Індустріалізація західного регіону України: проблеми подолання екологічних наслідків

The article focuses on the consequences of industrialization of the western region of the Ukrainian SSR – large-scale construction industry provided jobs for the active population of the region, led to the expansion of infrastructure of settlements and towns, strengthened social sphere and became a positive factor for the development of the western regions of Ukraine. However, due to the increased production capacity natural resources got depleted. The ability of ecosystems to self-healing and self-cleaning was not taken into account, which caused devastating impact on nature and human health. Uncontrolled industrial pollution of air, water and land resources became a common phenomenon for the urbanized western region. Promoting environmental knowledge and declaration of achievement of significant progress in official documents gave no mechanisms to solve environmental problems. Overcoming the difficulties of the past is connected with the Ukraine had been being a part of the USSR. The leading place took environmental issues. Poor environmental condition of the whole country was not only caused by the world’s largest man-made disaster on the Chernobyl nuclear plant in April 1986, but also intensive industrialization and collectivization. Full conversion of the economy and agriculture in the middle of the last century led to the growth of anthropogenic impact on the environment. A radical break steady of socio-political and socio-economic life took place in western Ukraine in the second half of the twentieth century. Party-Soviet government in a short time made a «socialist transformation» and social progress was considered only as a means to achieve this goal. A number of issues concerning environmental protection, safety of life, were ignored. Environmental protection, regulation of environmental and economic activities, guaranteeing rights of Ukrainian citizens to environmental safety is currently among the national priorities of the development of Ukrainian independent state. Economic and social difficulties should not be a threat to the region, taking into account inherent in the previous decades, environmental problems – chemicals, artificial reservoirs, sewage pollution, dumping of dangerous waste products (hexachlorobenzene!), Sosnowskyi сow parsnip and many others.У статті охарактеризовано наслідки процесу індустріалізації західного регіону Української РСР – масштабне будівництво промислових підприємств забезпечило робочими місцями активне населення краю, привело до розбудови інфраструктури населених пунктів і містечок, зміцнення соціальної сфери й стало позитивним чинником для розвитку західних областей України. Однак внаслідок зростання виробничих потужностей виснажувалися природні ресурси. Не було враховано здатність екосистеми до самовідновлення і самоочищення, що завдало руйнівного впливу природі та здоров’ю людей. Для урбанізованого західноукраїнського регіону спільним явищем стало повсюдне недостатньо контрольоване органами влади промислове забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів. Популяризація природоохоронних знань і декларування про досягнення значних успіхів в офіційних документах не давала механізмів розв’язання екологічних проблем. Подолання труднощів історичного минулого пов’язане з перебуванням України у складі СРСР. Провідне місце посіли екологічні проблеми. Незадовільний екологічний стан усієї території держави викликано не лише найбільшою у світі техногенною катастрофою – аварією на Чорнобильській атомній станції у квітні 1986 р., а й інтенсивною індустріалізацією та колективізацією. Повне перепрофілювання економіки і сільського господарства всередині минулого століття зумовило зростання  техногенного впливу на довкілля. У другій половині ХХ ст. у західному регіоні України відбувся докорінний злам усталеного суспільно-політичного і соціально-економічного життя. Партійно-радянська влада протягом короткого часу здійснила «соціалістичні перетворення», а соціальний прогрес розглядали лише як засіб у досягненні поставленої мети. Низку проблем, що стосувалися охорони навколишнього середовища, безпеки життя населення, ігнорували. Серед національних пріоритетів розбудови Української незалежної держави постає охорона навколишнього природного середовища, регулювання еколого-економічної діяльності, гарантування права своїх громадян на екологічну безпеку. Економічні та соціальні труднощі не повинні бути загрозою для регіону, зважаючи на закладені в попередні десятиріччя екологічні проблеми – хімічне виробництво, штучні водосховища, забруднення стічних вод, звалища небезпечних відходів промисловості (гекса­хлорбензол!), борщівник Сосновського та багато іншого. У статті охарактеризовано наслідки процесу індустріалізації західного регіону Української РСР – масштабне будівництво промислових підприємств забезпечило робочими місцями активне населення краю, привело до розбудови інфраструктури населених пунктів і містечок, зміцнення соціальної сфери й стало позитивним чинником для розвитку західних областей України. Однак внаслідок зростання виробничих потужностей виснажувалися природні ресурси. Не було враховано здатність екосистеми до самовідновлення і самоочищення, що завдало руйнівного впливу природі та здоров’ю людей. Для урбанізованого західноукраїнського регіону спільним явищем стало повсюдне недостатньо контрольоване органами влади промислове забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів. Популяризація природоохоронних знань і декларування про досягнення значних успіхів в офіційних документах не давала механізмів розв’язання екологічних проблем. Подолання труднощів історичного минулого пов’язане з перебуванням України у складі СРСР. Провідне місце посіли екологічні проблеми. Незадовільний екологічний стан усієї території держави викликано не лише найбільшою у світі техногенною катастрофою – аварією на Чорнобильській атомній станції у квітні 1986 р., а й інтенсивною індустріалізацією та колективізацією. Повне перепрофілювання економіки і сільського господарства всередині минулого століття зумовило зростання  техногенного впливу на довкілля. У другій половині ХХ ст. у західному регіоні України відбувся докорінний злам усталеного суспільно-політичного і соціально-економічного життя. Партійно-радянська влада протягом короткого часу здійснила «соціалістичні перетворення», а соціальний прогрес розглядали лише як засіб у досягненні поставленої мети. Низку проблем, що стосувалися охорони навколишнього середовища, безпеки життя населення, ігнорували. Серед національних пріоритетів розбудови Української незалежної держави постає охорона навколишнього природного середовища, регулювання еколого-економічної діяльності, гарантування права своїх громадян на екологічну безпеку. Економічні та соціальні труднощі не повинні бути загрозою для регіону, зважаючи на закладені в попередні десятиріччя екологічні проблеми – хімічне виробництво, штучні водосховища, забруднення стічних вод, звалища небезпечних відходів промисловості (гекса­хлорбензол!), борщівник Сосновського та багато іншого.

Легка та харчова індустрія, місцева промисловість західного регіону урср в часи «розвинутого соціалістичного суспільства»

The economy of the Ukrainian SSR and the western region, according to most indicators, continued to develop on its own basis, solving ordinary socio-political and socio-economic challenges. In 1960-1980s of the twentieth century the two types of reproduction were combined: extensive sources of growth (exploitation of new natural and labour resources), and intensive ones which improved production structure and management system. Western region of the republic developed rapidly, engineering and instrumentation grew, as well as oil and gas and chemical industries, together with consumer goods and food industry, local industry. However, low quality, inadequate technologies reduced the positive impact of these industries on economic efficiency. In addition, other problems arose. As a result tasks of economic development planned by the third Programme of the Communist Party of the Soviet Union turned out to be unfulfilled. Despite a slight increase in industrial growth its rate declined. A large-scale restructuring of the economy on resource conservation, introduction of new technologies began in industrialized countries. Scientific progress in the USSR stalled. It should be noted that attempts to improve the situation were done over and over, but they were not in the economic and scientific spheres but in the political one. The crisis in industry and agriculture of the USSR in the second half of 1980s went far beyond purely production problems, took on socio-economic character and became threatening as for the provision of the country with necessary goods and food, creating social tension. In the late 1980s food consumption per capita decreased, and deficit in manufactured goods increased. Investing activities of villages almost stopped. Employees from the village began to massively lose stable jobs and reliable source of income. The decline in agricultural production led to idle capacity of the food and consumer goods industry, decline in employment. Executives and government officials, fearful of losing power over the peasants showed negative attitude to transformations in village households. Violation of labor discipline and theft of public property became widely spread due to a relentless deterioration of economic indicators.Економіка Української РСР і західного регіону за більшістю показників продовжувала розвиватися на власній основі, розв’язуючи чергові суспільно-політичні та соціально-економічні завдання. У 60 – 80-х роках ХХ ст. поєднувалися два типи відтворення: екстенсивних джерел зростання (експлуатація нових природних багатств, трудових ресурсів) та інтенсивних, що вдосконалювало структуру виробництва і систему управління. Західний регіон республіки розвивався прискореними темпами, зростали машинобудування та приладобудування, нафтогазовидобувна і хімічна промисловість, а також легка та харчова індустрія, місцева промисловість. Проте низький рівень їх якості, недосконалість технологій знижували позитивний вплив цих галузей на економічну ефективність. Крім того, постали й інші проблеми, внаслідок чого виявилися невиконаними завдання з розвитку економіки, заплановані третьою Програмою КПРС. Незважаючи на деяке збільшення масштабів промислового зростання, темпи його знижувалися. У промислово розвинених країнах світу почалася масштабна структурна перебудова економіки щодо ре- сурсозбереження, впровадження новітніх технологій. У СРСР науково-технічний прогрес загальмувався. Необхідно зазначити, що спроби змінити ситуацію на краще робили неодноразово, але вони знаходилися не стільки в економічній та науковій сфері, скільки у політичній. Криза в промисловості і сільськогосподарському виробництві СРСР у другій половині 1980-х років виходила за рамки суто виробничих проблем, набувала соціально-економічного характеру й ставала загрозливою щодо забезпечення країни необхідними товарами і продовольством, створювала соціальну напруженість. Наприкінці 80-х років ХХ ст. знизилось споживання продуктів харчування на душу населення, зріс дефіцит на промтовари. Майже припинялася інвестиційна діяльність села. Працівники села почали масово втрачати стабільні місця роботи й надійні джерела прибутку. Скорочення обсягів виробництва сільгосппродукції призводило до простоювання потужностей підприємств харчової і легкої галузі, зниження зайнятості. Негативне ставлення до трансформаційних процесів у селі демонстрували керівники господарств і державні службовці, побоюючись втратити владу над селянами. Як наслідок – в умовах невпинного погіршення економічних показників набувало поширення порушення трудової дисципліни, розкрадання суспільного майна.Економіка Української РСР і західного регіону за більшістю показників продовжувала розвиватися на власній основі, розв’язуючи чергові суспільно-політичні та соціально-економічні завдання. У 60 – 80-х роках ХХ ст. поєднувалися два типи відтворення: екстенсивних джерел зростання (експлуатація нових природних багатств, трудових ресурсів) та інтенсивних, що вдосконалювало структуру виробництва і систему управління. Західний регіон республіки розвивався прискореними темпами, зростали машинобудування та приладобудування, нафтогазовидобувна і хімічна промисловість, а також легка та харчова індустрія, місцева промисловість. Проте низький рівень їх якості, недосконалість технологій знижували позитивний вплив цих галузей на економічну ефективність. Крім того, постали й інші проблеми, внаслідок чого виявилися невиконаними завдання з розвитку економіки, заплановані третьою Програмою КПРС. Незважаючи на деяке збільшення масштабів промислового зростання, темпи його знижувалися. У промислово розвинених країнах світу почалася масштабна структурна перебудова економіки щодо ре- сурсозбереження, впровадження новітніх технологій. У СРСР науково-технічний прогрес загальмувався. Необхідно зазначити, що спроби змінити ситуацію на краще робили неодноразово, але вони знаходилися не стільки в економічній та науковій сфері, скільки у політичній. Криза в промисловості і сільськогосподарському виробництві СРСР у другій половині 1980-х років виходила за рамки суто виробничих проблем, набувала соціально-економічного характеру й ставала загрозливою щодо забезпечення країни необхідними товарами і продовольством, створювала соціальну напруженість. Наприкінці 80-х років ХХ ст. знизилось споживання продуктів харчування на душу населення, зріс дефіцит на промтовари. Майже припинялася інвестиційна діяльність села. Працівники села почали масово втрачати стабільні місця роботи й надійні джерела прибутку. Скорочення обсягів виробництва сільгосппродукції призводило до простоювання потужностей підприємств харчової і легкої галузі, зниження зайнятості. Негативне ставлення до трансформаційних процесів у селі демонстрували керівники господарств і державні службовці, побоюючись втратити владу над селянами. Як наслідок – в умовах невпинного погіршення економічних показників набувало поширення порушення трудової дисципліни, розкрадання суспільного майна

Uniparental Genetic Heritage of Belarusians: Encounter of Rare Middle Eastern Matrilineages with a Central European Mitochondrial DNA Pool

Ethnic Belarusians make up more than 80% of the nine and half million people inhabiting the Republic of Belarus. Belarusians together with Ukrainians and Russians represent the East Slavic linguistic group, largest both in numbers and territory, inhabiting East Europe alongside Baltic-, Finno-Permic- and Turkic-speaking people. Till date, only a limited number of low resolution genetic studies have been performed on this population. Therefore, with the phylogeographic analysis of 565 Y-chromosomes and 267 mitochondrial DNAs from six well covered geographic sub-regions of Belarus we strove to complement the existing genetic profile of eastern Europeans. Our results reveal that around 80% of the paternal Belarusian gene pool is composed of R1a, I2a and N1c Y-chromosome haplogroups – a profile which is very similar to the two other eastern European populations – Ukrainians and Russians. The maternal Belarusian gene pool encompasses a full range of West Eurasian haplogroups and agrees well with the genetic structure of central-east European populations. Our data attest that latitudinal gradients characterize the variation of the uniparentally transmitted gene pools of modern Belarusians. In particular, the Y-chromosome reflects movements of people in central-east Europe, starting probably as early as the beginning of the Holocene. Furthermore, the matrilineal legacy of Belarusians retains two rare mitochondrial DNA haplogroups, N1a3 and N3, whose phylogeographies were explored in detail after de novo sequencing of 20 and 13 complete mitogenomes, respectively, from all over Eurasia. Our phylogeographic analyses reveal that two mitochondrial DNA lineages, N3 and N1a3, both of Middle Eastern origin, might mark distinct events of matrilineal gene flow to Europe: during the mid-Holocene period and around the Pleistocene-Holocene transition, respectively

Origin and Post-Glacial Dispersal of Mitochondrial DNA Haplogroups C and D in Northern Asia

More than a half of the northern Asian pool of human mitochondrial DNA (mtDNA) is fragmented into a number of subclades of haplogroups C and D, two of the most frequent haplogroups throughout northern, eastern, central Asia and America. While there has been considerable recent progress in studying mitochondrial variation in eastern Asia and America at the complete genome resolution, little comparable data is available for regions such as southern Siberia – the area where most of northern Asian haplogroups, including C and D, likely diversified. This gap in our knowledge causes a serious barrier for progress in understanding the demographic pre-history of northern Eurasia in general. Here we describe the phylogeography of haplogroups C and D in the populations of northern and eastern Asia. We have analyzed 770 samples from haplogroups C and D (174 and 596, respectively) at high resolution, including 182 novel complete mtDNA sequences representing haplogroups C and D (83 and 99, respectively). The present-day variation of haplogroups C and D suggests that these mtDNA clades expanded before the Last Glacial Maximum (LGM), with their oldest lineages being present in the eastern Asia. Unlike in eastern Asia, most of the northern Asian variants of haplogroups C and D began the expansion after the LGM, thus pointing to post-glacial re-colonization of northern Asia. Our results show that both haplogroups were involved in migrations, from eastern Asia and southern Siberia to eastern and northeastern Europe, likely during the middle Holocene

Polymorphism of the cold receptor gene TRPM8 in native populations of Siberia: putative selective role of rs11563208 polymorphism in Northeast Asia

The TRPM8 gene encodes the cold-activated receptor TRPM8, which has an important role in cold adaptation as well as in metabolic and immune responses. Previously, it has been found that polymorphic variants of the TRPM8 gene, which are present in human populations, are associated with different cold sensitivity. In the present study we have investigated variability of all exons and adjacent intronic sequences of this gene in samples of native populations of Siberia, including regional groups from Northeastern, Central, Southern and Western parts of Siberia. In 9 out of 21 variable loci revealed, the frequency of the derived alleles accounts for more than 10 % (loci rs28901637, rs11562975, rs10929319, rs28901644, rs7593557, rs12185590, rs10171428, rs11563208, and rs11563071). Different variants of these polymorphic loci, which are most frequent in native Siberians, generate 26 haplotypes. In addition to 7 haplotypes shared by all regional groups and present there at frequencies of 2–28 %, unique haplotypes were found in all regional samples. One of them characterized by derived allele T at rs11563208 locus is very interesting because it is spread at the frequency of 14 % only in Northeast Asia (in Koryaks and Chukchi). A synonymous substitution at rs11563208 locus may have a functional role because the amino acid residue (isoleucine at position 1016 of TRPM8 protein) corresponding to this locus is located in functionally important TRP-domain and, hence, it can influence thermoreception processes. It is assumed that the appearance of the haplotype carrying the rs11563208-T allele may be due to the necessity to counteract the inhibition of TRPM8 receptors by polyunsaturated fatty acids, which are typical of the traditional diet of native people of Northeast Asia (Siberian Eskimo, Chukchi and Koryaks)

Evaluating the role of selection in the evolution of mitochondrial genomes of aboriginal peoples of Siberia

Studies of the nature of mitochondrial DNA (mtDNA) variability in human populations have shown that protein­coding genes are under negative (purifying) selection, since their mutation spectra are characterized by a pro­ nounced predominance of synonymous substitutions over non­synonymous ones (Ka/Ks < 1). Meanwhile, a number of studies have shown that the adaptation of populations to various environmental conditions may be accompanied by a relaxation of negative selection in some mtDNA genes. For example, it was previously found that in Arctic populations, negative selection is relaxed in the mitochondrial ATP6 gene, which encodes one of the subunits of ATP synthase. In this work, we performed a Ka/Ks analysis of mitochondrial genes in large samples of three regional population groups in Eurasia: Siberia (N = 803), Western Asia/Transcaucasia (N = 753), and Eastern Europe (N = 707). The main goal of this work is to search for traces of adaptive evolution in the mtDNA genes of aboriginal peoples of Siberia represented by populations of the north (Koryaks, Evens) and the south of Siberia and the adjacent territory of Northeast China (Bu­ryats, Barghuts, Khamnigans). Using standard Ka/Ks analysis, it was found that all mtDNA genes in all studied regional population groups are subject to negative selection. The highest Ka/Ks values in different regional samples were found in almost the same set of genes encoding subunits of ATP synthase (ATP6, ATP8), NADH dehydrogenase complex (ND1, ND2, ND3), and cytochrome bc1 complex (CYB). The highest Ka/Ks value, indicating a relaxation of negative selection, was found in the ATP6 gene in the Siberian group. The results of the analysis performed using the FUBAR method (HyPhy software package) and aimed at searching for mtDNA codons under the influence of selection also showed the predominance of negative selection over positive selection in all population groups. In Siberian populations, nucleotide sites that are under positive selection and associated with mtDNA haplogroups were registered not in the north (which is expected under the assumption of adaptive evolution of mtDNA), but in the south of Siberia

Polymorphism of the trehalase gene (TREH) in native populations of Siberia

Deficiency of some carbohydrates in the traditional diet of native populations of the Far North contributed to a high population prevalence of inactive variants of genes encoding, for example, amylase (AMY2A gene) and sucrase­isomaltase (SI gene). Trehalose, which is found in algae, higher fungi, lichens and some higher plants, is another of the disaccharides, poorly digested by native people of the Far North. Here, in native populations of Siberia, we studied the polymorphism of the TREH gene, which encodes trehalase, an enzyme that cleaves trehalose. The analysis of exome polymorphism showed the presence of seven haplotypes of the TREH gene in the population. Three of them are determined by the variant rs2276064­A, which is associated with the lowest activity of trehalase. The maximum frequency of this group of haplotypes is observed in the samples of native populations of Northeast Asia (about 60 %), in the remaining samples of the Siberian populations, its frequency is 30–40 %. Thus, the high frequency of variant rs2276064­A, associated with a low­activity trehalase, explains why Northern aboriginal peoples avoid food containing trehalose. It is assumed that the increase in the frequency of this variant in the populations of Northeast Asia can have been facilitated by gene drift acting in populations of a small effective size. However, it is possible that artificially induced trehalose deficiency in the traditional diet of the indigenous peoples of the Far North (due to the tradition of rejecting fungi) could also cause an increase in the frequency of low­activity trehalase, provided that this tradition has been existing among Northern aboriginal peoples for many generations

Особливості змін неспецифічного імунного захисту при експериментальній черепно-мозковій травмі у поєднанні з цукровим діабетом

Проаналізовано результати дослідження титру комплементу і фагоцитарної активності нейтрофільнихлейкоцитів крові за умов експериментальної черепно-мозкової травми, цукрового діабету та їх поєднання.Встановлено зменшення активності комплементу, пригнічення загальної активності фагоцитів та дефектифагоцитозу після черепно-мозкової травми у поєднанні з цукровим діабетом, які свідчать про зниженнянеспецифічної реактивності організму, що сприяє персистенції інфекційних агентів, порушенню елімінаціїімунних комплексів з організму та визначає тяжкість і динаміку розвитку гнійно-септичних ускладнень

Complete Mitochondrial DNA Analysis of Eastern Eurasian Haplogroups Rarely Found in Populations of Northern Asia and Eastern Europe

Abstract With the aim of uncovering all of the most basal variation in the northern Asian mitochondrial DNA (mtDNA) haplogroups, we have analyzed mtDNA control region and coding region sequence variation in 98 Altaian Kazakhs from southern Siberia and 149 Barghuts from Inner Mongolia, China. Both populations exhibit the prevalence of eastern Eurasian lineages accounting for 91.9% in Barghuts and 60.2% in Altaian Kazakhs. The strong affinity of Altaian Kazakhs and populations of northern and central Asia has been revealed, reflecting both influences of central Asian inhabitants and essential genetic interaction with the Altai region indigenous populations. Statistical analyses data demonstrate a close positioning of all Mongolic-speaking populations (Mongolians, Buryats, Khamnigans, Kalmyks as well as Barghuts studied here) and Turkicspeaking Sojots, thus suggesting their origin from a common maternal ancestral gene pool. In order to achieve a thorough coverage of DNA lineages revealed in the northern Asian matrilineal gene pool, we have completely sequenced the mtDNA of 55 samples representing haplogroups R11b, B4, B5, F2, M9, M10, M11, M13, N9a and R9c1, which were pinpointed from a massive collection (over 5000 individuals) of northern and eastern Asian, as well as European control region mtDNA sequences. Applying the newly updated mtDNA tree to the previously reported northern Asian and eastern Asian mtDNA data sets has resolved the status of the poorly classified mtDNA types and allowed us to obtain the coalescence age estimates of the nodes of interest using different calibrated rates. Our findings confirm our previous conclusion that northern Asian maternal gene pool consists of predominantly post-LGM components of eastern Asian ancestry, though some genetic lineages may have a pre-LGM/LGM origin

The Peopling of Europe from the Mitochondrial Haplogroup U5 Perspective

It is generally accepted that the most ancient European mitochondrial haplogroup, U5, has evolved essentially in Europe. To resolve the phylogeny of this haplogroup, we completely sequenced 113 mitochondrial genomes (79 U5a and 34 U5b) of central and eastern Europeans (Czechs, Slovaks, Poles, Russians and Belorussians), and reconstructed a detailed phylogenetic tree, that incorporates previously published data. Molecular dating suggests that the coalescence time estimate for the U5 is ∼25–30 thousand years (ky), and ∼16–20 and ∼20–24 ky for its subhaplogroups U5a and U5b, respectively. Phylogeographic analysis reveals that expansions of U5 subclusters started earlier in central and southern Europe, than in eastern Europe. In addition, during the Last Glacial Maximum central Europe (probably, the Carpathian Basin) apparently represented the area of intermingling between human flows from refugial zones in the Balkans, the Mediterranean coastline and the Pyrenees. Age estimations amounting for many U5 subclusters in eastern Europeans to ∼15 ky ago and less are consistent with the view that during the Ice Age eastern Europe was an inhospitable place for modern humans