29 research outputs found
Диференціація кримінальної відповідальності за умисне та необережне знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу: іноземний досвід, національні перспективи
Метою цієї роботи є отримання науково обґрунтованої відповіді на питання про доцільність диференціації відповідальності за умисне та необережне знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу (ст. 245 Кримінального кодексу України).
Зазначається, що парламентарії абсолютно всіх проаналізованих зарубіжних країн зайняли одностайну позицію щодо необхідності диференціації відповідальності за, з одного боку, знищення або пошкодження лісів (чи ж об’єктів рослинного світу загалом), яке стало результатом необережного поводження з вогнем чи іншим джерелом підвищеної небезпеки, а, з іншого, – за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, вчинене шляхом або ж лише підпалу, або ж також і шляхом вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом. При цьому найбільш обґрунтованою визнається позиція парламентаріїв, які, зважаючи на надзвичайно високу небезпеку згаданих підпалів чи інших умисних загальнонебезпечних дій, визнають таку поведінку кримінально протиправною незалежно від розміру завданих нею збитків (формальний склад), які, не впливаючи на криміналізацію, водночас визнаються чинником диференціації відповідальності; що ж до необережного поводження з вогнем, то, враховуючи об’єктивно нижчий ступінь суспільної небезпеки цих дій, кримінальна відповідальність за їхнє вчинення настає лише за умови настання певних наслідків.
Також наводяться окремі судові рішення, в яких за однією і тією самою нормою (ст. 245 Кримінального кодексу України) кваліфікуються об’єктивно різні за ступенем своєї суспільної небезпеки прояви необережного та умисного знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу.
У результаті написання статті робиться загальний висновок про необхідність диференціації кримінальної відповідальності за, з одного боку, умисне знищення/пошкодження об’єктів рослинного світу, вчинене шляхом підпалу, а, з іншого, знищення/пошкодження об’єктів рослинного світу, які стали наслідком необережного поводження з вогнем чи іншими джерелами підвищеної небезпеки
Measurement of the muon flux from 400 GeV/c protons interacting in a thick molybdenum/tungsten target
The SHiP experiment is proposed to search for very weakly interacting particles beyond the Standard Model which are produced in a 400 GeV/c proton beam dump at the CERN SPS. About 1011 muons per spill will be produced in the dump. To design the experiment such that the muon-induced background is minimized, a precise knowledge of the muon spectrum is required. To validate the muon flux generated by our Pythia and GEANT4 based Monte Carlo simulation (FairShip), we have measured the muon flux emanating from a SHiP-like target at the SPS. This target, consisting of 13 interaction lengths of slabs of molybdenum and tungsten, followed by a 2.4 m iron hadron absorber was placed in the H4 400 GeV/c proton beam line. To identify muons and to measure the momentum spectrum, a spectrometer instrumented with drift tubes and a muon tagger were used. During a 3-week period a dataset for analysis corresponding to (3.27±0.07) × 1011 protons on target was recorded. This amounts to approximatively 1% of a SHiP spill
Track reconstruction and matching between emulsion and silicon pixel detectors for the SHiP-charm experiment
In July 2018 an optimization run for the proposed charm cross section measurement for SHiP was performed at the CERN SPS. A heavy, moving target instrumented with nuclear emulsion films followed by a silicon pixel tracker was installed in front of the Goliath magnet at the H4 proton beam-line. Behind the magnet, scintillating-fibre, drift-tube and RPC detectors were placed. The purpose of this run was to validate the measurement's feasibility, to develop the required analysis tools and fine-tune the detector layout. In this paper, we present the track reconstruction in the pixel tracker and the track matching with the moving emulsion detector. The pixel detector performed as expected and it is shown that, after proper alignment, a vertex matching rate of 87% is achieved