Граматичне освоєння англіцизмів у сучасній українській мові

У статті розглядаються основні особливості граматичної адаптації англіцизмів на сучасному етапі розвитку української мови. З’ясовано конкретні особливості входження іменників, прикметників та дієслів англійського походження до різних граматичних парадигм. Обґрунтовано зв’язок між приналежністю англіцизма до певної граматичної категорії, структурно-словотвірними моделями й деякими семантико-стилістичними особливостями функціювання англійських запозичень.The author studies the notion of borrowing adaptation, its main forms, levels and stages. Grammatical adaptation is viewed as a critical part of integrating a new loan word into the recipient language. The key features of the grammatic adaptation of nouns, adjectives, and verbs have been discussed extensively

Особливості дистанційного навчання англійської мови студентів медичних ЗВО

Охарактеризовано особливості дистанційного навчання англійської мови студентів-медиків. Обґрунтовано використання інформаційних технологій. З’ясовано основні інструменти організації синхронного й асинхронного режимів дистанційного навчання.The article characterizes the features of distance teaching of English to medical students. The rationale for using information technologies has been provided. The main tools for organizing synchronous and asynchronous distance learning have been clarified

Англіцизми в українській медичній терміносистемі

The article deals with linguistic features of English borrowings in Ukrainian medical terminology and the way English medical terms enter the Ukrainian languag

Applying corpus approach at the English classes in higher education establishments

Проаналізовано можливості застосування здобутків корпусної лінгвістики на заняттях з англійської мови у ЗВО. Виокремлено поняття мовного корпусу та обґрунтовано доцільність його застосування у навчанні іноземної мови у вищій школі. Зокрема, були розкриті можливості використання прямого та непрямого корпусного підходу у формуванні лексичних, граматичних, стилістичних та фонетичних навичок студентів. Розглянуто причини непопулярності даного методу в українських ЗВО на сучасному етапі навчання та обґрунтована доцільність його більш широкого застосування у майбутньому освітньому просторі. Обґрунтовано доцільність застосування корпусного методу у навчанні іноземної мови у вищій школі. Так, зокрема, використання корпусів у роботі студентів із залученням індуктивного методу, що сприяє усвідомленню ними основних мовних закономірностей та виробленню лінгвістичної інтуїції, при цьому матеріалом вивчення виступають виключно автентичні текстові зразки. Розкрито можливості використання прямого та непрямого корпусного підходу у формуванні лексичних, граматичних, стилістичних та фонетичних навичок студентів. Так, пряме використання даного методу може передбачати викладання корпусної лінгвістики для студентів університетів у якості суто навчального предмета, виконання певних завдань або вправ з використанням програм-конкордансів та виконання індивідуальних дослідницьких проектів студентів. Непрямий корпусний підхід може включати публікацію посилань, розробку матеріалів та мовне тестування. У статті вміщено інформацію про спеціальне програмне забезпечення, за допомогою якого актуально здійснювати корпусне навчання за основними видами завдань, які можна створити на базі даних програм; Проанализированы возможности применения достижений корпусной лингвистики на занятиях английского языка в УВО. Было выделено понятие языкового корпуса, раскрыта история создания первого корпуса, а также рассмотрены наиболее популярные современные англоязычные корпусы (Британский национальный корпус, Оксфордский корпус английского языка, Корпус современного американского английского языка и т.д.). Обоснована целесообразность применения корпусного метода в обучении иностранному языку в высшей школе. Так, в частности, использование корпусов в работе студентов с привлечением индуктивного метода способствует осознанию ими основных языковых закономерностей и выработке лингвистической интуиции, при этом материалом изучения выступают исключительно аутентичные текстовые образцы. Раскрыты возможности использования прямого и косвенного корпусного подхода в формировании лексических, грамматических, стилистических и фонетических навыков студентов. Так, прямое использование данного метода может предусматривать преподавание корпусной лингвистики студентам университетов в качестве сугубо учебного предмета, выполнение определенных задач или упражнений с использованием программ-конкордансов и выполнение индивидуальных исследовательских проектов студентов. Косвенный корпусный подход может включать публикацию ссылок, разработку материалов и языковое тестирование. Подана информация о специальном программном обеспечении, с помощью которого целесообразно осуществлять корпусное обучение и проанализированы основные виды заданий, которые можно создать на базе данных программ. Рассмотрены причины непопулярности корпусного метода в украинских УВО на современном этапе обучения и обоснована целесообразность его более широкого применения в будущем образовательном пространстве; The article describes the possible ways of applying the achievements of corpus linguistics in the ESL classroom at the HEIs. The notion of a language corpus was defined, a journey into the history of the first corpus creation was taken, the most popular modern English-language corpora (British National Corpus, The Oxford English Corpus, COCA, etc.) were considered. The efficiency of applying the corpus method in teaching a foreign language in higher education has been proven. Thus, in particular, the use of corpora in students' work along with the inductive method contributes to their understanding of the basic linguistic patterns and the development of linguistic intuition, the material of the study being exclusively authentic texts. The possibility of using direct and indirect corpus approach to assist the formation of students' lexical, grammatical, stylistic and phonetic skills has been considered. Thus, the direct use of this method may include teaching corpus linguistics to university students as a purely academic subject, performing certain tasks or exercises using concordance programs and performing individual research projects by students. And the indirect corpus approach can include publishing links, developing materials and language testing. The article provides information on special software that enables one to carry out corpus training and analyzes the main types of tasks that can be created using these programs. Finally, the article discusses the reasons for the unpopularity of the corpus method in the Ukrainian HEIs at the present stage of education and justifies the appropriateness of its wider use in the future academic environment

Психологическая сущность и структура мотивации

Цель данного исследования ̶ теоретическое обоснование и построение интегративной модели мотивации как системного образования, обеспечивающего достижение различных типов результатов человеческой деятельности. С этой целью были использованы следующие методы: индукции и дедукции, анализ научной литературы, а также компаративный анализ. Раскрыты понятия «мотива», «потребности» и «мотивации». Детально проанализировано, чем эти понятия похожи и чем отличаются, и определены точки их соприкосновения. Выделены осознанные и неосознанные мотивы и обоснована правомерность такого разграничения. Рассматривается различие между внешней и внутренней мотивацией и обоснованно особую эффективность последней. Проанализирована структура мотивационной системы человека со всеми ее составляющими (интересами, потребностями, ценностями, целями, установками, убеждениями, стереотипами и т.д.). Авторы выделили базис мотивационной сферы, который определяет направленность личности, и ее периферийную часть. Проведен сравни- тельный анализ теорий мотивации, которые объясняют структуру и содержание потребностей, их взаимосвязь с человеческой мотивацией к деятельности. Выяснено, что парадигма ERG К. Альдерфера соотносится с парадигмой иерархии потребностей А. Маслоу по основным группам потребностей. Однако в основном теории мотивации пользуются различным критериям выделения потребностей, что вызывает сложности при их сравнении. Например, парадигма приобретенных по- требностей Д. Мак-Клелланда основывается на выявлении потребностей властвования и соучастия, тогда как модель Портера-Лаулера основана на анализе концепций ожиданий и справедливости в мотивационной системе индивида. Однако мнение всех авторов совпадает в одном: мотивация является сложным системным интегративным психологическим образованием, которое побуждает человека к выполнению различных видов деятельности. Несмотря на различные трактовки понятия «мотив» и «мотивация», разные критерии выделения потребностей и интерпретации их влияния на мотивацию, мотивационная сфера человека является целостной структурой, производящей соответствующее влияние на поведение человека.Мета даного дослідження ̶ теоретичне обґрунтування й побудова інтегративної моделі мотивації як системного утворення, що забезпечує досягнення різних типів результатів людської діяльності. З цією метою використано такі методи: індукції і дедукції, аналіз наукової літератури, компаративний аналіз. Розкрито поняття «мотиву», «потреби» й «мотивації». Детально проаналізовано, чим ці поняття схожі й чим відрізняються, і визначено їх точки дотику. Виокремлено усвідомлені й неусвідомлені мотиви та обґрунтована правомірність такого розмежування. Розглядаються відмінність між зовнішньою та внутрішньою мотивацією та обґрунтовано особливу ефективність останньої. Проаналізовано структуру мотиваційної системи людини з усіма її складовими (інтересами, потребами, цінностями, цілями, установками, переконаннями, стереотипами тощо). Автори виокремили базис мотиваційної сфери, що визначає спрямованість особистості, та її периферійну частину. Проведено порівняльний аналіз теорій мотивації, які пояснюють структуру й зміст потреб, їх взаємозв'язок із людською мотивацією до діяльності. З’ясовано, що парадигма ERG К. Альдерфера співвідноситься з парадигмою ієрархії потреб А. Маслоу за основними групами потреб. Проте здебільшого теорії мотивації послуговуються різними критеріями виокремлення потреб, що викликає складнощі при їх порівнянні. Наприклад, парадигма набутих потреб Д. Мак-Клелланда ґрунтується на виявленні потреб владарювання й співучасті, тоді як модель Портера-Лаулера заснована на аналізі концепцій очікувань і справедливості в мотиваційній системі індивіда. Показано, що думка усіх авторів збігається в одному: мотивація ̶ складний системний інтегративний психологічний утвір, що спонукає людину до виконання різних видів діяльності. Незважаючи на різні трактування поняття «мотив» і «мотивація» й різні критерії виокремлення потреб та інтерпретації їхнього вливу на мотивацію, мотиваційна сфера людини є цілісною структурою, що справляє відповідний вплив на поведінку людини.The aim of this study is to provide theoretical rationale for integrative model of motivation as a unified structure that ensures achieving different types of results of human activity. The methodology of this study includes induction and deduction methods, scientific literature analysis, as well as comparative analysis. There have been defined the notions of «motive», «need» and «motivation», in particular, we have identified major differences and similarities between these concepts as well as their points of contact. The motives have been classified into conscious and unconscious with subsequent justification of such division. The article discusses the difference between external and internal motivation and proves the particular effectiveness of the latter. There has been analyzed the structure of the human motivational system encompassing all its components such as interests, needs, values, attitudes, beliefs, stereotypes, etc. We have identified the basis of motivational system, which determines personality's orientation and its peripheral parts. There has been conducted a comparative analysis of major motivation theories, which explain the structure and significance of human needs, their relationship with motivation to act. For example, we found out that K. Alderfer's ERG paradigm corresponds to A. Maslow's hierarchy of needs paradigm in regards to the main groups of needs. However, most theories of motivation use different criteria for distinguishing needs which makes it more difficult to compare them. For instance, D. McClelland's acquired needs paradigm is based on identifying the needs for power and complicity, while Porter-Lauler model is based on analyzing concepts of expectations and justice within the motivational system of an individual. However, all authors seem to agree on one thing: motivation is a complex system-based integrative psychostructure that encourages a person to perform various types of activities. Thus, we can conclude that despite various explanations of the concepts of «motive» and «motivation», different criteria for distinguishing needs and interpreting their impact on motivation, human motivational system is a holistic unified structure that affects human behaviour in a specific way

Cемантико-стилістичні та концептуальні особливості англомовних запозичень у сучасній українській мові (на матеріалі текстів, розміщених у соціальних мережах)

У статті розглядається проблема запозичення інокультурних концептів, що є актуальною в зв'язку з використанням мережі Інтернет представниками молодіжної культури, а також поширенням нових слів у засобах масової інформації (телевізійні канали, модні журнали, блоги). Особливу цікавість становлять причини використання запозичених слів носіями української мови за умови наявності в рідній мові слів, що мають подібне значення. Аналізується семантична специфіка англіцизмів, їх зміна й адаптація в сучасній українській мові. У ході дослідження були з'ясовані конотаційні характеристики запозичень, можливі причини їх появи, особливості вживання тих чи інших слів, а також деякі варіанти заміни англіцизмів питомими українськими словами; The article deals with the problem of borrowing foreign culture concepts, which is particularly relevant due to the use of the Internet by representatives of youth culture, as well as the spread of new words in the media (television channels, fashion magazines, blogs). The reasons for using borrowings by native speakers of Ukrainian are especially interesting considering the fact that there are words with a similar meaning in the native language. The semantic features of English words, their transformation and adaptation in modern Ukrainian have been analyzed. In the course of the study, the connotational characteristics of borrowings, possible causes for their existence, peculiarities of using certain words, substitutions of certain English words for proper Ukrainian ones have been specified; В статье рассматривается проблема заимствования инокультурных концептов, которая является актуальной в связи с использованием сети Интернет представителями молодежной культуры, а также распространением новых слов в средствах массовой информации (телевизионные каналы, модные журналы, блоги). Особый интерес представляют причины использования заимствованных слов носителями украинского языка при условии наличия в родном языке слов, имеющих подобное значение. Анализируется семантическая специфика англицизмов, их изменение и адаптация в современном украинском языке. В ходе исследования были выяснены коннотационные характеристики заимствований, возможные причины их появления, особенности употребления тех или иных слов, а также некоторые варианты замены англицизмов удельными украинскими словами