Современные вызовы международной и национальной безопасности

У статті аналізуються сучасні проблеми і виклики економічної глобалізації, що зумовлює фундаментальну зміну світового економічного порядку, демонструє виникнення нової глобальної економічної культури, економічної свідомості нового типу та нового типу міжнародних відносин. У цьому контексті особливої актуальності набувають дослідження глобалізаційних процесів та визначення їх закономірностей. Виявлено, що з розвитком глобалізації стрімко зростають масштаби зовнішньоекономічних зв'язків, збільшується кількість їх безпосередніх учасників, оновлюються й ускладнюються форми цих зв'язків. Зазначено, що в умовах стихії ринкової економіки із загостренням міжнародної конкуренції все частіше виникають загальні проблеми, що вимагають спільних пошуків ефективних рішень, а також конфлікти, які можуть бути врегульовані лише на регіональному та багатосторонньому рівнях. Наголошується, що колективні зусилля учасників міжнародних організацій і форумів за допомогою економічної дипломатії дають змогу знаходити компроміси між урядами в інтересах усіх або більшості членів світової спільноти, для багатьох країн – отримувати вигоди від використання міжнародних механізмів та процедур, а також мінімізувати несприятливі наслідки, що виникають у зв'язку з діяльністю ТНК по монополізації переваг глобалізації. За результатами дослідження, з’ясовано, що загальними передумовами глобалізації компаній в міжнародних економічних відносинах є досягнення комп'ютерних і комунікаційних технологій, які дають можливість збільшувати обмін ідеями та інформацією між різними країнами, розширювати знання споживачів про іноземні товари. Продемонстровано, як кабельні системи в Європі та Азії забезпечують фірмам у багатьох країнах одночасне формування регіонального, а іноді й глобального попиту, а глобальні комунікаційні мережідають змогу координувати виробництво й спільні цілі у світовому масштабі в такий спосіб, коли компанії знаходяться в різних частинах світу, але виробляють один і той самий кінцевий продукт. Доведено, що скорочення митних бар'єрів для інвестицій і торгівлі переважною більшістю урядів прискорює відкриття нових ринків для міжнародних фірм, які не лише здійснюють експорт, а й створюють виробничі потужності для місцевих виробників. Простежено також тенденцію до уніфікації та соціалізації глобальної спільноти. Зокрема, зазначено, що зміни, які постійно відбуваються в системі державної влади та в міжнародному середовищі, справляють комплексний вплив на соціально-політичні та ментальні аспекти національного інтересу. Резюмується, що формування концептуальних засад національного і міжнародного інтересу є складним і тривалим процесом, на який впливають геополітичні, економічні, соціокультурні та психологічні фактори, що коригується системою суспільних цінностей і який відображається в наукових поглядах та проявах масової свідомості. Саме тому в статті розглянуто основні аспекти національної та міжнародної безпеки.В статье анализируются современные проблемы и вызовы экономической глобализации, что приводит к изменению мирового экономического порядка, демонстрирует возникновение новой глобальной экономической культуры, экономического сознания нового типа и нового типа международных отношений. В этом контексте особую актуальность приобретают исследования глобализационных процессов и определение их закономерностей. Выявлено, что с развитием глобализации стремительно возрастают масштабы внешнеэкономических связей, увеличивается количество их непосредственных участников, обновляются и усложняются формы этих связей. Отмечено, что в условиях стихии рыночной экономики с обострением международной конкуренции все чаще возникают общие проблемы, требующие совместного поиска эффективных решений, а также конфликты, которые могут быть урегулированы только на региональном и многостороннем уровнях. Отмечается, что коллективные усилия участников международных организаций и форумов с помощью экономической дипломатии позволяют находить компромиссы между правительствами в интересах всех или большинства членов мирового сообщества, для многих стран получать выгоды от использования международных механизмов и процедур, а также минимизировать неблагоприятные последствия в связи с деятельностью ТНК по монополизации преимуществ глобализации. По результатам исследования выяснено, что общими предпосылками глобализации компаний в международных экономических отношениях являются достижения компьютерных и коммуникационных технологий, позволяющих увеличивать обмен идеями и информацией между разными странами, расширять знания потребителей об иностранных товарах. Продемонстрировано, как кабельные системы в Европе и Азии обеспечивают фирмам во многих странах одновременное формирование регионального, а иногда и глобального спроса, а глобальные коммуникационные сети позволяют координировать производство и общие цели в мировом масштабе таким образом, что компании, находящиеся в разных частях света, производят один и тот же конечный продукт. Доказано, что сокращение таможенных барьеров для инвестиций и торговли подавляющим большинством правительств ускоряет открытие новых рынков для международных фирм, не только экспортирующих, но и создающих производственные мощности для местных производителей. Прослежена также тенденция к унификации и социализации глобального сообщества. В частности, отмечено, что изменения, постоянно происходящие в системе государственной власти и в международной среде, оказывают комплексное влияние на социально-политические и ментальные аспекты национального интереса. Резюмируется, что формирование концептуальных устоев национального и международного интереса является сложным и длительным процессом, на который влияют геополитические, экономические, социокультурные и психологические факторы, корректируемые системой общественных ценностей и отражаемые в научных взглядах и проявлениях массового сознания. Поэтому в статье рассмотрены основные аспекты национальной и международной безопасности.The article provides insights into the modern aspects and challenges of economic globalization that triggers a fundamental change in the world economic order, as well as demonstrates the emergence of a new global economic culture, a new type of economic consciousness and a new type of international relations. In this context, exploring globalization processes and identifying their patterns seems especially relevant. The study reveals that within ongoing globalization settings, the scale of international economic relations demonstrates a rapidly growing trend, the number of their immediate participants is increasing, the forms of these relationships are being updated and getting more complicated. It is observed that in the vulnerable market economic environment with intensified international competition there are more and more common issues to be addressed by joint efforts in searching for effective solutions, moreover, there are certain conflicts arising that can be resolved only at the regional and multilateral levels. A special emphasis is put on the need to integrate collective efforts of international organizations and forums through economic diplomacy which will contribute to finding the best compromise between governments to meet the interests of all or most of stakeholders in the world community, for many countries this will mean to benefit from international mechanisms and procedures, and reducing adverse effects from TNC activities to engross the advantages of globalization. The study findings have verified that from international economic relations perspectives, among fundamental reasons behind business globalization are the advances in computer and communication technology which exchanging of ideas and information between different countries, expand consumer awareness of foreign-made products. The study also demonstrates how cable systems in Europe and Asia facilitate firms in many countries to shape simultaneously both regional and sometimes global demand, and global communication networks allow them coordinating production and aligning common goals worldwide while companies located in different parts of the world produce the same end product. It is argued that reducing customs barriers to investment and trade by the vast majority of governments proves effective in launching in new markets for international export companies that offer opportunities and capacities for local producers. Apart from the above, the study has traced a trend towards unification and socialization of the global community. In particular, it is observed that continuous changes in the governance paradigm as well as in the international environment impose an integrated effect upon social, political and mental aspects of national interests. It is concluded that building a conceptual framework of national and international interests is a complex and long-term process influenced by geopolitical, economic, socio-cultural and psychological factors, being adjusted through the system of social values and reflected in research studies and manifestations of collective consciousness. From this perspective, the key aspects of national and international security have been explored

Phylogeography of Francisella tularensis subspecies holarctica from the country of Georgia

<p>Abstract</p> <p>Background</p> <p><it>Francisella tularensis</it>, the causative agent of tularemia, displays subspecies-specific differences in virulence, geographic distribution, and genetic diversity. <it>F. tularensis </it>subsp. <it>holarctica </it>is widely distributed throughout the Northern Hemisphere. In Europe, <it>F. tularensis </it>subsp. <it>holarctica </it>isolates have largely been assigned to two phylogenetic groups that have specific geographic distributions. Most isolates from Western Europe are assigned to the B.Br.FTNF002-00 group, whereas most isolates from Eastern Europe are assigned to numerous lineages within the B.Br.013 group. The eastern geographic extent of the B.Br.013 group is currently unknown due to a lack of phylogenetic knowledge about populations at the European/Asian juncture and in Asia. In this study, we address this knowledge gap by describing the phylogenetic structure of <it>F. tularensis </it>subsp. <it>holarctica </it>isolates from the country of Georgia, and by placing these isolates into a global phylogeographic context.</p> <p>Results</p> <p>We identified a new genetic lineage of <it>F. tularensis </it>subsp. <it>holarctica </it>from Georgia that belongs to the B.Br.013 group. This new lineage is genetically and geographically distinct from lineages previously described from the B.Br.013 group from Central-Eastern Europe. Importantly, this new lineage is basal within the B.Br.013 group, indicating the Georgian lineage diverged before the diversification of the other known B.Br.013 lineages. Although two isolates from the Georgian lineage were collected nearby in the Ukrainian region of Crimea, all other global isolates assigned to this lineage were collected in Georgia. This restricted geographic distribution, as well as the high levels of genetic diversity within the lineage, is consistent with a relatively older origin and localized differentiation.</p> <p>Conclusions</p> <p>We identified a new lineage of <it>F. tularensis </it>subsp. <it>holarctica </it>from Georgia that appears to have an older origin than any other diversified lineages previously described from the B.Br.013 group. This finding suggests that additional phylogenetic studies of <it>F. tularensis </it>subsp. <it>holarctica </it>populations in Eastern Europe and Asia have the potential to yield important new insights into the evolutionary history and phylogeography of this broadly dispersed <it>F. tularensis </it>subspecies.</p

Comparison of total antibody and interferon-γ T-cell responses in patients following infection with brucellosis in Georgia

Summary: Brucellosis is an ancient disease that still remains a significant threat to humans and is typically linked to exposure to infected animals and/or consumption of unpasteurized animal products. Despite this history, we have a relatively limited understanding of the host characteristics of this disease; consequently, further research is necessary. In this study, we examined the humoral immune response in 43 Georgian individuals that had been diagnosed with brucellosis 3–12 months before enrollment in the study, many of whom still had symptoms after the completion of antibiotic therapy. In total, 35 of 43 (83%) of the patients had antibodies that bound to Brucella lipopolysaccharide (LPS) by COMPELISA, and 34 of 38 (89%) patients had demonstrable specific antibodies to Brucellergene™ antigens; the results from the two ELISAs were highly correlated (p = 0.031, r = 0.851). We also studied the cellular immune responses in 15 patients. All of the patients generated interferon (IFN)-γ in response to ex vivo stimulation with Brucella protein antigens, and the majority of the patients maintained measurable humoral responses to both LPS and protein antigens. From this initial study, we conclude that measurement of antibody and of cellular (IFN-γ) responses to brucellergene OCB protein epitopes may be worthy of further investigation as an alternative or adjunct to current diagnostics. Keywords: Brucella, Immune response, ELISPOT, ELISA, Brucellin, LP

Hepatitis C prevalence and risk factors in Georgia, 2015: setting a baseline for elimination

Abstract Background The country of Georgia launched the world’s first Hepatitis C Virus (HCV) Elimination Program in 2015 and set a 90% prevalence reduction goal for 2020. We conducted a nationally representative HCV seroprevalence survey to establish baseline prevalence to measure progress toward elimination over time. Methods A cross-sectional seroprevalence survey was conducted in 2015 among adults aged ≥18 years using a stratified, multi-stage cluster design (n = 7000). Questionnaire variables included demographic, medical, and behavioral risk characteristics and HCV-related knowledge. Blood specimens were tested for antibodies to HCV (anti-HCV) and HCV RNA. Frequencies were computed for HCV prevalence, risk factors, and HCV-related knowledge. Associations between anti-HCV status and potential risk factors were calculated using logistic regression. Results National anti-HCV seroprevalence in Georgia was 7.7% (95% confidence interval (CI) = 6.7, 8.9); HCV RNA prevalence was 5.4% (95% CI = 4.6, 6.4). Testing anti-HCV+ was significantly associated with male sex, unemployment, urban residence, history of injection drug use (IDU), incarceration, blood transfusion, tattoos, frequent dental cleanings, medical injections, dialysis, and multiple lifetime sexual partners. History of IDU (adjusted odds ratio (AOR) = 21.4, 95% CI = 12.3, 37.4) and blood transfusion (AOR = 4.5, 95% CI = 2.8, 7.2) were independently, significantly associated with testing anti-HCV+ after controlling for sex, age, urban vs. rural residence, and history of incarceration. Among anti-HCV+ participants, 64.0% were unaware of their HCV status, and 46.7% did not report IDU or blood transfusion as a risk factor. Conclusions Georgia has a high HCV burden, and a majority of infected persons are unaware of their status. Ensuring a safe blood supply, implementing innovative screening strategies beyond a risk-based approach, and intensifying prevention efforts among persons who inject drugs are necessary steps to reach Georgia’s HCV elimination goal