КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВИЙ ПІДХІД У РОЗВИТКУ ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я

International audienceThe article is devoted to the research of cognitive-behavioral approach implementation specifics in psychological consulting aimed at physical health competence development. The purpose was revealed as well as the main notions of social-cognitive approach that was elaborated by A. Bandura and further on developed by the representatives of his school. In particular, the main notions were reviewed such as: self-efficiency, acquired self-helplessness, control scale, competence. According to A. Bandura the notion of self-efficacy means individual confidence in themselves and ability to execute certain activity. Meanwhile acquiring self-efficacy can be done the following ways: ability to develop behavior, experience, verbal opinions, and emotional state. The comparative analysis of the notions ‘competence’ and ‘competency’ was done. The conclusion was drawn that the notion of ‘competence’ means individual ability to efficiently perform some activity, such as confidence in oneself and one’s capabilities to do some activity, but the notion of ‘competency’ means the level of the capability implementation. The cognitive-behavioral approach (A. Beck, A. Ellis) was validated, the working model for psychological problem with the help of cognitive behavioral scheme. Within the cognitive behavioral approach the essence of the competency amounts to the set of the following components: cognitive, emotional, and behavioral. The analysis of the notions ‘physical health’ and ‘physical health competence’ was done. It was shown the experimental research results aimed at individual physical heath competence development. The research result comparison of the development level of physical health competence before the beginning and after the end of experimental research tell us about the increase in amount of people under study with the high level of self-efficacy in actions focused on physical health self-improvement. The conclusion was made that cognitive behavioral approach implementation is effective for physical health competence development.Статья посвящена исследованию особенностей применения когнитивно-поведенческого подхода в психологическом консультировании, направленное на формирование компетенции физического здоровья. Раскрыто содержание и основные понятия социально-когнитивного подхода, который был основан А. Бандурой и развивался представителями его школы. Раскрыто базовые понятия, такие как: самоэффективность, приобретенная беспомощность, локус контроля, компетенция. За А. Бандурой, под понятием самоэффективность понимаем уверенность личности в собственных силах и возможностях совершать ту или иную деятельность. Приобретение самоэффективности может происходить следующими путями: способность выстраивать поведение, опыт, вербальные убеждения и эмоциональное состояние. Осуществлен сравнительный анализ понятий “компетенция” и “компетентность”. Сделано вывод, что под понятием компетенция понимается способность личности эффективно выполнять деятельность, как уверенность в себе, своих возможностях осуществлять эту деятельность, а под понятием “компетентность” понимается уже уровень реализации этих возможностей. Обоснованно когнитивно-поведенческий подход (А. Бек, А. Эллис), модель работы с психологической проблемой с помощью когнитивно-поведенческой схемы. В рамках когнитивно-поведенческого подхода, содержание компетенций представляет собой совокупность следующих составляющих: когнитивной, эмоциональной, поведенческой. Предпринята анализ понятий: физическое здоровье, компетенция физического здоровья. Представлены результаты экспериментального исследования направленного на формирование компетенции физического здоровья личности. Сравнение результатов исследования уровня развития компетенции физического здоровья до начала и после завершения экспериментального исследования свидетельствуют о зростаття количества испытуемых с высоким уровнем развития самоэффективности в действиях по улучшению собственного физического здоровья. Сделан вывод, что внедрение когнитивно-поведенческого подхода является эффективным для формирования компетенции физического здоровья.Стаття присвячена дослідженню особливостей застосування когнітивно-поведінкового підходу в психологічному консультуванні, що спрямоване на формування компетенції фізичного здоров’я. Розкрито зміст, та основні поняття соціально-когнітивного підходу, який було засновано А. Бандурою та розвинено представниками його школи. Зокрема розкрито базові поняття, такі як: самоефективність, набута безпорадність, локус контролю, компетенція. За А. Бандурою, під поняттям самоефективність розуміємо впевненість особистості у власних силах та можливостях здійснювати ту чи іншу діяльність. А набуття самоефективності може відбуватись такими шляхами: здатністю вибудовувати поведінку, досвід, вербальні переконання та емоційний стан. Здійснено порівняльний аналіз понять “компетенція” і “компетентність”. Зроблено висновок, що під поняттям компетенція розуміється здатність особистості ефективно виконувати діяльність, як впевненість у собі, своїх можливостях здійснювати цю діяльність, а під поняттям “компетентність” розуміється вже рівень реалізації цих можливостей. Обґрунтовано когнітивно-поведінковий підхід (А. Бек, А. Елліс), модель роботи з психологічною проблемою за допомогою когнітивно-поведінкової схеми. У межах когнітивно-поведінкового підходу, зміст компетенцій являє собою сукупність таких складових: когнітивної, емоційної, поведінкової. Здійснено аналіз понять: фізичне здоров’я, компетенція фізичного здоров’я. Представлено результати експериментального дослідження спрямованого на формування компетенції фізичного здоров’я особистості. Порівняння результатів дослідження рівня розвитку компетенції фізичного здоров’я до початку та після завершення експериментального дослідження свідчать про зростання кількості досліджуваних з високим рівнем розвитку самоефективності в діях щодо покращення власного фізичного здоров’я. Зроблено висновок, що впровадження когнітивно-поведінкового підходу є ефективним для формування компетенції фізичного здоров’я

ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДУ «КЕРОВАНОГО УЯВЛЕННЯ» В ПСИХО-КОРЕКТИВНІЙ РОБОТІ ЗІ СПОРТСМЕНАМИ З ТРИВОЖНІСТЮ

International audienceThe article is devoted to the approbation of ‘Guided Imagery’ techniques (katathym-imaginative psychotherapy) in athletes’ anxiety correction in psychological provision of athletic activity. The necessity of such a research is derived from the fact that athlete’s trait anxiety characterizes a strong propensity to perceive a wide range of situations as threatening, reacting on such situations with anxious state. State anxiety is characterized by tension, restlessness, and nervousness. High level of state anxiety triggers difficulty concentrating, sometimes with fine motor coordination disruption. Very high level of trait anxiety directly correlates with the presence of neurotic conflict, with emotional and neurotic collapses, and with psychosomatic disorders, that, in turns, can lead to lowering the athlete’s performance, or, even, can lead to the athlete’s career termination. The article reveals the meaning of the notion of anxiety in sports activity, the need for corrective work for high level trait and state anxiety was analyzed. Chosen psychotherapeutic approach for corrective work was substantiated. The individual psycho-corrective work viability with young martial arts practitioners was analyzed. The positive changes were noticed in emotional reactions of research subjects that gives a green light in using the guided imagery techniques in psychological support of an athlete in his/her achievements.Статья посвящена апробации техники «управляемого воображения» (кататим-образной психотерапии) по коррекции тревожности спортсменов при психологическом обеспечении спортивной деятельности. Необходимость такого исследования вытекает из того, что тревога спортсмена характеризует сильную склонность воспринимать широкий спектр ситуаций как угрожающие, реагируя на такие ситуации с тревожным состоянием. Состояние тревожности характеризуется напряженностью, беспокойством, нервозностью. Высокий уровень состояния тревожности вызывает трудности концентрации, иногда с определенными нарушениями моторной координации. Очень высокий уровень тревожности непосредственно коррелирует с наличием невротического конфликта, с эмоциональными и невротическими разрушениями, а также с психосоматическими расстройствами, которые, в свою очередь, могут привести к снижению производительности спортсмена, или даже к прекращению карьеры спортсмена.В статье раскрыто значение понятия тревожности в спортивной деятельности, проанализированы потребность в коррекционной работе при наличии тревожности у спортсменов. Обоснованно выбран психотерапевтический подход к коррекционной работы. Проанализированы жизнеспособность индивидуальной психокоррекционной работы с молодыми практиками боевых искусств. Положительные изменения были замечены в эмоциональных реакциях субъектов исследования, что дает зеленый свет в использовании техники «управляемых воображений» изображения в психологической поддержке спортсмена в его достижениях.Стаття присвячена апробації техніки «керованого уявлення» (кататим-образної психотерапії) щодо корекції тривожності спортсменів при психологічному забезпеченні спортивної діяльності. Необхідність такого дослідження випливає з того, що тривога спортсмена характеризує сильну схильність сприймати широкий спектр ситуацій як загрозливі, реагуючи на такі ситуації з тривожним станом. Стан тривожності характеризується напруженістю, неспокоєм, нервозністю. Високий рівень стану тривожності викликає труднощі концентрації, іноді з певними порушеннями моторної координації. Дуже високий рівень тривожності безпосередньо корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними та невротичними руйнуваннями, а також з психосоматичними розладами, які, в свою чергу, можуть призвести до зниження продуктивності спортсмена, або, навіть, до припинення кар’єри спортсмена. У статті розкрито значення поняття тривожності у спортивній діяльності, проаналізовано потребу в корекційній роботі при наявності тривожності у спортсменів. Обґрунтовано обраний психотерапевтичний підхід до корекційної роботи. Проаналізовано життєздатність індивідуальної психокорекційної роботи з молодими практиками бойових мистецтв. Позитивні зміни були помічені в емоційних реакціях суб’єктів дослідження, що дає зелене світло у використанні техніки «керованих уявлень» зображення в психологічній підтримці спортсмена в його досягненнях

Psychological Complications During Military Operations in Ukraine: Neurobiological Effects

The relevance to the investigation stems from the fact that during military operations in Ukraine there are psychological complications both among servicemen and the population. The most common type of psychological complications is fear as one of the most mysterious and contradictory emotions. Formed in the process of evolution as a signal and warning human reaction to danger, fear often misinforms people about the extent of external danger. Fear as a psychological complication is a powerful catalyst of human physical, spiritual strength and energy and, at the same time, it can paralyze his ability to withstand danger. It is reflected in the brain, the brain organ of the central nervous system, which regulates all the most important changes in the human body. In case of stress, it is the brain structures that react first and trigger a response, the purpose of which is adaptation and survival in difficult conditions. The brain detects a threat, recognizes the cause of psychological or physical stress. In response to the influence of a stressor protective mechanisms are triggered, changing the work of the nervous and endocrine systems. The article reveals the concept of horror and its psychotraumatic effect; the most important functions of fear as a psychological complication are defined; the neurobiological basis of stress as a psychological complication during war is investigated.</p