CHOICE EXPERIMENT METHOD IN FOREST ECOSYSTEM SERVICES VALUATION

Попри те, що необхідність інтеграції повного спектра вартостей послуг лісових екосистем (ПЛЕ) у практику прийняття управлінських рішень у лісовому господарстві сьогодні вже очевидна, методи визначення цих вартостей потребують глибокого обґрунтування та коректної апробації. Одним із методів, який дає змогу визначити такі вартості на основі висловлених переваг, є метод експерименту з вибором. Розглянуто його концептуальні положення, зокрема розкрито сутність, основні етапи застосування, а також визначено переваги та недоліки методу, які необхідно враховувати у процесі планування дослідження і трактування результатів оцінювання. Виявлено, що метод експерименту з вибором дає змогу оцінити граничну корисність окремих атрибутів лісових екосистем, які мають властивості суспільних благ, а також зміни їхнього рівня. Ця оцінка може бути представлена в різних одиницях виміру, зокрема у грошових. Водночас метод дає змогу уникнути прямих запитань щодо оцінювання вартості суспільних благ, пропонуючи респонденту вибір із кількох альтернативних пропозицій оцінюваних ознак. Отримані оцінки необхідні для прийняття управлінських рішень, оскільки зазвичай вони впливають тільки на зміни у рівнях цих ознак. На основі дослідження зарубіжного досвіду застосування цього методу для оцінювання зміни якості ПЛЕ обґрунтовано доцільність його використання в Україні для холістичного обґрунтування економічної діяльності та адаптивного управління лісами в умовах антропоцену.Несмотря на то, что необходимость интеграции полного спектра стоимости услуг лесных экосистем в практику принятия управленческих решений в лесном хозяйствеочевидна, методы определения этойстоимости требуют глубокого обоснования и корректной апробации. Одним из методов, который позволяет определить такие стоимости на основе высказанных предпочтений, является метод эксперимента с выбором. Рассмотрены его концептуальные особенности, в частности раскрыта его сущность, основные этапы применения, определены преимущества и недостатки метода, которые необходимо учитывать в процессе планирования исследования и трактовки результатов оценивания. Установлено, что метод эксперимента с выбором позволяет оценить граничную полезность отдельных атрибутов лесных экосистем, которые имеют свойства общественных благ, а также изменения их уровня. Эта оценка может быть представлена в разных единицах измерения, в том числе и в денежных. Вместе с этим, метод позволяет избежать прямых вопросов относительно оценивания стоимости общественных благ, предлагая респонденту выбор из нескольких альтернативных предложений оцениваемых характеристик. Полученные оценки необходимы для принятия управленческих решений, поскольку обычно они влияют только на изменения в уровнях этих характеристик. На основе изучения зарубежного опыта его применения для оценки изменения качества услуг лесных экосистем, обоснована необходимость использования этого метода в Украине для холистического обоснования экономической деятельности и адаптивного управления лесами в условиях антропоцена.The need to integrate value of forest ecosystem services (FES) into decision-making process is widely acknowledged. Nowadays economists propose two ways of uncovering the economic value attached to non-market goods and services: Revealed Preference methods and Stated Preference methods. One of the methods which allow determining the value of FES based on the Stated Preferences is the choice experiment method. This method was initially developed in marketing research and now is widely applied in the valuation of non-market goods and services. The choice experiment method relies on the Lancaster's theory that the utility of a good is derived from its attributes, and as a result of this, the value of the good is the sum of the values of all its attributes. The method combines this line of thinking with random utility theory which states that people choose the alternative with the highest expected utility. The aim of a choice experiment application in the field of FES valuation is to understand preferences and trade-offs within a particular population for a particular good or service. According to the logic of this method, a respondent is invited to choose the best of the list of alternatives, which differ in attributes and their levels. One of the alternatives is always status quo, or "I do not choose any one". This alternative is included in each set of choices, since one of the alternatives should be acceptable to the respondent. The advantages and disadvantages of the method are determined in this study, which must be taken into account in the process of study planning and interpretation of the valuation results. This method is useful from a policy and management perspective because the information it provides can be used in the design of multidimensional forest police, in cost-benefit analysis, and in litigation processes. Based on the study of this method application in FES valuation, the need of its application in Ukrainian forest decision-making is substantiated to enable holistic view on economic activity and adaptive forest management in the Anthropocene era

Дослідження уподобань населення львівщини щодо рекреаційних лісів методом експерименту з вибором

Growing demand for recreation in the Carpathian Mountains gives rise to new challenges related to the need for formation of recreationally attractive forests. In recent decades in Europe, many studies have been conducted on social perception of recreational forests, and preferences for their attributes. Similar studies were conducted in Ukraine, but in these studies forests were considered as a generalized concept. The purpose of this research was to investigate the Lviv region population preferences regarding recreational forest attributes and to assess the marginal willingness to pay and willingness to travel to visit a forest in accordance to the stated preferences. Lancaster's characteristics demand theory and McFadden's random utility maximization theory served as a methodological background of the research. Modeling of discrete forest recreational attributes choice is accomplished using multinomial regression models such as logit and probit models using the maximum likelihood method and BIOGEME 1.8 software. Data for the analysis were derived through face-to-face interviews with one hundred respondents using a specially designed illustrated questionnaire. We have revealed that Lviv region population prefers mixed uneven-aged forests with informational and educational stands in recreational zones. The regression coefficients of these attributes in logit and probit models are significant, positive and high. At the same time, respondents do not intend to visit forests that are far from their place of residence and forest with dead trees left in the forest stands. Necessity of integrating the obtained research results into forest decision-making for expanding the recreational use of forests and formation recreationally attractive forest landscapes and woodlands resistant to climate change and anthropogenic pressure is substantiated. The results of this research make a positive contribution to the ongoing discussions on the need of secondary Norway spruce stands conversion into mixed uneven-aged forest stands according to the close-to-nature paradigm of forest management on the territory of Lviv region.Зростання попиту на відпочинок у лісах Карпат ставить перед менеджерами лісового господарства нові виклики, пов'язані з необхідністю формування рекреаційно привабливих лісів. В Європі останніми десятиліттями проведено чимало досліджень щодо суспільного сприйняття рекреаційних лісів, уподобань щодо їхніх характеристик. В Україні таке здійснюють дослідження, однак у них ліси розглядали як узагальнене поняття. Для дослідження вподобань щодо характеристик рекреаційних лісів застосовано один із методів дослідження висловлених переваг – метод експерименту з вибором, теоретичним підґрунтям якого слугують імовірнісна теорія максимізації корисності Д. Макфаддена і "характеристична" теорія поведінки споживача, які сформулювів К. Ланкастером. Моделювання дискретного вибору рекреантом характеристик лісу для відпочинку виконано з використанням багатофакторних регресійних моделей – логіт і пробіт моделей – методом найбільшої правдоподібності з використанням програмного забезпечення BIOGEME 1.8. За результатами аналізу даних з'ясовано, що населення Львівської обл. віддає перевагу мішаним різновіковим лісам, у рекреаційних зонах яких є інформаційно-освітні стенди. Оцінки коефіцієнтів регресії для цих характеристик в обох моделях статистично значущі, додатні і мають найвищі значення. Разом із тим, респонденти не схильні відвідувати ліс, який розташований далеко від місця їх проживання, та ліс, в якому є відмерла деревина. Визначено граничну готовність платити і готовність подолати відстань для відвідування лісу, який відповідає уподобанням респондентів. Обґрунтовано необхідність інтеграції отриманих результатів дослідження у практику прийняття управлінських рішень для зменшення сировинного та розширення рекреаційного використання лісів, відтак формування рекреаційно привабливих лісових ландшафтів і стійких до зміни клімату та антропогенних навантажень деревостанів