Исследование макро- и микроэлементного статуса у пациентов с аутоиммунным тиреоидитом среди жителей пострадавших после Чернобыльськой аварии районов Киевской области

Актуальность. Аутоиммунный тиреоидит (АИТ) — комплексное полигенное органоспецифическое заболевание. Уровень заболеваемости АИТ имеет тенденцию к росту во всем мире. Наблюдается тенденция к росту заболеваемости в младших возрастных группах. Циркулирующие антитела к тиреоидной пероксидазе (ТПО) находят у 10–15 % практически здоровых лиц, которые находятся в состоянии эутиреоза. Цель: установить макро­ и микроэлементный статус у пациентов с АИТ среди жителей пострадавших после Чернобыльской аварии районов Киевской области. Материалы и методы. Обследован 61 житель пострадавших после Чернобыльской аварии районов Киевской области: из них 45 — без тиреоидной патологии (контрольная группа) и 16 — с АИТ (опытная группа). Все обследованные с дозой облучения щитовидной железы (ЩЖ) &lt; 0,3 Гр — ≥ 1 Гр являются участниками когортных исследований украинско­белорусско­американского проекта. Исследование микро­элементов и макро­элементов проводили методом атомно­эмиссионной спектрометрии с индуктивно­связанной плазмой («Джерело­2003») на приборе Optima 2100 DV фирмы Perkin Elmer (США). Результаты. При исследовании показателей тиреоидного статуса группа пациентов с АИТ отличалась от конт­роля увеличенным тиреоидным объемом, повышенным уровнем антител к ТПО и увеличенным уровнем тиреотропного гормона. Медиана экскреции йода с мочой в исследованных группах достоверно не отличалась, ее показатель в контрольной группе составлял 65,0 мкг/л, в опытной группе — 80,6 мкг/л, что указывало на наличие йодного дефицита слабой степени тяжести. У обследованных пациентов с АИТ установлено более низкое (p &lt; 0,01) содержание магния в сыворотке крови (медианное значение 18,59 мг/л) по сравнению с соответствующим показателем контрольной группы. Проведена оценка шансов связи установленного диагноза АИТ со сниженным менее медианного значения уровнем магния (20,6 мг/л) в общей группе обследованных: отношение шансов (ОШ) составляет 6,63 (95% доверительный интервал (ДИ) [1,73; 24,8]; р &lt; 0,01). Выводы. Имеющейся диагноз АИТ достоверно значимый у пациентов, у которых показатель дозового облучения ЩЖ выше медианного значения (0,12 Гр), в общей группе обследованных в Киевской области: ОШ = 4,1 (95% ДИ [1,2; 13,9]; р &lt; 0,05). Наибольший показатель ОШ был при сочетании сниженного содержания магния и высоких значений дозового облучения ЩЖ: ОШ = 25 (95% ДИ [3,16; 179,0]; р = 0,002).</jats:p

Violations of macro- and micronutrient support in patients with nodular thyroid pathology from regions injured after the Chornobyl accident

Background. The purpose of our study was to determine the state of macro- and micronutrient support of patients with nodular thyroid pathology from the regions injured after the Chornobyl accident. Materials and methods. 65 habitants of the Chernihiv area were examined: 40 — without thyroid pathology (15 men and 25 women) aged 36.62 ± 0.60 years, and 25 (5 men and 20 women) — with the diagnosed nodular goiter. Results. Research of urinary iodine excretion showed that a median in the control group was 95.6 µg/l, among patients with nodular goiter — 89.3 µg/l, indicating the presence of moderate iodine deficiency. Blood thyroglobulin level in patients of control group was 9.26 ± 0.99 ng/l, among patients with nodular goiter — 23.03 ± 4.70 ng/l. Thyroid-stimulating hormone level higher than 4.0 mIU/l was in 8.9 % of patients with nodular goiter and in 5.0 % of persons from the control group. The data of ultrasonic researches demonstrated that the average thyroid volume in patients of control group was 10.1 ± 0.3 cm3, among patients with nodular goiter — 18.6 ± 1.7 cm3. In the group of patients with nodular goiter, the decreased (p < 0.0001) level of macronutrients in blood plasma was detected: calcium was 67.26 ± 3.21 µg/l and magnesium — 14.88 ± 0.35 µg/l, as well as of microelements: zinc content was 0.72 ± 0.04 µg/l (p < 0.0001) and iron — 0.54 ± 0.06 µg/l (p < 0.05), in comparison with the results in the control group. Conclusions. The relative risk (χ2 criterion for the four-course table of connectivity with Fisher’s correction) of nodular goiter development at subzero content of calcium was 2.24 (95% confidence interval (CI) 1.58–2.61), the risk of nodular goiter development at subzero levels of magnesium — 2.56 (95% CI 1.77–3.03)

Порушення макро- та мікроелементного забезпечення у хворих на вузлову патологію щитоподібної залози з регіонів, постраждалих після Чорнобильської аварії

Мета дослідження — установити стан макро- та мікроелементного забезпечення хворих на вузлову патологію щитоподібної залози (ЩЗ) із регіонів, постраждалих після Чорнобильської аварії. Матеріали та методи. Обстежені 65 мешканців постраждалих після Чорнобильської аварії районів Чернігівської області: 40 без тиреоїдної патології — контрольна група та 25 — із діагностованим вузловим зобом. Результати. При дослідженні екскреції йоду з сечею показник медіани йодурії становив в контрольній групі 95,6 мкг/л, у дослідній групі — 89,3 мкг/л, що вказувало на наявність йодного дефіциту слабкого ступеня. Рівень тиреоглобуліну в крові в осіб контрольної групи дорівнював 9,26 ± 0,99 нг/мл та дослідної — 23,48 ± 4,83 нг/мл (p &lt; 0,05), що також свідчило про наявність йодної недостатності серед обстежених дослідної групи. Результати ультразвукових досліджень ЩЗ підтвердили наявність сталого йодного дефіциту серед осіб із тиреоїдною патологією. Середній об’єм ЩЗ в осіб контрольної групи дорівнював 10,1 ± 0,3 см3, у дослідній — 18,6 ± 1,7 см3 (p &lt; 0,001). Рівень тиреотропного гормона понад 4,0 мМО/л мали 5 % обстежених контрольної групи та 8,9 % — дослідної. В обстежених пацієнтів із вузловим зобом установлено знижений (p &lt; 0,0001) рівень забезпечення макроелементами (кальцієм  — 67,26 ± 3,21 мг/л та магнієм — 14,88 ± 0,35 мг/л), мікроелементами (цинком — 0,72 ± 0,04 мг/л (p &lt; 0,0001) та залізом — 0,54 ± 0,06 мг/л (p &lt; 0,05)) у сироватці крові порівняно з дослідженнями в контрольній групі. Висновки. В обстежених контрольної та дослідної груп спостерігали вірогідно нижчий рівень селену. Відносний ризик розвитку вузлового зоба при низькому вмісті кальцію (критерій χ2 для чотирипільної таблиці спряженості з корекцією за Фішером) становив RR = 2,24 (95% ДІ 1,58–2,61), ризик розвитку вузлового зоба при низькому вмісті магнію — відповідно 2,56 (95% ДІ 1,77–3,03).</jats:p