Origins of native vascular plants of Antarctica: comments from a historical phytogeography viewpoint

The article provides an overview of the problem of origin of the only native vascular plants of Antarctica, Deschampsia antartica (Poaceae) and Colobanthus quitensis (Caryophyllaceae), from the viewpoint of modern historical phytogeography and related fields of science.Дан обзор проблемы происхождения аборигенных сосудистых растений Антарктики Deschampsia antartica (Poaceae) и Colobanthus quitensis (Caryophyllaceae) с точки зрения исторической фитогеографии и родственных направлений науки.Подається огляд проблеми походження єдиних аборигенних судинних рослин Антарктики Deschampsia antarctica (Poaceae) та Colobanthus quitensis (Caryophyllaceae) з точки зору історичної фітогеографії та споріднених напрямків науки

Сучасні погляди на філогенію та положення родини Orchidaceae Juss. у системі однодольних рослин

The article provides an overview of recent publications devoted to phylogeny and taxonomy of the family Orchidaceae Juss., with a special reference to molecular phylogenetics. Modern methods of molecular taxonomy and phylogenetics are powerful tools that clarified many long-debated problems in phylogenetic systematics of orchids. In the recent phylogenetic systems (APG, APG II and others) Orchidaceae are placed in or near the extended order Asparagales, most probably at the base of the asparagalean clade. Recent age estimations for major angiosperm groups yielded rather unexpected results indicating that the orchid clade might be among the most ancient clades of extant monocots (molecular clock estimations at ca. 110 millions years). Ancestral orchids were probably terrestrial plants, and the epiphytic habit developed in the family many times and independently in different groups. The currently accepted topology of the phylogenetic tree of Orchidaceae indicates five major clades corresponding to subfamilies Apostasioideae, Vanilloideae, Cypripedioideae, Orchidoideae, Epidendroideae. Many traditionally accepted genera proved to be polyphyletic or paraphyletic, which will result in many taxonomic and nomenclatural changes. Special studies of morphological, biogeographical and other peculiarities of critical taxa are needed to explain the newly discovered molecular phylogenetic patterns in orchids.Наведено короткий огляд сучасних публікацій, присвячених філогенії і систематиці родини Orchidaceae Juss., з урахуванням даних молекулярної філогенетики. Сучасні методи молекулярної систематики і філогенетики є потужними засобами досліджень, які дали змогу з’ясувати багато проблем у філогенетичній систематиці орхідних. У нових філогенетичних системах (APG, APG II та ін.) Orchidaceae включено до розширеного порядку Asparagales (найвірогідніше, при основі цієї клади) або поряд з ним. Останні оцінки віку основних груп покритонасінних рослин виявили досить несподівані результати, які свідчать про те, що філогенетична гілка орхідей може бути однією з найдревніших клад сучасних однодольних (за оцінкою методу “молекулярного годинника” – близько 110 млн років). Предки орхідних, ймовірно, були наземними рослинами, а епіфітизм виникав у родині неодноразово й незалежно в різних групах. Прийнята нині топологія філогенетичного дерева Orchidaceae вказує на існування п’яти основних клад, що відповідають підродинам Apostasioideae, Vanilloideae, Cypripedioideae, Orchidoideae, Epidendroideae. Багато традиційно визнаних родів виявилися поліфілетичними або парафілетичними групами, що зумовило необхідність численних таксономічних та номенклатурних змін. Для пояснення нової молекулярно-філогенетичної концепції в межах Orchidaceae потрібні спеціальні дослідження морфологічних, біо-географічних та інших особливостей критичних таксонів

Charles Darwin and ecological explanations of biotic invasions: a historical analysis and modern concepts

The contribution of Ch. Darwin to invasion eco logy is discussed. Darwin considered biotic invasions as complex but integral phenomena involving ecological, biogeographical, evolutionary, taxonomic and other aspects, such as patterns of past and present distribution, means and pathways of dispersal (and dispersal limitations), struggle for existence and natural selection, phylogenetic relationships of taxa, environmental factors, and evolutionary changes. All modern hypotheses explaining biotic invasions are evolutionary in their nature. Darwin outlined not one naturalization hypothesis but at least three invasion concepts, which may be considered as precursors of modern theories/hypotheses of biotic invasions. Thus, Darwin established foundations for all following evolutionary and ecological studies of biotic invasions, including several currently debated invasion concepts, such as Escape from Enemies, Empty Niche, Species Richness, and Disturbance hypotheses. It is demonstrated that Dar winian explanations of invasions are based on the balance between biotic/abiotic factors and ecological interactions.У статті обговорюється внесок Ч. Дарвіна до концепції екології інвазій. Учений розглядав біотичні інвазії як складний, але комплексний феномен, що охоплює екологічні, біогеографічні, еволюційні, таксономічні та інші аспекти, зокрема особливості сучасного та минулого поширення (і міграційних бар’єрів), боротьбу за існування та природний добір, філогенетичні відносини таксонів, екологічні чинники та еволюційні зміни. Всі сучасні гіпотези біотичних інвазій є, по суті, еволюційними. Дарвін окреслив не одну гіпотезу натуралізації, але принаймні три концепції інвазій, які можна трактувати як попередники сучасних теорій і гіпотез біотичних інвазій. Таким чином, Дарвін заклав підвалини всіх подальших еволюційних та екологічних досліджень біотичних інвазій, включаючи такі сучасні гіпотези інвазій, як «втеча від ворогів», «порожня ніша», «видове багатство» та «порушення». Показано, що Дарвінівські пояснення інвазій ґрунтуються на співвідношенні між біотичними й абіотичними факторами, на інших екологічних взаємодіях.В статье рассматривается вклад Ч. Дарвина в концепцію экологии инвазий. Ученый рассматривал биотические инвазии как сложный, но целостный феномен, который включает экологические, биогеографические, эволюционные, таксономические и другие аспекты, в частности, особенности современного и прошлого распространения (и миграционных барьеров), борьбу за существование и естественный отбор, филогенетические связи таксонов, экологические факторы и эволюционные изменения. Все современные гипотезы биотических инвазий в своей основе являются эволюционными. Дарвин наметил не одну гипотезу натурализации, но, по крайней мере, три концепции инвазий, которые могут рассматриваться как предтечи современных теорий и гипотез биотических инвазий. Таким образом, Дарвин заложил основы всех последующих эволюционных и экологических исследований биотических инвазий, включая такие современные гипотезы инвазий, как «бегство от врагов», «пустая ниша», «видовое богатство» и «нарушенность». Показано, что Дарвиновские пояснения инвазий основываются на соотношении биотических и абиотических факторов и экологических взаимодействиях

Палінологічні характеристики ранньосередньовічних відкладів з території стародавнього Подолу в м. Києві (Україна)

У статті наведено нові палінологічні характеристики відкладів раннього середньовіччя з території м. Києва (Поділ)

Typification of four species of Linum L.: L. flavum L., L. hirsutum L., L. extraaxillare Kit., L. nervosum Waldst et Kit

У результат! критико-систематичного опрацювання роду Linum L. флори України проаналізовано автентичний матеріал більшості видів цієї групи, які зберігаються в гербаріях LLNN, S- LLNN, ВР (фотокопії зразків), LE, MW, KW. Проведено лектотипіфікацію видів родуідашя: L. hirsutumh. (Herb. Linn. No. 396.11. — LLNN); L. flavum L. («...Calenburg et Badenae Austriae». Herb. Burser XII: 37. — UPS); L. extraaxillare Kit. {«Linum extraaxillare mihi. Semina sub. nom. L. alpini missa e Scepusio», in Herb. Kit. No. 208. — BP, 3278); L. nervosum Waldst. et Kit. («ad Pancsovam», Herb. Kit. No. 216. — BP, 3286). Для кожного виду вказані основна синоніміка, номенклатурний тип (за протологом) та лектотип, автор його виділення та місце зберігання.В результате критико-систематической обработки рода Linum L. флоры Украины проанализирован автентичный материал большинства видов данной группы, который хранится в Гербариях LINN, S- LINN, BP (фотокопии образцов), LE, MW, KW. Проведена лектотипификация видов рода Linum: L. hirsutum L. (Herb. L inn. No. 396.11. — LINN); L. flavum L. ("... Calenburg еt Badenae Austriae". Herb. Burser XII: 37. — UPS); L. extraaxillare Kit. ("Linum extraaxillare mihi. Semina sub nom. L. alpini missae Scepusio", in Herb. Kit. No. 208. — BP, 3278); L. nervosum Waldst. et Kit. ("ad Pancsovam, Herb. Kit. No. 216. — BP, 3286). Для каждого вида указаны основная синонимика, номенклатурный тип (по протологу) и лектотип, автор его выделения и место хранения

Пилок родини Chenopodiaceae Vent. - індикатор природних та антропогенних змін рослинного покриву України в голоцені

Some aspects ofindicational paleofloristics are presented in the article with examples of the Chenopodiaceae Vent, family. The neccessity of usage of diversity between different kinds of pollen of representative of the family in deposits is noticed to realise natural and qaternary changes of vegetation of Ukraine in holocene.У статті на прикладі родини Chenopodiaceae Vent, розглядаються деякі аспекти індикаційної палео- флористики. Підкреслюється перспективність використання видових визначень викопного пилку пред­ ставників родини Chenopodiaceae для обґрунтування природних та антропогенних змін рослинного по­ криву України в голоцені

Паліноморфологія деяких бур'янових видів роду Chenopodium L. (Chenopodiaceae) флори України

Досліджена морфологія пилку 11 бур'янових видів роду Chenopodium L. (Chenopodiaceae) флори України з метою систематики та палеопалінології. Дані види є представниками різних підроз ділів роду (підродів, секцій та підсекцій). Для досліджених таксонів наведено описи та виміри. Отримані дані в цілому не суперечать існуючій системі роду. Однак Chenopodium urbicum має бути перенесений з підроду Chenopodium до підроду Blitит. Пилок представників роду Chenopodium є перспективним для спорово-пилкового аналізу, особливо при проведенні реконструкції палеоекологічних умов квартеру та для виявлення впливу на рослинний покрив господарської діяль ності людини у минулому

Karyological and morphological variations within the genus Dysphania (Chenopodiaceae) in Bulgaria

The karyological and morphological variability of species from the genus Dysphania were studied. The results demonstrated that genus Dysphania is represented in Bulgaria by five species: Dysphania ambrosioides, D. multifida, D. botrys, D. schraderiana and D. pumilio. The first two species are tetraploids with chromosome number 2n = 32 for D. ambrosioides and 2n = 36 for D. multifida. The remaining three species are diploids with 2n = 18. The results from statistical analysis demonstrated that the main source of phenotype variation in the species is the interpopulation variation. The specific characters which allowed their recognition are themorphological characteristics of the perianth lobes, the upper leaves and the seeds. The distinction between D. multifida, D. ambrosioides and D. schraderiana is based on differences in the quantitative traits, while in D. botrys and D. pumilio qualitative traits are also important. The basic evolutionary mechanisms are polyploidy and diploidy.Atendency towards reduction in the size of generative organs and the number of perianth lobes was found