Чи існують негативні ознаки складу кримінального правопорушення?

У статті досліджено основні підходи щодо сутності та кримінально-правової природи негативних ознак складу кримінального правопорушення. З’ясовано, що представники першого з них послуговуються у своїх дослідженнях термінологічним зворотом «негативні ознаки складу» кримінального правопорушення (злочину), вказують на відсутність таких ознак у певному складі кримінального правопорушення, та, водночас, наполегливо шукають їх «місце» в межах цього ж складу; представники ж другого підходу намагаються не використовувати цей термінологічний зворот, а якщо і використовують – розуміють їх як «звичайні» ознаки складу конкретного кримінального правопорушення (злочину), особливість яких полягає у способі їх вираження за допомогою негативних (заперечних) понять. На основі критичного осмислення вказаних підходів робиться висновок про те, що з усієї сукупності законодавчих вказівок, які «за традицією» іменуються «негативними ознаками складу» кримінального правопорушення, лише частина є ознаками складу. При цьому виокремлено два типи таких вказівок: перший тип дійсно відображає ознаки складу кримінального правопорушення, які виражені за допомогою негативних (заперечних) понять: йдеться, наприклад, про такі ознаки як «непрацездатні батьки» (ознака спеціального потерпілого), «насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого» (спосіб в складі) тощо. Їх, враховуючи наведені у статті аргументи, варто так і називати – ознаки складу кримінального правопорушення, виражені негативними поняттями; другий тип вказівок відображає не ознаки складу кримінального правопорушення, які виражені з використанням негативних понять, а передбачені Особливою частиною КК України локальні правила кримінально-правової кваліфікації: «за відсутності ознак державної зради» (ч. 6 ст. 111-1 КК України), «у разі відсутності ознак кримінального правопорушення проти власності» (ч. 1 ст. 222 КК України), «крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу» (ч. 1 ст. 182 КК України)» тощо. Ці правила імперативно визначають «черговість» встановлення ознак складів групи кримінальних правопорушень, за якої один чи декілька таких складів мають пріоритет

Total flavonoids in crataegus «Flowers with leaves» raw material of Russian Flora

The total flavonoid content of various species of Crataegus novel raw material- «flowers with leaves» was conducted to a comparative study in order to identify the possibility of co-harvesting material from different species. 27 samples of 6 pharmacopoeial and 7 nonpharmacopoeial Crataegus species obtained from the Biological Collections of VILAR, Tsitsin Main Botanical Garden RAS, Kuzbass, Penza and Stavropol Botanical Gardens, Altai Territory, Voronezh region, Kemerovo and Moscow harvested in Russian Federation were analyzed. Spectrophotometric assay based on aluminium complex formation was used for determination of total flavonoid expressed as hyperoside. The fractional composition of the raw material (percentage of leaves and stems) and its influence on the content of flavonoids was studied. The total flavonoids expressed as hyperoside of the raw material "flowers with leaves" of pharmacopoeial Crataegus species ranged from 1.40±0.05% (C. chlorocarpa) to 2.20±0.11% (C. monogyna), nonpharmacopeal species - from 1.21±0.11% (C. maximowiczii) to 2.21±0.09% (C. ambigua). The average quantity was 1.65%. The total flavonoid values of non-pharmacopoeial species raw material were comparable with pharmacopoeial species thus it allows to consider them promising for further study and use of their parts for medical purpose. © Altai State University. All rights reserved

Non-immunogenic recombinant staphylokinase versus alteplase for patients with acute ischaemic stroke 4·5 h after symptom onset in Russia (FRIDA): a randomised, open label, multicentre, parallel-group, non-inferiority trial

Background: Non-immunogenic staphylokinase is modified recombinant staphylokinase with low immunogenicity, high thrombolytic activity, and selectivity to fibrin. We aimed to assess the safety and efficacy of a single intravenous bolus of non-immunogenic staphylokinase compared with alteplase in patients with acute ischaemic stroke within 4·5 h after symptom onset. Methods: We did a randomised, open-label, multicentre, parallel-group, non-inferiority trial in 18 clinical sites in Russia. We included patients aged 18 years and older with a diagnosis of acute ischaemic stroke (up to 25 points on the National Institutes of Health Stroke Scale). The study drug had to be administered within 4·5 h after the onset of symptoms. Patients were randomly assigned to receive either non-immunogenic staphylokinase (10 mg) or alteplase (0·9 mg/kg, maximum 90 mg), both administered intravenously. The randomisation sequence was created by an independent biostatistician using computer-generated random numbers. 84 blocks (block size of four) of opaque sealed envelopes were numbered sequentially from 1 to 336 and were opened in numerical order. Patients were unaware of their assigned treatment and were assessed by the study investigators who were also unaware of the treatment assignment on all trial days. Emergency department staff, who administered the assigned drug and opened the envelopes, were not masked to treatment. The primary efficacy endpoint was a favourable outcome, defined as a modified Rankin scale (mRS) score of 0–1 on day 90. The margin of non-inferiority was established as 16% for the difference in mRS score of 0–1 on day 90. Non-inferiority was tested using Welch's t-test for the primary outcome only. Endpoints were analysed in the per-protocol population, which comprised all randomly assigned patients who completed treatment without any protocol violations; this population was identical to the intention-to-treat population. This trial is completed and registered at ClinicalTrials.gov, NCT03151993. Findings: Of 385 patients recruited from March 18, 2017, to March 23, 2019, 336 (87%) were included in the trial. 168 (50%) patients were randomly assigned to receive non-immunogenic staphylokinase and 168 (50%) to receive alteplase. The median duration of follow-up was 89 days (IQR 89–89). 84 (50%) of 168 patients in the non-immunogenic staphylokinase group had a favourable outcome at day 90 compared with 68 (40%) of 168 patients in the alteplase group (odds ratio [OR] 1·47, 95% CI 0·93 to 2·32; p=0·10). The difference in the rate of favourable outcome at day 90 was 9·5% (95% CI –1·7 to 20·7) and the lower limit did not cross the margin of non-inferiority (pnon-inferiority <0·0001). Symptomatic intracranial haemorrhage occurred in five (3%) patients in the non-immunogenic staphylokinase group and in 13 (8%) patients in the alteplase group (p=0·087). On day 90, 17 (10%) patients in the non-immunogenic staphylokinase group and 24 (14%) patients in the alteplase group had died (p=0·32). 22 (13%) patients in the non-immunogenic staphylokinase group had serious adverse events, compared with 37 (22%) patients in the alteplase group (p=0·044). Interpretation: Non-immunogenic staphylokinase was non-inferior to alteplase for patients with acute ischaemic stroke. Mortality, symptomatic intracranial haemorrhage, and serious adverse events did not differ significantly between groups. Future studies are needed to continue to assess the safety and efficacy of non-immunogenic staphylokinase in patients with acute ischaemic stroke within the 4·5 h time window, and to assess the drug in patients with acute ischaemic stroke outside this time window with reperfusion CT or magnetic resonance angiography followed by thrombectomy if necessary. Funding: The Russian Academy of Sciences. © 2021 Elsevier Lt