Finite elements method in problems of lime lixiviation from the concrete bases of hydro technical constructions

Сформовано нелінійну математичну модель вилуговування водорозчинних складових бетонного фундаменту (вапна) в двох вимірній постановці. Отримано чисельний розв’язок даної задачі методом скінченних елементів. Проведено чисельні експерименти з дослідження розподілу розчинених речовин у ґрунті та оцінювання межі корозії бетонного фундаменту.The ecological, economical and technogenic safety of the state and region is connected with the hydro–technical constructions operation fail-safety. One of the prediction methods, which does not need expensive experiments, is mathematical modeling. The non-linear mathematical model of the process of the lime lixiviation from the concrete bases of hydro–technical constructions was analysed. The non-linearity deals with taking into consideration the dependencies of the diffusion and water filtration coefficients on the salts concentration, as well as the chemical and thermal osmosis phenomenon, including thermal diffusion. The problem is of the Stephan’s type problems, as the corrosion border of the concrete basement is travelling. This contributes to the difficulties in finding the algorithms for of the approximate solutions for the relevant boundary problems. In the previous authors’ works for the finite differences method was used to solve these problems. But the precision of the approximate solutions was not reached. One of the ways to solve the problem is to compare the numerical solutions of the non-linear boundary problem, which were found using different similar methods. This is the aim of the article. As far as methods are concerned, the finite differences method and the finite elements method were chosen. The positive aspect in comparing this two methods is as follows – with the finite differences method we get the classical solution, and with the finite elements method – a generalized solution. One of the stages in achieving the final goal has been reached in this article – the scheme of approximate solution with the finite elements method is described. The program realization of the formed problem’s solution with the finite elements method has been realized in Lasarus – free software development environment for Free Pascal compiler. This integrated development environment provides an opportunity of cross platform creation of Delphi-like ads. The developed program allows changing the incoming data dynamically; controlling the area fragmentation and receiving the calculation results in graphical or numerical (in the table form) view

ПЯТИРІЧНИЙ ДОСВІД ХІРУРГІЧНОГО ЗАКРИТТЯ ВІДКРИТОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ПРОТОКИ У НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Вступ. Боталова протока в більшості випадків закривається після народження в перші 3 доби, однак її тканини у недоношених новонароджених незрілі, і тому мають значно меншу схильність до рефлекторного самозакриття. Чим менший термін гестації недоношеного новонародженого, тим він більше потребує медикаментозного чи хірургічного лікування з причин розвитку типових важких ускладнень перебігу ВАП: серцевої недостатності, легеневої декомпенсації, бронхолегеневої дисплазії, внутрішньочерепних крововиливів, НЕК та ін. Мета роботи – проаналізувати перший досвід хірургічного закриття гемодинамічно  значимої ВАП у недоношених новонароджених на базі В ОДТМО. Матеріали і методи. З 2010 по 2015 роки на базі ВОДТМО в співпраці зі спеціалістами ДУ НПМЦДКК МОЗ України було прооперовано 16 недоношених новонароджених з ВАП. Середній вік гестації при народженні був 27,6 т., гестаційний вік на момент операції - 30,7 т.. Середня вага склала 1450 г.. Всі пацієнти знаходились на ШВЛ з народження до операції, всі мали в анамнезі більш ніж дві невдалі спроби переводу на самостійне дихання. Неврологічний статус був обтяжений у 13 хворих. Усі діти мали клінічні ознаки РДС та НЕК в різних стадіях: від ІА до ІІВ, одному пацієнту було виконано хірургічне втручання на черевній порожнині з приводу маніфестації НЕК. ЕхоКГ значимим ВАП ми вважали, коли: співвідношення розмірів лівого передсердя та діаметру кореня аорти більше 1,4; діаметр ВАП більше 1,4 мм/кг ваги; діаметр ВАП дорівнює чи більший за діаметр легеневої артерії; є збільшення лівого шлуночка; є ретроградний діастолічний кровотік в нисхідній аорті; є наявність турбулентного систолічного та діастолічного кровотоку в легеневій артерії зі швидкістю більше 0,5 м/с.. Клінічними показами до оперативного лікування були: соматичні стадії НЕК; неможливість припинення апаратної ШВЛ; рефрактерність до патогенетичної терапії. Всі пацієнти, що були оперовані мали вище наведені клінічні та ЕхоКГ критерії. Перев`язка гемодинамічно значимої ВАП виконувалась в умовах відділення реанімації новонароджених, під загальним знеболенням, на ШВЛ, через лівобічну середньо-задню торакотомію за ст андартною методикою. Результати дослідження. Госпітальна летальність склала 6,3%, (вмер 1 хворий). Ускладнення післяопераційного періоду включали: серцеву недостатність - у 4 дітей; виражену дихальну недостатність - у 5 дітей; неврологічні - у 5 дітей; маніфестацію НЕК - у 1 дитини. Всі 15 пацієнтів, що вижили, спостерігались після виписки. Не було жодного віддаленого летального випадку та реканалізації ВАП. Був розроблений алгоритм передопераційного ведення таких хворих. Основним діагностичним методом дослідження була ЕхоКГ. В визначені показів до операції ми спиралися на ЕхоКГ критерії оцінки гемодинамічно значимої ВАП, що були наведені вище, та клінічну картину. Клінічними показами до закриття ВАП ми вважаємо появу та прогресування легеневої та серцевої недостатності, ознаки соматичних стадій НЕК, неврологічні розлади, викликані ВШК чи нейросонографічне діагностування ВШК при наявності ЕхоКГ ознак ВАП. Важливим клінічним критерієм необхідності втручання для закриття ВАП є неможливість переводу дитини на самостійне дихання. Всі недоношені новонароджені нашого дослідження мали гемодинамічно значущий ВАП, що проявлявся на момент операції об'ємним перевантаженням малого кола кровообігу, високою легеневою гіперетензією, збільшенням кінцево-діастолічного індексу лівого шлуночку, клінічними проявами НЕК різної стадії та ВШК. Усі недоношені новонароджені, які мали НЕК ІІА та РДС з гемодинамічно значимим ВАП, були прооперовані. В результаті цього НЕК та РДС регресували, а пацієнти, за виключенням одного, були екстубовані та виписані в різні терміни після операції. Висновки. П'ятириічний досвід співпраці показав можливість виконання закриття ВАП в умовах неспеціалізованого лікувального закладу. Основою успіху є вчасна діагностика ВАП та визначення показів до оперативного втручання. Хірургічне закриття ВАП у недоношених новонароджених з малою вагою є ефективною процедурою, яка запобігає розвитку таких важких патологічних станів, як НЕК та РДС, значно покращує прогнози важкої групи пацієнтів і є в більшості випадків єдиною можливістю врятувати життя

ПОРІВНЯЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ПРОСТОРОВОЇ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПЛАЦЕНТ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ВТРАТИ ПЛОДА БЕЗ КОРЕКЦІЇ ТА НА ФОНІ МЕДИКАМЕНТОЗНОГО ЛІКУВАННЯ

Fetal loss syndrome is a polyethyologic syndrome. In the genesis of reproductive losses, great importance is given to the inferior transformation of the endometrium and to the disturbance of trophoblast invasion processes. Study of changes in the placenta inherent in the fetal loss syndrome will allow to understand the pathogenesis of syndrome formation, to reveal the role of the vascular factor in the development of degenerative changes and to choose pathogenetically valid correction of the revealed disorders.The aim of the study – to compare the macro and microscopic structure of the placenta of women with fetal loss syndrome without additional correction and against the background of the proposed medical treatment.Materials and Methods. 100 placenta examination (group I formed 50 placenta of women who received medical therapy were performed, provided by the provisions of the clinical protocols of the Ministry of Health of Ukraine, group II – placenta mothers, who during the pregnancy additionally appointed a donor of nitric oxide and the drug of vitamin B9).Results and Discussion. In the visual assessment and investigation of the histological structure of the placenta of the I group, we have been detected various pathological changes that are characteristic of the dystrophic-degenerative processes. In the second group placenta is noted reduction of pathological manifestations and activation of adaptive-compensatory processes.Conclusions. Integrated therapy using a nitric oxide dopant and vitamin B9 helps to improve metabolic processes in the fetoplacental system.Синдром потери плода – полиэтиологический синдром. В генезе репродуктивных потерь большое значение отводится неполноценной трансформации эндометрия и нарушению процессов инвазии трофобласта. Исследование измененийв плаценте, присущих синдрому потери плода, позволит понять патогенез формирования синдрома, выявить роль сосудистого фактора в развитии дегенеративных изменений и подобрать патогенетически обоснованную коррекцию выявленных нарушений.Цель исследования – сравнить макро- и микроскопическое строение плацент у женщин с синдромом потери плода без дополнительной коррекции и на фоне предложенного медикаментозного лечения.Материалы и методы. Проведено обследование 100 плацент (первую группу сформировали 50 плацент женщин, которые получали медикаментозную терапию, предусмотренную положениями клинических протоколов МЗ Украины, вторую группу – плаценты рожениц, которым во время беременности дополнительно назначали донатор оксида азота и препарат витамина В9).Результаты исследования и их обсуждение. При визуальной оценке и исследовании гистологического строения плацент первой группы обнаружены различные патологические изменения, которые характерны для дистрофически-дегенеративных процессов. Во второй группе плацент отмечается уменьшение патологических проявлений и активация адаптационнокомпенсаторных процессов.Выводы. Комплексная терапия с использованием донатора оксида азота и витамина В9 позволяет улучшить обменные процессы в фетоплацентарной системе.Синдром втрати плода – поліетіологічний синдром. У генезі репродуктивних втрат велике значення відводиться неповноцінній трансформації ендометрія та порушенню процесів інвазії трофобласта. Дослідження змін у плаценті, притаманних синдрому втрати плода, дозволить зрозуміти патогенез формування синдрому, виявити роль судинного фактора у розвитку дегенеративних змін та підібрати патогенетично обґрунтовану корекцію виявлених порушень.Мета дослідження – порівняти макро- та мікроскопічну будову плацент у жінок із синдромом втрати плода без додаткової корекції та на тлі запропонованого медикаментозного лікування.Матеріали і методи. Проведено обстеження 100 плацент (першу групу сформували 50 плацент жінок, які отримували медикаментозну терапію, передбачену положеннями клінічних протоколів МОЗ України, другу групу – плаценти породіль, яким під час вагітності додатково призначали донатор оксиду азоту та препарат вітаміну В9).Результати досліджень та їх обговорення. При візуальній оцінці та дослідженні гістологічної будови плацент першої групи виявлені різноманітні патологічні зміни, які характерні для дистрофічно-дегенеративних процесів. У другій групі відзначається зменшення патологічних проявів та активація адаптаційно-компенсаторних процесів.Висновки. Комплексна терапія із використанням донатора оксиду азоту та вітаміну В9 дає змогу покращити обмінні процеси в фетоплацентарній системі

ЗНАЧЕННЯ ГІПЕРЕОЗИНОФІЛЬНОГО СИНДРОМУ В ДИФЕРЕНЦІЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ

У статті наведено дані про частоту і рівень еозинофілії у хворих, госпіталізованих в стаціонар із підозрою на туберкульоз легень. Збільшення еозинофілів констатовано у 24,9 % пацієнтів, які  потребували дообстеження з метою встановлення діагнозу та призначення адекватного лікування

Incomplete inverse spectral and nodal problems for differential pencils

[[abstract]]We prove uniqueness theorems for so-called half inverse spectral problem (and also for some its modification) for second order differential pencils on a finite interval with Robin boundary conditions. Using the obtained result we show that for unique determination of the pencil it is sufficient to specify the nodal points only on a part of the interval slightly exceeding its half.[[notice]]補正完畢[[incitationindex]]SCI[[booktype]]紙本[[booktype]]電子

Possibilities of Videothoracoscopic Operations in the Diagnosis and Treatment of Exudative Pleurisies with Unknown Etiology

В современных условиях наиболее достоверную причину плеврального выпота неясной этиологии можно установить в результате биопсии плевры под визуальным контролем проводимой в ходе видеоторакоскопической операции (ВТО). Диагностическая ценность ВТО в дифференциальной диагностике экссудативных плевритов (ЭП) не вызывает сомнений среди торакальных хирургов, однако не является общепринятой среди врачей общеклинической сети. Накопленный в клинике опыт проведения ВТО для дифференциальной диагностики природы ЭП позволяет поделиться нам в астоящем сообщении.In this work, detail study of the problems of modern methods for the treatment of exudative pleurisy with different etiologies, as well as the metastatic pleurisies, with the use of videothoracoscopy biopsies of parietal pleura and the lungs is performed. This method is used in the treatment of 2454 patients. Details of the method used in the operative intervention have been shown, along with the peculiarities in the postoperative period. Accent attention in the pleurodesis, as aim for the palliative implication in the metastatic pleurisies, impacts with the use of chemical and physical methods, evaluation of their effectiveness, comparative characteristics are given. Lethality in 5 (0.2%) patients were seen

The Use of Video Thoracoscopic Operations in the Treatment of Acute Purulent Pleurisies

Современный опыт развития малоинвазивной торакальной хирургии позволяет считать видеоторакоскопические операции (ВТО) методом выбора в лечении острой эмпиемы плевры (ОЭП). Визуальный контроль в сочетании с эндоскопической санацией плевральной полости и вскрытие мелких субплевральных абсцессов способствуют раннему расправлению легкого и ликвидации гнойного процесса в плевральной полости, что предотвращает переход процесса в хроническую форму. Накопленный опыт выполнения ВТО при лечении ОЭП позволяет поделиться им в настоящем сообщении.The experience of the modern approach to the surgical treatment for the acute purulent pleurisies, with the use of endoscopic techniques in 391 patients is shown. The operative interventions are performed under general anesthesia as well using local anesthesia. The details of the methods, stages of operations, indications and adverse indications are mentioned. Special attention to the treatment of purulent pleurisy having lung-pleural fistula is given. Complications were 7.2%, lethality – 0.25%

Treatment of post – traumatical coagulated hemothorax. Videothoracoscopy or open surgery

Представлена сравнительная оценка эффективности видеоторакоскопических (ВТО) и открытых операций, выполненных по поводу посттравматического свернувшегося гемоторакса (ПСГ) у 612 пострадавших. Эффективность ВТО не уступает таковой открытых операций и составляет 92,4 %, при этом достигнуто уменьшение продолжительности лечения до 9,6 дня (при открытых операциях – 11,5 дня), частоты осложнений – соответственно 4,5 и 13,8 %, травматичности вмешательства и сроков реабилитации. Все пациенты живы. Наиболее эффективно выполнение ВТО в ранние сроки ПСГ.Comparative estimation of videothoracic and open surgery efficacy in the treatment of post–traumatic coagulated hemothorax have been shown in 612 patients. According to the achieved results, effectiveness of videothoracoscopy (92.4%) is better than open surgeries. Apart from that, reduction in the hospitalization days (9.6 days compared to 11.5 days in open surgeries), frequency of complications (4.5% and 13.8%), traumatic intervention and rehabilitation time. All the patients alive. Best results are achieved using videothoracoscopical operations at the earliest in posttraumatic coagulated hemothorax

The Role of Videothoracoscopy in Diagnostic and Treatment of Different Etiology Pleural Effusion

Высокие диагностические возможности видеоторакоскопии (ВТ) в дифференциальной диагностике экссудативных плевритов (ЭП) были продемонстрированы еще в начале 90-х годов XX века. Однако в обще клинической практике этот метод до сих пор не нашел должного применения, что объясняется как дороговизной видеоторакоскопической туры, так и рутинными подходами врачей к дифференциальной диагностике ЭП. Накопленный в клинике опыт ВТ в диагностике и лечении ЭП позволил поделиться им в настоящем сообщении.We present the experience of videothoracoscopical operations in 662 patients with pleural effusion. The videothoracoscopical operations allowed morphological verification of pleural defects by 100 percent. Different videothoracoscopical methods were used in different forms of pleurisies. So, 652 (99.3%) patients were discharged from the hospital. Mortality was noticed in 5 cases due to generalization of the main diseases. Complications were in 6.1%. Average hospitalization period was 5–6 days

The Role of Videothoracoscopy in the Differential Diagnosis and Treatment of Lungs Focal Lesions and Disseminated Processes of Unknown Etiology

Адекватное лечение при наличии диссеминированных и очаговых процессов легких неясной этиологии возможно лишь при морфологическом установлении природы патологического процесса. Современные подходы к верификации подобных заболеваний стали возможными благодаря широкому внедрению в клиническую практику видеоторакоскопических операций (ВТО) [1,2,4–7,9,10], причем при наличии очаговых патологических процессов ВТО может носить не только диагностический, но и лечебный характер. Накопленный нами опыт ВТО при диссеминированных процессах легких (ДПЛ) и очаговых образованиях легких (ООЛ) неясной этиологии позволил поделится им в настоящем сообщении.The work carried out in the department shows the experience of videothoracoscopic operations in patients with focal lesions and disseminated processes of lungs of unknown etiology. The use of videothoracoscopic and video-assisted lung resections allowed verifying the morphological etiology of the disease in all the patients; moreover, in some patients the lung resection played a role in the treatment. Lethality was noticed in 7 (2.7%) cases due to generalized focal lesions. Complications were seen in 5.5% patients under observation. Average hospitalization period was 6.3 days