ВІДНОСИНИ США-РОСІЇ У СФЕРІ КІБЕРБЕЗПЕКИ

Purpose: the purpose of the study is to critically evaluate US cyber security policy using a qualitative and comparative approach, the disadvantages that the country faces in the sphere of Cyber Security and identify what mechanisms and developments will Improve Cyber Security Policy to help overcome the challenges in response to Russian Cyberaggression. The methodological basis of the research comprises philosophical, ideological, general scientific and special methods. Results: cybercrime is recognized as the most threatening and dangerous crime of the 21st century, the more the consumer relies on information and communication technologies, the more cyber threats increase thus becoming greatest threat for countries national defense. Also there is lack of regulation in cyberwar that constitutes global threat. The author exemines the effectivness of the measures taken by the US and EU countries taken during or after the attacks. Discussion: improvement of the National Cyber defense strategy, search for actions to be taken while dealing with cyber attacks.Сьогодні особливої уваги потребує проблема злочинів, вчинених із використанням новітніх технологій, які можуть завдати великої шкоди національній обороні та безпеці, економічній системі та добробуту суспільства. У своїй статті автор зазначає, що на відміну від суші, моря, повітря і космосу, кіберпростір – це створена людиною цифрова мережа, яка використовується для генерації, зміни, зберігання або передачі інформації. Кібербезпека означає поєднання заходів щодо запобігання, виявлення, реагування та відновлення, які забезпечують конфіденційність, цілісність і доступність інформації, що зберігається та передається в електронному вигляді. У XXI столітті, де інформаційно-комунікаційні технології швидко розвиваються, жити щоденним життям без кібербезпеки майже неможливо. Кіберзлочинність стала однією з головних світових загроз, вона проявила себе як найбільший виклик, із яким стикаються безпосередньо сучасні країни та їх відповідна стабільність. Саме тому, на думку автора статті, кіберзлочинність визнана найбільш загрозливим і небезпечним злочином XXI століття. Метою дослідження є надання критичної оцінки політиці кібербезпеки США, виявлення недоліків, з якими стикається країна у цій сфері, та визначення механізмів і розробок, які б покращили політику кібербезпеки для подолання викликів у відповідь на російську кіберагресію, від якої страждають багато країн. Методологічну основу дослідження склали філософські, ідеологічні, загальнонаукові та спеціальні методи. Результатом дослідження став аналіз кіберзлочинності як найбільш загрозливого і небезпечного злочину XXI століття. У своїй статті автор дійшов думки про те, що чим більше споживач покладається на інформаційно-комунікаційні технології, тим більше зростає кіберзагроза, тим самим стає більшою загроза для національної оборони країн. Крім того, як зазначає автор, в кібервійні немає регулювання, а це, в свою чергу, становить глобальну загрозу. Автор демонструє ефективність заходів, які вживають країни США та країни ЄС під час або після відповідних нападів. Також у статті дискусія торкається вдосконалення національної стратегії кіберзахисту, пошуку дій, які слід вжити під час боротьби з кібератаками. Автор наголошує й на тому, що хоча Сполучені Штати Америки посилили свою кібер-політику з 2016 року та ввели агресивні санкції проти нападників, кількість кіберзлочинностей все ще зростає

COVID-19 ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДЕЗІНФОРМАЦІЮ ТА ФЕЙКОВІ НОВИНИ

Purpose: the purpose of the study is to critically evaluate the disinformation spread by different state interested groups during the corona virus pandemic and it’s concequences. The methodological basis of the research comprises philosophical, ideological, general scientific and special methods. Results: Corona Virus Pandemic was so unexpectable for World. Coronavirus gave rise to a new online era. The world has shifted to existence in the virtual mode, which in turn caused new difficulties. the more the disinformation will substitute the authoritative legal sources the greatest threat it becomes for public health and political order. The author exemines the effectivness of the measures taken by the US and EU countries taken during Corona virus pandemic to combat spread of disinformation. Discussion: raising awareness about disinformation and Covid-19 to reduce spread of fake news, search for actions to be taken while dealing with the spread of disinformation.У статті автор хоче розкрити розуміння та особливості дезінформації щодо коронавірусу та шкідливої для людей інформації, а також дослідити механізми, які ЄС та США використовують для боротьби із дезінформацією, що надходить із Росії. Цю проблему досліджували С. Датишвілі, Г. Герд, Т. Кінцурашвілі, Н. Мамуладзе, К. Мшвідобадзе та інші вчені. Мета дослідження полягає у критичній оцінці поширення дезінформації різними зацікавленими державами та групами під час пандемії коронавірусу та її наслідків. Методологічну основу дослідження складають філософські, ідеологічні, загальнонаукові та спеціальні методи. Результатом дослідження став аналіз ефективності заходів, які вживаються країнами ЄС та США під час пандемії вірусу Корона для боротьби із поширенням дезінформації. Дискусія в статті торкнеться шляхів підвищення обізнаності про дезінформацію та Covid-19 для зменшення розповсюдження фальшивих новин, а також пошук дієвих методів, які слід вжити під час боротьби із поширенням дезінформації. Пандемія коронавірусу була настільки непередбачуваною для світу, що той виявився зовсім не готовим до її наслідків. Тим не менше коронавірус породив нову еру в Інтернеті. Світ перейшов до існування у віртуальному режимі, що в свою чергу спричинило нові труднощі. Урядові та неурядові організації, приватні компанії та бізнес перейшли на режим дистанційної роботи. Таким чином і кіберзлочинці також стали більш активними. Зі зростанням кіберзлочинності кількість дезінформації, пов’язаної з державними інтересами, також зросла. Понад 90% світового населення перебуває в частковій або повній самоізоляції. Заводи, торгові центри, ресторани, кафе, кінотеатри та театри не працюють. Хоча світ, здається, зупинився, російські дезінформатори працюють вдвічі важче, спрямовуючи теорії змови та фейкові новини під прикриттям нового коронавірусу. Повідомлення спочатку з’являються в російських ЗМІ, що згодом служить основою для грузинських ЗМІ. Інформація розповсюджується систематично із залученням сторінок Facebook та конкретних людей, які часто озвучують повідомлення Кремля. Фальшиві новини про COVID-19, що циркулюють у Грузії, мають політичний характер і поширюються відверто проросійськими, а також грузинськомовними виданнями. Мотив розповсюдження фейкових новин є суто політичним, але поширення дезінформації щодо COVID-19, хоча і не завжди є кримінальним злочином, має дуже серйозні наслідки, загрожуючи здоров’ю населення та безпосередньо впливаючи на життя людей. У ситуації пандемії Кремль все ще використовує паніку та страх серед громадськості заради політичних цілей, що змушує країни, на які націлена російська пропаганда, боротися як із пандемією коронавірусу, так і з фейковими новинами. Нечесні новини про Covid-19 мають величезний вплив на пересічних громадян ЄС, які шукають поради та підтримки від інших у соціальних мережах