Засоби гормональної контрацепції для планового застосування: порівняльний аналіз клініко-фармакологічної й економічної характеристики та споживчого попиту

Aim. To analyze and compare the assortment, affordability and consumer demand for hormonal contraceptives for planned use: oral hormonal contraceptives (OHC) of the combined contraceptive releasing-systems (CCRS) and hormonal contraceptives of prolonged action (HCPA) presented at the pharmaceutical market in 2018.Materials and methods. The analysis of the assortment, economic affordability by the solvency adequacy index (Са.s.) and consumer demand by the number of OHC, CCRS, and HCPA packages sold according to the data of the “Morion” analytical system for 2018 was performed.Results. OHC was represented by 40 trade names (TN), among them 35 TN were estrogens and gestagens in fixed combinations; gestagens and estrogens for sequential use were 3 TN; gestagens – 2 TN. CCRS and HCPA – 2 TN. The range of solvency adequacy index was: for OHC – 1.49-5.02 %; CCRS – 5.32-6.38 %; HCPA – 0.45-0.72 %. The number of packages sold was (in thousands): for OHC – 1879.4, among them 1708.1 – for estrogens and gestagens in fixed combinations; 156.7 – for gestagens and estrogens for sequential use; 14.6 – for gestagens; for CCRS – 27.3; for HCPA – 31.9.Conclusions. At the pharmaceutical market of Ukraine, OHC are represented by the largest assortment compared to CCRS and HCPA and are in high demand. The most affordable hormonal contraceptives for planned use in Ukraine are CCRS. The most economical and affordable contraceptives are in high demand.Цель: сравнительный анализ ассортимента, экономической доступности и потребительского спроса на средства гормональной контрацепции для планового применения: оральные гормональные контрацептивы (ОГК), комбинированные контрацептивные рилизинг-системы (ККРС) и гормональные контрацептивы пролонгированного действия (ГКПД), которые были представлены на фармацевтическом рынке Украины в 2018 году.Материалы и методы: анализ ассортимента, экономической доступности по показателю адекватности платежеспособности (Са.s.) и потребительского спроса по количеству реализованных упаковок ОГК, ККРС и ГКПД по данным аналитической системы «Морион» за 2018 год.Результаты исследований. ОГК были представлены 40 торговыми названиями (ТН), из них: эстрогены и гестагены в фиксированных комбинациях – 35 ТН; гестагены и эстрогены для последовательного применения – 3 ТН; гестагены – 2 ТН; ККРС и ГКПД – по 2 ТН. Диапазон показателя адекватности платежеспособности составил: для ОГК – 1,49-5,02 %; ККРС – 5,32-6,38 %; ГКПД – 0,45-0,72 %. Количество реализованных упаковок составляло (тыс. шт.): ОГК – 1879,4; эстрогены и гестагены в фиксированных комбинациях – 1708,1; гестагены и эстрогены для последовательного применения – 156,7; гестагены – 14,6; ККРС – 27,3; ГКПД – 31,9.Выводы. На фармацевтическом рынке Украины ОГК были представлены самым большим ассортиментом по сравнению с ККРС и ГКПД и пользовались наибольшим спросом. Самыми доступными гормональными контрацептивами для планового применения в Украине являются ГКПД. Наибольшим спросом пользуются более экономически доступные и удобные в применении противозачаточные средства.Мета: порівняльний аналіз асортименту, економічної доступності та споживчого попиту на засоби гормональної контрацепції для планового застосування: оральні гормональні контрацептиви (ОГК); комбіновані контрацептивні рилізинг-системи (ККРС) і гормональні контрацептиви пролонгованої дії (ГКПД), які були представлені на фармацевтичному ринку України у 2018 році.Матеріали та методи: аналіз асортименту, економічної доступності за показником адекватності платоспроможності (Са.s.) та споживчого попиту за кількістю реалізованих упаковок ОГК, ККРС та ГКПД за даними аналітичної системи «Моріон» за 2018 рік. Результати досліджень. ОГК були представлені 40 торговими назвами (ТН), з них: естрогени і гестагени у фіксованих комбінаціях – 35 ТН; гестагени й естрогени для послідовного застосування – 3 ТН; гестагени – 2 ТН; ККРС та ГКПД – по 2 ТН. Діапазон показника адекватності платоспроможності склав: для ОГК – 1,49-5,02 %; ККРС – 5,32,-6,38 %; ГКПД – 0,45-0,72 %. Кількість реалізованих упаковок становила (тис. шт.): ОГК – 1879,4, з яких естрогени і гестагени у фіксованих комбінаціях – 1708,1; гестагени й естрогени для послідовного застосування – 156,7; гестагени – 14,6; ККРС – 27,3; ГКПД – 31,9.Висновки. На фармацевтичному ринку України ОГК були представлені найбільшим асортиментом порівняно з ККРС та ГКПД і користувалися найбільшим попитом. Найдоступнішими гормональними контрацептивами для планового застосування в Україні є ГКПД. Найбільшим попитом користуються економічно доступніші та зручніші у застосуванні протизаплідні засоби

Результати частотного аналізу призначень лікарських засобів хворим на ішемічну хворобу серця як критерій оцінки якості фармакотерапії

The aim of the study is to assess the pharmacotherapy rationality of patients with chronic ischemic heart disease (IHD) in an average statistical Ukrainian health care institution. The retrospective analysis of prescription leaflets of drugs for 100 patients with IHD and the frequency analysis of drug prescriptions by pharmacotherapeutic groups (PhGs), International Nonproprietary Names (INNs) and the comparison of the drugs prescribed with those recommended by the current European and national clinical guidelines have been conducted. All patients had concomitant diseases, such as atherosclerosis, heart failure, and hypertension. In all, 94 INNs from 9 PhGs of the first level of the ATC classification were prescribed. The number of prescriptions per one patient was 11, thus indicating polypharmacy. Almost 75% of prescriptions were cardiovascular drugs (CVDs), antithrombotic and perfusion solutions. In the structure of CVDs prescriptions the leading positions by the frequency were occupied by secondary metabolic drugs: 1.2 prescriptions per a patient. The prescriptions of vital CVDs were as follows: RAS blockers – ACE inhibitors, angiotensin II receptors antagonists and fixed combinations of ACE inhibitors with hydrochlorothiazide – 17.8%, and 92% of patients received them; β-blockers and diuretics – 15.5% each, 80% of patients received them; statins – 7%, 36% of patients received them. The leaders among antithrombotics were sodium enoxaparin, clopidogrel and acetylsalicylic acid. The dominant directions of pharmacotherapy of patients with IHD were anti-ischemic and antiplatelet treatment. The leaders by the number of prescriptions were the secondary metabolic drugs. The vital drugs, particularly statins, are insufficiently presented in the treatment of chronic ischemic heart disease. To optimize pharmacotherapy it is necessary to intensify the use of statins and reduce the number of prescriptions of the secondary metabolic drugs.Цель исследования – оценка рациональности фармакотерапии больных хронической ИБС в среднестатистическом украинском учреждении здравоохранения. Был проведен ретроспективный анализ  листов назначений лекарственных средств (ЛС) 100 больным ИБС, частотный анализ назначений ЛС по фармакотерапевтическим (ФТ) группам, международным непатентованным наименованиям (МНН) и сопоставление назначенных ЛС с теми, которые рекомендованы современными европейскими и отечественными клиническими рекомендациями. Было установлено, что все больные имели сопутствующие заболевания: атеросклероз, сердечную недостаточность, гипертоническую болезнь. Всего было назначено 94 МНН ЛС из 9 ФТ групп первого уровня по АТХ классификации. Количество назначений на одного больного составило 11, что свидетельствует о полипрагмазии. Почти 75% назначений составили сердечно-сосудистые ЛС (ССЛС), антитромботические и перфузионные растворы. В структуре назначений ССЛС ведущую позицию по частоте занимали второстепенные метаболические средства: 1,2 назначения на одного больного. Назначения жизненно необходимых ССЛЗ соответственно составили: блокаторов РАС – ингибиторов АПФ, антагонистов рецепторов ангиотензина II, а также фиксированных комбинаций ИАПФ с гидрохлортиазидом вместе 17,8%, их получали 92% больных; β-блокаторов и диуретиков соответственно по 15,5%, их получали 80% больных; статинов 7%, их получали 36% больных. Лидерами среди антитромботических ЛС были эноксапарин натрия, клопидогрель и ацетилсалициловая кислота. Доминирующими направлениями фармакотерапии больных ИБС были антиишемическое и антиагрегантное. Лидерами по количеству назначений являются второстепенные метаболические средства. Жизненно важные препараты, в частности статины, представлены в терапии хронической ИБС недостаточно. Для оптимизации фармакотерапии необходимо усилить интенсивность использования статинов и снизить количество назначений второстепенных метаболических препаратов.Мета дослідження – оцінка раціональності фармакотерапії хворих на хронічну ІХС в середньостатистичному українському закладі охорони здоров’я. Проведений ретроспективний аналіз листів призначень лікарських засобів (ЛЗ) 100 хворим на ІХС, частотний аналіз призначень ЛЗ за фармакотерапевтичними (ФТ) групами, міжнародними непатентованими найменуваннями (МНН) та співставлення призначених ЛЗ з тими, що рекомендовані сучасними європейськими та вітчизняними клінічними рекомендаціями. Встановлено, що всі хворі мали супутні захворювання: атеросклероз, серцеву недостатність, гіпертонічну хворобу. Усього було призначено 94 МНН ЛЗ з 9 ФТ груп першого рівня за АТХ класифікацією. Кількість призначень на одного хворого становила 11, що свідчить про поліпрагмазію. Майже 75% призначень склали серцево-судинні ЛЗ (ССЛЗ), антитромботичні та перфузійні розчини. У структурі призначень ССЛЗ провідну позицію за частотою займали другорядні метаболічні засоби: 1,2 призначення на одного хворого. Призначення життєво необхідних ССЛЗ відповідно склали: блокаторів РАС – інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину II, а також фіксованих комбінацій ІАПФ з гідрохлортіазидом разом 17,8%, їх отримували 92% хворих; β-блокаторів і діуретиків відповідно по 15,5%, їх отримували 80% хворих; статинів 7%, їх отримували 36% хворих. Лідерами серед антитромботичних ЛЗ були еноксапарин натрію, клопідогрель та ацетилсаліцилова кислота. Домінуючими напрямками фармакотерапії хворих на  ІХС були антиішемічний і антиагрегантний. Лідерами за кількістю призначень є другорядні метаболічні засоби.  Життєво необхідні препарати, зокрема статини, представлені в терапії хронічної  ІХС недостатньо. Для оптимізації фармакотерапії необхідно посилити інтенсивність використання статинів і знизити кількість призначень другорядних метаболічних препаратів

Study of awareness of pharmacists about their work in the pharmacovigilance system in Ukraine and their professional activity

The role of the pharmacists in providing information on cases of adverse reactions (ARs) and/or lack of effectiveness of drugs in the Pharmacovigilance (PhV) Department of Ukraine is very important. Objective: Assessment of the level of pharmacists' awareness about regulatory documents (RDs) regulating their duties to provide information about ARs and/or lack of effectiveness of drugs and their activity in this area. The questionnaire for pharmacists was developed and used, the first seven questions of which were aimed at identifying pharmacists' awareness of their duties to provide information to the Department of PhV at the State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine about ARs and/or lack of effectiveness of drugs and their activity in filling the «Cards-message». Questioning of 70 pharmacists with different work experience (WE): 1‒5 years (12%), 5‒10 years (31%) and 10‒25 years (57%) was conducted. 50% of pharmacists with 1‒5 years WE, 64% of pharmacists with 5‒10 years WE and 75% of pharmacists with 10‒25 years WE know about obligation to provide information about ARs and/or lack of effectiveness of drugs. Only 9% of pharmacists with 5‒10 years WE independently filled and sent the «Card-message» to the department of PhV, in most cases pharmacists give the filled form to the head of the pharmacy. Regardless of WE duration, the majority of pharmacists are aware the information about their responsibilities to provide reports about ARs and/or lack of drugs efficacy in the department of PhV and know the RDs that regulates this process. The inadequate activity of pharmacy workers to provide information about ARs and/or lack of effectiveness of drugs can be largely due to the low organization of this process at the pharmacy level and the conservatism of pharmacists with longer WE. It is advisable to increase the effectiveness of detection of ARs and/or lack of effectiveness of drugs due to activity of pharmacists in the conditions of pharmacy in Ukraine. Such professional activity of pharmacists helps to improve the quality of pharmaceutical care to the population of Ukraine

Оцінка професійної активності фармацевтів аптечних закладів щодо їх обов’язків у забезпеченні безпечного застосування ліків

Aim. To elucidate the professional activity of pharmacists in Ukrainian pharmacies regarding their responsibilities to identify and prevent adverse reactions or the lack of effectiveness of medicines and to receive information on their implementation of actions that are described in the regulatory documentation on this issue.Materials and methods. 80 pharmacists from pharmacy institutions were surveyed using the questionnaire developed.Results. The questionnaire survey of pharmacists was conducted using a questionnaire developed and aimed to identify their level of awareness about the obligation to provide information to the Postregistration Surveillance Board of PE “The State Expert Center of the MoH of Ukraine” (PSB SEC MoHUKR) about the adverse reactions or the lack of effectiveness of medicines and the procedure for completing and submitting the “Message Card”. Eighty pharmacists, who underwent course of thematic improvement at the Department of the Clinical Pharmacology, IPhPQI NUPh within 2016-2018, were questioned. The results of questioning have shown that the majority of pharmacists in pharmacies are informed by their obligations to provide information to the PSB SEC MoHUKR about the adverse reactions or the lack of effectiveness of medicines; they know the regulatory documentation on this issue. In 72.5 % of pharmacies the “Message Card” forms are absent, 25 % of respondents are aware of the procedure for providing them, 10 % of respondents filled it out on their own.Conclusions. The majority of pharmacists in pharmacies are aware of their obligation to provide information to the PSB SEC MoHUKR about the adverse reactions or the lack of effectiveness of medicines and the regulatory documentation on this issue, but they are not sufficiently active in relation to the necessary actions to fill in the “Message Card” and send it to the PSB SEC MoHUKR. The low level of organization of this process by the management of pharmacies is one of the causes for the insufficient activity of pharmacists, in particular the absence of the “Message Card” forms.Цель: выяснение профессиональной активности фармацевтов украинских аптек относительно их обязанностей в выявлении и предупреждении побочных реакций или отсутствия эффективности лекарственных средств и получения информации по выполнению ими действий, изложенных в нормативно-правовой документации по этому вопросу.Материалы и методы: анкетирование 80 фармацевтов аптек с помощью разработанной анкеты-опросника.Результаты исследования. Было проведено анкетирование фармацевтов с помощью разработанной анкеты-опросника, которое направлено на выявление уровня их осведомленности об обязанности предоставлять информацию в Департамент послерегистрационного надзора ГП «Государственный экспертный центр МЗ Украины» (ГПН ГЭЦ МЗУ) о побочных реакциях или отсутствии эффективности лекарственных средств и осведомленности о порядке заполнения и предоставления «Карты-сообщения». Проанкетировано 80 фармацевтов, которые проходили курсы тематического усовершенствования на кафедре клинической фармакологии ИПКСФ НФаУ в течение 2016-2018 гг. Результаты анкетирования свидетельствуют, что большинство фармацевтов аптекинформированы о своих обязанностях предоставлять сведения в ГПН ГЭЦ МЗ Украины о побочных реакциях или отсутствии эффективности лекарственных средств, знают нормативно-правовую документацию, регламентирующую деятельность в этой области. В 72,5 % аптек отсутствуют бланки «Карта-сообщение», 25 % респондентов осведомлены о порядке ее предоставления, самостоятельно заполняли ее 10 % респондентов.Выводы. Большинство фармацевтов аптек осведомлены о своих обязанностях предоставлять информацию о побочных реакциях или отсутствии эффективности лекарственных средств в ГПН ГЭЦ МЗУ и знают нормативно-правовую документацию по этому вопросу, однако недостаточноактивны в отношении выполнения необходимых действий по заполнению «Карты-сообщения» и отправки ее в национальный департамент. Одной из возможных причин недостаточной активности фармацевтов относительно их обязанностей в обеспечении безопасного применения лекарств является низкий уровень организации этого процесса со стороны руководства аптечных учреждений, в частности отсутствие бланков «Карта-сообщение».Мета: з’ясування професійної активності фармацевтів українських аптек щодо їх обов’язків у виявленні та попередженні побічних реакцій або відсутності ефективності лікарських засобів та одержання інформації щодо виконання ними дій, викладених у нормативно-правовій документації з цього питання.Матеріали та методи: анкетування 80 фармацевтів аптечних закладів за допомогою розробленої анкети- опитувальника.Результати дослідження. Було проведено анкетування фармацевтів за допомогою розробленої анкети-опитувальника, спрямоване на виявлення рівня їх обізнаності щодо обов’язку надавати інформацію до Департаменту післяреєстраційного нагляду ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДПН ДЕЦ МОЗУ) про побічні реакції або відсутність ефективності лікарських засобів та про обізнаність щодо порядку заповнення та подання «Карти-повідомлення». Проанкетовано 80 фармацевтів, які проходили курси тематичного удосконалення на кафедрі клінічної фармакології ІПКСФ НФаУ протягом 2016-2018 рр. Результати анкетування свідчать, що більшість фармацевтів аптек поінформовані про свої обов’язки надавати відомості до ДПН ДЕЦ МОЗУ про побічні реакції або відсутність ефективності лікарських засобів, знають нормативно-правову документацію щодо цих повідомлень. У 72,5 % аптек відсутні бланки «Карта-повідомлення», 25 % респондентів необізнані з порядком її надання, самостійно заповнювали її 10 % респондентів.Висновки. Більшість фармацевтів аптек обізнані зі своїм обов’язком надавати інформацію про побічні реакції або відсутність ефективності лікарських засобів до ДПН ДЕЦ МОЗ України та нормативно-правовою документацією щодо цього питання, проте недостатньо активні у виконанні необхідних дій із заповнення «Карти-повідомлення» та надсилання її до національного департаменту. Однією з можливих причин недостатньої активності фармацевтів щодо їх обов’язків у виявленні та попередженні побічних реакцій або відсутності ефективності лікарських засобів є низький рівень організації цього процесу з боку керівництва аптечних закладів, зокрема відсутність бланків «Карта-повідомлення»

Stopping power of helium gas for ^9Be ions from 2 to 31 MeV

Abstract The stopping power of helium gas for 9Be ions from 2 to 31 MeV is experimentally determined using an indirect method. The residual energy of the 9Be beam as a function of the gas thickness is measured and the stopping power determined by differentiating the thickness–energy curve. The results are compared with predictions of the semi-empirical codes SRIM-2003 and MSTAR. Our data are in better agreement with the MSTAR calculations. The elastic scattering excitation function for the system 9Be + α, extracted using the thick target technique and our stopping power data, is in excellent agreement with the ones measured directly confirming the quality of our data

Результати частотного аналізу призначень лікарських засобів хворим на ішемічну хворобу серця як критерій оцінки якості фармакотерапії

The aim of the study is to assess the pharmacotherapy rationality of patients with chronic ischemic heart disease (IHD) in an average statistical Ukrainian health care institution. The retrospective analysis of prescription leaflets of drugs for 100 patients with IHD and the frequency analysis of drug prescriptions by pharmacotherapeutic groups (PhGs), International Nonproprietary Names (INNs) and the comparison of the drugs prescribed with those recommended by the current European and national clinical guidelines have been conducted. All patients had concomitant diseases, such as atherosclerosis, heart failure, and hypertension. In all, 94 INNs from 9 PhGs of the first level of the ATC classification were prescribed. The number of prescriptions per one patient was 11, thus indicating polypharmacy. Almost 75% of prescriptions were cardiovascular drugs (CVDs), antithrombotic and perfusion solutions. In the structure of CVDs prescriptions the leading positions by the frequency were occupied by secondary metabolic drugs: 1.2 prescriptions per a patient. The prescriptions of vital CVDs were as follows: RAS blockers – ACE inhibitors, angiotensin II receptors antagonists and fixed combinations of ACE inhibitors with hydrochlorothiazide – 17.8%, and 92% of patients received them; β-blockers and diuretics – 15.5% each, 80% of patients received them; statins – 7%, 36% of patients received them. The leaders among antithrombotics were sodium enoxaparin, clopidogrel and acetylsalicylic acid. The dominant directions of pharmacotherapy of patients with IHD were anti-ischemic and antiplatelet treatment. The leaders by the number of prescriptions were the secondary metabolic drugs. The vital drugs, particularly statins, are insufficiently presented in the treatment of chronic ischemic heart disease. To optimize pharmacotherapy it is necessary to intensify the use of statins and reduce the number of prescriptions of the secondary metabolic drugs.Цель исследования – оценка рациональности фармакотерапии больных хронической ИБС в среднестатистическом украинском учреждении здравоохранения. Был проведен ретроспективный анализ  листов назначений лекарственных средств (ЛС) 100 больным ИБС, частотный анализ назначений ЛС по фармакотерапевтическим (ФТ) группам, международным непатентованным наименованиям (МНН) и сопоставление назначенных ЛС с теми, которые рекомендованы современными европейскими и отечественными клиническими рекомендациями. Было установлено, что все больные имели сопутствующие заболевания: атеросклероз, сердечную недостаточность, гипертоническую болезнь. Всего было назначено 94 МНН ЛС из 9 ФТ групп первого уровня по АТХ классификации. Количество назначений на одного больного составило 11, что свидетельствует о полипрагмазии. Почти 75% назначений составили сердечно-сосудистые ЛС (ССЛС), антитромботические и перфузионные растворы. В структуре назначений ССЛС ведущую позицию по частоте занимали второстепенные метаболические средства: 1,2 назначения на одного больного. Назначения жизненно необходимых ССЛЗ соответственно составили: блокаторов РАС – ингибиторов АПФ, антагонистов рецепторов ангиотензина II, а также фиксированных комбинаций ИАПФ с гидрохлортиазидом вместе 17,8%, их получали 92% больных; β-блокаторов и диуретиков соответственно по 15,5%, их получали 80% больных; статинов 7%, их получали 36% больных. Лидерами среди антитромботических ЛС были эноксапарин натрия, клопидогрель и ацетилсалициловая кислота. Доминирующими направлениями фармакотерапии больных ИБС были антиишемическое и антиагрегантное. Лидерами по количеству назначений являются второстепенные метаболические средства. Жизненно важные препараты, в частности статины, представлены в терапии хронической ИБС недостаточно. Для оптимизации фармакотерапии необходимо усилить интенсивность использования статинов и снизить количество назначений второстепенных метаболических препаратов.Мета дослідження – оцінка раціональності фармакотерапії хворих на хронічну ІХС в середньостатистичному українському закладі охорони здоров’я. Проведений ретроспективний аналіз листів призначень лікарських засобів (ЛЗ) 100 хворим на ІХС, частотний аналіз призначень ЛЗ за фармакотерапевтичними (ФТ) групами, міжнародними непатентованими найменуваннями (МНН) та співставлення призначених ЛЗ з тими, що рекомендовані сучасними європейськими та вітчизняними клінічними рекомендаціями. Встановлено, що всі хворі мали супутні захворювання: атеросклероз, серцеву недостатність, гіпертонічну хворобу. Усього було призначено 94 МНН ЛЗ з 9 ФТ груп першого рівня за АТХ класифікацією. Кількість призначень на одного хворого становила 11, що свідчить про поліпрагмазію. Майже 75% призначень склали серцево-судинні ЛЗ (ССЛЗ), антитромботичні та перфузійні розчини. У структурі призначень ССЛЗ провідну позицію за частотою займали другорядні метаболічні засоби: 1,2 призначення на одного хворого. Призначення життєво необхідних ССЛЗ відповідно склали: блокаторів РАС – інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину II, а також фіксованих комбінацій ІАПФ з гідрохлортіазидом разом 17,8%, їх отримували 92% хворих; β-блокаторів і діуретиків відповідно по 15,5%, їх отримували 80% хворих; статинів 7%, їх отримували 36% хворих. Лідерами серед антитромботичних ЛЗ були еноксапарин натрію, клопідогрель та ацетилсаліцилова кислота. Домінуючими напрямками фармакотерапії хворих на  ІХС були антиішемічний і антиагрегантний. Лідерами за кількістю призначень є другорядні метаболічні засоби.  Життєво необхідні препарати, зокрема статини, представлені в терапії хронічної  ІХС недостатньо. Для оптимізації фармакотерапії необхідно посилити інтенсивність використання статинів і знизити кількість призначень другорядних метаболічних препаратів

Measurement methods updating for tandem-generator EGP-10K with using of digital technology

During the last 10 years a number of fundamental and applied research at the electrostatic charge-exchange accelerator EGP-10K INR NAS with the proton and deuteron beams were performed. Currently, the program of optimization of the accelerator parameters, especially – the energy and intensity of the beam has being implemented. At the same time the possibilities of the transport and use of the accelerator beam through the creation of additional sections of beam tube and reaction chambers, as well as the possibilities of the measurements and data processing particularly, in the reconstructed measuring center of the previous single-stage accelerator EG-5, were improved. This paper presents the results of modernization of infrastructure of the experimental studies with the beams of the accelerator EGP-10K using the latest equipment and modern digital technique for beam diagnostics, registration of the reaction products and visualization of the obtained data

Thickness measurement of the stripper foil using modified nuclear-analytical method

Thickness and thickness uniformity measurements of thick, self-supporting, carbon foil as stripper target in tandem accelerator have been performed. Non-destroying, nuclear-analytical method with accelerated to 3.5 MeV proton is used. The method was modified for achievement of higher accuracy and sensitivity and for the expansion of the scope of application. Introduction of monitor-interrupter as an additional element in the backscattering standard scheme changes the procedure of experimental data obtaining, and simplifies the calculations formula. Designs of the interrupter and the targets holder are described. Mean thickness of the stripper target was found to be 7.3⋅1017 аtoms/cm2 (~ 9.5 μg/сm2). Such thickness for protons, in comparison with optimum one is too high. The thickness uniformity does not exceed the experiment error

Inverse kinematics resonance scattering on thick target with EXCYT beams

The resonance scattering method in inverse kinematics on infinite target has been applied to two systems, 18O + α and 9Be + α, in order to test and to optimize an experimental apparatus in view of a set of resonance scattering experiments to be performed with 8Li and 9Li radioactive ion beams delivered by the facility EXCYT. The scattering excitation functions, deduced for the two systems, were compared with previous results reported in literature. Results show that reliable stopping power data are essential for the application of this technique