Інноваційний потенціал Третьої промислової революції

Досліджується інноваційний потенціал Третьої промислової революції (ТПР), який реалізується через триалектичну взаємодію трьох груп системотвірних чинників: матеріально- енергетичних, інформаційних, синергетичних. Розглядаються напрямки трансформаційних перетворень за кожною із згаданих груп у ході ТПР. Аналізується екологічний вектор інновацій, результатом яких у кінцевому підсумку може стати формування «зеленої» економіки («економіки космонавтів»), що функціонує на основі замкнених циклів використання ресурсів. Називаються три базові групи інновацій, що обумовлюють хід ТПР: перехід на відновлювані джерела енергії; освоєння цифрових технологій у сфері виробництва і споживання продукції; мережизація соціально-економічної системи.Исследуется инновационный потенциал Третьей промышленной революции (ТПР), который реализуется через триалектические взаимодействия трѐх групп системообразующих факторов: материально-энергетические, информационные, синергетические. Рассматриваются направления трансформационных преобразований по каждой из упомянутых групп в ходе ТПР. Анализируется экологический вектор происходящих инноваций, результатом которых в конечном итоге обещает стать формирование «зелѐной» экономики («экономики космонавтов»), функционирующей на основе замкнутых циклов использования ресурсов. Называются три базовые группы инноваций, обусловливающих ход ТПР: переход на возобновимые источники энергии; освоение цифровых технологий в сфере производства и потребления продукции; сетизация социально-экономической системы.The innovative potential of the Third Industrial Revolution (TIR), which is realized through trialectic interaction of three groups of system forming factors: material and energy, information, synergetic – is studied. Directions of transformational changes in each of these factors groups during the TIR are analysed. Environmental vector of the TIR innovations through formation of green economy («economy of spacemen») is shown. In particularly it allows to form closed cycles of resource use. Three basic groups of innovations that provided the TIR: transition to renewable energy sources; the development of digital technologies in the production and consumption spheres; netting socio-economic system – are presented. In material and energy groups they are: transition to renewable sources of resources; effective accumulation of energy; resources saving measures; use of new materials; dematerialization of economic processes, including transport; coming to dynamic forms of material assets. In information groups they are: research providing technical modernization; informatization of production, logistics and consumption; revolution in material treatment convergence in production and consumption. In synergetic groups they are: netting of production and consumption; creating the EnerNet; forming virtual enterprise; horizontal distributive networks; «cloud» technologies introduction

Основы саморазвития систем

Раскрывается содержание основных категорий, связанных с реализацией процессов самоорганизации систем. Анализируются основные предпосылки, при которых могут происходить процессы самоорганизации, и основные факторы, которые обеспечивают указанные процессы. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/352

Perspectives and challenges of a green economy forming in Ukraine

Energy from renewable energy sources is the most dynamic and one of the most promising sectors of European and global energy, while renewable energy is seen not only as an emergency replacement of fossil organic fuels, especially oil and gas as well as economically and environmentally sound replacement of traditional fossil fuels, where even now there are all conditions for their use. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3164

Memory and its Role in the Development of Natural and Socio-Economic Systems

У популярній формі в статті розглядається зміст фундаментальної категорії пам'яті. Розглядаються її невід'ємні складові, пов'язані з накопиченням, зберіганням та відтворенням інформації. Зачіпаються необхідні умови реалізації зазначених компонентів пам'яті при формуванні та розвитку різних природних сутностей. Досліджуються передумови стійкості систем пам'яті, а також зв'язок процесів розвитку систем із характеристиками їх пам'яті: швидкодією та ємністю.В популярной форме в статье рассматривается содержание фундаментальной категории память. Рассматриваются её неотъемлемые составляющие, связанные с накоплением, хранением и воспроизводством информации. Затрагиваются необходимые условия реализации указанных компонентов памяти при формировании и развитии различных природных сущностей. Исследуются предпосылки устойчивости систем памяти, а также связь процессов развития систем с характеристиками их памяти: быстродействием и ёмкостью.A popular form of the article considers the content of the fundamental categories of memory. We consider it essential components associated with the collection, storage and reproduction of information. Affected by the implementation of the necessary conditions specified memory components in the formation and development of a variety of natural essences. We study the stability of the background memory systems and communication systems development processes with the characteristics of memory speed and capacity

Education for sustainable development

Knowledge - outlook - skills. This triad is the basis of any educational cycle, and determines a key framework of forms and methods of education. Each component of the triad contributes to the reproduction of two others. Finally, the triad mentioned is to realize three conditions of a human being: to know, want, and be able to do something. To know means to want, to want means to be able. Any skill reproduces needs for a new knowledge, and the cycle repeats on a new qualitative basis. When it deals with sustainable development (SD) the problem is that this cycle for each human of the Earth would be reproduced constantly. When a human being is getting older, this cycle should be realized automatically (in particular, due to human self-training processes). When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/797

Ecological and Economic Tools for Transport Development in the Transition to "Green" Economy

У статті приділено увагу перспективним напрямам екологізації транспорту в умовах переходу до «зеленої» економіки. Проаналізовано вплив транспортних систем на навколишнє середовище та здоров’я людського капіталу. Запропоновано критерії «озеленення» транспортних систем з урахуванням еколого-економічного протиріччя. З аналізу структури викидів за видами транспорту встановлено, що найбільшу частку викидів здійснює автотранспорт. Виходячи з цього, основні напрями екологізації транспорту сконцентровані переважно на зниженні викидів від автотранспорту, а саме впровадження та популяризація транспорту, що працює на альтернативних джерелах енергії, відмова від індивідуального транспорту на користь суспільного та екзотичного, створення мультимодальних центрів. В умовах реалій національної економіки досліджено переваги та недоліки експлуатації електроавтомобілів на сучасному етапі розвитку.В статье уделено внимание перспективным направлением экологизации транспорта в условиях перехода к «зеленой» экономике. Проанализировано воздействие транспортных систем на окружающую среду и здоровье человеческого капитала. Предложены критерии «озеленения» транспортных систем с учетом эколого-экономического противоречия. Анализом структуры выбросов по видам транспорта установлено, что наибольшую долю выбросов осуществляет автотранспорт. Исходя из этого, основные направления экологизации транспорта сконцентрированы преимущественно на снижении выбросов от автотранспорта, а именно внедрение и популяризация транспорта, работающего на альтернативных источниках энергии, отказ от индивидуального транспорта в пользу общественного и экзотического, создание мультимодальных центров. В условиях реалий национальной экономики исследованы преимущества и недостатки эксплуатации электромобилей на современном этапе развития.Article attention paid to the greening of transport perspective direction in the transition to a green economy. Analysed the impact of transport systems on the environment and health of human capital. The criteria of “greening” of transport systems, taking into account environmental and economic contradictions. An analysis of the structure of emissions by mode found that the largest share of emissions makes transport. Accordingly, the main directions of the greening of transport concentrated mainly on reducing emissions from vehicles, namely the introduction and promotion of transport that runs on alternative energy sources, the rejection of individual transport in favour of social and exotic, creation of multimodal centres. In terms of national economic realities studied the advantages and disadvantages electrocars operation at the present stage of development

Development

В коротких художественных новеллах-сказках и эссе рассматриваются основные проблемные узлы категории «развития». В частности, в одной из новелл анализируются необходимые и достаточные предпосылки развития: необратимость, направленность, закономерность, упорядоченность, самоорганизация. В другой новелле-сказке рассматриваются противоречия, которые являются движущей силой процессов развития, и формирующие их факторы (воздействующие импульсы и ограничения). В третьей новелле-сказке анализируется содержание основных фаз процессов самоорганизации экономических систем. В цикле материалов приводятся афоризмы известных мыслителей и фрагмент из научно-популярной книги Г. Эйхельберга, который очень наглядно иллюстрирует достижения человечества в его цивилизационном марафоне.У коротких художніх новелах-казках та есе розглядаються основні проблемні вузли категорії «розвитку». Зокрема, в одній із новел аналізуються необхідні і достатні передумови розвитку: незворотність, спрямованість, закономірність, упорядкованість, самоорганізація. В іншій новелі-казці розглядаються протиріччя, які є рушійною силою процесів розвитку, і чинники, що формують їх (імпульси впливу і обмеження). У третій новелі-казці аналізується зміст основних фаз процесів самоорганізації економічних систем. У циклі матеріалів наводяться афоризми відомих мислителів і фрагмент із науково-популярної книги Г. Ейхельберга, який наочно ілюструє досягнення людства в його цивілізаційному марафоні.In short novels-fairy tales and essays the key issues of “development” are shown. In particular, in one of the stories necessary and sufficient prerequisites for development: irreversibility, direction, regularity, order, self-organization are analyzed. In another short story, in a novel-fairy tale the contradictions as the driving forces of development process and the factors forming them (impacting impulses and limitations) are discussed. In the third novel-fairy tale contents of the main phases of self-organization process of economic systems are analyzed. In a cycle of stories a series of aphorisms of well-known thinkers and a fragment of the popular book by Eihelberg that very clearly illustrates the achievements of mankind in its civilizational marathon are presented

Еколого-економічні контури «космічного корабля Земля», або горизонти Третьої промислової революції і «зеленої» економіки

На основі запропонованого автором триалектичного підходу (що передбачає триєдність взаємодії матеріального, інформаційного та синергетичного начал) аналізуються передумови виникнення та перебігу Третьої промислової революції. Досліджуються закономірності виникнення нової соціально-економічної формації, основою якої обіцяє стати «зелена» (сестейнова) економіка. Розглядаються основні особливості «зеленої» економіки: різке зниження екодеструктивності процесів виробництва і споживання продукції, перехід на відновлювані джерела енергії та матеріальних ресурсів, інформатизація всіх сфер господарського та суспільного життя, дематеріалізація індустріального метаболізму через зниження ресурсомісткості виробництва, натуралізація використовуваних матеріалів і процесів, мережизація виробництва та комунікацій. Контури формованої «зеленої» економіки порівнюються з характеристиками «економіки космонавтів», образ якої був сформульований у середині ХХ століття К. Боулдингом.На основе предложенного автором триалектического подхода (предполагающего триединство взаимодействия материального, информационного и синергетического начал) анализируются предпосылки возникновения и хода Третьей промышленной революции. Исследуются закономерности возникновения новой социально-экономической формации, основой которой обещает стать «зелёная» (сестейновая) экономика. Рассматриваются основные особенности «зелёной» экономики: резкое снижение экодеструктивности процессов производства и потребления продукции, переход на возобновимые источники энергии и материальных ресурсов, информатизация всех сфер хозяйственной и общественной жизни, дематериализация индустриального метаболизма через снижение ресурсоёмкости производства, натурализация используемых материалов и процессов, сетизация производства и коммуникаций. Контуры формируемой «зелёной» экономики сравниваются с характеристиками «экономики космонавтов», образ которой был сформулирован в середине ХХ века К. Боулдингом.The aim of the article is to study key-factors of forming economic systems in conditions of the Third industrial revolution and to predict the main directions of their development. On the basis of trialectical approach (assuming the trinity of the interaction of material, information and synergetic origins) it is proposed the preconditions for beginning and development of the Third industrial revolution. Regulations of new socio-economic formation, the basis of which forms «green» (sustainable) economy are studied

Drivers and tools for the formation of an additive economy

Стаття аналізує фактори, які обумовлюють перехід до адитивної економіки. Пропонується три групи факторів: необхідності, достатності та цілеспрямування. Остання група визначає напрям, за яким має змінюватися система. Зазначені фактори є драйверами (рушійними силами) трансформації й розвитку систем. Їх дія реалізується через зміну тріади системоутворювальних начал: матеріального (забезпечує силову функцію руху системи), інформаційного (формує спрямованість дії енергетичних імпульсів), синергетичного (забезпечує узгодженість дії окремих складових системи). Відповідно до зазначених трьох груп природних начал, можна розглядати три групи інструментів впливу на трансформаційні процеси: через зміну матеріальних активів, інформаційного алгоритму функціонування систем та корекцію синергетичних факторів (комунікацій, зв’язків, відносин). В статті аналізується еволюція факторів обумовленості започаткування промислових революцій. Окремий акцент робиться на аналізі драйверів, тобто факторів необхідності, достатності й цілеспрямування сучасних промислових революцій. Показується, як хід Industry 3.0 обумовлює старт і реалізацію Industry 4.0, а та, в свою чергу, дає поштовх започаткування Industry 5.0. .The article analyzes the factors that determine the transition to the additive economy. Three groups of factors are proposed: necessity, sufficiency and purposefulness. The last group determines the direction in which the system should change. The specified factors are drivers (driving forces) of system transformation and development. Their action is implemented through the change of the triad of system-forming principles: material (ensures the power function of the movement of the system), informational (forms the direction of action of energy impulses), synergistic (ensures the coherence of the action of individual components of the system). According to these three groups of natural principles, three groups of tools for influencing transformational processes can be considered: through the change of material assets, the information algorithm of the functioning of systems and the correction of synergistic factors (communications, connections, relations). The article analyzes the evolution of factors determining the initiation of industrial revolutions. Particular emphasis is placed on the analysis of drivers, i.e. factors of necessity, sufficiency and purposefulness of modern industrial revolutions. It is shown how the course of Industry 3.0 determines the start and implementation of Industry 4.0, and that, in turn, gives impetus to the initiation of Industry 5.0