Полиморфные варианты протеасомных генов PSMA3 и PSMA6 у детей с суставным синдромом и ювенильным идиопатическим артритом

A comparative analysis of three single nucleotide variations of the proteasomal genes PSMA3 (rs2348071) and PSMA6 (rs2277460 and rs1048990) was carried out in the groups of children from 1 to 16 years old with the autoimmune rheumatic disease - juvenile idiopathic arthritis (JIA; n = 199), with articular syndrome of non-autoimmune etiology (n = 229) and in the clinical control group with neither autoimmune nor chronic inflammatory diseases (n = 379). PCR, PCR–RFLP and real-time PCR were used for genotyping. It was found that the CG genotype and G allele of rs10489990 polymorphism (OR = = 1.93; 95 % CI 1.29-2.90; p = 0.002 and OR = 1.51; 95 % CI 1.11-2.04; p = 0.008 respectively), as well as the AA genotype of rs2348071 polymorphism (OR = 1.89; 95 % CI 1.02–3.49; p = 0.044) are associated with the JIA susceptibility, but not with articular syndrome. The established JIA risk genotypes may indicate the involvement of PSMA3 and PSMA6 genes in the development of an autoimmune reaction. In combination with other risk DNA markers, they can be proposed to assess a genetic predisposition to JIA. It was also revealed that the frequencies of risk genotypes and alleles for JIA in the group of patients with articular syndrome as a whole occupy an intermediate position between JIA and control group frequencies. This may indicate an increased JIA risk in some patients with articular syndrome.Проведен сравнительный анализ частоты встречаемости полиморфных вариантов по трем локусам протеасомных генов PSMA3 (rs2348071) и PSMA6 (rs2277460 и rs1048990) в группах пациентов в возрасте от 1 до 16 лет с аутоиммунным ревматическим заболеванием ювенильным идиопатическим артритом (ЮИА; n = 199), с суставным синдромом при заболеваниях не аутоиммунной этиологии (n = 229) и в группе клинического контроля без аутоиммунных и хронических воспалительных заболеваний (n = 379). Для генотипирования использованы методы аллель-специфичной ПЦР, ПЦР–ПДРФ и ПЦР в реальном времени. Установлено, что генотип CG и аллель G полиморфизма rs10489990 (соответственно OR = 1,93; 95 % CI 1,29-2,90; p = 0,002 и OR = 1,51; 95 % CI 1,11-2,04; p = 0,008), а также генотип АА полиморфизма rs2348071 (OR = 1,89; 95 % CI 1,02–3,49; p = 0,044) ассоциированы с риском развития ЮИА, но не суставным синдромом. Установленные рисковые для ЮИА генотипы могут свидетельствовать о вовлеченности генов PSMA3 и PSMA6 в развитие аутоиммунной реакции, что в комплексе с другими рисковыми ДНК-маркерами может быть предложено для оценки генетической предрасположенности к ЮИА. Также выявлено, что частоты рисковых для ЮИА генотипов и аллелей в группе пациентов с суставным синдромом в целом занимают промежуточное положение между ЮИА и контролем, что может указывать на повышенный риск возникновения ЮИА у части пациентов с суставным синдромом

Значение протеомного анализа конденсата выдыхаемого воздуха при диагностике хронической обструктивной болезни легких и пневмонии

A role of proteomic analysis of exhaled breath condensate in diagnosis of chronic obstructive pulmonary disease and pneumonia.Значение протеомного анализа конденсата выдыхаемого воздуха при диагностике хронической обструктивной болезни легких и пневмонии

Диагностика заболеваний легких на основе протеомного анализа конденсата выдыхаемого воздуха

Investigation of exhaled breath condensate (EBC) is a noninvasive diagnostic method in respiratory diseases. The objective of this study was to compare EBC protein spectrum in healthy volunteers and in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD), pneumonia and lung cancer (NSCLC), as well as to assess a role of proteomic analysis of EBC for diagnosis and differential diagnosis of these diseases. Methods. We examined 18 patients with COPD, 13 patients with community-acquired pneumonia, 26 patients with lung cancer and 24 healthy non-smoking volunteers. EBC was collected using ECoScreen system (VIASYS Healthcare, Germany) and a standardized method. EBC-samples were lyophilized, hydrolyzed and analyzed by HPLC and tandem mass spectrometry. To identify proteins, we used Mascot (Matrix Science, UK) and IPI-human (version 3.82) databases provided by the European Bioinformatics Institute. Results. Proteomic analysis of EBC identified more than 300 different proteins; most of them were types I and II cytoskeletal keratins. Cytokeratin 5, 6, and 14 concentrations in EBC of NSCLC patients were significantly higher than that in healthy volunteers. Dermcidin, immunoglobulin alpha, kininogen, cytoplasmic actin, serum albumin, and Zn-alpha2-glycoprotein were identified in EBC of healthy volunteers and patients with COPD and pneumonia. High concentration of peroxiredoxin in EBC of COPD patients could be due to severe oxidative stress. High levels of acute-phase and hypoxia proteins (annexins A1 and A2, HSP90B, cystatins M and B, collagen and histones fragments) were detected in EBC of pneumonia patients. Also, β- и α-subunit of hemoglobin, nuclear ubiquitin casein (NUCKS), POTEE, high mobility group protein (HMG-I/HMG-Y) and lactoferrin were identified in EBC of NSCLC patients. Conclusion. We found that EBC in healthy nonsmokers and in patients with COPD, pneumonia and NSCLC had characteristic protein spectrum. Most of the identified proteins could be used for diagnosis of these diseases.Исследование конденсата выдыхаемого воздуха (КВВ) является неинвазивным методом диагностики заболеваний органов дыхания. Протеомный анализ КВВ – перспективный метод диагностики, позволяющий понять патологические механизмы и выявить различные фенотипы легочных заболеваний. Цель. Сравнительное изучение белкового спектра КВВ у здоровых добровольцев и пациентов с хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ), пневмонией и немелкоклеточным раком легкого (НМРЛ), а также оценка возможности использования протеомного анализа КВВ для диагностики и дифференциальной диагностики этих заболеваний. Материалы и методы. Обследованы лица с ХОБЛ (n = 18), внебольничной пневмонией (n = 13), НМРЛ (n = 26) и здоровые некурящие добровольцы (n = 24). КВВ собран стандартизованным методом с помощью аппарата ECoScreen (Viasys Healthcare, Германия). Лиофилизированные и подвергнутые гидролизу трипсином образцы КВВ проанализированы с помощью нанопоточной высокоэффективной жидкостной хроматографии и тандемной масс-спектрометрии. Для поиска и идентификации белков использованы предоставленные Европейским институтом биоинформатики базы данных Mascot (Matrix Science, Великобритания) и IPI-human (version 3.82). Результаты. При протеомном анализе КВВ обследованных доноров 4 групп выявлено > 300 различных белков, бoльшую часть которых составляют цитоскелетные кератины I и II типов. Отмечено значительно более высокое содержание некоторых кератинов (5, 6 и 14) в образцах КВВ больных НМРЛ по сравнению с таковым у здоровых добровольцев. В КВВ у здоровых добровольцев, а также у больных ХОБЛ и пневмонией идентифицированы дермцидин, иммуноглобулин-α, кининоген, цитоплазматический актин, сывороточный альбумин, цинк-α2-гликопротеин. Высокое содержание пероксиредоксина в КВВ у больных ХОБЛ указывает на выраженный окислительный стресс. В образцах КВВ у пациентов с пневмонией обнаружен высокий уровень белков острой фазы воспаления и гипоксии (аннексины A1 и A2, HSP90B, цистатины М и В, фрагменты коллагенов и гистонов). В КВВ у больных НМРЛ определены β- и α-субъединицы гемоглобина, ядерный убиквитиновый казеин, POTEE, белки группы высокой мобильности (HMG-I / HMG-Y), лактоферрин. Заключение. В образцах КВВ у здоровых людей, больных ХОБЛ, пневмонией и НМРЛ обнаружен характерный белковый спектр. Большинство выявленных белков могут быть предложены в качестве панели для диагностики указанных заболеваний

СРАВНИТЕЛЬНЫЙ ПРОТЕОМНЫЙ АНАЛИЗ КОНДЕНСАТА ВЫДЫХАЕМОГО ВОЗДУХА У ПАЦИЕНТОВ С РАКОМ ЛЕГКОГО МЕТОДОМ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИИ ВЫСОКОГО РАЗРЕШЕНИЯ

Analysis of exhaled breath condensate (EBC) is a promising non-invasive method to diagnose respiratory diseases. Most researchers emphasize the importance of proteomic analysis of EBC for early diagnosis of certain respiratory diseases including lung cancer. This study was aimed at identification of potential biomarkers of neoplastic disorders in EBC of patients with lung cancer using high-performance liquid chromatography and high resolution mass-spectrometry. The study involved 26 patients with lung carcinoma (21 males, 5 females, mean age 57 ± 12 years) and 23 healthy non-smokers (19 males, 4 females, mean age 30 ± 7 years). EBC samples were collected using a disposable portable condenser R-Tube. The most of proteins identified (65 %) belonged to keratin family including type 1 (1; 2; 5 and 6А) and type 2 (9; 10; 14; 16 and 17) cytoskeletal keratins and transport proteins (albumin, lipocalin-1). Keratin family proteins (5, 6 and 14) prevailed in lung cancer patients compared to controls (p < 0.05). Other 6 proteins were also detected predominantly in lung cancer patients including b-subunit and a-subunit of haemoglobin, nuclear ubiquitous casein (NUCKS), high-mobility group proteins (HMG-I/HMG-Y), and lactoferrin. Most of these proteins could be used as a diagnostic panel to detect lung cancer. Further investigations are needed to estimate diagnostic values of these biomarkers and their role in pathogenesis of lung cancer.Анализ конденсата выдыхаемого воздуха (КВВ) является перспективным неинвазивным методом оценки состояния дыхательной системы. Многие исследователи указывают на важность анализа протеома КВВ для раннего выявления заболеваний респираторного тракта, в т. ч. диагностики рака легкого (РЛ). В исследовании, в которое были включены 2 группы доноров: основная – больные РЛ (n = 26; 21 мужчина, 5 женщин; средний возраст – 56,5 ± 11,5 года) и контрольная (n = 23; 19 мужчин, 4 женщины; средний возраст – 30,0 ± 7,0 года) – здоровые некурящие добровольцы, у больных РЛ методом высокоэффективной жидкостной хроматографии и тандемной масс-спектрометрии была проведена идентификация потенциальных белков-онкомаркеров в КВВ. Образцы КВВ были собраны с помощью одноразового портативного конденсора R-Tube. Основную часть (65 %)  идентифицированных белков составили белки кератиновой группы, в т. ч. кератины цитоскелетные 1-го (1, 2, 5 и 6А) и 2-го (9, 10, 14, 16 и 17) типов, а также группа транспортных белков (альбумин, липокалин-1). Было показано, что группа кератинов (5, 6 и 14) более значительно выражена (р < 0,05) у онкологических больных по сравнению со здоровым контролем. Также 6 белков были преимущественно определены в КВВ доноров основной группы, в т. ч. b- и a-субъединицы гемоглобина, ядерный убиквитиновый казеин (NUCKS), белки группы высокой мобильности (HMG-I/HMG-Y), лактоферрин. Большинство выявленных белков может быть предложено в качестве панели для диагностики РЛ. Однако необходимы дальнейшие исследования для определения диагностической значимости предложенных биомаркеров и их роли в патогенезе РЛ

Ентеровірусні інфекції: сучасні клініко-епідеміологічні особливості

It has been a clear increase in the number of enteroviral infection (EI) activation in recent years. EI are the widespread agents of infectious diseases in children and adults. Moreover this virus affects various organs and tissues and it results in different symptoms of EI in patients of different age groups. All these facts lead to the difficulties in diagnostics, treatment and prophylactics of the EI clinical forms.Aim of the study was to improve diagnostics of the enteroviral infections (EVI) in children and adults based on the epidemiological features of the definitive clinical forms in season 2016.Materials and Methods. The study was carried out as a part of the Grant Agreement between Zaporizhzhia State Medical University (ZSMU) and "Regional Training Centre of Research in the HealthCare System" (theRepublic ofKazakhstan). 185 patient’s medical documentation was analyzed in the inpatient department. Only symptomatic patients with clinical manifestation of enteroviral infection different forms were included into the study. Polymerase chain reaction (PCR) was used for enteroviruses detection.Results and Discussion: Enterovirus was identified in biological liquids in 36.7 % (68 patients) of cases. Patients with meningitis (35) prevailed among them. Other 9 patients had: exanthema, gastroenteritis, herpangina. An increase in the incidence of morbidity has been noted in August - November with the prevalence of meningitis in August – September, herpangina – in November. Most frequently EVI was detected in children aged 7 – 12 years and in young children. Meningitis dominated in school-aged children, exanthema – in children up to 3 years old.Conclusions. EVI is widespread cause of meningitis, vesicular or ulcerative lesions of the posterior oropharyngeal structures and exanthemas in young and early school-age children. Clear association between season and age features with type of the EVI clinical manifestation has been noted. В последние годы наметилась чёткая тенденция активизации энтеровирусной инфекции (ЭВИ) в мире, о чём свидетельствует постоянная регистрация в разных странах эпидемиологических подъёмов заболеваемости. ЭВ являются распространёнными возбудителями инфекционной болезни детей и взрослых. При этом они вызывают поражение разных органов и тканей, что приводит к разнообразию клинической картины ЭВИ у пациентов разных возрастных групп. Всё это создаёт трудности диагностики отдельных клинических форм ЭВИ и решения вопросов относительно проведения противоэпидемических мероприятий и их лечения.Цель работы – улучшить диагностику энтеровирусных инфекций у детей и взрослых на основании анализа эпидемиологических особенностей определённых клинических форм в сезоне 2016 года.Материалы и методы. Работа проведена в рамках реализации грантового договора между Запорожским государственным медицинским университетом (ЗГМУ) и Региональным учебным центром по научным исследованиям в системе здравоохранения (Республика Казахстан). Нами проанализирована медицинская документация 185 стационарных пациентов, которые имели клинические симптомы, характерные для разных форм энтеровирусной инфекции. По результатам ПЦР кала и/или ликвора, проведённой в лаборатории молекулярно-генетических исследований ЗГМУ, выделены группы пациентов с и без ЭВИ. Проанализированы особенности в каждой группе.Результаты. У 36,7 % (68 больных) выделено ЭВ. Среди них превалировали пациенты с менингитом (35). По 9 больным имели следующие клинические формы ЭВИ: экзантема, гастроэнтерит и герпангина. Отмечен подъём заболеваемости ЭВИ в августе–ноябре с превалированием ЭВ менингитов в августе–сентябре, ЭВ экзантем – в ноябре. Чаще ЭВИ регистрируется у детей 7–12 лет и у детей раннего возраста, с доминированием у детей школьного возраста менингитов, раннего возраста – экзантем.Выводы. ЭВ являются распространёнными возбудителями менингитов, экзантем и везикулёзного поражения ротовой полости детей раннего и младшего школьного возраста. Отмечена чёткая сезонность и возрастные особенности определенных клинических форм ЭВИ.Останніми роками намітилася чітка тенденція активізації ентеровірусної інфекції (ЕВІ) у світі, про що свідчить постійна реєстрація в різних країнах епідеміологічних підйомів захворюваності та спалахів. ЕВ – поширені збудники інфекційних хвороб серед дітей і дорослих. До того ж ці збудники викликають ураження різних органів і тканин, що призводить до різноманітності клінічної картини ЕВІ в пацієнтів різних вікових груп. Усе це ускладнює діагностику окремих клінічних форм ЕВІ та вирішення питань щодо протиепідемічних заходів і лікування.Мета роботи – поліпшити діагностику ЕВІ в дітей і дорослих на підставі аналізу епідеміологічних особливостей окремих клінічних форм ЕВІ сезону 2016 року.Матеріали та методи. Робота виконана в рамках реалізації грантової угоди між Запорізьким державним медичним університетом (ЗДМУ) та Регіональним навчальним центром із наукових досліджень у системі охорони здоров’я (Республіка Казахстан). Проаналізовано медичну документацію 185 стаціонарних пацієнтів, які мали клінічні симптоми, що реєструються під час різних форм ЕВІ. За результатами ПЛР на наявність РНК ЕВ у фекаліях або лікворі, що здійснена в лабораторії молекулярно-генетичних досліджень ЗДМУ, виділені групи з і без ЕВІ.Результати. У 36,7 % (68 хворих) виявили ЕВ. Серед них превалювали пацієнти з менінгітом (35). По 9 хворих мали такі клінічні форми ЕВІ: екзантема, гастроентерит і герпангіна; відзначений підйом захворюваності ЕВІ в серпні–листопаді, превалювання ЕВ менінгітів у серпні–вересні, ЕВ екзантем – у листопаді. Частіше ЕВІ реєструються в дітей 7–12 років і в дітей раннього віку з домінуванням у дітей шкільного віку менінгітів, раннього віку – екзантем.Висновки. ЕВІ – поширені збудники менінгітів, екзантем і везикульозного ураження ротової порожнини дітей раннього й молодшого шкільного віку. Трапляються чітка сезонність і вікові особливості певних клінічних форм ЕВІ

Optimization Methods for the Partner Units Problem

Abstract. In this work we present the Partner Units Problem as a novel challenge for optimization methods. It captures a certain type of configuration problem that frequently occurs in industry. Unfortunately, it can be shown that in the most general case an optimization version of the problem is intractable. We present and evaluate encodings of the problem in the frameworks of answer set programming, propositional satisfiability testing, constraint solving, and integer programming. We also show how to adapt these encodings to a class of problem instances that we have recently shown to be tractable.

Miniinvasive methods of phlebectomy in the treatment of varicosal extension of the legs of the perfantant type

Варикозне розширення вен нижніх кінцівок (ВРВНК) є однією з найпоширеніших судинних патологій серед населення планети, що вражає до 50% популяції розвинених і країн, що розвиваються. Спектр медичної допомоги при варикозній хворобі обмежений компресійною терапією і варіантами оперативного лікування, спрямованими на оклюзію неспроможних сегментів підшкірної венозної системи, що включають термодеструкцію, склерооблітерація, скарифікацію, лігування і, найчастіше, комбінацію різних методів). Необхідність поєднання різних методів диктується варіативністю калібру і конфігурації судинного русла і неефективністю кожного з методів окремо щодо комплексного порушення венозної гемодинаміки. Двома принципово відмінними сценаріями пошкодження венозної макроциркуляції є висхідний і нисхідний варіанти, за даними літератури, з приблизно рівним розподілом і частим поєднанням між собою. Традиційні методи хірургічного лікування варикозної розширення вен ніг мають ряд принципових особливостей в умовах перфорантного типу хвороби. Мета дослідження. Порівняння ефективності та дослідження результатів використання мініінвазивих методик лікування у пацієнтів з хронічною венозною недостатністю, обумовленою варикозною хворобою нижніх кінцівок висхідного типу С2-6EpsAрPr класів. Дослідження динаміки якості життя пацієнтів з варикозною хворобою після проведеного комплексного лікування. Матеріали та методи. Дослідження базується на результатах аналізу 214 клінічних випадків комбінованого хірургічного лікування пацієнтів з висхідною формою варикозної хвороби на базі Університетської клініки (УК) ОНМедУ за період 2015–2019. Загальна вибірка була розділена на три групи: 1 – перша: група, в якій виконана транслюмінальна оклюзія перфорантів із застосуванням торцевого світловоду – 158 пацієнтів; 2 – друга: група, в якій в використано пінну склерооблітерація – 20 пацієнтів; 3 – третя: група з 36 осіб, яким виконано 60 лігувань перфорантів. Динаміка якості життя досліджувалася за допомогою стандартних протоколів шкали клінічної тяжкості венозної недостатності (Venous Clinical Severity Scope – VCSS). Результати досліджень та їх обговорення. Контроль лікування проводився за допомогою опитування та УЗконтролю апаратом інтраопераційно і через 7 днів, 1, 2, 6 місяців після операції. Як критерій якості проведеного втручання був обраний параметр повноти облітерації неспроможної перфорантної вени. Для результатів 1 і 2 групи визначено статистично достовірну різницю (p <0,001) на користь результатів 2 групи. Для результатів 1 і 3 групи підтверджена статистична значущість різниці (p <0,001) на користь результатів 3 групи. Для результатів 2 і 3 групи розрахована статистична перевага для 3 групи (р <0,05). За результатами загоєння трофічних виразок знайдена співставна ефективність досліджуваних способів лікування варикозної хвороби. Висновки. Транслюмінальна оклюзія перфорантів є найбільш ефективним малоінвазивним методом лікування горизонтального венозного рефлюксу у пацієнтів із висхідним варіантом варикозного розширення вен ніг. Комплексний підхід з індивідуальною оцінкою морфологічних особливостей організму пацієнта і анатомічного варіанту конфігурації венозної мережі є запорукою успішної оклюзії джерел венозного рефлюксу.Varicose veins of the lower extremities (HPVNC) is one of the most common vascular pathologies in the planet’s population, affecting up to 50% of the population of developed and developing countries. The spectrum of medical care for varicose veins is limited by compression therapy and surgical treatment options aimed at occlusion of aberrant subcutaneous venous system segments, including thermodestruction, sclero obliteration, scarification, ligation and, most often, a combination of different methods). The need for a combination of different methods is dictated by the variability of the caliber and configuration of the vascular bed and the inefficiency of each of the methods separately for complex disorders of venous hemodynamics. Two fundamentally different scenarios of damage to the venous macrocirculation are the ascending and descending variants, according to the literature, with approximately equal distribution and frequent combination. Traditional methods of surgical treatment of varicose veins have a number of fundamental features in conditions of perforant type of disease. The aim of the study. Comparison of efficacy and study of the results of the use of minimally invasive methods of treatment in patients with chronic venous insufficiency due to varicose veins of the lower extremities of the C2-6EpsApPr ascending type. Study of the quality of life of patients with varicose veins after complex treatment. Materials and methods. The study is based on the results of an analysis of 214 clinical cases of combined surgical treatment of patients with ascending varicose veins at the University Clinic (UK) ONMedU for the period 2015-2019. The total sample was divided into three groups: 1 – the first: the group in which transluminal occlusion of perforants with the use of end-light guide was performed – 158 patients; 2 – the second: the group in which foam sclero obliteration was used – 20 patients; 3rd – third: a group of 36 people, who have completed 60 leagues perforations. The dynamics of quality of life were examined using standard VenousClinicalSeverityScope (VCSS) clinical severity scale protocols. Results. Control of treatment was carried out by means of questioning and ultrasound control by the device intraoperatively and 7 days, 1, 2, 6 months after surgery. The parameter of completeness of obliteration of an incompetent perforant vein was chosen as a criterion for the quality of the performed intervention. For group 1 and group 2 results, a statistically significant difference (p <0.001) was determined in favor of group 2 results. For group 1 and group 3 results, the statistical significance of the difference (p <0.001) was confirmed in favor of group 3 results. Statistical results for groups 3 (p <0.05) were calculated for the results of groups 2 and 3. According to the results of the healing of trophic ulcers, the comparative effectiveness of the investigated ways of treating varicose veins is found. Conclusions. Transluminal perforant occlusion is the most effective minimally invasive treatment for horizontal venous reflux in patients with ascending varicose veins. A comprehensive approach with individual assessment of the morphological features of the patient’s body and the anatomical variant of the configuration of the venous network is the key to successful occlusion of sources of venous reflux

The case of diagnosis of imported cutaneous leishmaniasis in Zaporozhye

Aim. Article presents the current data on the clinical and epidemiological issue of leishmaniasis. Methods and results. Leishmaniasis is endemic disease in 88 countries, mainly in tropical and subtropical climates. Probability of importation of American cutaneous leishmaniasis in our country is practically zero, but, given the rarity of this disease, we present own clinical observation of imported cutaneous leishmaniasis in Zaporozhye. At the beginning of the third millennium has greatly increased the urgency of tropical parasitic diseases, including leishmaniasis. According to WHO, the world's 14 million people are infected each year there is about 2 million new cases and about 350 million live in areas at risk. Leishmaniasis - a group of vector-borne protozoal disease in humans and animals characterized by lesions of the internal organs (visceral leishmaniasis) or the skin and mucous membranes (cutaneous leishmaniasis), which is the vector mosquitoes. We present their own clinical observations of American cutaneous leishmaniasis imported. Patient S., 41 years was hospitalized in Zaporozhye Regional Clinical Hospital infectious on 07.17.2013, with suspected cutaneous leishmaniasis. From the history of the disease is known that for the first time in February 2013 the patient have got relative to blade area redness and bump that appeared above the skin, and had a magnitude of 2,3 mm brownish-red. To the doctor the patient has not addressed. After 1,5-2 months bump grew and he began to stand out ichor, which dries and formed a crust on top of the hump. Further small ulcers that did not bring discomfort and pain to the patient appeared. However, every month ulcer increased. In July, after vacation at sea, rose weeping sores and perifocal inflammation appeared. Ulcer size reached 2 cm in diameter. The patient first applied to the dermatologist at the beginning of July 2013. Dermatologist excluded secondary syphilis and tuberculosis skin and sent to an infectious diseases doctor with suspected cutaneous leishmaniasis (Mexican?). The patient was admitted to the department number 1 in Zaporizhzhya Regional Infectious Hospital. From the epidemiological history it was known that in December 2012 the patient was in Mexico, in its southeastern part. Tours visited the waterfall, located in the jungle. By the waterfall he was in a bathing suit and does not exclude the bites of mosquitoes. Objective status on admission: no complains. Local Status: In a field of ulcerative blade element 2 cm in diameter, covered with dry serous crust with a raised edge. Ulcerative element palpation painless. On the periphery of the ulcer there were inflammatory small roller, moderately thick, smooth. Perifocal inflammation of about 0,5 cm in removing the crusts revealed crater hole, the bottom close-grained, ulcer edges are rough, eroded occurred granulation. Discharge from the ulcers were scarce, sero-purulent character turned into a drying brownish crust. To confirm the diagnosis of leishmaniasis patient passed tests. The prepared area for scraping was anesthetize, then the end of the scalpel scrape small pieces of tissue, while scraping with sanious liquid is transferred to a glass slide, fixed and stained by the Romanovsky- Himze. So after taking clarify technical characteristics of the material for this specific study was conducted repeated studies that included biopsies of ulcerative item. Ultimately, the only element of ulcer biopsy taken on the periphery of the ulcer site with regional infiltration at the site of fresh granulation, gave a positive result. In preparation pathogen was detected - Leishmania sp., Amastihotna form. Conclusion: The clinical observation demonstrates the case of importation to Ukraine rather exotic disease - cutaneous leishmaniasis. This case should alert healthcare workers about the possibility of re-importation of cases of this disease in our country, which requires mandatory specific confirmation of the diagnosis, which is possible only with some technical features of the study material