Коагулопатія як фактор ризику венозних тромбозів та емболій у хворих з гострими неварикозними гастродуоденальними кровотечами

The aim of the works: risk evaluation of venous thromboembolism in patients with acute nonvariceal gastrointestinal bleeding.Materials and Methods. Treatment results of 246 with acute nonvariceal gastrointestinal bleeding was carried out. Gastroduodenoscopy had been performed aiming to recognize source of bleeding and risk of rebleeding in accordance with J. Forrest classification as well. Duodenal peptic ulcer disease was recognized as main source of bleeding in 83.7 % of patients. Endoscopic haemostasis had performed in patients with ongoing bleeding and high risk of its recurrence: Forrest 1А (2.5 %), Forrest 1В (12.8 %) and Forrest 2А (10.3 %), Forrest 2В (19.4 %), respectively. Ten patients died (mortality – 4.1 %) but no one from ongoing bleeding. Acute cardiopulmonary insufficiency as the main cause of death was recognized. Proximal deep vein thrombosis was revealed in 2 patients and in 4 cases – pulmonary thromboembolism. Coagulation status was evaluated in accordance with local protocol.Results and Discussion. In 70.3 % of patients coagulation tests were in the normal limits, whereas hypercoagulation and hypocoagulation were recognized in 25.3 % and 4.4 % of cases, respectively. Hypercoagulation was recognized when shortening of clotting time, prothrombin time and elevated concentration of D-dimers were revealed. High risk of VTE according with Caprini score was calculated. Main VTE – risk factors were recognized: prolonged bed rest – more than 72 hours, age 61–74 years, previous VTE, central vein catheterization.Conclusions. Hypercoagulation in patients with acute nonvariceal gastrointestinal bleeding combined with other factors constituteshigh risk of VTE.Цель работы: исследовать риск ВТЭ у больных с острыми желудочно-кишечными кровотечениями неварикозного генеза.Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 246 больных с острыми желудочно-кишечными кровотечениями неварикозного генеза. Всем больным с целью диагностики источника кровотечения выполняли фиброгастродуоденоскопию (ФГДС) для поиска источника геморрагии и оценки риска ее рецидива по классификации J. Forrest. Установлено, что в 83,7 % больных источником геморрагии была язва двенадцатиперстной кишки. Комбинированный инъекционно-коагуляционный гемостаз применяли в случаях продолжающейся геморрагии и стигматах нестабильного гемостаза – Forrest 1А (2,5 %), Forrest 1В (12,8 %) и Forrest 2А (10,3 %), Forrest 2В (19,4 %), в соответствии. Умерли 10 больных с острыми желудочно-кишечными кровотечениями (ОЖКК) (общая летальность – 4,1 %) ни один – от продолжающегося кровотечения. Причиной летального исхода во всех случаях признано сердечно-легочную недостаточность. В 2 умерших во время аутопсии обнаружено проксимальный флеботромбоз, у 4 – тромбоз и эмболию сегментарных ветвей легочной артерии. Состояние системы гемостаза оценивали по показателям стандартной коагулограммы.Результаты исследований и их обсуждение. Проведенное исследование не обнаружыло патологических отклонений в коагуляционных тестах в 70,3 % больных с ОЖКК, гиперкоагуляции – в 25,3 %, гипокоагуляцию – в 4,4 % пациентов. О повышенном потенциале крови к свертыванию свидетельствовали: уменьшение времени свертывания крови, протромбинового времени, повышенный уровень растворимых комплексов мономерных фибринов (РКМФ). Все больные ОЖКК, в которых констатировано лабораторные признаки гиперкоагуляции, имели высокий риск ВТЭ по общепризнанной шкале J. Caprini. Факторами, которые обусловили максимальный риск ВТЭ, были: постельный режим более 72 ч, возраст 61–74 года, венозные тромбозы в анамнезе, катетеризация центральных вен. Таким образом, гиперкоагуляция у больных с острыми неварикозными гастродуоденальными кровотечениями при сочетании с другими факторами составляет высокий риск возникновения венозных тромбозов и эмболии.Мета роботи: дослідити ризик ВТЕ у хворих із гострими шлунково-кишковими кровотечами неварикозного генезу.Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів лікування 246 хворих із гострими шлунково-кишковими кровотечами неварикозного генезу. Усім хворим з метою діагностики джерела кровотечі виконували фіброгастродуоденоскопію (ФГДС) для пошуку джерела геморагії та оцінки ризику її рецидиву за класифікацією J. Forrest. Встановлено, що у 83,7 % хворих джерелом геморагії була пептична виразка дванадцятипалої кишки. Комбінований ін’єкційно-коагуляційний гемостаз застосовували у випадках триваючої геморагії та стигматах нестабільного гемостазу – Forrest 1А (2,5 %), Forrest 1В (12,8 %) та Forrest 2А (10,3 %), Forrest 2В (19,4 %), відповідно. Померли 10 хворих із ГШКК (загальна летальність – 4,1 %), жоден – від триваючої кровотечі. Причиною летального результату в усіх випадках визнано серцево-легеневу недостатність. У 2 померлих під час автопсії виявлено проксимальний флеботромбоз, у 4 – тромбоз та емболію сегментарних гілок легеневої артерії. Стан системи гемостазу оцінювали за показниками стандартної коагулограми.Результати досліджень та їх обговорення. Проведене дослідження не виявило патологічних відхилень у коагуляційних тестах у 70,3 % хворих з ГШКК, гіперкоагуляцію – у 25,3 %, гіпокоагуляцію – у 4,4 % пацієнтів. Про підвищений потенціал крові до зсідання свідчили вкорочення часу зсідання крові, протромбінового часу, підвищений рівень розчинних комплексів фібрину мономерів (РКМФ). Усі хворі на ГШКК, в яких констатовано лабораторні ознаки гіперкоагуляції, мали високий ризик ВТЕ за загальновизнаною шкалою J. Caprini. Факторами, що зумовили максимальний ризик ВТЕ, були: ліжковий режим більше 72 год, вік 61–74 роки, венозні тромбози в анамнезі, катетеризація центральних вен. Таким чином, гіперкоагуляція у хворих з гострими неварикозними гастродуоденальними кровотечами при поєднанні з іншими факторами становить високий ризик виникнення венозних тромбозів та емболій

Збірник тестових завдань на комплексний державний екзамен за фахом для студентів напряму підготовки 6.030504 «економіка підприємства» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

Збірник тестових завдань для студентів напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» ставить за мету допомогти студентам у підготовці та перевірці своїх знань і вмінь для здачі комплексного державного екзамену за фахом.Зміст. 1.Тестові завдання з дисципліни «Економіка підприємства». 2.Тестові завдання з дисципліни «Стратегія підприємства». 3.Тестові завдання з дисципліни «Економіка та організація інноваційної діяльності». 4.Тестові завдання з дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини». 5.Тестові завдання з дисципліни «Маркетинг». 6.Тестові завдання з дисципліни «Національна економіка». 7.Тестові завдання з дисципліни «Організація виробництва». 8.Тестові завдання з дисципліни «Потенціал і розвиток підприємства». 9.Тестові завдання з дисципліни «Проектний аналіз». 10.Задачі. Рекомендована література

Збірник тестових завдань для вступників на спеціальність 8.03050401 «економіка підприємства» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

Збірник тестових завдань для вступників на спеціальність 8.03050401 «Економіка підприємства» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» ставить за мету допомогти абітурієнтам при підготовці до вступних випробуваньУ навчально-методичному виданні представлено 750 тестових завдань, які визначають рівень підготовки абітурієнта з наступних навчальних дисциплін: економіка підприємства; основи економічної теорії; національна економіка; організація виробництва; економіка та організація інноваційної діяльності; потенціал і розвиток підприємства; проектний аналіз; стратегія підприємства; маркетинг; фінанси; фінанси підприємств; гроші і кредит; економіка праці і соціально-трудові відносини

Збірник тестових завдань для вступників на спеціальність 8.03050401 «Економіка підприємства» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

Збірник тестових завдань для вступників на спеціальність 8.03050401 «Економіка підприємства» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» ставить за мету допомогти абітурієнтам при підготовці до вступних випробувань.У навчально-методичному виданні представлено 750 тестових завдань, які визначають рівень підготовки абітурієнта з наступних навчальних дисциплін: економіка підприємства; основи економічної теорії; національна економіка; організація виробництва; економіка та організація інноваційної діяльності; потенціал і розвиток підприємства; проектний аналіз; стратегія підприємства; маркетинг; фінанси; фінанси підприємств; гроші і кредит; економіка праці і соціально-трудові відносини

Cтратегии и технологии инновационного развития корпораций

У монографії представлено результати дослідження й систематизації теоретичних, науково-методологічних і практичних положень та розробок щодо стратегій та технологій інноваційного розвитку корпорацій. Запропоновано і обґрунтовано технології управління інноваційним розвитком підприємств, стратегії розвитку бізнесу, визначено сучасні реалії та тенденції корпоративного маркетингу, культури та соціальної відповідальності бізнесу, запропоновано нові підходи у корпоративному управлінні, обґрунтовано доцільність використання краудтехнологій фінансування інноваційних проектів, визначено підхо-ди щодо управління персоналом корпорацій в поведінковій економіці. Для науковців та фахівців сфери економіки та управління підприємствам

Bocepreviralapú hármas kezelés hatékonyságának és biztonságosságának retrospektív elemzése előrehaladott fibrosisstádiumú, hepatitis C-vírus 1-es genotípussal fertőzött, korábban sikertelenül kezelt magyar betegeknél

INTRODUCTION: During 2011 and 2013, 155 Hungarian hepatitis C genotype 1 infected patients, mostly with advanced liver fibrosis, who did not respond to prior peginterferon + ribavirin dual therapy, started boceprevir based triple therapy in an early access program. AIM AND METHOD: Efficacy and safety of the therapy was retrospectively assessed based on sustained virologic responses, as well as on frequency and type of serious adverse events and of those leading to therapy discontinuation. RESULTS: In an intent-to-treat analysis 39.4% patients (61/155) reached sustained virologic response. Amongst pervious relapsers, partial responders and null-responders 59.5%, 41.4 % and 22.9% (p<0.05 compared to the other two categories) reached sustained virologic response, respectively, while amongst non-cirrhotics and cirrhotics 52.5% and 31.3% (p<0.05 compared to the non-cirrhotics) achieved sutained virologic response, respectively. Six out of the 33 most difficult to cure patients (previous null responder and cirrhotic) have reached sustained virologic response (18.2%). Frequency of early discontinuations due to insufficient virologic response was 31.1%, while due to adverse event 10.3%. Reported frequency of serious adverse event was 9.8%. These events represented anemia, diarrhoea, depression, agranulocytosis, elevated aminotransferases, generalized dermatitis and severe gingivitis with loss of teeth, prolonged QT interval on ECG, generalized oedema and severe dyspnoea, uroinfection, exacerbation of Crohn's disease, Campylobacter pylori infection and unacceptable weakness and fatigue. Eight patients received transfusion, 4 patients erythropoietin and 1 granulocyte colony stimulating factor during therapy. No death has been reported. CONCLUSIONS: With boceprevir based triple therapy, one of the bests available in 2011-2013 in Hungary, a relevant proportion of hepatitis C infected patients with advanced liver fibrosis achieved sustained viral response. In this cohort, side-effects resembled those reported in registration studies, and resulted in therapy discontinuation with consequent treatment failure in a relevant number of patients. Efficacy and tolerability of boceprevir-based triple therapy are suboptimal, particularly in the most difficult to cure patient population. Orv. Hetil., 2016, 157(34), 1366-1374

Obeticholic acid for the treatment of non-alcoholic steatohepatitis: interim analysis from a multicentre, randomised, placebo-controlled phase 3 trial

BACKGROUND Non-alcoholic steatohepatitis (NASH) is a common type of chronic liver disease that can lead to cirrhosis. Obeticholic acid, a farnesoid X receptor agonist, has been shown to improve the histological features of NASH. Here we report results from a planned interim analysis of an ongoing, phase 3 study of obeticholic acid for NASH. METHODS In this multicentre, randomised, double-blind, placebo-controlled study, adult patients with definite NASH, non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) activity score of at least 4, and fibrosis stages F2-F3, or F1 with at least one accompanying comorbidity, were randomly assigned using an interactive web response system in a 1:1:1 ratio to receive oral placebo, obeticholic acid 10 mg, or obeticholic acid 25 mg daily. Patients were excluded if cirrhosis, other chronic liver disease, elevated alcohol consumption, or confounding conditions were present. The primary endpoints for the month-18 interim analysis were fibrosis improvement (≥1 stage) with no worsening of NASH, or NASH resolution with no worsening of fibrosis, with the study considered successful if either primary endpoint was met. Primary analyses were done by intention to treat, in patients with fibrosis stage F2-F3 who received at least one dose of treatment and reached, or would have reached, the month 18 visit by the prespecified interim analysis cutoff date. The study also evaluated other histological and biochemical markers of NASH and fibrosis, and safety. This study is ongoing, and registered with ClinicalTrials.gov, NCT02548351, and EudraCT, 20150-025601-6. FINDINGS Between Dec 9, 2015, and Oct 26, 2018, 1968 patients with stage F1-F3 fibrosis were enrolled and received at least one dose of study treatment; 931 patients with stage F2-F3 fibrosis were included in the primary analysis (311 in the placebo group, 312 in the obeticholic acid 10 mg group, and 308 in the obeticholic acid 25 mg group). The fibrosis improvement endpoint was achieved by 37 (12%) patients in the placebo group, 55 (18%) in the obeticholic acid 10 mg group (p=0·045), and 71 (23%) in the obeticholic acid 25 mg group (p=0·0002). The NASH resolution endpoint was not met (25 [8%] patients in the placebo group, 35 [11%] in the obeticholic acid 10 mg group [p=0·18], and 36 [12%] in the obeticholic acid 25 mg group [p=0·13]). In the safety population (1968 patients with fibrosis stages F1-F3), the most common adverse event was pruritus (123 [19%] in the placebo group, 183 [28%] in the obeticholic acid 10 mg group, and 336 [51%] in the obeticholic acid 25 mg group); incidence was generally mild to moderate in severity. The overall safety profile was similar to that in previous studies, and incidence of serious adverse events was similar across treatment groups (75 [11%] patients in the placebo group, 72 [11%] in the obeticholic acid 10 mg group, and 93 [14%] in the obeticholic acid 25 mg group). INTERPRETATION Obeticholic acid 25 mg significantly improved fibrosis and key components of NASH disease activity among patients with NASH. The results from this planned interim analysis show clinically significant histological improvement that is reasonably likely to predict clinical benefit. This study is ongoing to assess clinical outcomes. FUNDING Intercept Pharmaceuticals

Перспективы использования биологических тест-систем для оценки эффектов электромагнитных полей

Електромагнітні поля (ЕМП) можуть виникати як природно, так і внаслідок людської діяльності. У сучасних умовах стрімкого поширення набувають нові джерела штучних ЕМП через інноваційні технології зв’язку. Тому виникає потреба у дослідженні техногенних ЕМП і механізмів їх впливу на біосистеми. У роботі розглядається питання впливу штучних ЕМП на здоров’я людини, дов­кілля та біологічні об’єкти. Проаналізовано експериментальні та теоретичні роботи стосовно дії ЕМП. Наведено опис принципів нормування рівнів неспецифічних ЕМП і захисту від впливу техногенних ЕМП. Обговорюються можливі механізми дії ЕМП та електромагнітних випромінювань (ЕМВ) на біологічні об’єкти, в тому числі через накопичення біогенних магнітних наночастинок в організмі. Метою дослідження є огляд сучасних способів виявлення біологічних ефектів нетеплових неіонізуючих ЕМП і ЕМВ та визначення перспектив використання біологічних тест-систем для оцінки ефектів ЕМП. Найбільшу увагу приділено сенсорам ЕМП на основі культур мікроорганізмів. Запропоновано класифікацію існуючих тест-систем за критеріями: 1) життєздатності клітин; 2) рухової активності клітин; 3) біолюмінесценції та змін кольору під впливом ЕМП. Аргументовано потребу в розробці простих і надійних біологічних індикаторів різних видів ЕМП, насамперед надвисокочастотного випромінювання, у зв’язку з впровадженням технології 5G-зв’язку. Наголошено на необхідності стандартизованих протоколів випробувань для порівняння результатів досліджень. Показано, що опис відповідних експериментів доцільно супроводжувати такими ознаками: 1) назва культури клітин; нативні клітини або модифіковані; 2) фізичні характеристики ЕМП або ЕМВ (частота, потужність, модуляція, вид джерела); 3) тривалість впливу; 4) перелік досліджуваних параметрів; 5) методи дослідження; 6) абсолютні виміри і результати та відносна величина ефекту; 7) від чого залежить вплив (температура, вік культури клітин, склад живильного середовища); 8) успадковування змін у клітинах; 9) час релаксації ефекту.Electromagnetic fields (EMF) can occur both naturally and due to human activity. Nowadays, through the innovative communication technologies, the new sources of artificial EMFs are widely disseminated. Therefore, one needs to study the artificial EMFs and mechanisms of their influence on biosystems. The paper deals with the issues of the influence of artificial EMFs on human health, environment and biological objects. The experimental and theoretical investigations concerning an action of EMF are analyzed. The description of principles of standardization of non-specific EMFs and protection from the influence of man-made fields is presented. Possible mechanisms of EMF and electromagnetic radiation (EMR) action on biological objects, including those due to the accumulation of biogenic magnetic nanoparticles in an organism, are discussed. The aim of the research is to review state-of-the-art methods for detecting the biological effects of non-thermal non-ionizing EMF and EMR and to determine the prospects of using biological test-systems for evaluation of effects of EMFs. Hereby, the main attention is drawn to EMF sensors based on the cultures of microorganisms. The classification of existing test-systems is proposed according to criteria: 1) vitality of cells; 2) motor activity of cells; 3) bioluminescence and color changes under the influence of EMF. The need to develop simple and reliable biological indicators for various types of EMFs, especially for ultrahigh-frequency radiation in connection with the introduction of 5G communications technology, is substantiated. The necessity of standardized test-protocols for comparison of research results is emphasized. It is shown that the description of corresponding experiments should be accompanied by the following features: 1) name of the cell culture; native or modified cells; 2) physical characteristics of EMF or EMR (frequency, power, modulation, source type); 3) exposure duration of; 4) list of parameters to be investigated; 5) research methods; 6) absolute measurements, results and the relative magnitude of an effect; 7) what does the influence depend on (temperature, age of cell culture, composition of the nutrient medium); 8) inheritance of changes in cells; 9) relaxation time of the effect.Электромагнитные поля (ЭМП) имеют как естественное происхождение, так и являются результатом человеческой деятельности. В современных условиях стремительное распространение получили новые источники искусственных ЭМП из-за появления инновационных технологий связи. Поэтому возникает потребность в исследовании техногенных ЭМП и механизмов их воздействия на биосистемы. В работе раскрыты вопросы влияния искусственных ЭМП на здоровье человека, окружающую среду и биологические объекты. Проанализированы экспериментальные и теоретические работы, касающиеся действия ЭМП. Приведено описание принципов нормирования уровней неспецифическихЭМП и защиты от влияния техногенных ЭМП. Обсуждаются возможные механизмы действия ЭМП и электромагнитных излучений (ЭМИ) на биологические объекты, в том числе в результате накопления биогенных магнитных наночастиц в организме. Целью исследования является обзор современных способов выявления биологических эффектов нетепловых неионизирующих ЭМП и ЭМИ и обозначение перспектив использования биологических тест-систем для оценки эффектов ЭМП. Наибольшее внимание уделено сенсорам ЭМП на основе культур микроорганизмов. Предложена классификация существующих тест-систем по критериям: 1) жизнеспособности клеток; 2) двигательной активности клеток; 3) биолюминесценции и изменения цвета под влиянием ЭМП. Аргументирована потребность в разработке простых и надежных биологических индикаторов разных видов ЭМП, прежде всего сверхвысокочастотного излучения, в связи с внедрением технологии 5G-связи. Подчеркнута необходимость стандартизованных протоколов испытаний для сравнения результатов исследований. Показано, что описание соответствующих экспериментов целесообразно сопровождать такими признаками: 1) название культуры клеток; нативные клетки или модифицированные; 2) физические характеристики ЭМП или ЭМИ (частота, мощность, модуляция, вид источника); 3) длительность влияния; 4) перечень исследуемых параметров; 5) методы исследований; 6) абсолютные значения, результаты и относительная величина эффекта; 7) от чего зависит влияние (температура, возраст культуры клеток, состав питательной среды); 8) наследование изменений в клетках; 9) время релак­сации эффекта