Андрій Розумовський і Батурин

The article examines the life path of Andrey Kirillovich Razumovsky, son of the last hetmanof Ukraine, outstanding diplomat of the Russian Empire of the late XVIIIth – early XIXthcenturies, long-term Russian ambassador in Vienna. Particular attention is paid to therelations of Andrey Razumovsky with Baturin, the former hetman capital, where his father’sestate (Kirill Grigoryevich Razumovsky) was located. The article analyzes his economicactivities and uses materials from biographical research about Andrei Razumovsky (first ofall the multivolumed work Alexander Alexeyevich Vassil’chikov «The Razumovsky family»),his published correspondence, pictorial sources, topographic surveys. The conclusion wasmade about the significant contribution of this figure to the history of Baturin.Key words: Andrey Kirillovich Razumovsky, diplomacy, Baturin, Hetmanate, RussianEmpire, Vienna.У статті розглянуто життєвий шлях Андрія Кириловича Розумовського,сина останнього гетьмана України, видатного дипломата Російськоїімперії кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст., багаторічного російського посла уВідні. Особливу увагу приділено зв’язкам Андрія Розумовського з Батури-ном, колишньою гетьманською столицею, де був розташований маєтокйого батька, Кирила Григоровича Розумовського. Здійснено аналіз йогогосподарської діяльності. Використано матеріали біографічних дослі-джень про Андрія Розумовського (насамперед, п’ятитомну працю Олек-сандра Олексійовича Васильчикова «Семейство Разумовских»), його опуб-ліковане листування, зображувальні джерела, топографічні дослідження.Зроблено висновок про вагомий внесок цього діяча в історію Батурина

Фактична енциклопедія Кальника

n/an/

Чи належав Ніжин Московському царству до 1618 р.?

The article deals with the debatable question about the political affiliation of Nizhyn before the signing of the Truce of Deulino between the Polish-Lithuanian Commonwealth and the Tsardom of Muscovy in 1618. On the basis of factual and cartographic evidence, it is proved that the claim that Nizhyn at the beginning of the XVIIth century was wrong was invented belonged to the Tsardom of Muscovy and was transferred to the Polish-Lithuanian Commonwealth under the terms of the Treaty of Deulino. The importance of this agreement for the socio-economic development of the city is revealed. Attention is drawn to the fact that under 1514 the "History of Ruthenians or Little Russia" mentions the creation of the Nizhyn Cossack Regiment by Hetman Evstafiy (Ostafiy)Ruzhinsky. Dmitry Nikolaevich Bantysh-Kamensky in his "History of Little Russia" mentions under 1579 the creation of the eldership of Nizhyn (or Starostwo of Nizhyn). Obviously, these entities could have arisen only in the administrative system of the Polish-Lithuanian state. On the maps of the XVIIth century, on which Nizhyn was marked, it is clearly visible that the city belongs to the Kyiv Voivodeship of the Commonwealth, is on the left (southern) bank of the Oster, and the border between the Polish-Lithuanian Commonwealth and the Chernigov principality runs along this river. The evidence of Polish historians that Nizhyn in the XVIth century was the property of the Polish kings. Thus, we can conclude that Nizhyn in the XVI – at the beginning of the XVIIth century was a small frontier fortress defending the possessions of Polish kings from the north. After the Polish-Moscow border was moved far to the north under the terms of the Truce of Deulino in 1618, this created an opportunity for rapid trade and economic development of the city, which already in 1625 received the right of Magdeburg Law from the Polish king Sigismund III.У статті розглянуто дискусійне питання про політичну приналежність Ніжина до укладення Деулінського перемир’я між Річчю Посполитою таМосковським царством у 1618 р. На підставі фактичних і картографічних свідчень доводиться помилковість поширеного в історіографії твердження про те, що Ніжин на початку ХVІІ ст. належав Московському царству і був переданий Речі Посполитій за умовами Деулінської угоди. Розкривається важливе значення цієї угоди для соціально-економічного розвитку міста

Олена Левковцева – перша студентка Ніжинського інституту

The article examines the life path of Olena Oleksandrivna Levkovtseva, the first girl who was enrolled as a student of the Nizhyn Institute in 1919 and associated her fate with pedagogical activity in Nizhyn. Particular attention is paid to the beginning of women’s education at Nizhyn High School. The main source of evidence was the memories of Levkovtseva herself, written by her in 1968, the archival documents of the Nizhyn Institute and the secondary school № 4 in Nizhyn, as well as the memories of local old-timers who remembered the woman. In fact, the first study of her life and activities was carried out. The most problematic issues of this woman’s biography are identified. The peculiarities and specifics of women’s education in the walls of Nizhyn’s high school in 1916–1923 are analyzed. A number of names of the first women who received higher education in this institution during that period are revealed. Theimportance of gender in historical studios and further perspectives of this topic are determined. The document is supplemented by documentary evidence proving the fact of the admission of Levkovtseva to the students of Prince Nizhyn Bezborodko’s Nizhyn Historical and Philological Institute at the end of 1919.У статті розглянуто життєвий шлях Олени Олександрівни Левковцевої, першої дівчини, яка була в 1919 р. зарахована до складу студентів Ніжинського інституту й пов’язала свою подальшу долю з педагогічною діяльністю в Ніжині. Особливу увагу приділено початку жіночої освіти в Ніжинській вищій школі. Основними джерельними свідченнями стали спогади самої Левковцевої, написані нею власноруч в 1968 р., архівні документи Ніжинського інституту та середньої школи № 4 міста Ніжина, а також спогади місцевих старожилів, які пам’ятали цю жінку. По суті, здійснено перше дослідження її життя та діяльності. Визначено найбільш проблемні питання біографії цієї жінки. Проаналізовано особливості та специфіку жіночого навчання в стінах Ніжинського вишу в 1916–1923 рр. Виявлено низку імен перших жінок, які здобували вищу освіту в цьому закладі у той період. Визначено важливість гендерної тематики в історичних студіях і подальші перспективи розвитку цієї теми. Статтю доповнено документальними свідченнями, що доводять факт прийому Левковцевої до складу студентів Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька наприкінці 1919 р

"Все, що посіяне, зійде" (до 75-річчя Григорія Казьмирчука – українського декабристознавця з козацького Кальника)

The article discusses certain aspects of the life and scientific work of the famous Ukrainian historian, professor of the Taras Shevchenko Kyiv National University, in 1993, part-time also working in the Nizhyn Gogol State Pedagogical Institute (named later on Nizhyn Gogol State University), Grigory Dmytrovich Kazmyrchuk. Particular attention is paid to the analysis of the creative heritage of the scientist. Kazmyrchuk’s research center has long been a historiography of the Decembrist movement in Russia and Ukraine. Later the scientist actively began to develop the theme of the history of the Kalnyk Cossack regiment. The interest in Kalnyk was largely dictated by the fact that it was here that Kazmyrchuk was born on May 9, 1944. This article was written on the occasion of the 75th anniversary of Grigory Dmytrovich Kazmyrchuk.У статті розглянуто окремі аспекти життя та діяльності відомого українського історика, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який у 1993 р. за сумісництвом працював також у Ніжинському державному педагогічному інституті імені Миколи Гоголя, Григорія Дмитровича Казьмирчука. Особливу увагу приділено аналізу творчого доробку науковця

Історія України на сторінках журналу "Література та культура Полісся" (1990–2020): до 30-річчя його виходу

The article provides a detailed analysis of scientific publications on the history of Ukraine, placed on the pages of the journal "Literatura ta kultura Polissia" (Literature and Culture of Polesie") since the publication of this journal to the present time, that is, from 1990 to 2020. The main tendencies of historical publications are revealed, as well as the main directions of scientific interests of its authors. The important contribution to the creation and development of this journal of Doctor of Philology, Professor of the Gogol Nizhyn State Pedagogical Institute (later – Gogol Nizhyn State University), Dean of the Faculty of History and Philology Hryhorii Vassyliovich Samoylenko was noted. The main milestones in the history of the journal for 30 years are indicatedУ статті здійснено детальний аналіз наукових публікацій, присвячених історії України, вміщених на сторінках журналу "Література та культура Полісся" від моменту виходу цього часопису в світ до сьогодення, тобто з 1990 до 2020 року. Виявлено головні тенденції історичних публікацій, атакож основні напрями наукових зацікавлень його авторів. Відзначено важливий внесок у створення та розвиток цього журналу доктора філологічних наук, професора Ніжинського державного педагогічного інституту (згодом – Ніжинського державного університету) імені Миколи Гоголя, декана історико-філологічного факультету Самойленка Григорія Васильовича. Позначено основні віхи в історії журналу за 30 років