Консервативне лікування повздовжньої плоскостопості у дітей

Longitudinal static flat feet in children (LSFFC) makes up to 58% of the total orthopaedic foot pathology. Conventional treatment and prevention methods do not provide a significant therapeutic effect and a steady, long-term result. This encourages the search for more efficient methods of conservative treatment of LSFFC of I-II grades.Objective: to create the most efficient algorithm for conservative comprehensive treatment of LSFFC of I-II grade variations depending upon the results of the foot mobility, electromyographic parameters of muscular activity, radiological indices, and the severity of pain syndrome.Materials and methods. The parameters obtained in the treatment of 31 patients aged from 6 to 16 years with LSFFC of I-II grades with pain syndrome were analysed. All patients were divided into three groups: group I (the control group) comprised 13 patients, group II (the main group) included 9 children, and in group III (the main group) 10 children were enrolled. The following clinical and instrumental methods of examination were used: interviewing, physical examination, X-ray, electromyography, assessment of the foot mobility degree and pain syndrome.Results. The study of the clinical picture at the end of treatment showed a significant improvement in the condition of patients with longitudinal flat feet of the main group: a reduction of the main clinical symptoms of the disease, positive X-ray and electromyographic changes, normalization of the foot mobility.Conclusions. Longitudinal flat feet in children is a complex pathology of the foot, which causes violation of locomotion, statics, contributes to the emergence of pain syndrome. Owing to the proposed method of conservative treatment, it is possible to reduce the progression of the pathology and to improve the patient’s quality of life.Продольное статическое плоскостопие у детей (ПСПД) составляет до 58% от общей ортопедической патологии стопы. Традиционные методы лечения и профилактики не дают значительного лечебного эффекта и стабильного, длительного результата. Это побуждает к поиску более эффективных методик консервативного лечения ПСПД І–ІІ ст.Цель: создать наиболее эффективный алгоритм консервативного комплексного лечения разных вариаций ПСПД І–ІІ ст. в зависимости от результатов степени мобильности стопы, электромиографических показателей мышечной активности, рентгенологических показателей, выраженности болевого синдрома.Материалы и методы. Проанализированы показатели, полученные при лечении 31 больного в возрасте от 6 до 16 лет с ПСПД І–ІІ ст. с болевым синдромом. Больные были распределены на три группы: І группа (контрольная) – 13, ІІ группа – (основная) – 9, ІІІ группа (основная) – 10 детей. Использовались следующие клинические и инструментальные методы исследования: опрос, клинический осмотр, рентгенологическое исследование, электромиография, оценка степени мобильности стопы и болевого синдрома.Результаты. Изучение клинической картины в конце лечения показало значительное улучшение состояния больных с продольным плоскостопием в основной группе: уменьшение основных клинических симптомов заболевания, положительная динамика рентгенологического, электромиографического исследований, приближение коэффициента мобильности к норме.Выводы. Продольное плоскостопие у детей является сложной патологией стопы, обуславливающей нарушение локомоции ходьбы, статики, способствует возникновению болевых синдромов. Благодаря предложенному методу консервативного лечения можно уменьшить прогрессирование данной патологии и улучшить качество жизни больного.Повздовжня статична плоскостопість у дітей (ПСПД) становить до 58% від загальної ортопедичної патології стопи. Традиційні методи лікування та профілактики не дають значного лікувального ефекту та стабільного, довготривалого результату. Це спонукає до пошуку більш ефективних методик консервативного лікування ПСПД І–ІІ ст.Мета: створити найбільш ефективний алгоритм консервативного комплексного лікування різних варіацій ПСПД І–ІІ ст. залежно від результатів ступеня мобільності стопи, електроміографічних показників м’язової активності, рентгенологічних показників, виразності больового синдрому.Матеріали і методи. Проаналізовані показники, отримані при лікуванні 31 хворого віком від 6 до 16 років з ПСПД І–ІІ ст. з больовим синдромом. Хворих було розподілено на три групи: І група (контрольна) – 13, ІІ група (основна) – 9, ІІІ група (основна) – 10 дітей. Використовувались такі клінічні та інструментальні методи дослідження: опитування, клінічний огляд, рентгенологічне дослідження, електроміографія, оцінка ступеня мобільності стопи та больового синдрому.Результати. Вивчення клінічної картини наприкінці лікування показало значне покращання стану хворих з повздовжньою плоскостопістю в основній групі: зменшення основних клінічних симптомів захворювання, позитивна динаміка рентгенологічного, електроміографічного досліджень, наближення коефіцієнта мобільності до норми.Висновки. Повздовжня плоскостопість у дітей є складною патологією стопи, яка обумовлює порушення локомоції ходи, статики, сприяє виникненню больових синдромів. Завдяки запропонованому методу консервативного лікування можна зменшити прогресування цієї патології та покращити якість життя хворого

The ASOS Surgical Risk Calculator: development and validation of a tool for identifying African surgical patients at risk of severe postoperative complications

Background: The African Surgical Outcomes Study (ASOS) showed that surgical patients in Africa have a mortality twice the global average. Existing risk assessment tools are not valid for use in this population because the pattern of risk for poor outcomes differs from high-income countries. The objective of this study was to derive and validate a simple, preoperative risk stratification tool to identify African surgical patients at risk for in-hospital postoperative mortality and severe complications. Methods: ASOS was a 7-day prospective cohort study of adult patients undergoing surgery in Africa. The ASOS Surgical Risk Calculator was constructed with a multivariable logistic regression model for the outcome of in-hospital mortality and severe postoperative complications. The following preoperative risk factors were entered into the model; age, sex, smoking status, ASA physical status, preoperative chronic comorbid conditions, indication for surgery, urgency, severity, and type of surgery. Results: The model was derived from 8799 patients from 168 African hospitals. The composite outcome of severe postoperative complications and death occurred in 423/8799 (4.8%) patients. The ASOS Surgical Risk Calculator includes the following risk factors: age, ASA physical status, indication for surgery, urgency, severity, and type of surgery. The model showed good discrimination with an area under the receiver operating characteristic curve of 0.805 and good calibration with c-statistic corrected for optimism of 0.784. Conclusions: This simple preoperative risk calculator could be used to identify high-risk surgical patients in African hospitals and facilitate increased postoperative surveillance. © 2018 British Journal of Anaesthesia. Published by Elsevier Ltd. All rights reserved.Medical Research Council of South Africa gran

Maternal and neonatal outcomes after caesarean delivery in the African Surgical Outcomes Study: a 7-day prospective observational cohort study.

BACKGROUND: Maternal and neonatal mortality is high in Africa, but few large, prospective studies have been done to investigate the risk factors associated with these poor maternal and neonatal outcomes. METHODS: A 7-day, international, prospective, observational cohort study was done in patients having caesarean delivery in 183 hospitals across 22 countries in Africa. The inclusion criteria were all consecutive patients (aged ≥18 years) admitted to participating centres having elective and non-elective caesarean delivery during the 7-day study cohort period. To ensure a representative sample, each hospital had to provide data for 90% of the eligible patients during the recruitment week. The primary outcome was in-hospital maternal mortality and complications, which were assessed by local investigators. The study was registered on the South African National Health Research Database, number KZ_2015RP7_22, and on ClinicalTrials.gov, number NCT03044899. FINDINGS: Between February, 2016, and May, 2016, 3792 patients were recruited from hospitals across Africa. 3685 were included in the postoperative complications analysis (107 missing data) and 3684 were included in the maternal mortality analysis (108 missing data). These hospitals had a combined number of specialist surgeons, obstetricians, and anaesthetists totalling 0·7 per 100 000 population (IQR 0·2-2·0). Maternal mortality was 20 (0·5%) of 3684 patients (95% CI 0·3-0·8). Complications occurred in 633 (17·4%) of 3636 mothers (16·2-18·6), which were predominantly severe intraoperative and postoperative bleeding (136 [3·8%] of 3612 mothers). Maternal mortality was independently associated with a preoperative presentation of placenta praevia, placental abruption, ruptured uterus, antepartum haemorrhage (odds ratio 4·47 [95% CI 1·46-13·65]), and perioperative severe obstetric haemorrhage (5·87 [1·99-17·34]) or anaesthesia complications (11·47 (1·20-109·20]). Neonatal mortality was 153 (4·4%) of 3506 infants (95% CI 3·7-5·0). INTERPRETATION: Maternal mortality after caesarean delivery in Africa is 50 times higher than that of high-income countries and is driven by peripartum haemorrhage and anaesthesia complications. Neonatal mortality is double the global average. Early identification and appropriate management of mothers at risk of peripartum haemorrhage might improve maternal and neonatal outcomes in Africa. FUNDING: Medical Research Council of South Africa.Medical Research Council of South Africa