гомілкової артерії, з них у 19-ти втручаннях виконано ангіопластику одразу двох артерій. При оклюзивно-стенотичному процесі гомілкових артерій виконано 23 підколінно-задньо-великогомілкових (передньо-великогомілкових) шунтувань. Післяопераційний період у 10 (12,8 %) пацієнтів ускладнився розвитком тромбозу сегмента реконструкції, з них у двох випадках після ендоваскулярної балонної ангіопластики