Antinociceptive Effects of an Extract of Securigera securidaca and their Mechanisms in Mice

We examined the effects of an aqueous extract from seeds of Securigera securidaca L. (S. s.), a plant used in folk medicine, on experimentally induced pain in balb-c mice. The tailflick test (somatic pain evoked by thermonociceptive stimulation) and writhing test (visceral pain after i.p. injections of acetic acid) were used. Three doses of the extract (85, 170, 340 mg of dry substance per 1 kg body mass) were i.p. injected before the tests. Significant antinociception effects were observed in both tests; a dose of 170 mg/kg appeared to be optimum. Antinociceptive effects of the S. s. extract were comparable with those of 1 mg/kg morphine. Naloxone, metoclopramide, ondancetron, and scopolamine (antagonists of opioid, dopamine, serotonin, and cholinergic receptors, respectively) completely eliminated antinociceptive effects of the S. s. extract in the tail-flick test; the effects of these antagonists were not so clear in the writhing test. The mechanisms of analgesic actions of the S. s. extract are discussed; the respective effects are probably related (at least partly) to the presence of flavonoids in this extract. Further investigations are necessary for adequate interpretation of the above mechanisms.Ми досліджували впливи водного екстракту з насіння Securigera securidaca L. (S. s.) – рослини, що використовується в народній медицині, – на експериментально викликаний біль у мишей лінії balb c. Застосовували тест з відсмикуванням хвоста (соматичний біль, викликаний термоноцицептивною стимуляцією) та «корчовий» тест (вісцеральний біль після внутрішньоочеревинних уведень оцтової кислоти). Перед тестами внутрішньоочеревинно ін’єкували екстракт у трьох дозах (85, 170 та 340 мг сухої речовини на 1 кг маси тіла). В обох тестах спостерігали істотні антиноцицептивні впливи екстракту; доза 170 мг/кг виглядала оптимальною. Антиноцицептивні впливи екстракту S. s. були порівняльними з такими після введень 1 мг/кг морфіну. Налоксон, метоклопрамід, ондацетрон та скополамін (антагоністи опіоїдних, дофамінових, серотонінових та холінергічних рецепторів відповідно) повністю нівелювали антиноцицептивні ефекти екстракту S. s. у тесті відсмикування хвоста; ефекти згаданих антагоністів у „корчовому” тесті не були такими очевидними. Обговорюються можливі механізми аналгетичних впливів екстракту S. s.; відповідні ефекти вірогідно залежать (у всякому разі частково) від наявності в цьому екстракті флавоноїдів. Для адекватної інтерпретації зазначених механізмів потрібні подальші дослідження

Antinociceptive Effects of Valeriana Extract in Mice: Involvement of the Dopaminergic and Serotonergic Systems

Valeriana officinalis has been extensively used as a herbal remedy in traditional medicine. However, there is no clear evidence on the antinociceptive effects of this plant. The aim of our study was to evaluate the effect of Valeriana officinalis hydroalcoholic extract on pain modulation and its possible mechanism in mice. Adult male Balb/c mice were randomly divided into nine experimental groups. They received i.p. injections of saline, hydroalcoholic root extract of Valeriana officinalis (800, 200, or 50 mg/kg), and morphine; four groups received Valeriana (800 mg/kg) + antagonists of the systems involved in antinociception effects, naloxone, ondansetron, metoclopramide, or scopolamine. Tail-flick and writhing tests were used for estimation of possible modulation of pain. The tail-flick latencies in the Valeriana 800 and 200 mg/kg, but not 50 mg/kg, morphine, and combined Valeriana 800 + naloxone, ondansetron, metoclopramide, or scopolamine-treated groups were significantly longer than that in the control group. However, the tail-flick latencies in the Valeriana 800 mg/kg + ondansetron- and metoclopramide-treated groups were significantly shorter than that upon single action of the extract (800 mg/kg). The numbers of writhings in the extract-treated groups were smaller than in the control one. The numbers of writhings in the Valeriana (800 mg/kg)+ ondansetron- and metoclopramide-treated groups were significantly greater than in the extract (800 mg/kg) group. It is concluded that Valeriana officinalis extract possesses a clear analgesic effect and works through the serotonergic and dopaminergic systems.Валеріана лікувальна (Valeriana officinalis) широко використовується як рослинний лікувальний засіб у традиційній медицині. Достовірні відомості про можливу антиноцицептивну дію цієї рослини, проте, були відсутні. Ціллю нашого дослідження було оцінити в експериментах на мишах, чи здатний водноспиртовий екстракт валеріани модулювати біль, а також з’ясувати можливі механізми таких ефектів. Дорослі самці мишей лінії Balb/c були рандомізовано поділені на дев’ять груп. Їм внутрішньоочеревинно ін’єкували фізіологічний розчин, водноспиртовий екстракт з коренів валеріани (800, 200 або 50 мг сухої речовини на 1 кг маси), морфін, а в чотирьох групах – комбінації 800 мг/кг екстракту валеріани з антагоністами систем, залучених у реалізацію антиноцицептивних ефектів, – налоксоном, ондасетроном, метоклопрамідом або скополаміном. Для оцінки можливої модуляції болю використовували тест відсмикування хвоста та оцтовокислотний тест „корчів”. Латентні періоди відсмикування хвоста в групах, що отримували 800 та 200 (але не 50) мг екстракту та комбіновані ін’єкції 800 мг/кг валеріани із вказаними блокаторами, були довшими, ніж у групі контролю. В той же час латентні періоди цієї реакції в групах 800 мг/кг екстракту + ондасетрон та метоксипрамід були вірогідно меншими, ніж при ізольованій дії 800 мг/кг екстракту. Кількість „корчів” у мишей у межах періоду спостереження у відповідному тесті після ін’єкції екстракту була меншою, ніж у контролі. Число таких „корчів” у групах 800 мг/кг екстракту в комбінаціях із ондасетроном та метоклопрамідом було вірогідно більшим порівняно з тим, що спостерігалось у разі дії лише екстракту в аналогічної кількості. Зроблено висновок, що екстракт валеріани здійснює очевидний аналгетичний вплив, опосередкований серотонін- та дофамінергічною системами

Reversible Inactivation of the Dorsal Raphe Nucleus Increases Morphine-Induced Antinociception in Tolerated but not in Nontolerated Rats

We examined possible effects of the state of the dorsal raphe nucleus (DRN) on morphineinduced antinociception in morphine-tolerated and nontolerated rats. Stereotaxically, lidocaine (2%) was applied to the DRN for its reversible inactivation. On the test day, all animals received 10 mg/kg morphine 10 min before the tail-flick test (induction of thermal acute pain), and the maximum antinociceptive effect (MPE) was measured. In the morphinetolerated group, animals preliminarily received everyday introductions of 20 mg/kg morphine for four consecutive days. There was a significant increase in the MPE (%) in the lidocainetreated group (with inactivation of the DRN) compared to the control group. However, there was no significant difference in morphine-induced antinociception between the saline- and lidocaine-treated groups. Nonetheless, the antinociceptive responses to morphine (MPE) in morphine-tolerated rats were more significant in animals treated with lidocaine compared to the control group. Our results suggest that lack of GABA in the locus coeruleus, which follows inhibition of serotonin release in the DRN during ablation, may cause adrenergic cellinduced analgesic effects.Ми досліджували можливі впливи стану nucl. raphe dorsalis (DRN) на індуковане морфіном знеболення у щурів, толерантних щодо морфіну. З використанням стереотаксичної техніки лідокаїн (2 %) уводили в DRN, що зумовлювало оборотну інактивацію останнього. В день тестування тваринам уводили морфін за 10 хв перед тестом відсмикування хвоста (індукції гострого термального болю) та розраховували максимальний антиноцицептивний ефект (МАЕ%). У групі тварин з толерантністю до морфіну в три послідовні доби отримували попередні ін’єкції останнього. В групі з ін’єкціями лідокаїну (з інактивацією DRN) значення МАЕ% були істотно збільшеними порівняно з контролем. Не спостерігалося, проте, істотних відмінностей між рівнями індукованого знеболення в групах тварин, котрим уводили фізрозчин та лідокаїн. У той же час антиноцицептивні відповіді на введення морфіну (МАЕ%) у тварин із толерантністю до морфіну були істотнішими у тих щурів, котрим уводили лідокаїн, ніж у контрольних. Наші результати дозволяють думати, що дефіцит ГАМК у locus coeruleus після гальмування вивільнення серотоніну в DRN внаслідок функціонального виключення останнього може зумовлювати аналгезивні ефекти, опосередковані адренергічними клітинами

Formation of nanostructured surface layer, the white layer, through solid particles impingement during slurry erosion in a martensitic medium-carbon steel

The extremely altered topmost surface layer, known as the white layer, formed in a medium-carbon low-alloy steel as result of impacts by angular 10–12 mm granite particles during the slurry erosion process is comprehensively investigated. For this purpose, the characteristics, morphology, and formation mechanism of this white layer are described based on the microstructural observations using optical, scanning and transmission electron microscopies as well as nanoindentation hardness measurements and modelling of surface deformation. The white layer exhibits a nanocrystalline structure consisting of ultrafine grains with an average size of 200 nm. It has a nanohardness level of around 10.1 GPa, considerably higher than that of untempered martensitic bulk material (5.7 GPa) achieved by an induction hardening treatment. The results showed that during the high-speed slurry erosion process, solid particle impacts brought forth conditions of high strain, high strain rate, and multi-directional strain paths. This promoted formation of a cell-type structure at first and later, after increasing the number of impacts, development of subgrains following by subgrain rotation and eventually formation of a nanocrystalline structure with ultra-high hardness. The model confirmed that high strain conditions - much higher than required for the onset of plastic deformation - can be achieved on the surface resulting in severe microstructural and property changes during the slurry erosion test.publishedVersionPeer reviewe

Dynamic model of basic oxygen steelmaking process based on multi-zone reaction kinetics : model derivation and validation

A multi-zone kinetic model coupled with a dynamic slag generation model was developed for the simulation of hot metal and slag composition during the BOF operation. The three reaction zones, (i) jet impact zone (ii) slag-bulk metal zone (iii) slag-metal-gas emulsion zone were considered for the calculation of overall refining kinetics. In the rate equations, the transient rate parameters were mathematically described as a function of process variables. A micro and macroscopic rate calculation methodology (micro-kinetics and macro-kinetics) were developed to estimate the total refining contributed by the recirculating metal droplets through the slag-metal emulsion zone. The micro-kinetics involves developing the rate equation for individual droplets in the emulsion. The mathematical models for the size distribution of initial droplets, kinetics of simultaneous refining of elements, the residence time in the emulsion, dynamic interfacial area change were established in the micro-kinetic model. In the macro-kinetics calculation, a droplet generation model was employed and the total amount of refining by emulsion was calculated by summing the refining from the entire population of returning droplets. A dynamic FetO generation model based on oxygen mass balance was developed and coupled with the multi-zone kinetic model. The effect of post combustion on the evolution of slag and metal composition was investigated. The model was applied to a 200-ton top blowing converter and the simulated value of metal and slag was found to be in good agreement with the measured data. The post-combustion ratio was found to be an important factor in controlling FetO content in the slag and the kinetics of Mn and P in a BOF process

Tapioca Melanoma of the Iris: A Case Report

Purpose: To report an extremely rare case of tapioca melanoma of the iris in an Iranian patient. Case Report: A 50-year-old male patient presented with ocular pain and redness in the right eye for two weeks. The visual acuity was 7/10 and the intraocular pressure (IOP) was 30 mmHg. A lobulated amelanotic vascularized and nodular (tapioca-like) iris mass with a 180o extent was seen in the right eye. Incisional biopsy of the mass revealed atypical mixed type (epithelioid and spindle cell) melanoma. Brachytherapy with the ruthenium-106 plaque resulted in complete regression of the tumor. Conclusion: Tapioca melanoma of the iris should be considered in the differential diagnosis of patients presenting with nodular vascularized amelanotic iris mass and elevated IOP. Brachytherapy with ruthenium-106 seems to be an effective treatment for tapioca melanoma of the iris

Effects of slope plate variable and reheating on semi-solid structure of reheating on semi-solid structure of ductile cast iron

Semi-solid metal casting and forming are known as a promising process for a wide range of metal alloys production. In spite of growing application of semi-solid processed light alloys, a few works have been reported about semi-solid processing of iron and steel. In this research inclined plate was used to change dendritic structure of iron to globular one. The effects of length and slope of plate on the casting structure were examined. The results show that the process can effectively change the dendritic structure to globular. In the slope plate angle of 7.5° and length of 560 mm with cooling rate of 67Ks-1 the optimum nodular graphite and solid globular particle were achieved.The results also show that by using slope plate inoculant fading can be prevented more easily since the total time of process is rather short. In addition, the semi-solid ductile cast iron prepared by inclined plate method, was reheated to examine the effect of reheating conditions on the microstructure and coarsening kinetics of the alloy. Solid fraction at different reheating temperatures and holding time was obtained and based on these results the optimum reheating temperature range was determined