Impact of neoadjuvant targeted therapy on perioperative complications in patients with localized reno-cellular cancer

Objective. To study the efficacy of neoadjuvant targeted therapy in treatment of localized reno-cellular cancer and to determine its impact on the perioperative complications rate. Materials and methods. There are presented the results of randomized investigation, conducted in 152 patients with localized reno-cellular cancer. Into the main group 75 (49.3%) patients were included, to whom neoadjuvant targeted therapy and operative treatment were conducted, and into the control group - 77 (50.7%) patients, to whom operative treatment was performed only. The groups were randomized in accordance to the main clinical parameters. Efficacy of treatment was estimated in accordance to RECIST 1.1 scale, complications – in accordance to Clavien-Dindo classification. Results. Neoadjuvant targeted therapy did not influence the operation duration: (95 ± 19) min – while conduction of targeted therapy and (108 ± 53) min – without conduction of targeted therapy, and duration of postoperative treatment: (5.6 ± 1.9) and (5.2 ± 2.3) bed-days, accordingly. The intraoperative blood loss volume in renal resection of the patients’ main group in comparison with patients of a control group have constituted (407 ± 224) and (317 ± 210) ml accordingly (p=0.013). Neoadjuvant targeted therapy did not influence the perioperative complications rate, which have occurred in 7 (9.3%) patients of the main and in 8 (10.7%) patients of a control group, and their severity did not exceed 3 degrees in accordance to Clavien-Dindo classification. Conclusion. Neoadjuvant targeted therapy do not increase the operation duration, the perioperative complications rate and postoperative treatment time, but increases the blood loss volume while performance of renal resection (p=0.013)

Quality of life in patients, suffering localized reno-cellular cancer after operative treatment

Objective. To rise the efficacy of treatment in patients, suffering localized reno-cellular cancer (LRCC), studying quality of life in patients and determination of optimal procedure of operative treatment. Materials and methods. Of 511 patients, suffering LRCC (T1-T2 N0M0), in whom quality of life was estimated in accordance to the SF-36 questionnaire, renal resection  was performed in 422 (82.6%), nephrectomy - 89 (17.4%). The observation duration median have constituted 28.9 mo (from 3 to 131 mo). Results. A patient’s cognition of the oncological disease missing have raised the quality of life self-estimation, predominantly in accordance to indices of psychological component of health after nephrectomy and after renal resection. Comparing the quality of life between the patients’ groups, there was obtained a statistically significant advantage of renal resection over nephrectomy in accordance to five indices of quality of life, including: physical functioning - 75 [65; 85] points after nephrectomy and 80 [70; 90] points after renal resection (p < 0.005); general state of health - 65 [57; 72] and 70 [65; 80] (p < 0.001); vital activity - 65 [55; 70] and 70 [60; 75] (p < 0.005); psychological health - 76 [60; 80] and 80 [68; 88] (p < 0.005); the emotionally-role functioning - 66.7 [66.7; 100] and 100 [66,7; 100] (p < 0.05) points, accordingly. Conclusion. Renal resection has a statistically proven advantage over nephrectomy in accordance to patients’ quality of life, determined, basing on data from the SF-36 questionnaire, predominantly due to better psychological self estimation of the patient’s state of health (p < 0.01). Difference between the investigated groups in accordance to indices of pain intensity, social and physical-role functioning was not established

Особливості морфологічних змін в оцінці ефективностінеоад’ювантної таргетної терапії у хворих з локалізованимнирково–клітинним раком

Мета. Визначити особливості морфологічних змін під впливом неоад’ювантної таргетної терапії (ТТ), проведеної хворим з локалізованим нирково-клітинним раком (НКР). Матеріали і методи. Вивчено дані 58 пацієнтів з локалізованим НКР, яким проведено два блоки неоад’ювантної ТТ з визначенням об’єктивної відповіді на лікування, подальшим оперативним втручанням та патоморфологічним дослідженням. Результати. Середній показник регресії пухлини (М ± SD) після проведення ТТ становив (20,5 ± 14,3)% (95% довірчий інтервал- ДІ 16 - 24,3). Оцінка регресії пухлини за шкалою RECIST 1.1: стабілізацію відмітили у 44 (75,9%) хворих; часткову регресію- у 14 (24,1%). Повної регресії чи прогресії процесу не спостерігали у жодного хворого. Середній показник регресії за навності 2-го ступеня градації за Фурманом становив (22,6 ± 14,4)% (95% ДІ 18,3 - 26,9); 3-го ступеняг радації за Фурманом - (17,1 ± 11,7)% (95% ДІ 7,3 - 26,9); 4-го ступеня градації за Фурманом - (3,8 ± 2,9)% (95% ДІ 1 - 8,5); оцінка за методом ANOVA: η2=0,13; power=0,72; p < 0,05. Середня частка некрозу пухлини під дією ТТ достовірно вище у хворих з частковою регресією. Кореляційної залежності тяжкості судинних змін та частки життєздатної пухлинної тканини від ступеня регресії НКР не виявлено. Висновки. Під впливом неоад’ювантної ТТ у хворих з локалізованим НКР відбулася регресія пухлини в середньому на (20,5 ± 14,3)%. Низький показник регресії НКР у хворих з 4-м ступенем гістопатологічної градації ядер за Фурманом - (3,8 ± 2,9)%, який свідчить про низьку ефективність ТТ (оцінка за методом ANOVA: η2 = 0,13; power = 0,72; p < 0,05), можна використовувати як прогностичний маркер відповіді

The bladder cancer: the risk factors and prognostic markers

The bladder cancer: the risk factors and prognostic marker

Хірургічне лікування місцево-розповсюджених та рецидивних солідних пухлин черевної порожнини та заочеревинного простору з нефректомією ex vivo ex situ та аутотрансплантацією нирки

Мета. Покращення результатів лікування хворих з місцево-розповсюдженими та рецидивними солідними пухлинами черевної порожнини та заочеревинного простору.   Матеріали і методи. За період з червня 2015 по січень 2018 р. в Національному інституті раку виконали комбіновані оперативні втручання з нефректомією 28 хворим з приводу первинних місцево-розповсюджених та рецидивних солідних пухлин черевної порожнини та заочеревинного простору. Результати. У 5 із 28 пацієнтів виконали нефректомію ex vivo ex situ з аутотрансплантацією нирки, у 4 - успішно. Гостре ушкодження нирок спостерігали у 6 (26%) хворих, яким аутотрансплантації нирки не виконували. Після операції померли 2 (8,7%) хворих. У пацієнтів, яким нирка була збережена, не спостерігали гострого ушкодження нирок, ніхто з цих пацієнтів не помер. Висновки. З метою профілактики розвитку гострого ушкодження та хронічної хвороби нирок у майбутньому можливість виконання аутотрансплантації нирки у разі хірургічного лікування солідних пухлин черевної порожнини та заочеревинного простору, окрім первинного раку нирки, повинна бути розглянута щодо кожного хворого. Дану процедуру доцільно виконувати в спеціалізованих лікувальних закладах, де накопичено досвід в онковаскулярній хірургії